Дезінфікуючий засіб на основі похідних гуанідину та четвертинних амонієвих солей, способи його одержання та використання

1. Дезінфікуючий засіб на основі суміші полігуанідину і четвертинної амонієвої сполуки (ЧАС), який відрізняється тим, що як полігуанідин містить принаймні один гуанідиновий полімер, вибраний з солей поліалкіленгуанідинів, поліоксіалкіленгуанідинів, кополімерів оксіалкіленгуанідинів та алкіленгуанідинів, як ЧАС містить щонайменше одну четвертинну амонієву сполуку, вибрану з моночетвертинних та бісчетвертинних амонієвих сполук з алкільними ланцюгами аліфатичної та/або ароматичної структури, при співвідношенні масових часток полігуанідину та ЧАС від 4:6 до 6:4 і додатково містить придатні допоміжні речовини, вибрані з розчинника, комплексоутворювача, неорганічної солі, ароматизатора, барвника або їх комбінації. 2. Дезінфікуючий засіб за п. 1, який відрізняється тим, що як ЧАС він містить принаймні одну сполуку, вибрану з алкілдидецилполіоксіетиламонію пропіонату, алкілдиметилетилбензиламонію хлориду, бензалконійпропіонату, алкілдиметилбензиламонію хлориду, кокосдиметилбензиламонію хлориду, ла урилдиметилбензиламонію хлориду, міристилдиметилбензиламонію хлориду, бензетонію хлориду, бензилдигідроксіетилкокосалкіламонію хлориду, дидецилдиметиламонію хлориду, дидецилдиметиламонію броміду, 2 (19) 1 3 84592 4 9. Дезінфікуючий засіб за п. 1, який відрізняється тим, що він містить барвник в кількості 0-0,5 мас. %. 10. Дезінфікуючий засіб за будь-яким з пп. 1-9, який відрізняється тим, що має широкий спектр біоцидної активності та відсутність звикання. 11. Дезінфікуючий засіб за будь-яким з пп. 1-9, який відрізняється тим, що має пролонговану дезінфікуючу дію, яка складає від 3 до 365 діб після одноразової дезінфікуючої обробки в залежності від природи і характеру об'єкта дезінфекції і механічного та хімічного впливу на продезінфіковану поверхню. 12. Дезінфікуючий засіб за будь-яким з пп. 1-9, який відрізняється тим, що спектр мікроорганізмів, по відношенню до яких відсутнє звикання, принаймні включає грамнегативні та грампозитивні бактерії, бацили, кандиди, аспергіли та актиноміцети. 13. Дезінфікуючий засіб за п. 12, який відрізняється тим, що спектр мікроорганізмів, по відношенню до яких відсутнє звикання, принаймні включає мікроорганізми, вибрані з Echerichia coli, Salmonella typhimurium, Shigella sonne, Staphylococcus aureus 209, Staphylococcus albus, Streptococcus pyogenus - тип 1, Streptococcus pyogenus - тип 2, Streptococcus pyogenus - тип 3, Bacillus cereus, Bacillus micoides, Bacillus antracis, Bacillus subtilis, Bacillus mesentericus, Corinebacterium diphteriae PV-8, Corinebacterium diphteriae (токс), Actinomyces olivaceus, Aspergillus niger, Candida tropicalis, Candida krusei або Candida albicans. 14. Спосіб одержання дезінфікуючого засобу за будь-яким з пп. 1-9, що включає розчинення компонентів в розчиннику з одержанням проміжних розчинів та їх змішування, який відрізняється тим, що спочатку полігуанідин або суміш полігуанідинів заливають частиною необхідної кількості розчинника і витримують протягом 3-12год. при кімнатній температурі для забезпечення набрякання полімеру, потім додають решту розчинника і перемішують протягом 0,1-1,0 год. до утворення гомогенного розчину, а ЧАС або суміш ЧАС та допоміжні речовини розчиняють окремо і їх розчини по черзі додають до розчину полігуанідину або суміші полігуанідинів і перемішують протягом 0,11,0 год. до повного розчинення і утворення суміші без розшарування. 15. Спосіб за п. 14, який відрізняється тим, що ЧАС або суміш ЧАС та допоміжні компоненти по черзі вводять безпосередньо в розчин полігуанідину і розчиняють при температурі 20-80°С з одночасним перемішуванням до повного розчинення компонентів і утворення суміші без розшарування. 16. Застосування засобу за будь-яким з пп. 1-9 для періодичної дезінфікуючої обробки об'єктів, які цього потребують, шля хом протирання, занурення, зрошення або розпилення, який відрізняється тим, що робочі розчини дезінфікуючого засобу готують за 0,5 год.-1 рік перед застосуванням, а концентрація засобу в робочому розчині складає 0,001-5,0 мас. %, переважно 0,01-2,0 мас. %, періодичність застосування робочого розчину дезінфікуючого засобу складає 1 раз на 3÷365 днів в залежності від природи поверхні, яку дезінфікують, та концентрації робочого розчину. Винахід відноситься до дезінфікуючих засобів і може бути використаний в різних сферах, переважно в медицині, ветеринарії, харчовій промисловості, при створенні асортименту вітчизняних конкурентоздатних дезінфікуючих та антисептичних засобів, в тому числі для боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями (далі по тексту - ВЛІ) в медицині, як дезінфікуючий засіб широкого спектру дії для забезпечення біобезпеки як у повсякденному житті, так і в епідемічних ситуаціях, в тому числі, зокрема, для боротьби з проявами біотероризму чи військового застосування біологічної зброї, для антимікробного захисту продуктів харчування в харчовій промисловості та в побуті, в різних областях промисловості для попередження утворення пліснявих грибів та інши х небажаних мікроорганізмів на стінах та інших елементах будівельних конструкцій, обладнанні, інвентарі, спецодязі і т.д., як антимікробних добавок в фарби, лаки, водноемульсійні композиції та для інших подібних цілей. Оскільки інфекційні хвороби залишаються однією з найчастіших причин високої захворюваності та смертності населення, тому найважливішим застосуванням дезінфектантів є їх використання для забезпечення знищення збудників інфекційних захворювань, їх переносників та природних резервуарів інфекцій. При цьому, як відомо, дезінфекцію використовують з метою розриву шляхів передачі інфекції від джерела інфекції до людей. Вона (дезінфекція) полягає в обробці дезінфікуючими засобами об’єктів оточуючого людину середовища: реманенту, інструментів, обладнання, приміщень, повітря, водоймищ тощо, - саме для знищення збудників інфекційних хвороб. На сьогодні відомі дезінфектанти, у яких активно діючою речовиною (далі по тексту -АДР) є четвертинні амонієві сполуки (далі по тексту - ЧАС) див., наприклад, Дезинфекционные средства. Часть 1. Дезинфицирующие средства. Под редакцией: Иванова С.И. и Шандалы М.Г. Часть 1 Справочника в двух томах. Выпуск 3-й. Том 1 М 2001 [1]. ЧАС були відкриті в 1915 році. Їх відразу ж почали широко використовувати для дезінфекції, оскільки вони зручні при застосуванні, малотоксичні, мають мийні властивості, не пошкоджують поверхні, що обробляють. Проте, поступово стало зрозумілим, що надії, які покладали на ці сполуки, не можуть бути виправдані, оскільки вони (ці сполуки) можуть справлятися тільки з окремими видами інфекцій. Так, 5 84592 була доведена неефективність ЧАС проти мікобактерій туберкульозу, по відношенню до пікорнавірусів, безоболонкових вірусів, вірусів гепатиту В, тощо. Крім того, встановлено, що ЧАС сприяють .росту псевдомонас спецієс. В 1976 році було описано декілька великих інфекційних спалахів у лікувально-профілактичних закладах, які були викликані дезінфектантами на основі ЧАС, контамінованих грамнегативною мікрофлорою. Однак, найголовнішим та практично найважливішим недоліком дезінфікуючих засобів на основі ЧАС є швидке набуття мікроорганізмами стійкості (резистентності) по відношенню до ЧАС. Як результат використання дезінфектантів на основі ЧАС в лікувально-профілактичних закладах, інших медичних закладах, в харчовій промисловості тощо призвело до формуванння варіантів мікроорганизмів, резистентних до цих дезінфікуючих засобів. Так, до 50% клінічних ізолянтів Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa та Proteus vulgaris є стійкими до антисептичних та дезінфекційних засобів, що як активно-діючу речовину містять ЧАС - див., наприклад, Гудзь О.В. Тенденции развития дезинфектологии в Украине. -В ж. Провизор, №12, 1998 [2]. Набуття мікроорганізмами, в тому числі і патогенними, стійкості до дезінфектантів має суттєве значення, тому що при її появі дезінфектанти стають неефективними. В результаті ситуація, яка склалась, різко збільшує вірогідність розповсюдження туберкульозної, вірусної (гепатити), СНІД та іншої інфекції не тільки в лікувальнопрофілактичних закладах, але й в інших сферах народного господарства - саме там, де є необхідність проведення дезінфекції середнього та вищого рівня. На сучасному етапі розвитку дезінфектології до споживчих властивостей дезінфектантів пред’являють наступні основні вимоги: 1) Активність по відношенню до широкого спектра мікроорганізмів; 2) Збереження активності діючих речовин дезінфекційного засобу протягом часу, необхідного для забезпечення повноти процесу дезінфекції (деконтамінації); 3) Повільне формування резистентних варіантів (по можливості, їх відсутність) мікроорганізмів; 4) Безпека для медичного персоналу і хворих; 5) Екологічна безпека; 6) Збереження активності в широкому діапазоні температур; 7) Розчинність у воді; 8) Відсутність пошкоджуючого впливу на матеріал об’єктів, що підлягають дезінфекційним (деконтамінаційним) обробкам; 9) Стабільність при збереженні і транспортуванні; 10) Відсутність негативних фізико-хімічних властивостей, таких як пожежо- і вибухонебезпечність, а також відсутність різкого запаху; 11) Оптимальне співвідношення показників «ефективність - видаткова норма - ціна» див.,наприклад: 6 Гудзь О.В. Тенденції развитку дезінфектології в Україні. - В ж. „Провізор”, №12, 1998 [2]; В.П. Никольская, О.Б. Пудова, В.В. Буянов, К.В. Тито ва, И.П. С упрун. Проблемы дезинфекции и деконтаминации в системе биологической защиты и профилактики инфекционных заболеваний. В ж. «Вестник Российской академии медицинских наук», №1, 2000, с.3-6 [3]. Крім того, однією з основних вимог до сучасних дезінфікуючих засобів є пролонгованість дії дезінфектанту після обробки ним об’єктів дезінфекції. Бажана також наявність мийних властивостей. Отже, сучасний дезінфікуючий засіб повинен бути багато функційним - він повинен мити, дезінфікувати, забезпечувати тривалий антибактеріальний захист. Відомі дезінфектанти на основі ЧАС нелеткі, відносно безпечні при інгаляційному впливі. Їх можно застосовувати в присутності медичного персоналу та хворих. Вони не агресивні по відношенню до матеріалу виробів, в тому числі виробів медичного призначення, не порушують їх функціональних властивостей. Розчинні у воді, стабільні при застосуванні, зберіганні і транспортуванні, мають мийні властивості. Однак відомі дезінфектанти, як вказано вище, не мають активності по відношенню до широкого спектру мікроорганізмів. Крім того, вони викликають швидкий розвиток привикання - тобто резистентності, мікроорганізмів, що не забезпечує можливість адекватної неспецифічної профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій. Тому здатність виробляти стійкість до відомих дезінфекційних засобів вимагає застосування інших груп дезінфектантів. Однак використання дезінфектантів різних хімічних гр уп, у свою чергу, призводить до появи мультирезистентних мікроорганізмів, тобто мікроорганізмів, що мають резистентність вже до дезінфектантів різних хімічних груп. При цьому, у зв’язку з наявністю горизонтального переносу генів, з’являється мультирезистентність в інших видах і гр упах мікроорганізмів. Поява, розвиток і розповсюдження в установах охорони здоров’я варіантів мікроорганізмів, резистентних до відомих дезінфекційних засобів це один з основних факторів, що породжують глобальну проблему сучасної медицини - проблему ВЛІ, що є однією з найбільш актуальних і важко розв’язуваних не тільки для України, але і для усього світу. Її значимість, з одного боку, визначена широким поширенням ВЛІ в медичних установах різного профілю, а з іншого боку - дуже значними збитками від цих захворювань здоров’ю населення. Так, нашаровуючись на основне захворювання, ВЛІ ведуть до подовження термінів лікування, хронізації процесу лікування, а в найбільш тяжких випадках - до смерті хворого. Наприклад, в Україні приблизно 3% хворих гине від ВЛІ див. Н.