Засіб для підвищення продуктивності у тваринництві

Застосування харчової добавки структурної формули 1 UA (21) a200502585 (22) 21.03.2005 (24) 10.04.2008 (46) 10.04.2008, Бюл.№7, 2008 рік (72) ТУРЯНИЦЯ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ, UA, РОСТОКА ЛАРИСА МИХАЙЛІВНА, UA, БАЛІНТ ЛЮБОВ ІВАНІВНА, UA (73) ТУРЯНИЦЯ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ, UA (56) GB 955316, A, 29.12.1961 Buttfield, I.H. and B.S. Hetzel (1967). Endemic Goitre in Eastern New Guinea with Special Reference to the Use of Iodized Oil in Prophylaxis and Treatment. Bull. WHO. 36, 243-262. RU 2145479, C1, 20.02.2000 2 (19) 1 3 82330 CH3-(CH2 )x-[CH=CH-(CH2 )v]z-[CH-CH-(CH2 )v]z1 -(CH2 )y-COOH 4 CH3 CH3 CH3 [1] J J [(CH=CH)v-(C=CH)b ]x-[(CH-CH)vz-(C-CH)bz]yCH 2OH де: v має значення від 0 до 2, x - від 0 до 14, y - від 0 до 13, z - від 0 до 5, z1- від 1 до 6. Окремо, або ж в комбінації з частково або ж повністю йодованим ретинолом, згідно формуєш 2: CH 3 CH3 CH3 CH3 J J J CH 3 CH3 CH3 де: x - від 1 до 3; y - від 1 до 4; v - від 1 до 4; vz - від 1 до 5; b - від 1 до 3; bz - від 1 до 4; а - від 1 до 2 та або вітаміном Е. Іншим варіантом комбінованої кормової добавки є введення в активний компонент на 1 кг готового продукту в перерахунку на йод хоча б одного з слідуючих елементів: 1 до 500мг йоду; 0 до 3000мг фтору; 2 до 100мг селену; 1 до 10г цинку; 20 до 200мг молібдену; 0,2 до 5г марганцю; 0,2 до 50г хрому. Причому, препарат дозволяє давати мікроелементарні добавки на 1 кг ваги в дозах: йод в кількості - від 1 до 30мкг; фтор - від 0 до 100мкг; селен - від 0,1 до 2мкг; цинк - від 50 до 500мкг; молібден - від 1 до 5мкг; марганець - від 10 до 50мкг; хром - від 0,5 до 2мг. Індивідуальні мікроелементарні добавки спільно з йодом забезпечують сумарний регулятивний ефект метаболічних процесів в організмі. Причому, фтор ефективно зміцнює тверді структури організму, такі як зуби і кістки і як найбільш активний елемент в електрохімічному ряді, в тандемі з йодом більш повно корегує функцію щитовидної залози, стимулюючи різні ланки метаболізму в тому числі в ланці гіпофізірно-тиреоїдної і в цілому нейроендокринної системи. J [2] J J де: x - має значення 1; y - від 1 до 2: v - 1; vz від 0 до 2; b - 1; bz - від 0 до 2. Та або ж з частково або повністю йодованим каротіном, згідно формули 3: J J CH3 [3] [(CH=CH)v-(C=CH)b]x-[CH=CH-C=CH]bv-CH=CH-[CH-C)bz-(CH-CH)vz]y-CH=C-CH=CH a CH3 CH 3 CH3 CH3 Селен є антиоксидантом, сповільнює старіння і запобігає втраті тканинами еластичності внаслідок окислення, захищає цілісність мембран і їх структуру. Цинк регулює скорочення м'язів, необхідний для синтезу ДНК і білка, підтримання кислотнолужного балансу, сприяє синтезу інсуліна і росту, контролює і регулює дію ферментів, а отже – процеси обміну. Молібден є компонентом ферментів, які відповідають за засвоєння заліза, що суттєво впливає на процеси кровотворення, газообмін, а отже стан організму в цілому. Марганець сприяє активації ферментів, приймає участь у засвоєнні деяких вітамінів, нормальному перетравленні і засвоєнні поживних речовин, необхідний також для забезпечення нормальної структури кісток, відіграє важливу роль в синтезі гормону щитовидної залози - тироксина. Хром сприяє росту, разом з інсуліном впливає на обмін вуглеводів. Зручно, щоб в активний компонент кормової добавки входили деякі з йодованих ненасичених жирних кислот із групи, що включає кислоту олеїнову, лінолеву, ліноленову, арахідонову, або будь-яку їхню суміш, чи будь-яку суміш з іншими жирними кислотами, що підпадають по складу згідно формули [1]. Зручно також, якщо в якості активною компоненту використовується суміш йодованих вільних чи зв'язаних жирних кислот, згідно формули [1], що є в нейодованій формі складовою частішою природних рослинних чи тварин жирів. Активний компонент препарату, згідно винаходу, можна одержати прямим зв'язуванням визначеної кількості йоду з вільними чи зв'язаними жирними кислотами або сумішами кислот. При цій реакції атоми йоду зв’язуються з атомами вуглецю кислот у місцях подвійних зв'язків. Утворюються ди-, тетра-, гекса-, окта-, декайодовані жирні 5 82330 кислоти, що мають характерне забарвлення рослинної олії, що використовувалося, чи ж жиру. Вітамін А та/чи Е можуть бути складовим компонентом рослинної олії або ж можуть потім домішуватися. Важливо, щоб жирні кислоти, що утворюють активний компонент