Спосіб лікування виразкової хвороби, сполученої з helicobacter pylory, з рецидивуючим перебігом

Спосіб лікування виразкової хвороби, сполученої з Helicobacter pylori, з рецидивуючим перебігом, що включає призначення інгібітора протонної помпи (ІПП) та двох антибіотиків: амоксициліну та кларитроміцину двічі на день протягом 10 днів, який відрізняється тим, що додатково призначають інгібітор протонної помпи, наприклад, омепразол третій раз на день. Винахід відноситься до медицини і може бути використаний в гастроентерології для лікування виразкової хвороби, сполученої з Helicobacter pylori (бактерія, що мешкає в слизовій оболонці шлунка). Виразкова хвороба продовжує залишатися найбільш поширеним захворюванням шлунковокишкового тракту. За матеріалами зарубіжних та вітчизняних статистични х досліджень виразковою хворобою хворіє кожний десятий громадянин США, країн Європи. Епідеміологічні дані, одержані в різних країнах, показують, що практично 100% виразок, локалізованих в ДПК та більш 80% виразок шлункової локалізації пов'язані з наявністю Нр-інфекції [2,4,5,7]. На протязі останніх 10 років розроблені та втілені в практичну медицину так звані схеми антигелікобактерної терапії, які направлені на етіотропне лікування виразкової хвороби, пов'язане з ерадикацією Helicobacter pylori. Проведені мультицентрові дослідження дозволили вибрати адекватний склад антибактеріальних препаратів та удосконалити їх дозу. Так перша лінія антигелікобактерної терапії (АГТ) передбачає трійну схему ерадикації (інгібітор протонної помпи (ІПП) та два антибіотика), друга лінія (резервна) - квадротерапію (інгібітор протонної помпи, два антибіотика та препарат вісмуту). Для країн з високим рівнем первинної резистентності до метронідазолу (до числа яких належить і Україна) рекомендовано включати в першу лінію антигелікобактерної терапії антибіотики амоксицилін та кларитроміцин замість метронідазолу [5]. Найближчим аналогом (прототипом) способу лікування виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori, є спосіб лікування інгібітором протонної помпи (ІПП) омепразолом 20мг в комбінації з амоксициліном 1000мг та кларитроміцином 500мг двічі на добу з тривалістю лікування до 10 днів [4]. (19) UA (11) 82033 (13) (21) a200709358 (22) 16.08.2007 (24) 25.02.2008 (72) ВЛАСЮК СВІТЛАН А БОРИСІВН А, U A (73) ВЛАСЮК СВІТЛАН А БОРИСІВН А, U A (56) Бабак О.Я. Стандартнаяантихеликобактерная терапия (Maastricht 2-2000 consensus): насколько она актуальна сегодня // Сучасна гастроентерологія. - 2005. - № 2 (22). - С. 4-6. Захарова Н.В. Почему и какие антибиотики должны использоваться в схемах эрадикации Helicobacter pylori первой линии? // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2005. №5. С.29-33. Бабак О.Я. Ингибиторы протонной помпы. Вопросы и ответы // Сучасна гастроентерологія. 2003. №3 (13). С. 4-8. Передерий В.Г., Швец Н.И., Ткач С.М., Кляритская И.Л., Григоренко А.А., Драненко Н.Ю. Можно ли вылечить язвенную болезнь? // Клінічна фармація. 2001. Т.5, №2. С. 14-17. C2 1 3 82033 Перевагами цього способу лікування в разі успішної ерадикації Helicobacter pylori є заживления пептичних виразок, зупинення прогресування захворювання, а також запобігання розвитку можливих ускладнень виразкової хвороби [2] Після адекватно проведеної антигелікобактерної терапії частота рецидивів складає не більш 6%, частота ускладнень знижується з 25-30% до 1-2% [4]. Недоліками даного способу лікування є недостатньо повна ерадикація Helicobacter pylori, що зумовлює виникнення рецидивів та ускладнень у майбутньому. Однією з причин невдалої ерадикації є недостатнє