С.Морозова. Дезинфектологические аспекты в проблеме внутрибольничных инфекций.- В ж. «Вестник ассоциации дезинфекционистов Украины», №6, 2002, с.4 [4]. Крім того, ефект від обробки поверхонь відомими дезінфікуючими засобами на основі ЧАС носить короткочасний характер. В результаті цього 7 84592 після обробки поверхня через короткий проміжок часу знову виявляється засіяною (контамінованою) мікроорганізмами, бо відомі дезінфікуючі засоби не мають тривалої, тобто пролонгованої, дезінфікуючої дії. Тому обробку відомими дезінфікуючими засобами треба проводити щодня, а то й два рази на день, а в пологових блоках лікарень і в операційних блоках - після кожного пацієнта. Таким чином, відомі дезінфікуючі засоби на основі ЧАС мають вузький спектр біоцидної дії, їх застосування викликає швидку появу резистентності мікроорганізмів. Крім того, вони не мають пролонгованої дезінфікуючої дії. Технічна задача, яка була поставлена у винаході, не може бути розв’язана відомими засобами і може бути вирішена тільки за допомогою заявленої нами групи винаходів, а саме задача створення і використання економічного, ефективного і в той же час екологічно безпечного дезінфікуючого засобу з тривалою, тобто пролонгованою, дезінфікуючою дією, по відношенню до якого не розвивається звикання - резистентність мікроорганізмів різних типів і видів і який має широкий спектр мікробіологічної дії та є багатофункційним дезінфікуючим засобом (дезінфікує, миє, забезпечує тривалий антибактеріальний захист) і може бути використаний для забезпечення біобезпеки як у повсякденному житті, так і в епідемічних ситуаціях в тому числі зокрема, для боротьби з проявами біотероризму чи військового застосування біологічної зброї а також для надійного переривання ланцюга передавання інфекцій і ефективної боротьби з внутрішньо-лікарняними інфекціями. Найбільш близьким до заявленого по своїй технічній суті та досягнених результатах є відомий дезінфікуючий засіб, який як АДР містить ЧАС алкілдиметилбензиламоній хлорид (АДБАХ)- див., наприклад, Дезинфекционные средства. Часть 1. Дезинфицирующие средства. Под редакцией: Иванова С.И. и Шандалы М.Г. Часть 1 Справочника в двух томах Выпуск 3-й Том 1, М., 2001 [1].прототип-1 [1]. Вказаному відомому дезінфікуючому засобу притаманні усі вище згадані позитивні якості і усі вище згадані недоліки. Відомий спосіб одержання дезінфікуючого засобу, що включає розчинення компонентів при нагріванні та їх змішування - див., наприклад, Гембицкий П.А. , Ефимов К.М. Моющее средство с дезинфицирующим эффектом. Патент РФ RU 2 177 499 С1 - прототип -2 [5]. Відомий спосіб достатньо простий у застосуванні, однак його використання часто призводить до утворення гетерогенного розчину полімерної частини компонентів, а саме: гуанідинового полімеру, що викликає розшарування концентрату дезінфекційного засобу, та обумовлює знижену мікробіологічну активність його робочих розчинів. Відомий спосіб використання дезінфікуючих засобів, що включає періодичну дезінфікуючу обробку об’єктів робочим розчином дезінфікуючого засобу шляхом протирання, занурення, зрошення або розпилення з наступною витримкою (експозицією) та змиванням засобу - див., наприклад, За 8 рицький A.M. Дезінфектологія. - Житомир, ПП „РУТА”, 2001, с.47-48 - прототип -3 [6]. Відомий, спосіб забезпечує основні умови дезінфекції, однак потребує високої частоти використання дезінфікуючих засобів - обробку проводять щодня, а то й два рази на добу, а в пологових блоках лікарень і в операційних блоках - після кожного пацієнта. Відомий спосіб включає також операцію змивання з обробленої поверхні дезінфікуючого засобу, що робить його трудомістким. Заявлена група винаходів вирішує поставлену задачу створення і використання економічного, ефективного і в той же час екологічно безпечного багатофункці иного дезінфікуючого засобу з тривалою, тобто пролонгованою, дезінфікуючою дією по відношенню до широкого спектру мікроорганізмів різних родів і видів, до яких не розвивається звикання -резистентність. Вирішення поставленої задачі дозволяє одержати такий багатофункційний дезінфектант, використання якого забезпечує не тільки швидку загибель мікроорганізмів і не тільки викликає їхнього привикання до дії дезінфікуючого засобу, але й гарантує тривалий надійний антимікробний захист оброблюваної поверхні, що перешкоджає розмноженню мікроорганізмів тривалий час після застосування дезінфікуючого засобу. До того ж, цей дезінфікуючий засіб нелеткий, не має запаху, добре розчиняється у воді, нетоксичний, екологічно безпечний, має мийні властивості. Його зберігання та транспортування не вимагає особливих умов, а при його використанні не потрібні особливі засоби захисту шкіри та слизових оболонок. Завдяки цьому дезінфекцію можна проводити в присутності хворих та медичного персоналу. Високу економічну ефективність заявленого дезінфікуючого засобу забезпечують, по-перше, за рахунок того, що його можна використовувати в концентрації, що дорівнює мінімальній бактерицидній концентрації (далі по тексту - МБК), в той час як для відомого дезінфікуючого засобу в зв’язку з розвитком резистентності мікроорганізмів необхідно застосовувати робочі розчини, концентрація яких в декілька разів перевищує МБК По-друге наявність тривалої, тобто пролонгованої, дії у заявленого дезінфікуючого засобу дозволяє проводити дезінфекційну обробку значно рідше, ніж у випадку використання відомого дезінфектанте а саме: один раз на 3-365 діб. По-третє, наявність миючих властивостей дозволяє суміщувати дезінфекцію з прибиранням приміщень і застосовувати їх для передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення. Поставлену у винаході задачу вирішують тим, що дезінфікуючий засіб на основі четвертинної амонієвої сполуки (ЧАС) і/або суміші ЧАС та розчинника, зокрема води, згідно до винаходу, додатково містить полігуанідин або суміш полігуанідинів при співвідношенні компонентів, що складає від 1:9 до 9:1, переважно від 4:6 до 6:4, і має невідому раніше сукупність властивостей, а саме: - широкий спектр біоцидної активності, - подовжену, тобто пролонговану, дезінфікуючу дію на протязі 3-365 діб після одноразової дезінфікуючої обробки об’єкта дезінфекції, 9 84592 - відсутність привикання - резистентності щодо широкого спектру мікроорганізмів різних родів та видів, - мийні властивості, і який використовують як багатофункційний дезінфікуючий засіб широкого спектру мікробіологічної дії та універсального застосування для забезпечення біобезпеки як у повсякденному житті, так і в епідемічних ситуаціях, в тому числі, зокрема, для боротьби з проявами біотероризму чи військового застосування біологічної зброї, а також як активно-діюча речовина: як допоміжні речовини: 10 для надійного переривання ланцюга передавання інфекцій і ефективної боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями. Поставлену у винаході задачу вирішують тим, що дезінфікуючий засіб додатково містить допоміжні речовини, які вибирають з ряду, що складається з розчинника, переважно з води або водних розчинів органічних розчинників, комплексоутворювача, ароматизатора, барвника, їх комбінацій, при наступному співвідношенні компонентів, мас.%: ЧАС або суміш четвертинних амонієвих сполук та полігуанідин або суміш полігуанідинів комплексоутворювач неорганічна сіль ароматизатор барвник розчинник, переважно вода або водні розчини органічних розчинників Поставлена у винаході задача вирішена і тим, що як ЧАС дезінфікуючий засіб містить щонайменше одну четвертинну амонієву сполуку, яку вибирають з ряду, що складається з моночетвертинних та бісчетвертинних амонієвих сполук з алкильними ланцюгами аліфатичної та/або ароматичної структури. Поставлена у винаході задача, крім того, вирішена і тим, що дезінфікуючим засобом, що має широкий спектр біоцидної активності, тривалу пролонговану, дезінфікуючу дію та відсутність привикання-резистентності, по відношенню до широкого спектру мікроорганізмів різних родів та видів, є дезінфікуючий засіб, в якому як ЧАС використані речовини які вибирають з ряду, що складається з алкілдидецилполіоксіетиламонійпропіонату алкшдиметилетилбензиламоній хлориду, бензалконій-пропіонату, алкілдиметилбензиламоніи хлориду, кокосдиметилбензиламоній хлориду, лаурилдиметилбензиламоній хлориду миристилдиметилбензиламоній хлориду), бензетоній хлориду, бензилдіпдрооксіетилкокосалкіламоніум хлориду, дидецилдиметиламонійхлориду, дидецилдиметиламоній бромиду, дидецилметилоксіетиламмонійпропіонату, диметилалкілбензилтетраамонію хлориду, мецетронійметил сульфату, метилбензетоній хлориду, октилдиметилбензиламоній хлориду, ундециламідопропілтриамоніймета сульфату, кокосалкіламмонію хлориду, N-дігідроксіетил-пкокосалкіламоніум хлориду, діоктилдіметилдіамоній хлориду, декаметоксину, етонію, їх суміші. Поставлена у винаході задача вирішена також тим, що дезінфікуючим засобом, що має широкий спектр біоцидної активності, тривалу - пролонговану, дезінфікуючу дію та відсутність привикання резистентності, по відношенню до широкого спектру мікроорганізмів різних родів та видів, є дезінфікуючий засіб, що містить як діючу речовину ЧАС та/або суміш ЧАС і полігуанідин та/або суміш полігуанідині, а як полігуанідин містить він містить щонайменше один гуанідиновий полімер, який вибирають з ряду, що складається з солей поліалкіленгуанідинів, поліоксиалкіленгуанідинів, 0,001¸70,00 до 25,00 до 5,00 до 2,50 до 0,50 решта до 100,00 сополімерів оксиалкіленгуанідинів та алкіленгуанідинів: хлоридів, фосфатів, сульфаті в, фторидів, нітратів, силікатів, сорбатів, ацетатів, стеаратів, олеатів, фумаратів, цитратів, глюконатів, їх сумішей. Поставлену у винаході задачу вирішують також тим, що дезінфікуючий засіб як комплексоутворюючу сполуку містить сполуку, що вибирають з ряду, який включає поліфосфати, переважно гексаметафосфат або його похідні, гідроксікарбоксильні кислоти, переважно глюконова кислота, аміноспирти, переважно триетаноламін, мочевина, тіомочевина, полімерні хелатні агенти, переважно поліетиленімін, поліакрилова кислота, полівініловий спирт, полівінілпіролідон, амінокарбоксильні кислоти, переважно імінодіоцтова кислота, нітрилотриоцтова кислота, етилендіамінтетраоцтова кислота, динатрієва сіль етилендиамінтетраоцтової кислоти, тринатрієва сіль етилендиамінтетраоцтової кислоти, 1,2диаміноциклогек’сантетраоцтова кислота, диетилентриамінопентаоцтова