кормової добавки, були йодовані хоча б частково, однак є вигідно, щоб вони були йодовані аж до насичення. Активні компоненти кормової добавки, згідно винаходу, готуються шляхом зв'язування визначеної кількості йоду ненасиченими жирними кислотами, що містяться в рослинних оліях і тваринних жирах. При цьому можна використовувати рослинні олії чи тваринні жири промислового виробництва. З тваринних жирів можна застосувати свиний, риб’ячий і інший жири. Для приготування активного компонента можуть використовуватися кількості від 1 до 100мг кристалічного йоду на 100мл рослинного та чи тваринного жиру, збагаченого вітаміном А (в кількості 7 до 25мг/кг) та вітаміном Е (в кількості 100 до 500мг кг) та або хоча б один з вівце вказаних мікроелементів. Кормову добавку, згідно винаходу, можна використовувати безпосередньо, або ж за допомогою певних носив, наприклад, крупи, висівок, кукурузної муки, пшеничного борошна, кісткової чи рибної мучки та ін., що можуть містити при необхідності потрібні добові дози йоду від 1 до 10мкг/кг ваги в день і більше. Винахід ілюструється прикладами. Приклад 1 Кормову добавку, отриману змішуванням 100мл соняшникової олії, збагаченої 0,8мг вітаміну А та 15мг вітаміну Е, з 40мг йоду, а також 1кг кукурузної крупи давали групі трьохмісячних телят (30) поставлених на відгодівлю в кількості 2мкг/кг ваги в день з розрахунку по йоду. Результати зрівнювали з контрольною групою (35) без кормової добавки. Через місяць приріст ваги у основній групі по відношенню до контрольної склав 25% і більше. Приклад 2 Кормову добавку, отриману змішуванням 60мг йоду з 100мл рослинної олії, збагаченої вітамінами А та Е, а також 1 кг висівок давали трупі тварин великої рогатої худоби (30) вагою 50-60кг 3 рази в тиждень з розрахунку 4мкг йоду/кг ваги на один прийом. Контролем послужила група тварин (43) з такою ж вагою. Для набирання ваги тварин 400-450кг для контрольної групи срок відгодівлі складав 1418міс., а для основної групи ця вага набиралась за 12-14міс. Комп’ютерна верстка В. Клюкін 6 Проведення аналіз якості м'яса тварин основної групи. По білковому складу м'ясо цієї групи не відрізнялось від основної. Приклад 3 Кормову добавку, отриману змішуванням 40мг йоду з 100мл рослинної олії, збагаченої вітамінами А та Е, а також 1 кг кукурузної крупи давали групі курчат з розрахунку 2мкг йоду на 1кг ваги в день. Срок відгодівлі до забезпечення забійної ваги скорочувався на 7 днів. Приклад 4 Кормову добавку, отриману змішуванням 40 мг йоду з 50 мл рослинної олії, збагаченої вітамінами А та Е, а також 1 кг кукурузної крупи, збагаченої мікроелементами цинком у формі ZnCl2 (7,1г) га марганцем у формі МgСl2 4H2 (2,16г) з розрахунку 4мкг йоду на 1 кг ваги 3 рази в тиждень групі свиней вагою 12-13кг на протязі 3 місяців. Прирости ваги експериментальної труни тварин через 3 міс. Випереджали контрольну на 28% при збереженні білкового складу м'яса. Приклад 5 Кормову добавку, отриману змішуванням 160мг йоду з 100мл рослинної олії. збагаченої вітамінами А та Е, а також 1кг кукурузної крупи, збагаченої мікроелементами селеном у формі Na2SeO3 (8,76мг) фтором у формі NaF (1мг). цинком у формі ZnCl2 (7,1г), молібденом у формі NaMoO4 2Н2О (91мг та марганцем у формі MgCl2 4Н2 (2,16г) з розрахунку 6мкг йоду на 1 кг ваги 3 рази в тиждень групі свиноматок вагою 180-210кг за 1 тиждень до запліднення з продовженням протягом поросності. В порівнянні з контрольною групою у них спостерігався більш сприятливий опорос, як правило з життєздатними поросятами. Виражено зменшувалась смертність новонароджених. Свиноматки залишались спокійними, а поросята активними, рухливими. Підвищувалась здатність свиноматок без виснаження годувати молоком 12-15 поросят. Заявлена кормова добавка, згідно винаходу, є ефективним засобом для боротьби з йодним дефіцитом, корегує функцію щитовидної залози, сприяє прискоренню відгодівлі та підвищенню продуктивності тварин, ефективному засвоєнню мікроелементів зі збереженням повноцінного білкового складу м’яса. Літературні джерела: 1. Задерни И. Йод - биоэлемент плодовитости сельськохозяйственных животных. - 3 Всесоюзное совещание но микроэлементам: Тез. Докл. - Баку, 1958. - С. 332-334. 2. Туряница И.М., Фабри З.Й., Пащенко A.Е., и др. Йодно-тиреоидный статус организма в условиях природного йодного дефицита Ужгород, 1996. - 145с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601