забезпечення інгібітором протонної помпи омепразолом оптимального рівня зниження шлункової секреції (рН>3,0) та довготривалого збереження досягнутого ефекту для потенціювання прямої бактеріостатичної та опосередкованої бактеріцидної дії на антибіотики. Дослідження останніх років довели провідну роль генетики індивідуума у ефективності ІПП. Рівень зниження кислотопродукції залежить від генетичного поліморфізму генів, визначаючих метаболізм лікарських засобів системою цитохрома Р450. Згідно цього положення більшість європейців належить до "швидких метаболізаторів" ІПП (мутація в гені CYP2C19 відсутня), що призводить до зниження ефективності ІПП [3, 8, 9]. Задача, яку вирішує спосіб за винаходом, полягає у зменшенні частоти рецидивів та у запобіганні виникнення ускладнень виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori за рахунок підвищення частоти призначення ІПП омепразолу до 3 разів на добу на фоні стандартної антигелікобактерної терапії. Технічній результат, що досягається, полягає у підвищенні частоти ерадикації Helicobacter pylori у хворих на виразкову хворобу. Ознаками, які відрізняють спосіб лікування виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori, за винаходом від способу-прототипу, є, наприклад використання омепразолу тричі на добу на фоні традиційного застосування антибіотиків амоксициліну в дозі 1000мг та кларитроміцину в дозі 500мг двічі на добу на протязі 10 днів. При цьому спосіб не обмежений використанням лише омепразолу. Також можуть бути використані усі ІПП другого покоління. У цьому випадку ефективність терапії підвищується не тільки за рахунок зменшення об’єму шлункового соку та збільшення концентрації амоксициліну, але й завдяки збільшенню періоду напівроспаду кларитроміцину. Висока концентрація кларитроміцину досягає рівня мінімальної подавляючої концентрації (МПК) помірно резистентних штамів Helicobacter pylori. За літературними даними, в Україні такий підхід до лікування виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori, ще не відомий. Спосіб здійснюють наступним чином: на фоні традиційної терапії у вигляді антибактеріального препарату амоксициліну по 1000мг та кларитроміцину по 500мг двічі на день (через 12 4 годин) призначають, наприклад, препарат омепразол по 20мг тричі на добу з інтервалом 8 годин. Тривалість курсу АГТ складає 10 днів. Контроль ефективності проведеного лікування здійснюють на основі клініко-лабораторних, ендоскопічних даних та даних швидкого уреазного та дихального 13С речовинного тесту, а надалі протягом року - клінічне спостереження з виконанням дихального 13С сечовинного тесту через 12 місяців після ерадикації Helicobacter pylori. Розглянемо конкретний приклад застосування. Хворий Б. з діагнозом: виразкова хвороба ДПК у фазі загострення, активні виразки (2) цибулини ДПК (0,5 і 0,6см по передній стінці), асоційована з Helicobacter pylori (уреазна активність біоптату помірно позитивна (++). Призначене лікування включало 10-денний курс інгібітора протонної помпи омепразолу тричі на добу з інтервалом 8 годин та антибіотиків амоксициліну по 1000мг та кларитроміцину по 500мг двічі на добу (через 12 годин). Позитивна динаміка спостерігалася на 3 добу прийому призначеної терапії : зникла печія, перестали турбува ти «голодні» та нічні болі в епігастрії. Контроль біохімічних показників крові (білірубіну, АЛТ, ACT, лужної фосфатази) до та після лікування ніяких відхилень від норми не зазначив. Через 8 тижнів після АГТ був проведений дихальний 13С-сечовинний тест, результат якого був негативний. Після закінчення лікування на протязі 12 місяців