кислота, фосфонові кислоти, такі як нітрилотриметиленфосфонова кислота, гідроксиетилідендифосфонова кислота, етилендиамінтетраметиленфосфонова кислота, їх суміші. Крім того, поставлену у винаході задачу вирішують і тим, що дезінфікуючий засіб як неорганічну сіль містить сполуку, яку вибирають із ряду, що складається з водорозчинних солей цинку, міді, алюмінію, срібла, олова, їх сумішей. Поставлену у винаході задачу вирішують тим, що тривалість, тобто пролонгованість, дезінфікуючої активності дезінфікуючого засобу після одноразового його застосування складає від 3 до 365 діб в залежності від природи і характеру поверхні, що дезінфікують, механічного та хімічного впливу на продезінфіковану поверхню і концентрації робочого розчину дезінфікуючого засобу, що застосовують для дезінфекційної обробки. Поставлена у винаході задача вирішена тим, що спектр мікроорганізмів, по відношенню до яких відсутнє привикання - резистентність, включає щонайменше мікроорганізми, які вибирають з ря 11 84592 ду, що складається з різних груп мікроорганізмів з прокаріотів, а саме грамнегативні, грампозитивні мікроорганізми, бацили, нижчих еукаріотів, а саме кандіда, аспергіли, актиноміцети. Поставлена у винаході задача також вирішена тим, що спектр мікроорганізмів, по відношенню до яких відсутнє привикання - резистентність, який включає щонайменше мікроорганізми, які вибирають з ряду, що складається з Echerichia coli, Salmonella typhimurium, Shigella sonne, Staphylococcus aureus 209, Staphylococcus albus, Streptococcus pyogenus - тип 1, Streptococcus pyogenus - тип 2, Streptococcus pyogenus - тип 3, Bacillus cereus, Bacillus micoides, Bacillus antracis, Bacillus subtilis. Bacillus mesentericus, Corinebacterium diphteriae PV-8, Corinebacterium diphteriae (токе), Actinomyces olivaceus, Aspergillus niger, Candida tropicalis, Candida krusei, Candida albicans. Поставлена у винаході задача вирішена і тим, що у відомому способі одержання дезінфікуючого засобу, що включає розчинення компонентів та їх змішування, згідно з винаходом, спочатку полігуанідин або суміш полігуанідинів заливають частиною необхідної кількості розчинника і витримують протягом 5¸12год. при кімнатній температурі для забезпечення набрякання полімеру, потім додають решту розчинника і перемішують протягом 0,1¸1,0год. до утворення гомогенного розчину, а четвертинну амонієву сполуку або суміш четвертинних амонієвих сполук та допоміжні компоненти розчиняють окремо і їх розчини по черзі додають до розчину полігуанідину або суміші полігуанідинів і перемішують протягом 0,1¸1,0год. до повного розчинення і утворення суміші без розшарування. Поставлену у винаході задачу вирішують також тим, що у відомому способі одержання дезінфікуючого засобу, що включає розчинення компонентів та їх змішування, четвертинну амонієву сполуку або суміш четвертинних амонієвих сполук та допоміжні компоненти по черзі вводять безпосередньо в розчин полігуанідину і розчиняють при температурі 20¸80°С з одночасним перемішуванням до повного розчинення компонентів і утворення суміші без розшарування. Нарешті; поставлену у винаході задачу вирішують тим, що у відомому способі використання дезінфікуючого засобу, що включає періодичну дезінфікуючу обробку об’єктів робочим розчином дезінфікуючого засобу шляхом протирання, занурення, зрошення або розпилення з наступною витримкою (експозицією) та змиванням засобу, згідно з винаходом, робочі розчини дезінфікуючого засобу готують щонайменше за 0,5год. (оптимально - не менше 1,0¸2,0год.) до використання, періодичність (кратність) використання робочого розчину дезінфікуючого засобу складає один раз щонайменше на 3 доби, поверхні після обробки не потребують змивання, а в проміжках між його використаннями проводять вологе прибирання чистою водою без застосування інших дезінфікуючих та/або миючих засобів. Робочі розчини дезінфікуючого засобу в залежності від концентрації готують в термін не раніше, ніж за 0,5год. (оптимально - не менше 1,0-2,0год.) і 12 не пізніше ніж за 2-3 роки до їх використання. Термін не менше 0,5 години необхідний для встановлення конформаційної рівномаси макромолекул біоцидного гуанідинового полімеру і забезпечення високого ступеню біодоступності гуанідинових груп при використанні робочого розчину дезінфікуючого засобу. Це забезпечує оптимальні умови для прояву високої мікробіологічної активності, властивої гуанідиновим полімерам, або їх сумішам. Крім того, задача вирішена також тим, що періодичність використання дезінфікуючого засобу, що залежить від концентрації діючої речовини в робочому розчині засобу, природи та характеру поверхні, що дезінфікують, механічного або хімічного впливу на продезінфіковану поверхню, складає 1 раз на 3¸365 днів. Поставлену у винаході задачу вирішують також тим, що використовують робочі розчини дезінфікуючого засобу, які мають концентрацію діючих речовин, що складає 0,001-5,0мас.%, переважно 0,001-2,0мас.%. Сукупність ознак заявлених способів одержання та використання дезінфікуючого засобу забезпечує таку фізико-хімічну стр уктуру робочих розчинів, в яких макромолекули гуанідинового полімеру знаходяться в конформаційному стані, наближеному до рівноважного, а розчини є близькими до істинних з фізико-хімічної точки зору. Заявлений дезінфікуючий засіб за принципом своєї дезінфікуючої дії є новим типом дезінфектанту - це так званий дезінфектант - „пастка”. Принцип його дії полягає в наступному. При обробці поверхні робочим розчином заявленого дезінфікуючого засобу значна частина діючих речовин довгий час залишається на поверхні, оскільки полігуанідини та ЧАС - досить стійкі сполуки і не розкладаються, на відміну від АДР інших відомих дезінфектантів (хлор та його сполуки, перекиси, альдегіди). Хімічна будова макромолекул полігуанідинів (наявність як полярних, так і неполярних груп), а також їх конформаційна рівномаса в робочому розчині дезінфікуючого засобу забезпечують надійну сорбцію макромолекул полігуанідинів на оброблюваних поверхнях будь-якої природи таким чином, що адсорбовані макромолекули рівномірно розташовуються в приповерхневому об’ємі у вигляді петельок і вільних кінців, утворюючи адсорбційний шар. Відомо, що внаслідок конформаційних обмежень, що накладає поверхня, та статистичних конформацій макромолекулярних клубків в розчині, полімерний ланцюг під час адсорбції зв’язується з поверхнею тільки відносно невеликою частиною сегментів. Таким чином, частина сегментів полімерного ланцюга «викладується» на поверхні, а решта простирається в об’єм розчину у вигляді петельок різної конфігурації або вільних кінців. Внаслідок неповного зв’язування сегментів макромолекули поблизу межі розділу виникає приповерхневий. шар розчину полімеру, локальна концентрація в якому перевершує середню концентрацію полімеру в об’ємі (в розчині). Оскільки під час сорбції макромолекул полігуанідинів та молекул ЧАС на поверхні при її обробці заявленим дезінфікуючим засобом відбувається 13 84592 неповне зв’язування сегментів макромолекул, більшість гуанідинових угруп увань у ланцюгах полігуанідину залишається вільною і здатною до ефективної взаємодії з мікроорганізмами. Макромолекули адсорбційного шару, навіть не вкриваючи щільно всю оброблену поверхню, але маючи дуже сильний позитивний заряд, притягують до себе - начебто „виловлюють” - клітини мікроорганізмів, що потрапляють на оброблену поверхню, і вступають у взаємодію з фосфоліпідними мембранами клітин мікроорганізмів, руйнуючи їх. Оскільки адсорбційний шар із макромолекул полігуанідину та молекул ЧАС, що утворюється на поверхні після обробки її робочим розчином заявленого дезінфікуючого засобу, міцно утримується поверхнею і є досить стійким до механічного впливу, а самі полігуанідини та ЧАС стійкі у часі, нелеткі і не розкладаються, то оброблена заявленим дезінфікуючим засобом поверхня тривалий час здатна знешкоджувати мікроорганізми, що потрапляють на неї. Тим самим, дезінфікуючий засіб, який ми заявляємо, будучи один раз нанесеним на поверхню, фактично „очікує” потрапляння мікроорганізмів на оброблену поверхню, „виловлює” їх і знешкоджує, захи щаючи у такий спосіб оброблену поверхню протягом тривалого часу. Таким чином, нанесення робочого розчину заявленого дезінфікуючого засобу на об’єкт дезінфекції завжди забезпечує швидкий доступ діючих речовин до мікроорганізмів, а на обробленій поверхні виникає адсорбційний молекулярний шар із суміші макромолекул гуанідинового полімеру та молекул четвертинної амонієвої сполуки, оскільки діючим речовинам заявленого дезінфікуючого засобу (ЧАС та полігуанідину) властива швидка адсорбція молекул діючих речовин на поверхнях різної хімічної та фізичної будови. Цей адсорбційний шар є стабільним у часі і не змивається чистою водою без миючих засобів, що у подальшому і забезпечує тривалий (пролонгований) дезінфікуючий ефект та можливість ефективно дезактивува ти мікроорганізми, які в подальшому потрапляють на оброблену поверхню. Таке рішення поставленої задачі забезпечує одержання безпечного багатофункційного дезінфікуючого засобу з широким спектром антимікробної дії та мийними властивостями, тривалою, тобто пролонгованою, дезінфікуючою дією, по відношенню до якого не виникає звикання - резистентності, мікроорганізмів. Його використання забезпечує не тільки швидку загибель мікроорганізмів і не викликає їх звикання до дії дезінфікуючого засобу, але й гарантує тривалий надійний антимікробний захист обробленої поверхні, що перешкоджає розмноженню мікроорганізмів на протязі 3¸365 діб після одноразового використання засобу. Заявлений багатофункційний дезінфікуючий засіб нелеткий, добре розчиняється у воді, нетоксичний, біологічно розкладається, екологічно безпечний. Його зберігання та транспортування не вимагає особливих умов, а при його використанні не потрібні особливі засоби захисту шкіри та слизових оболонок. Завдяки цьому дезінфекцію можна проводити в присутності хворих та персоналу. 