Спосіб точіння деталей з незагартованих сталей різцями, оснащеними елементами з надтвердих матеріалів

Cпосіб точіння деталей з незагартованих сталей різцями, оснащеними елементами з надтвер 3 Відомо [3], що використання випереджаючого пластичного деформування (нагартування) в процесі різання важкооброблюваних матеріалів дозволяє суттєво знизити напруженість процесу обробки. Це досягається за рахунок зміни фізикомеханічних властивостей матеріалу поверхневого шару, яке здійснюють за допомогою спеціальних деформуючих елементів. При цьому вичерпується запас пластичності оброблюваного матеріалу, що підвищує його крихкість і, таким чином, покращує оброблюваність. Це призводить до зменшення сили різання, зниження температури і, як наслідок, до підвищення стійкості інструмента. Проте відсутні рекомендації щодо використання випереджаючого пластичного деформування при точінні циліндричних поверхонь деталей машин із незагартованих сталей. У зв'язку з цим, поставлена задача вирішується тим, що за рахунок зміни порядку операцій у способі-винаході при виконанні першої операції початкового формування оброблюваної плоскої поверхні шляхом поверхневого пластичного деформування - відбувається деформування і витягування кристалів металу у напрямку подачі. В нагартованому шарі зростають внутрішні напруження і формується направлена структура - текстура, відбувається згладжування нерівностей поверхні, які залишились від попередньої обробки. Зі збільшенням деформації ступінь текстурованості зростає [4]. Формується поверхневий шар, близький до структури поверхні деталей із загартованих сталей. Це дає можливість виконання другої операції видалення частини зміцненого шару деталей із незагартованих сталей різальними елементами з НТМ. Використання НТМ дозволяє зменшити сили різання і, як наслідок, зменшити інтенсивність зношування різальних інструментів, що суттєво підвищує стійкість токарних різців, оснащених НТМ, при обробці зовнішніх циліндричних поверхонь деталей з незагартованих сталей. Крім того, запропонований спосіб дозволяє також суттєво збільшити продуктивність обробки стальних деталей за рахунок усунення операції термообробки і можливості обробки незагартованих сталей інструментом, оснащеним елементами з НТМ. Величина зусилля пластичного деформування визначає глибину і ступінь наклепу, тобто фізикомеханічні властивості шару, який зрізується. Для 95367 4 конкретних умов обробки існує можливість встановлення такого зусилля, при якому зниження складових сили різання і температури різання буде найбільшим. Оптимальні умови обробки виконуються лише при визначеному співвідношенні між товщинами шарів, які зрізуються і попередньо деформуються. Суть винаходу пояснюється кресленням, де зображена схема розташування деформуючих елементів 1 та різальних елементів 2 в різцетримачі 3 верстата 4 під час обробки зовнішньої циліндричної поверхні заготовки 5, на якій 1 - глибина зміцненого шару деформуючими елементами 1, а 2 - глибина різання різальними елементами 2, причому (2