рецидивів виразкової хвороби не було, швидкий уреазний тест на фоні контрольного ендоскопічного дослідження був негативний. В центральній поліклініці військово-медичного Управління СБ України було проліковано способом за винаходом щонайменше 10 хворих з діагнозом: виразкова хвороба ДПК, асоційована з Helicobacter pylori, у стадіях загострення та ремісії, без ускладнень, підтвердженими анамнестичними, клініко-лабораторними, ендоскопічними даними та результати швидкого уреазного та дихального 13С сечовинного тестів. В результаті проведеного лікування у 90% випадків спостерігалась ерадикація Helicobacter pylori, побічну дію відмічали 2% пацієнтів, які не потребували відміни призначеної терапії, протягом року загострення виразкової хвороби не було відмічено ні у одного з пацієнтів. Таким чином, спосіб лікування виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori, за винаходом забезпечує більшу частоту ерадикації та запобігання ускладнень виразкової хвороби. Запропонований спосіб лікування виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori, відрізняється від загальновизнаних застосуванням інгібітора протонної помпи, наприклад, омепразолу тричі на добу через 8 годин. Такий спосіб призначення омепразолу дає доста тнє забезпечення оптимального рівня зниження шлункової секреції (рН>3,0) та довготривале збереження досягнутого ефекту для потенціювання дії антибіотиків, що дозволяє 5 82033 уникнути залежності від метаболізму лікарських засобів системою цитохрома Р450. Антибіотики застосовували згідно стандартної АГТ: амоксицилін в дозі 1000мг та кларитроміцин в дозі 500мг двічі на добу на протязі 10 днів. Спосіб був апробований на базі центральної поліклініки військово-медичного Управління СБ України. В результаті проведеного лікування 10 хворих на виразкову хворобу ДПК, асоційовану з Helicobacter pylori, частота ерадикації склала 90%, побічна дія 2%, загострень на протязі року спостереження не спостерігалось. Заявлений спосіб може бути рекомендований для широкого використання у клінічній практиці. Джерела інформації: 1. Бабак О.Я. Ингибиторы протонной помпы. Вопросы и ответы . - Сучасна гастроентерол. 2003, №3 (13). - С.4-8. 2. Бабак О.Я. Стандартная антихеликобактерная терапия (Maastricht 2-2000 consensus) : насколько она актуальна сегодня. Сучасна гастроентерол. - 2005. - №2 (22). - С.4-6. 6. Гончар М.Г., Дельцова Е.И., Кучирка Я.М. и др. Хеликобактер пилори у больных с осложненной язвенной болезнью //Хирур гия. 1999. - №6. - С.25-26. 3. Н.В. За харова. Почему и какие антибиотики должны использоваться в схемах эрадикации Helicobacter pylori первой линии? - Журнал Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. - 2005, №5. - С.29-33. 4. Передерни В.Г., Швец Н.И., Ткач С.М., Кляритская И.Л., Григоренко А.А., Драненко Н.Ю. Можно ли вылечить язвенную болезнь? Клінічна фармація. - 2001, Т.5, №2. - С.14-17. 5. Рекомендации по диагностике и лечению язвенной болезни (пособие для врачей). МЗО России, Российская гастроєнтерологическая ассоциация. - Москва, 2003. - 32с. 6. Фадеенко Г.Д., Ткач СМ. Анти хеликобактерная терапия: лечение по стандарту или шаблону? //С учасна гастроентерологія і гепатологія. - 2000. - №2. С.13-15. 7. Харченко Н.В., Бабак О.Я. Гастроентерологія. - К.: 2007. - 720с 8. Megraud F. The resistention of Helicobacter pylori to antibiotics //World Gastroent. News. - 2002. Vol. 6, Iss. 3. - P.19-20. 9. Ford A., Delaney В., Forman D., Moayyedi P. Eradication therapy for peptic ulcer disease in Helicobacter pylori positive patients. - Cochrane Database Syst Rev. - 2003. - Vol. 4. - CD003840. 6