14 Високу економічну ефективність заявленого дезінфікуючого засобу забезпечують, по-перше, за рахунок того, що його можна застосовувати в невисокій концентрації, що дорівнює МБК. В той час, як при практичному застосуванні відомого дезінфікуючого засобу використовують робочі розчини, концентрація АДР в яких значно перевищує МБК в зв’язку з розвитком резистентності мікроорганізмів. По-друге, наявність тривалої (пролонгованої) дії у заявленого дезінфікуючого засобу дозволяє проводити дезінфекційну обробку значно рідше, ніж у випадку використання відомого дезінфікуючого засобу, а саме: один раз на 3¸365 діб. По-третє, наявність мийних властивостей дозволяє суміщува ти дезінфекцію з прибиранням приміщень і застосовувати дезінфекційний засіб для передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення. Крім того, антимікробна активність заявленого багатофункційного дезінфікуючого засобу не знижується в присутності крові та інших органічних субстанцій, що дає можливість багаторазово використовувати робочий розчин для обробки предметів методом занурювання. В той же час як у випадку відомого дезінфікуючого засобу проведення дезінфекції об’єктів, забруднених кров’ю та іншими виділеннями, потребує підвищених витрат робочих розчинів. Технічний результат, якого досягають при використанні заявленої групи винаходів, складається із значного підвищення надійності дезінфекції, внаслідок якої не розвивається звикання - резистентність, мікроорганізмів різних родів і видів. Технічний результат, якого досягають, полягає ще також і в тому, що заявлений дезінфікуючий засіб на основі ЧАС та/або суміші ЧАС і полімерних гуанідинів та/або суміші полімерних гуанідинів є препаратом з широким спектром біоцидної дії, з пролонгованою дезінфекційною активністю, високою стабільністю та низькою токсичністю. Дезінфікуючий засіб не має шкірно-подразнюючої, шкірнорезорбтивної, ембріотоксичної, мутагенної та канцерогенної дії, кумулятивний ефект відсутній. Крім того, технічний результат, якого досягають, полягає ще й в тому, що заявлений дезінфікуючий засіб відкриває можливість ефективної боротьби з внутрішньо-лікарняними інфекціями, оскільки він має високу активність по відношенню до широкого спектру мікроорганізмів і до нього не виникає привикання (резистентності) мікроорганізмів. Мікробіологічні дослідження, результати яких наведені в прикладах і викладені нижче в таблицях, були проведені в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (м. Київ) на базі лабораторії молекулярної епідеміології у відповідності до загальноприйнятих у сві товій мікробіології стандартних методів. При виконанні вказаних мікробіологічних досліджень були використані всі відомі можливості, що забезпечують вірогідність одержаних результатів - див., наприклад: 15 84592 Смайбер Р., Криг Н. Методы общей бактериологии. Под ред. Герхард Ф.И. др. - М 1983, т.3, с.897 [7]; Справочник по микробиологическим методам исследований. Под ред. М.М. Бергер. -М., 1982 [8]; Руководство по микробиологии и эпидемиологии. Под ред. И.М. Великанова.-М, 1937 [9]. Кількість повторних досліджень (перевірок) була потрійною. Статистична обробка результатів мікробіологічних досліджень проводилась згідно загальноприйнятим методам. - див. Н.В. Плохинский. Биометрия. - 1964 [10]; Компютерная программа «Statistica 5.5 » [11]. Результати досліджень, пов’язаних з заявленою групою винаходів, викладені в таблицях 1-17 та на фігурах креслень 1-6, в яких наведено: Таблиця 1 - перелік штамів мікроорганізмів, для яких вивчали процес привикання, та джерела їх отримання; Таблиця 2 - інтервали концентрацій, які використовували при вивченні адаптаційних змін (стійкості) різних штамів мікроорганізмів по відношенню до відомого дезінфікуючого засобу; Таблиця 3 - дані про розвиток стійкості, тобто резистентності, мікроорганізмів різних видів та родів по відношенню до відомого дезінфікуючого засобу; Таблиця 4 - результати мікробіологічного дослідження змивів з поверхонь тест-об’єктів на мікробне обсіменіння (контамінацію) після одноразової обробки цих поверхонь робочими розчинами відомого дезінфектанту; Таблиця 5 - інтервали концентрацій, які використовували при вивченні адаптаційних змін (стійкості) різних штамів мікроорганізмів до заявленого дезінфікуючого засобу; Таблиця 6 - дані про відсутність розвитку стійкості у різних видів та родів мікроорганізмів, що відбувається при послідовних пасажах на середовища х зі зростаючими концентраціями заявленого дезінфікуючого засобу; Таблиця 7 - порівняльні дані, які одержані при експериментальному дослідженні можливості виникнення стійкості мікроорганізмів до відомого та заявленого дезінфікуючого засобу методом пересіву культур мікроорганізмів на середовищах зі зростаючими концентраціями відомого та заявленого дезінфікуючих засобів; Таблиця 8 - дані про індукцію мутантів, стійких до відомого та заявленого дезінфікуючих засобів, при дії одного із сильних хімічних мутагенів - нітрозогуанідину; Таблиця 9 - дані щодо індукції мутантів, стійких до заявленого дезинфікуючого засобу, при дії мутагену та заявленого дезинфікуючого засобу (ПГМГ) на клітини із синхронним ростом через 20, 40 та 60 хвилин від початку реплікації ДНК; Таблиця 10 - результати мікробіологічного дослідження змивів з поверхонь тест-об’єктів на мікробне обсіменіння (контамінацію) на протязі 30 днів, що складали час досліджень; Таблиця 11 - дані, які обґрунтовують співвідношення ЧАС до полігуанідину у складі діючої речовини заявленого дезінфектанту; 16 Таблиця 12 - наведені приклади складів заявленого дезінфікуючого засобу, що містять діючі речовини (ЧАС та полігуанідини) та допоміжні речовини - комплексоутворювач, неорганічну сіль; Таблиця 13 - містить дані щодо обгрунтування заявленого концентраційного інтервалу діючих речовин у складі дезінфекційного засобу. Таблиця 14 - дані щодо обгрунтування вмісту комплексоутворювача або суміші комплексоутворювачів у складі дезінфекційного засобу; Таблиця 15 - дані проведених мікробіологічних досліджень щодо обґрунтування концентраційного інтервалу вмісту неорганічної солі у складі заявленого дезінфекційного засобу; Таблиця 16 - наявність/відсутність біоцидної активності в робочих розчинах заявленого дезінфікуючого засобу з концентрацією АДР 0,01; 0,05; 0,1; 0,5; 1,0 и 2,0мас.% через 1 годину, 5 днів, 1 місяць, 6 місяців, 1 рік, 1,5, 2,0, 2,5 та через 3 роки після їх приготування; Таблиця 17 - дані щодо ефективності дезінфікуючої дії заявленого та відомого дезінфікуючих засобів в залежності від концентрації робочих розчинів; Фіг.1 - залежність часу, необхідного для повного знезараження тест-об’єкта, від концентрації робочих розчинів заявленого та відомого дезінфікуючих засобів; Фіг.2 - (логарифмічна) залежність ефективності дезінфікуючої дії від концентрації робочих розчинів заявленого та відомого дезінфікуючих засобів; Фіг.3 - схема процесу адсорбції та утворення адсорбційного шару на поверхні при обробці її робочими розчинами заявленого дезінфікуючого засобу з низькою концентрацією діючих речовин; Фіг.4. - схема процесу адсорбції та утворення адсорбційного шару на поверхні при обробці її робочими розчинами заявленого дезінфікуючого засобу з концентрацією діючих речовин в інтервалі 1,0-5,0мас.%; Фіг.5 - схема процесу адсорбції та утворення адсорбційного шару на поверхні при обробці її робочими розчинами заявленого дезінфікуючого засобу з високою концентрацією діючих речовин (вище 5,0-7,0мас.%); Фіг.6. порівняльні дані віскозиметричних досліджень робочих розчинів різної концентрації заявленого та відомого дезінфікуючих засобів. Нижче наведені приклади конкретної реалізації заявленої групи винаходів, які пояснюють, але не обмежують використання винаходів, що ми заявляємо. Четвертинні амонієві сполуки, полігуанідини, на основі яких розроблено заявлений дезінфікуючий засіб, а також допоміжні речовини були отримані за допомогою відомих способів. Приклад 1 Вивчали процес привикання великої групи мікроорганізмів різного рівня організації-прокаріотів (грамнегативні, грампозитивні, бацили) та нижчих еукаріотів (кандіда, аспергіли, актиноміцети) до АДР відомого дезінфікуючого засобу, а саме: четвертинної аммонієвої сполуки бензалконіуму хлориду. В таблиці 1 наведений перелік штамів мікро 17 84592 організмів, для яких вивчали процес привикання, та джерела їх отримання. Видову та штамову належність штамів додатково перевіряли за допомогою тест-систем, а саме: API-20 Е - для ентаробактерій та API-20 Е для стафілококів. Для досліджень використовували такі поживні середовища: - м’ясо-пептонний агар - для сальмонел, кишкової палички та шигел; - м’ясо-пептонний агар з добавкою 1,0% глюкози - для стрептококів; - м’ясо-пептонний агар - для спороутворюючи х бактерій; - пивне сусло - для штамів кандіда; - пивне агаризоване сусло або середовище Сабуро - для актиноміцетів та аспергилів; - спеціальне середовище з додаванням спеціальних компонентів - для коринебактерій - див. Козлов Ю.А. Питательные среды в медицинской микробиологии. -М, 1950 [12]. В якості агар-агару для приготування поживних середовищ використовували агар Діфко фірми Sigma, США. Культури сальмонел, шигел, кишкової палички, стафілококів та стрептококів після пересівів вирощували в термостаті з водяною подушкою при 37°С. Пересіви робили через кожні 24год. Культури актиноміцету, аспергіла та кандіда вирощували при температурі 28°С і пересівали через кожні 3 доби на середовища зі зростаючими концентраціями дезінфікуючого засобу, тому що стаціонарна фаза росту у ци х мікробів настає через три доби. Коринебактерії вирощували при. температурі 37°С на протязі доби, а потім знову пересівали. Спороутворюючі мікроорганізми культивували на протязі доби при температурі 37°С, а потім пересівали на інше середовище, яке містило підвищену концентрацію дезінфікуючого засобу. Мікробне навантаження складало 108клітин/мл. Мінімальну бактерицидну концентрацію визначали згідно стандартних загальноприйнятих методів, що використовують в мікробіологічних дослідженнях - див., наприклад: Ждан-Пушкина В.Н. Основы роста культур микроорганизмов. -М, 1993, 87с.[13]; Елепов В.А. Химическая микробиология. -М, Изд-во „Мир”, 1989, 220с. [14]; Афиногенова Г.Е. Метод определения активности дезинфектантов и антисептиков. Методическое пособие. - Санкт-Петербург, 2000 [15]; Пхакадзе Т.А. Антисептические и дезинфицирующие средства в профилактике эпидемий. - В ж. Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. 2000, №1, с.42-47 [16]. Кількісний підрахунок та склад мікроорганізмів, що використовували для проведення аналізу чутливості до дезінфекційного засобу, додатково перевіряли за методом Наеnеl (1973) в модифікації Микальсард із співавторами - див., Сомов Г.П., Бузолева Л.С., Бурцева Т.И. Изучение механизмов адаптации патогенных микроорганизмов к факторам окружающей среды. - В ж. «Биол. эксп. биол. и медицины», 1999, т.128, №9, с.19-27 [17]. 18 Експериментальне дослідження можливості виникнення стійкості мікроорганізмів до дезінфекційного засобу вивчали шляхом пересіву культур мікроорганізмів на середовищах зі зростаючими концентраціями дезінфектанту - див., наприклад: Оценка способности лекарственных средств вызывать зависимость. Доклады научной группы ВОЗ. - Женева, ВОЗ, 1977, 57с. [18]; Лабораторные методы исследования клеток. Справочник. Под ред. Меньшикова В.В. -М., Медицина. 1987. 366с. [19]; Смирнов И.В. Возбудители бактериальных инфекций у человека. Клиническая микробиология и антимикробная терапия. 