Спосіб плоского фрезерування деталей з незагартованих сталей торцевими фрезами, оснащеними елементами з надтвердих матеріалів

Спосіб плоского фрезерування деталей з незагартованих сталей торцевими фрезами, оснащеними елементами з надтвердих матеріалів, що 3 Відомо [3], що використання випереджаючого пластичного деформування (нагартування) в процесі різання важкооброблюваних матеріалів дозволяє суттєво знизити напруженість процесу обробки. Це досягається за рахунок зміни фізикомеханічних властивостей матеріалу поверхневого шару, яке здійснюють за допомогою спеціальних деформуючих елементів. При цьому вичерпується запас пластичності оброблюваного матеріалу, що підвищує його крихкість і, таким чином, покращує оброблюваність. Це призводить до зменшення сили різання, зниженню температури і, як наслідок, до підвищення стійкості інструмента. Проте відсутні рекомендації щодо використання випереджаючого пластичного деформування при торцевому фрезеруванні плоских поверхонь деталей машин із незагартованих сталей. В зв'язку з цим, поставлена задача вирішується тим, що за рахунок зміни порядку операцій у способі-винаході при виконанні першої операції початкового формування оброблюваної плоскої поверхні шляхом поверхневого пластичного деформування - відбувається деформування і витягування кристалів металу у напрямку подачі. В нагартованому шарі зростають внутрішні напруження і формується направлена структура - текстура, відбувається згладжування нерівностей поверхні, які залишились від попередньої обробки. Зі збільшенням деформації ступінь текстурованості зростає [4]. Формується поверхневий шар, близький до структури поверхні деталей із загартованих сталей. Це дає можливість виконання другої операції видалення частини зміцненого шару деталей із незагартованих сталей різальними елементами з НТМ. Використання НТМ дозволяє зменшити сили різання і, як наслідок, зменшити інтенсивність зношування різальних інструментів, що суттєво підвищує стійкість різального інструмента, оснащеного НТМ. Крім того, запропонований спосіб дозволяє також суттєво збільшити продуктивність обробки стальних деталей за рахунок усунення операції термообробки і можливості обробки незагартованих сталей інструментом, оснащеним з елементами НТМ. Величина зусилля пластичного деформування визначає глибину і ступінь наклепу, тобто фізикомеханічні властивості шару, який зрізується. Для конкретних умов обробки існує можливість встановлення такого зусилля, при якому зниження складових сили різання і температури різання буде найбільшим. Оптимальні умови обробки виконуються лише при визначеному співвідношенні між товщинами шарів, які зрізуються і попередньо деформуються. Суть винаходу пояснюється кресленнями. - Фіг.1. Схема розташування різальних та деформуючих елементів в корпусі торцевої фрези. - Фіг.2. Конструкція торцевої фрези, що запропонована для реалізації способу-винаходу. На Фіг.1 зображено схему розташування деформуючих та різальних елементів під час обробки плоскої поверхні деталі торцевою фрезою, на 87360 4 якій R1 і R2 - радіуси розташування деформуючих і різальних елементів; δ1 і δ2 – глибина зміцненого шару деформуючими елементами і глибина різання різальними елементами. Спосіб виконують в такій послідовності: 1. Початкове формування нагартованого поверхневого шару оброблюваної плоскої поверхні здійснюють шляхом поверхневого пластичного деформування за допомогою деформуючих елементів, які пружно закріплені в корпусі фрези і розташовані в радіальному напрямку на більшій відстані від осі фрези (R1>R2) відносно різальних елементів. 2. Кінцеве зняття частини зміцненого шару (δ2