2000, №2, Т.2, с.412 [20]; Перт С. Основы культивирования микроорганизмов. -М, Мир, 1978 [21]. Вивчення процесу адаптації починали зі значно нижчих концентрацій дезінфікуючого засобу у порівнянні з МБК з огляду на те, що адаптація як фізиологічний процес має багатофакторну природу. Інтервали концентрацій, які використовували при вивченні адаптаційних змін (стійкості) різних штамів мікроорганізмів до відомого дезінфікуючого засобу, наведені в таблиці 2. Для їх визначення спочатку встановлювали мінімальну бактерицидну концентрацію, а потім зменшували її в середньому в 10-15 разів. Ця концентрація і була початковою при проведенні дослідження можливості виникнення стійкості мікроорганізмів до дезінфікуючого засобу. Концентрація, при якій вже не спостерігали росту мікроорганізмів, характеризувала стійкість мікроорганізмів до дезінфікуючого засобу після пересівів (пасажів) на середовищах зі зростаючими концентраціями цього дезінфікуючого засобу. Кінцевою концентрацією інтервалу, в якому проводили дослідження, була та, яка перевищувала на 2-3 пасажи концентрацію, при якій вже не спостерігали росту мікроорганізмів. Кількість пересівів, тобто кількість пасажів, визначали відсутністю росту того чи іншого мікроорганізму при подальших пересівах на середовищах зі зростаючими концентраціями дезінфікуючого засобу, яка обумовлювалась специфічністю генетики і біохімії як самих мікроорганізмів, так і специфічністю механізму дії самого дезінфікуючого засобу. Якщо кінцева концентрація перевищувала мінімальну бактерицидну концентрацію для даного мікроорганізму в 1,2-1,5 разів, то це свідчило про розвиток резистентності, тобто привикання, мікроорганізмів до дії дезінфікуючого засобу. - див., наприклад: Методы молекулярной генетики. - М, Мир, 1994 [22]; Стент А. Биохимическая генетика, -М, Мир, Пер. с англ., 1980, 418с. [23]. Дані про розвиток стійкості у різних видів та родів мікроорганізмів, що відбувається при послідовних пасажах на середовищах зі зростаючими концентраціями АДР відомого дезінфікуючого засобу, наведені в таблиці 3. З таблиці 3 видно, що стійкість, тобто резистентність, всіх досліджених мікроорганізмів до впливу че твертинної амонієвої сполуки бензалконіуму хлориду, крім штамів кандіда, аспергіла та актиноміцета, зростає в 2,2-9,3 раза. 19 84592 Таким чином, у досліджених мікроорганізмів, крім штамів кандіда, аспергіла та актиноміцета, розвивається резистентність до відомого дезінфікуючого засобу. Приклад 2 В лабораторних умовах проведені дослідження по визначенню тривалості дезінфікуючих властивостей відомого дезінфікуючого засобу після одноразової обробки поверхонь. Як тест-об’єкти використовували пластинки площею 100см з матеріалів різної природи: скляні, металеві (нержавіюча сталь) та гумові. Як тест-мікроорганізми використовували стійкі до фенолу та хлораміну штами кишкової палички та золотистого стафілококу. Мікробне навантаження складало 109клітин/мл. Заражені тест-об’єкти обробляли робочим розчином дезінфектанту шля хом занурення, зрошення чи протирання ганчіркою, змоченою робочим розчином дезінфектанту. Після цього тестоб’єкти зберігали в звичайних умовах лабораторії. Концентрація робочих розчинів дезінфектанту коливалась від 0,1 до 2,0мас.% по АДР і складала 0,1; 0,5; 1,0 та 2,0мас.%. Після обробки тест-об’єктів проводили мікробіологічні дослідження змивів з поверхонь тестоб’єктів на мікробне обсіменіння (контамінацію). Результати мікробіологічного дослідження змивів з поверхонь тест-об’єктів на мікробне обсіменіння (контамінацію) після одноразової обробки цих поверхонь робочими розчинами відомого дезінфектанту представлені в таблиці 4. Як видно з таблиці 4, вже через 6 годин після обробки поверхонь робочими розчинами відомого дезінфектанту майже всі поверхні виявляються контамінованими. Тільки при обробці поверхонь досить концентрованими (1,0 та 2,0мас.%) розчинами відомого дезінфікуючого засобу на основі ЧАС поверхні через 6 годин залишаються продезінфікованими, але й вони наступної доби вже виявляються контамінованими. Таким чином, ефект від обробки поверхонь відомим дезінфікуючим засобом носить короткочасний характер, внаслідок чого оброблена таким дезінфікуючим засобом поверхня через досить короткий проміжок часу знову виявляється засіяною (контамінованою) мікроорганізмами. Тому обробку відомим дезінфікуючим засобом потрібно проводити кожного дня, а то і по два рази в день, а в операційних, пологових блоках лікарень і т.п. приміщеннях - після кожного пацієнта. Отже, фактично підтверджено, що відомий дезінфектант не має тривалої (пролонгованої) дезінфікуючої дії, що дозволяло б проводити дезобробку об’єктів один раз на декілька днів або тижнів. Приклад 3 Виконували умови прикладу 1. Вивчали можливість розвитку резистентності дезінфікуючого засобу, який як активно-діючу речовину містив четвертинну амонієву сполуку, а саме - алкілдиметилбезалконіум хлорид (АДБАХ) і поліалкіленгуанідин, а саме - полігексаметиленгуанідин хлорид (ПГМГ) у співвідношенні 4:6. 20 Наведені в таблиці 5 інтервали концентрацій використовували при вивченні адаптаційних змін (стійкості) різних штамів мікроорганізмів до заявленого дезінфікуючого засобу. Дані про відсутність розвитку стійкості у різних видів та родів мікроорганізмів, що відбувається при послідовних пасажах на середовищах зі зростаючими концентраціями заявленого дезінфікуючого засобу, наведені в таблиці 6, з якої видно, що стійкість всіх штамів усі х досліджених мікроорганізмів під впливом суміші активно-діючих речовин заявленого дезінфікуючого засобу, який як АДР містив АДБАХ та ПГМГ у співвідношенні 4:6, не зростала. Як тільки при пересівах досягали концентрацій діючих речовин, що дорівнювали мінімальній бактерицидній концентрації, клітини мікроорганізмів не росли. Під мікроскопом спостерігали повну загибель клітин. Результати цього експериментального дослідження свідчать про повну відсутність розвитку резистентності широкого спектру мікроорганізмів до дії заявленого дезінфікуючого засобу. Приклад 4 Виконували умови прикладу 3 і експериментальне досліджували можливість виникнення стійкості мікроорганізмів до відомого та заявленого дезінфікуючих засобів методом пересіву культур мікроорганізмів на середовищах зі зростаючими концентраціями дезінфікуючих засобів. Одержані порівняльні дані наведені в таблиці 7. Як видно з таблиці 7, стійкість мікроорганізмів до впливу четвертинної амонієвої сполуки бензалконіуму хлориду, крім штамів кандіда, аспергіла та актиноміцета, зростає в 2,2-9,3 раза. Разом з тим, результати дослідження свідчать також про повну відсутність розвитку резистентності у широкого спектру мікроорганізмів до дії заявленого дезінфікуючого засобу, який як активнодіючу речовину містив четвертинну амонієву сполуку, а саме - алкілдиметилбезалконіум хлорид (АДБАХ) і поліалкіленгуанідин, а саме полігексаметиленгуанідин хлорид (ПГМГ) у співвідношенні 4:6. Таким чином, експериментальне підтверджено, що у всіх досліджених мікроорганізмів виробляється резистентність до відомого дезінфікуючого засобу і повністю відсутній розвиток резистентності до заявленого дезінфікуючого засобу. Приклад 5 Для доповнення та підтвердження даних, одержаних при вивченні можливої адаптації мікроорганізмів до відомого дезінфікуючого засобу та заявленого дезінфікуючого засобу методом пересівів на середовищах зі зростаючими концентраціями дезінфікуючих засобів провели експериментальне вивчення індукції мутантів мікроорганізмів, стійких до відомого дезінфікуючого засобу, та заявленого дезінфікуючого засобу, з використанням методу екпериментального мутагенезу - див., наприклад: Ауэрбах Ш. Проблемы мутагенеза. - Москва, Изд-во «Мир», 1978 [24]; Hollaender A. et al. Chemical mutagenes. Principes and methods for their Detection. - New York - London, Plenum pres 1973 [25]. 21 84592 Суть методу визначена в послідовній дії на клітини мікроорганізмів хімічного мутагену та АДР відомого дезінфікуючого засобу (бензалконію хлориду) і заявленого дезінфікуючого засобу, який містив як діючі речовини четвертинну амонієву сполуку, а саме - безалконіум хлорид і поліалкіленгуанідин, а саме - полігексаметиленгуанідин хлорид у співвідношенні 4:6. Як мутаген використали хімічний мутаген із групи нітрозосполук, а саме N-метил-N’-нітро-Nнітрозогуанідин, який має специфічну дію - пошкоджувати ДНК в точці реплікації та сприяти індукції мутантів. N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідин є активним мутагеном і використовується для одержання мутантів на різних об’єктах, в тому числі і на трансформуючій ДНК - див., наприклад: Wosawa A. Properties of a membrane attached from of the folded chromosome of E.coli. -J. Mol.Biol., 1974, 82, #1, p. 91-105 [26]; Delic V., Hopwood D.A., Friend E.J. Mutagenesis by N-methyI-N-nitro-N-nitrosoguanidine (NTG) in Streptomyces coelicolor.- Mutat.Res., 1970, W.9, #2, p. 167-182 [27]; Konichkova-Radochova M., Maiek I. The mutagenic effect of nitrosoguanidine on Mycobacterium phlei PA. - Fol va microbial, 1969, 14, #3, p. 201-207 [28]; Chattoo В. Sinha U. Mytagenic activity ofNmethyl-N-nitro-N-nitrosoguanidine (NTG) and Nmethyl-N-nitrosourea (NMU) in Aspergillus nidulans. Mutat. Res.,1974, 23, #1 p.41-49 [29]; Kimball R.E., Setlow J.K. Mutation induced in Haemophilus influenzae by transformation with nitrosoguanidine - treated DNA. - Mut.Res., 1972,14, #2, p. 137-146 [30]. Використовували суспензію мікроорганізмів, які знаходилися в стані спокою, у фосфатному буфері з рН = 6,0 та з мікробним навантаженням 108клітин/мл. До суспензії мікроорганізмів додавали хімічний мутаген в концентраціях від 0,5 до 2мкг/мл в залежності від виду мікроорганізму і вели обробку протягом 60 хвилин. Після обробки клітини висівали на агаризовані поживні середовища, які містили АДР дезінфікуючих засобів в концентраціях, що дорівнювали мінімальній бактерицидній для АДР дезінфікуючого засобу та виду мікроорганізму, і не містили АДР дезінфікуючих засобів, які використовували як контроль. Після експозиції проводили облік мікроорганізмів. Виживання мікроорганізмів після дії мутагену визначали по контрольному досліду в процентному відношенню до вихідної концентрації мікроорганізмів в суспензії. Контролем для визначення активності мутагену N-метил-N’-нітро-Nнітрозогуанідину була наявність індукції (поява) під дією мутагену а уксотрофних м утантів, тобто мутантів, що не ростуть на мінімальних поживних середовищах без додавання амінокислот. Методом реплік з використанням мінімальних поживних середовищ визначали індукцію ауксотрофних мутантів в процентному відношенні до виживших мікроорганізмів при дії хімічного мутагену на клітини мікроорганізмів, які знаходились в стані спокою, - див. Lederberg J., Lederberg Е. Replica plating and indirect selection of bacterial 22 mutants. - J. Bacteriol., 1962, v.63, № 3, p. 399-406 [31]. Дані, отримані при вивченні індукції мутантів, стійких до дезінфектантів, при дії одного із сильних хімічних мутагенів, наведені у таблиці 8, з якої видно, що при виживанні клітин вивчених штамів мікроорганізмів від 11 до 21% індукція мутантів, стійких до бензалконію хлориду, коливалась від 3 до 8%. Не було одержано жодного мутанту, стійкого до дії заявленого дезінфікуючого засобу, який містив як діючі речовини суміш четвертинної амонієвої сполуки, а саме - АДБАХ, і поліалкіленгуанідину, а саме - ПГМГХ у співвідношенні 4:6. В той же час індукція ауксотрофів (контроль мутагенезу) при вказаній виживаємості була досить високою і.коливалась від 2,6 до 6,5% в залежності від штаму та виду мікроорганізмів. Одержані експериментальні дані свідчать про неможливість одержання стійких до заявленого дезінфікуючого засобу мутантів при дії одного із найсильніших хімічних мутагенів. Приклад 6 Виконували умови прикладу 5. Але при вивченні можливої індукції мутантів мікроорганізмів, стійких до заявленого дезінфікуючого засобу, вивчали дію нітрозогуанідину та ПГМГ на синхронно ростучі клітини досліджуваних мікроорганізмів з використанням методу екпериментального мутагенезу. При синхронному рості в клітинах реплікаційна вилка ДНК йде по всій хромосомі і знаходиться в різних місцях з початку росту, що, при додаванні мутагену в різні терміни від початку росту, суттєво збільшує кількість можливих ділянок взаємодії мутагену з ДНК мікроорганізмів і дає можливість одержувати мутанти з більш широким спектром ауксотрофності. Це обумовлено тим, що нітрозогуанідин індукує тісно зціплені мутації, тобто комутації - див., наприклад: Guerola N.. Ingraham J.L., Cerda-Olmedo E. Induction of crossed linked multition mutation by nitrosoguanidine. - Nature, New Biol., 1971, 230, N 12, p. 122-125 [32]; Oeschger M.P., Berlin M.K. A simple procedure for localized mutagenesis using nitrosoguanidine. Мої. and Gen. Genet, 1974, 134, N 1, p. 77-83 [33]. Комутації відбуваються безпосередньо в районі реплікації хромосоми, чутливість якої до нітрозогуанідину в 220 разів вища порівняно з іншими ділянками ДНК - див. Мацелюх Б.П. Рекомбинация и репликация ДНК бактерий и актеномицетов. Київ, Наукова думка 1979, 286с. [34]. Для одержання клітин з синхронним ростом використовували інгібітор синтезу ДНК дезоксиаденозин (аденозин-2-дезоксирибозид) фірми Sigma (USA). Синхронізація росту клітин під дією дезоксиаденозину обумовлена тим, що дезоксиаденозин призводить до накопичення аденозинтрифосфату за рахунок гальмування фосфорилювання і пригнічення утворення дезоксигуанозіндифосфату та дезоксицитозінтрифосфа ту. Для грампозитивних клітин дезоксиаденозин використовували в концентрації 0,5мкг/мл, для грамнегативних - 0,7мкг/мл, для інших - від 0,7 до 2,0мкг/мл. Взаємодію клітин з дезоксиаденозином виконували на протязі від 2 до 3,5год. Потім 23 84592 дію дезоксиаденозину припиняли шляхом трьохразової відмивки клітин фізіологічним розчином, після чого клітини переносили в пробірки з рідким поживним середовищем (м’ясо-пептонний бульйон, середовище Сабуро - для кандіда). Така обробка клітин призводила до синхронізації циклів поділу клітин. Контроль синхронізації росту клітин проводили згідно відомих методів - див., наприклад: Ворновицкая Г.И. О механизме действия дезоксиаденозина на синтез нуклеиновых кислот в раковой клетке. - В ж. «Биохимия», 1998, т.33, C.1192-1196 [35]; Коротяев А.И. Содержание ДНК-мутантов E.coli, резистентных к рифампицину и налидиксовой кислоте. - В ж. «Микробиология», 1982, т.51, №6, с.983-987 [36]; Миллер Д. Эксперименты в молекулярной генетике. - М, Изд-во «Мир», 1976, 360с. [37]. В подальшому додавали нітрозогуанідин у концентраціях від 0,5 до 2мкг/мл в залежності від виду мікроорганізму і вели обробку протягом, відповідно, 20, 40 та 60 хвилин від початку реплікації ДНК. Після цієї обробки клітини висівали на агаризовані середовища, що містили заявлений дезінфікуючий засіб (АДР - суміш АДБАХ та ПГМГ) у кількості, що дорівнювала МБК, і визначали можливість одержання резистентних мутантів. Контролем для визначення активності мутагену було експериментальне вивчення інтенсивності індукції ауксотрофних мутантів під дією мутагену методом реплік з використанням мінімальних поживних середовищ. Дані щодо індукції мутантів, стійких до заявленого дезінфікуючого засобу, при дії мутагену та заявленого дезінфікуючого засобу (АДР - суміш АДБАХ та ПГМГ) на клітини із синхронним ростом через 20, 40 та, відповідно, 60хв. з початку реплікації ДНК наведені в таблиці 9. З таблиці 9 видно, що при дії на всі штами мікроорганізмів мутагену та заявленого дезінфікуючого засобу при концентрації останнього, що дорівнювала МБК, мутанти, стійкі до заявленого дезінфікуючого засобу, не утворюються як у сальмонел, шигел, стафілококів, бацил, коринебактерій, так і у нижчих еукаріотів - кандид. А в контролі (індукція ауксотрофів) кількість мутантів в залежності від терміну дії мутагену зростає. Отже, експериментальне було доведено, що, не зважаючи на суттєві збільшення можливих ділянок взаємодії мутагену з ДНК мікроорганізмів, стійкі до заявленого дезінфікуючого засобу мутанти не утворюються. Одержані експериментальні результати, наведені в прикладах 5 та 6, є важливим доповненням до даних про неможливість одержання мутантів, стійких до заявленого дезінфікуючого засобу, одержаних шляхом послідовних пересівів на середовища х зі зростаючими концентраціями цього дезінфікуючого засобу. Приклад 7 З метою визначення тривалості дезінфікуючих властивостей після одноразової обробки поверхонь з різних матеріалів були проведені дослідження ефективності застосування протягом зна 24 чного проміжку часу заявленого дезінфікуючого засобу, який як активно-діючу речовину містив ЧАС, а саме - АДБАХ, та полігуанідин, а саме полігексаметиленгуанідин хлорид при співвідношенні 1:1. Як тест-об’єкти використовували пластинки площею 100см 2 з матеріалів різної природи: скляні, керамічні, металічні (чорний метал та нержавіюча сталь), дерев’яні з лакофарбним покриттям, гумові, пластмасові та шматочки тканини батисту, того ж розміру. Як тест-мікроби використовували стійкі до фенолу та хлораміну штами кишкової палички та золотистого стафілококу. Мікробне навантаження складало 109клітин/мл. Заражені тест-об’єкти обробляли дезінфікуючим засобом шляхом занурення, зрошення чи протирання ганчіркою, змоченою робочим розчином дезинфікуючого засобу. Після цього тест-об’єкти зберігали в звичайних умовах лабораторії. Концентрація робочих розчинів дезінфікуючого засобу коливалась від 0,01 до 1мас.% по АДР і складала, відповідно, 0,001; 0,01; 0,1; 0,5 та 1,0мас.%. Після обробки тест-об’єктів проводили мікробіологічні дослідження змивів з поверхонь тест-об’єктів на мікробне обсіменіння (контамінацію) протягом всього часу досліджень. Дослідження показали, що метод обробки заявленим дезінфікуючим засобом поверхонь, а саме шляхом протирання, зрошення, занурення, - не впливає на ефективність знезараження та на тривалість дії дезінфікуючого засобу, що свідчить про надійність процесу дезінфекції при застосуванні заявленого дезінфікуючого засобу. Результати мікробіологічного дослідження змивів з поверхонь тест-об’єктів на мікробне обсіменіння (контамінацію) на протязі 30 днів, що складали час досліджень, представлені в таблиці 10. З таблиці 10 видно, що тривалість - пролонгованість, дезінфікуючої активності заявленого дезінфікуючого засобу після однократного його застосування залежить від природи поверхні, що обробляють, та вмісту діючих речовин в рабочему розчині і складає 5-30 діб (час досліджень), а саме: 5-6 діб для робочого розчину дезінфікуючого засобу з концентрацією діючих речовин 0,001мас.%, 8-12 діб для робочого розчину дезінфікуючого засобу з концентрацією діючих речовин 0,01мас.%, 16-24 доби для робочого розчину дезинфікуючого засобу з концентрацією діючих речовин. 0,1мас.%, 24-28 діб для робочого розчину дезинфікуючого засобу з концентрацією діючих речовин 0,5мас.% та 28-30 і більше діб для робочого розчину дезінфікуючого засобу з концентрацією діючих речовин 1,0мас.% в залежності від природи поверхні, що обробляють. Приклад 8 Приклад, що підтверджує наявність мийних властивостей у заявленого дезінфікуючого засобу. Мийну здатність визначали згідно з ОСТ 6-151662-90. Для цього використовували робочі розчини з концентрацією діючих речовин, що складала 0,1мас.%. Мийна здатність для прототипу, тобто для ЧАС - АДБАХ, складала 83%, а для заявленого дезінфікуючого засобу, який як активно-діючу ре 25 84592 човину містив ЧАС, а саме - АДБАХ, та полігуанідин, а саме - полігексаметиленгуанідин фосфат при співвідношенні 1:1 складала 92%. Таким чином, експериментальне підтверджено, що мийна здатність одного із складів заявленого дезінфікуючого засобу, вища від мийної здатності прототипу з тією ж концентрацією діючої речовини в робочому розчині. Приклади 9-19 В прикладах 9-19 наведені дані проведених експериментальних досліджень мікробіологічної активності дезінфікуючих засобів з різним співвідношенням ЧАС та полігуанідину. Характеристикою мікробіологічної активності була МБК. Для визначення останньої виконували умови прикладу 1 в частині визначення мінімальної бактерицидної концентрації. Досліджували заявлений дезінфікуючий засіб, який як АДР містив ЧАС, а саме - АДБАХ, та полігуанідин, а саме - ПГМГХ. Дані, які обґрунтовують співвідношення ЧАС та полігуанідину у складі діючої речовини заявленого дезінфікуючого засобу, наведені в таблиці 11. Як видно, з таблиці 11, в заявленому інтервалі співвідношень ЧАС та полігуанідину заявлений дезінфікуючий засіб має високу мікробіологічну активність, що перевершує прототип. Оптимальними співвідношеннями вмісту ЧАС та полігуанідину у складі заявленого дезінфікуючого засобу є 4:6 - 6:4. Приклади 20-30. В прикладах 20-30 наведені приклади складів заявленого дезінфікуючого засобу, що містять діючі речовини (ЧАС та полігуанідини) та допоміжні речовини - комплексоутворювач, неорганічну сіль. Для визначення заявленої сукупності властивостей, а саме: спектру біоцидної активності, пролонгованості дезінфікуючої дії, відсутності привикання - резистентності щодо широкого спектру мікроорганізмів різних родів і видів та наявності мийних властивостей, виконували умови прикладів 1,7 та 8. Для встановлення відсутності розвитку резистентності мікроорганізмів до досліджуваного дезінфікуючого засобу виконували умови прикладу 1, але як тест-мікроорганізми використовували Staphylococcus aureus та Candida albicans. При виконанні умов прикладу 7 як тест-об’єкти використовували пластинки із нержавіючої сталі площею 100см 2 кожна, при цьому концентрація робочого розчину дезинфікуючого засобу по АДР при цьому складала 0,1мас.%. Обробку поверхні проводили шляхом протирання ганчіркою, змоченою робочим розчином дезинфікуючого засобу. Якщо мікробіологічні дослідження змивів з поверхні протягом 5 діб були негативними, тобто росту мікроорганізмів не спостерігали, то вважали, що досліджуваний дезинфікуючий засіб має пролонговану дезинфікуючу дію. Результати досліджень представлені в таблиці 12. Як видно з таблиці 12, всі склади заявленого дезінфікуючого засобу мають заявлену сукупність властивостей, а саме: широкий спектр біоцидної 26 активності, подовжену, тобто пролонговану, дезінфікуючу дію після одноразової дезінфікуючої обробки об’єкта дезінфекції, відсутність привикання - резистентності щодо широкого спектру мікроорганізмів різних родів і видів та мийні властивості. Приклад 31 Для виготовлення заявленого дезинфікуючого засобу як активно-діючу речовину використовують суміш ЧАС, а саме - АДБАХ, та поліалкіленгуанідин, а саме -полігексаметиленгуанідин хлорид. ПГМГ у кількості 100г заливали 200мл дистильованої води і витримували для набрякання протягом 10год. при кімнатній температурі. Потім додавали ще 200мл дистильованої води і перемішували протягом 1,0год. Під час перемішування ПГМГ повністю розчинявся у воді з утворенням гомогенного розчину. АДБАХ у кількості 100г окремо розчиняли в 400мл дистильованої води та додавали при перемішуванні до розчину ПГМГ. Вміст компонентів в одержаному дезинфікуючому засобі складав, мас.%: АДБАХ + ПГМГ 20,0 вода решта до 100,0 Одержаний дезінфікуючий засіб досліджували на наявність заявленої сукупності властивостей, а саме: на наявність широкого спектру біоцидної активності, пролонгованість дезінфікуючої дії, відсутність привикання - резистентності щодо широкого спектру мікроорганізмів різних родів і видів та наявність мийних властивостей. При цьому виконували умови прикладів 1,7 та 8. При виконанні умов прикладу 1 як тестмікроорганізми використовували Staphylococcus aureus та Candida albicans. При виконанні умов прикладу 7 як тест-об’єкти використовували пластинки із нержавіючої сталі площею 100см 2 кожна, при цьому концентрація робочого розчину дезінфікуючого засобу по АДР при цьому складала 0,1мас.%. Обробку поверхні проводили шляхом протирання ганчіркою, змоченою робочим розчином дезінфікуючого засобу. Якщо мікробіологічні дослідження змивів з поверхні протягом 5 діб були негативними, тобто росту мікроорганізмів не спостерігали, то вважали, що досліджуваний дезінфікуючий засіб має пролонговану дезінфікуючу дію. Дослідження експериментальне підтвердило, що одержаний дезінфікуючий засіб має заявлену сукупність властивостей: широкий спектр біоцидної активності, пролонговану дезінфікуючу дію після одноразової обробки об’єкта дезінфекції, відсутність привикання (резистентності) щодо широкого спектру мікроорганізмів різних родів і видів та мийні властивості, тобто є дезінфікуючим засобом широкого спектру мікробіологічної дії та універсального застосування для забезпечення біобезпеки як у повсякденному житті, так і в епідемічних ситуаціях, а також для ефективної боротьби з внутрішньо-лікарняними інфекціями. Приклад 32 Для виготовлення заявленого дезінфікуючого засобу використовували полідіоксододекангуанідин - ПДОДДГ та АДБАХ при співвідношенні ПДОДДГ : АДБАХ = 6:4. Крім того, до складу дез 27 84592 інфікуючого засобу входила динатрієва сіль етилендиамін тетраоцтової кислоти - ДНЕДТОК (склад із прикладу 23). 20г ПДОДДГ заливали 400мл дистильованої або очищеної води, закривали ємність кришкою і витримували для набрякання ПДОДДГ протягом 6 годин при кімнатній температурі. Потім додавали ще 510мл дистильованої води або очищеної води і перемішували протягом 1,0год. до утворення гомогенного розчину. Потім розчинПДОДДГ нагрівали до 60°С і поступово додавали при перемішуванні 30г АДБАХ та 40г ДНЕДТОК. Суміш перемішували протягом 30 хвилин до утворення гомогенного розчину без розшарування. Вміст компонентів в одержаному дезинфікуючому засобі складав, мас.%: ПДОДДГ + АДБАХ 5,0 ДНЕДТОК 4,0 вода решта до 100,0 Одержаний дезінфікуючий засіб досліджували на наявність заявленої сукупності властивостей, а саме: наявності широкого спектру біоцидної активності, пролонговані дезінфікуючої дії, відсутності привикання - резистентності щодо широкого спек мікроорганізмів різних родів і видів та наявності мийних властивостей. При цьому виконує умови прикладу 31. Дослідження показали, що одержаний дезінфікуючий засіб має таку ж сукупн властивостей, як у прикладі 31. Приклад 33 Для виготовлення заявленого дезінфікуючого засобу, використовували як активно-діючі речовини ЧАС - АДБАХ та поліалкіленгуанідин, а саме ПГМГ при їх співвідношенні 4:6, а як допоміжну речовину - ДНЕДТОК (склад композиції із прикладу 21). Як розчин використовували водний розчин органічного розчинника, а саме - етилового спирт) співвідношенні вода : спирт = 1:5. ПГМГ у кількості 0,6г заливали 800мл розчинні закривали ємність кришкою і витримували для набрякання полімеру протягом 12год. кімнатній температурі. Потім суміш перемішували протягом 0,5год, після чого додавали О АДБАХ та 1г ДНЕДТОК і ще перемішували 30хв. до утворення гомогенного розчину. Вміст компонентів в одержаному дезинфікуючому засобі складав, мас.%: АДБАХ + ПГМГ 0,1 ДНЕДТОК 1,0 водний розчин етилового спирту решта до 100,0 При вивченні сукупності властивостей одержаного дезінфікуючого засобу виконували умови прикладу 31. Дослідження показали, що одержаний дезінфікуючий засіб має таку ж сукупність властивостей, як у прикладі 31. Приклад 34 Для виготовлення заявленого дезінфікуючого засобу використовували АДБАХ та ПГМГ у співідношенні 1:1 і допоміжні речовини: ZnCl2, ароматизатор - оливу е фірну лимонну та барвник - харчовий синий блискучий Е 133. Розчинник дистильована вода. 100г ПГМГ заливали 100 мл дистильованої води і витримували 8год. для набрякання. Потім 28 додавали ще 100мл дистильованої води і перемішували протягом 1,0 години. Під час перемішування ПГМГ повністю розчиняли у воді з утворенням гомогенного розчину. 100г АДБАХ розчиняли у 200мл дистильованої при перемішуванні. 50г ТНЕДТОК розчиняли при перемішуванні у 100мл дистильованої води. 3г ZnCl2 заливали 50мл води і розчиняли при перемішуванні. Окремо розчиняли 1г барвника у 50мл води та 2г ароматизатора в 50мл води. В розчин ПГМГ при перемішуванні доливали розчин ТНЕДТОК, потім - розчин АДБАХ, перемішували протягом 30хв. до утворення гомогенного розчину. Потім до одержаної суміші додавали по черзі розчини барвника та ароматизатора, доводили об’єм суміші водою до 1000мл і перемішували до утворення суміші без розшарування. Вміст компонентів в одержаному дезінфікуючому засобі складав, мас.%: АДБАХ + ПГМГ 20,0 ТНЕДТОК 5,0 ZnCl2 3,0 ароматизатор 0,2 барвник 0,1 вода решта до 100,0 Одержаний дезінфікуючий засіб має запах лимону та світло-синє забарвлення і зберігає свої біоцидні .властивості при використанні для приготування робочих розчинів води з підвищеною жорсткістю. При вивченні сукупності властивостей одержаного дезінфікуючого засобу виконували умови прикладу 31. Дослідження показали, що одержаний дезінфікуючий засіб має таку ж сукупність властивостей, як у прикладі 31. Приклади 35-40 Заявлений дезінфікуючий засіб містить суміш АДР в кількості від 0,001 до 70,0мас.%. При вмісті АДР у складі в кількості менше 0,001мас.% дезінфікуючий засіб не забезпечує достатню біоцидну активність дезінфікуючого засобу (приклад 35, таблиця 13). Якщо ж дезінфікуючий засіб містить у своєму складі АДР більше 70,00 мас.%, тоді товарна композиція дезінфікуючого засобу буде мати густу консистенцію, що утруднює його використання (приклад 36, таблиця 13). При заявленному вмісті АДР у складі дезінфікуючого засобу останній має консистенцію від рідкої до пастообразної, що робить легким його дозування при приготуванні робочих розчинів. Оптимальними концентраціями АДР у складі дезінфікуючого засобу є інтервал концентрацій від 0,001 до 5,00мас.%, переважно 0,01-2,00мас.% для препаративних форм, готових до використання (готових робочих розчинів), та 5,00-50,0мас.% для товарних форм у вигляді концентрату (приклади 37-40, таблиця 13). Приклади 41-46 Заявлений дезінфікуючий засіб як допоміжну речовину містив у своєму складі 15,0мас.% комплексоутворюючої сполуки - ТНЕДТОК (приклад 41, таблиця 14). Наявність у складі заявленого дезінфікуючого засобу комплексоутворюючої сполуки або суміші 29 84592 комплексоутворюючи х сполук гарантує імовірність зберігання високих дезінфікуючих властивостей робочих розчинів у тому випадку, коли як розчинник використовують воду з високим ступенем жорсткості. При відсутності комплексоутворюючої сполуки або суміші комплексоутворюючих сполук у складі деззасобу знижується імовірність збереження дезінфікуючих властивостей робочих розчинів у випадку використання як розчинника жорсткої води (приклад 42). При вмісті комплексоутворюючої сполуки в складі дезінфікуючого засобу 28мас.%, тобто ви ще заявлених 25,0мас.%, дезінфікуючі властивості робочих розчинів у жорсткій воді зберігаються, але це недоцільно з економічної точки зору (приклад 43, таблиця 14). Оптимальним інтервалом вмісту комплексоутворюючої сполуки або суміші комплексоутворюючих сполук у складі заявленного дезінфікуючого засобу є 1,0-10,0мас.%, переважно 3,0-8,0мас.% (приклади 44-46, таблиця 14). Дезінфікуючі засоби, що містили у своєму складі комплексоутворюючу сполуку, досліджували на наявність заявленої сукупності властивостей. При вивченні сукупності властивостей одержаного дезінфікуючого засобу виконували умови прикладу 31. Експериментальні дослідження показали, що одержаний дезінфікуючий засіб має таку ж сукупність властивостей, як у прикладі 31. Приклади 47-53 Нами експериментальне встановлено, що неорганічна сіль у складі заявленого дезінфікуючого засобу відіграє роль підсилювача мікробіологічної активності суміші АДР в заявленому концентраційному інтервалі. В прикладах 47-53 (таблиця 15) наведені дані проведених досліджень мікробіологічної активності дезінфікуючих засобів з різним вмістом неорганічної солі, а саме ZnCl2. Характеристикою мікробіологічної активності була МБК. Для визначення останньої виконували умови прикладу 1 в частині визначення мінімальної бактерицидної концентрації дезінфікуючого засобу. Досліджували заявлений дезінфікуючий засіб, який як активно-діючу речовину містив ЧАС, а саме - АДЕБАХ, та полігуанідин, а саме ПГМГФ у співвідношенні 4:6. Дані, які обґрунтовують заявлений концентраційний інтервал неорганічної солі у складі діючої речовини заявленого дезінфікуючого засобу, наведені в таблиці 15. З таблиці 15 видно, що в заявленому інтервалі концентрацій неорганічної солі мікробіологічна активність заявленого дезінфікуючого засобу зростає, що підтверджується зниженням МБК по відношенню до тест-мікроорганізмів Staphylococcus aureus та Candida albicans. Концентрації неорганічної солі, більші від заявленого інтервалу концентрацій, призводять до зниження мікробіологічної активності. Оптимальним концентраційним інтервалом вмісту неорганічної солі у складі заявленого дезінфікуючого засобу є 0,1-3,0мас.%. 30 При вивченні сукупності властивостей дезінфікуючих засобів, що містили у своєму складі неорганічну сіль, а саме ZnCl2, виконували умови прикладу 31. Дослідження показали, що одержаний дезінфікуючий засіб має таку ж сукупність властивостей, як у прикладі 31. Приклад 54 При наявності барвника у складі заявленого дезінфікуючого засобу останній має колір цього барвника. При відсутності барвника дезінфікуючий засіб або не має кольору, або має невиразний жовтуватий або ж рудий колір. Заявлений дезінфікуючий засіб як допоміжну речовину містив барвник трифенілметановий кислотний ярко-голубий в кількості 0,05мас.%. Одержаний дезінфікуючий засіб мав голубий колір середньої інтенсивності. При підвищенні вмісту барвника в складі дезінфікуючого засобу вище заявлених 0,5мас.% колір засобу стає дуже інтенсивним. Оптимальним концентраційним інтервалом для барвника у складі заявленного дезінфікуючого засобу є 0,005-0,1мас.%. При такому вмісті барвника у складі дезінфекційного засобу останній має колір барвника середньої інтенсивності, приємний для ока людини. Дезінфікуючі засоби, що містили у своєму складі барвник, досліджували на наявність заявленої сукупності властивостей. При цьому виконували умови прикладу 31. Експериментальні дослідження показали, що вони мають таку ж сукупність властивостей, як у прикладі 31. Приклад 55 При наявності ароматизатора у складі заявленого дезінфікуючого засобу останній має запах цього ароматизатора. При відсутності ароматизатора дезінфікуючий засіб або не має запаху, або має незначний специфічний запах. Заявлений дезінфікуючий засіб як допоміжну речовину містив в своєму складі до 0,01мас.% ароматизатора - пихтової оливи. Одержаний дезінфікуючий засіб мав запах пихти слабкої інтенсивності. При підвищенні вмісту ароматизатора в складі дезінфікуючого засобу вище заявлених 2,5мас.% запах дезінфікуючого засобу стає дуже різким. Оптимальним концентраційним інтервалом для ароматизатора у складі заявленного дезінфікуючого засобу є 0,01-1,0мас.%. При такому вмісті ароматизатора у складі дезінфікуючого засобу останній має приємний запах від слабкої до середньої інтенсивності. Дезінфікуючі засоби, що містили у своєму складі ароматизатор, досліджували на наявність заявленої сукупності властивостей. При цьому виконували умови прикладу 31. Експериментальні дослідження показали, що вони мають таку ж сукупність властивостей, як у прикладі 31. Приклад 56 Приклад ілюструє спосіб використання заявленого дезінфікуючого засобу для дезінфекційної обробки поверхонь. 31 84592 Із дезінфікуючого засобу, одержаного за прикладом 21, готували робочий розчин з концентрацією діючої речовини 0,1мас.% і залишали його на 1год. З поверхонь, які підлягали дезінфекційній обробці, видаляли бруд звичайними засобами Після цього робочим розчином змочували ганчірку і протирали поверхні, які підлягали дезінфекції. Експозиція складала 30 і 60хв. Обробку поверхонь, які підлягали механічному впливу (підлога, підвіконня, двері), повторно протирали ганчіркою, змоченою робочим розчином дезінфікуючого засобу, через 5 днів. Інші поверхні (стіни, поверхні меблів, прилади) - протирали через 10-30 діб. Оскільки дезінфікуючий засіб, який використовували, нелеткий і нетоксичний, дезінфекцію проводили в присутності людей і після дезінфекції оброблені поверхні не змивали! Щоденне вологе прибирання проводили чистою водою без застосування інших дезінфікуючих та/або миючих засобів. Мікробіологічний аналіз змивів робили з підвіконня на 5-й день та зі стін - на 10-й день після першої обробки робочим розчином дезінфікуючого засобу. Дослідження показали, що у всіх випадках росту мікроорганізмів не виявили. Дані, викладені в цьому прикладі, були отримані в наслідок експериментальних досліджень, проведених з метою реєстрації дезінфікуючого засобу в МОЗ України. Приклад 57 Із дезінфікуючого засобу, одержаного за прикладом 21, готували робочі розчини з концентрацією АДР, що включала 0,05; 0,1; 0,5; 1,0 и 2,0мас.% кожний за 0,5 години, 1 годину, 5 днів, 1 місяць, 6 місяців, 1 рік, 1,5, 2,0, 2,5 та 3 роки до їх використання. Робочі розчини після їх приготування і до їх використання зберігали в умовах мікробіологічної лабораторії. У вказані терміни, тобто через 0,5 години, 1 годину, 5 днів, 1 місяць, 6 місяців, 1 рік, 1,5, 2,0, 2,5 та через 3 роки, визначали наявність біоцидної активності в робочих розчинах дезинфікуючого засобу шляхом визначення мінімальної бактерицидної концентрації діючої речовини дезінфікуючого засобу. Результати визначення наведені в таблиці 16, з якої видно, що чим більша концентрація діючої речовини в робочих розчинах, тим довше зберігається біоцидна активність робочих розчинів. Термін зберігання робочих розчинів (термін спостережень) складає від 1,5 до 3-х років. Наприкінці терміну зберігання робочі розчини, вказані в таблиці 16, досліджували на наявність сукупності заявлених властивостей. При цьому виконували умови прикладу 31. Експериментальні дослідження показали, що, в залежності від концентрації робочі розчини дезінфікуючого засобу, приготовлені за 0,5 години, 1 годину, 5 днів, 1 місяць, 6 місяців, 1 рік, 1,5, 2,0, 2,5 та 3 роки до використання, в кожному випадку мають таку ж сукупність властивостей, як у прикладі 31. Дані, викладені в цьому прикладі, були отримані в наслідок експериментальних досліджень, проведених з метою реєстрації дезинфікуючого засобу в МОЗ України. 32 Приклад 58 Для боротьби з внутрішньо-лікарняною інфекцією був застосований заявлений дезінфікуючий засіб, який як активно-діючі речовини містив ПГМГХ та АДБАХ у співвідношенні. 6:4. Концентрація діючих речовин у використаному дезінфікуючому засобі складала 25,0мас.%. Дезінфікуючий засіб застосували для ліквідації стійкого вогнища сальмонельозу в дитячому стаціонарі. Штами S.Typhimurium та S.Enterinidis, що викликали спалах сальмонельозу, були стійкими до традиційних концентрацій таких дезінфікуючих засобів, як хлорамін, хлорантоїн, перекис водню та четвертинні амонієві сполуки, в наслідок чого дезінфекційні заходи були не. ефективними, а дезінфікуючі засоби, що використовували, були шкідливими для хворих та їх оточення, до того ж економічно невигідними. В цій ситуації був застосований заявлений дезінфікуючий засіб. З поверхонь, які підлягали дезінфекційній обробці, видаляли бруд звичайними засобами. Після цього робочим розчином, що містив 0,25мас.% діючої речовини, змочували ганчірку і протирали поверхні, які підлягали дезінфекції. Експозиція складала 10-30хв. Обробку поверхонь, які підлягали механічному впливу (підлога, підвіконня, двері), повторно протирали ганчіркою, змоченою робочим розчином дезінфікуючого засобу, через 5 діб. Ін ші поверхні (стіни, поверхні меблів, прилади) - протирали через 10 діб. Оскільки дезінфікуючий засіб, який використовували, нелеткий і нетоксичний, дезінфекцію проводили в присутності людей і після дезінфекції оброблені поверхні не змивали. Щоденне вологе прибирання проводили чистою водою без застосування інших дезінфікуючих та/або миючих засобів. Крім того, для гарантованого переривання ланцюга передачі інфекції від джерела до пацієнтів спецодяг лікарів та обслуговуючого персоналу (халати, маски) обробляли 0,1%-ним робочим розчином шляхом аерозольного зрошення з наступним висушуванням або додавання до води при споліскуванні після прання. Мікробіологічний аналіз змивів з підвіконня та підлоги робили на кожний 5-й день, а зі стін та поверхонь предметів навколишнього середовища (прилади, холодильники, ліжка та інш.) - на кожний 10-й день після обробки робочим розчином дезінфікуючого засобу. Жодного разу протягом місяця (час спостережень) не спостерігали росту мікроорганізмів. Таким чином, застосування заявленого дезінфікуючого засобу допомогло швидко ліквідувати спалах внутрішньо-лікарняної інфекції - сальмонельозу, викликаних штамами S.Typhimurium та S.Entermidis, які були резистентними до дезінфектантів, якими проводилась дезінфекційна обробка в цій дитячій лікувальній установі. Приклад 59 Особливістю заявленого дезінфікуючого засобу є порівняльне висока ефективність дезінфікуючої дії робочих розчинів з дуже низькою, у порівнянні з прототипом, концентрацією діючих речовин. 33 84592 Параметром, що характеризує дезінфікуючу дію, є величина, обернено пропорційна часу, який необхідний для повного знезараження штучно контамінованої поверхні. Для порівняльного дослідження дезінфікуючої дії прототипу та заявленого дезінфікуючого засобу як тест-мікроби використовували стійкі до фенолу та хлораміну штами кишкової палички та золотистого стафілококу. Мікробне навантаження складало 109клітин/мл. Для дослідження використовували дезінфікуючий засіб, який містив як АДР суміш АДБАХ та ПГМГ у співвідношенні 4:6. Заражені тест-об’єкти (скляні пластини розміром 10х10см) обробляли дезінфікуючим засобом шляхом протирання робочим розчином дезінфікуючого засобу. Концентрація робочих розчинів дезінфікуючого засобу коливалась від 0,0001 до 7,0мас.% по АДР і складала, відповідно, 0,0001; 0,001; 0,005; 0,01; 0,05; 0,1; 0,5; 1,0; 3,0; 5,0 та 7,0мас.%. Після обробки тест-об’єктів через певні проміжки часу проводили мікробіологічні дослідження змивів з поверхонь тест-об’єктів на мікробне обсіменіння (контамінацію) та визначали час, коли мікробіологічне дослідження змиву показувало відсутність росту мікроорганізмів, тобто поверхня була повністю знезаражена. Дані, одержані в цьому дослідженні, наведені в таблиці 17 та на Фіг.1 та 2, аналіз яких показує, що в дослідженому інтервалі концентрацій робочого розчину заявлений дезінфікуючий засіб проявляє більш високу дезінфікуючу дію, ніж прототип, особливо в інтервалі низьких концентрацій. Таким чином, заявленому дезінфікуючому засобу властиве більш швидке наростання ефективності дезінфікуючої дії в області низьких концентрацій. Крім того, спостерігають інтервал концентрацій робочих розчинів, в якому вони проявляють відносно високу дезінфікуючу активність в порівнянні з прототипом, а її відносне зниження спостерігають в області високих концентрацій (вище 3-5мас.%), саме тих, які виходять за межі заявленого концентраційного інтервалу для робочих розчинів. Таку аномальну концентраційну залежність дезінфікуючої дії робочих розчинів заявленого дезінфікуючого засобу ми пояснюємо наступним чином. Висока ефективність дезінфікуючої дії робочих розчинів з низькою концентрацією діючих речовин пояснюється значним локальним підвищенням концентрації на поверхні, що оброблють заявленим дезінфікуючим засобом, за рахунок утворення адсорбційного шару на цій поверхні. Якість та структура утвореного адсорбційного шару залежить від конформаційного стану макромолекул полігуанідину у робочому розчині, яким обробляють поверхню. При використанні робочих розчинів з низькою концентрацією діючих речовин (приблизно до 1,0мас.%) макромолекули полігуанідину знаходяться в розгорнутому стані (Фіг.3) і мають високий ступінь доступності гуанідинових груп для мікроорганізмів. При обробці поверхні таким робочим 34 розчином на ній утворюється адсорбційний шар з макромолекул полігуанідину з розгорнутою конформацією. При цьому зберігається висока доступність гуанідинових груп для мікроорганізмів. Крім того, явище адсорбції обумовлює значне локальне підвищення концентрації полігуанідину на поверхні, що оброблють заявленим дезінфікуючим засобом, в порівнянні з концентрацією діючих речовин в робочому розчині. Структура адсорбційного шару в цьому випадку складається з петельок та „хвостів” макромолекул полігуанідину, проміжки між якими заповнені низькомолекулярними молекулами ЧАС (Фіг.3). Таким чином, на поверхні, що обробляють робочим розчином з низькою концентрацією діючих речовин, щільним шаром концентруються молекули діючих речовин заявленого дезінфікуючого засобу, зберігаючи свою біодоступність для мікроорганізмів. З ростом концентрації робочих розчинів ця щільність зростає. Разом з цим зростає і ефективність дезінфікуючої дії робочих розчинів. При підвищенні концентрації робочого розчину (приблизно від 1,0 до 3,0-5,0мас.%) відбуваються конформаційні зміни в макромолекулах полігуанідинів, а саме: макромолекули приймають все більш згорнуту конформацію: спочатку - ри хлих розпушених статистични х клубків, а з підвищенням концентрації статистичні клубки макромолекул починають перекриватись та ущільнюватись, зменшуючись в розмірах та утворюючи більш згорнуті щільні макромолекулярні клубки. Доступність гуанідинових угр уп увань в макромолекулах зі згорнутою конформацією зменшується з ростом щільності клубків, але за рахунок загального підвищення концентрації дезінфікуюча ефективність розчинів в цьому концентраційному інтервалі залишається порівняльне високою. З утворенням макромолекулярних клубків (Фіг.4) в концентрованих робочих розчинах в процесі адсорбції в адсорбційну взаємодію з поверхнею вступають не розгорнуті, а згорнуті в клубки макромолекули. Локальна концентрація полігуанідину на поверхні буде зростати, але дезінфікуюча ефективність розчинів в цьому концентраційному інтервалі збільшується порівняльне не так швидко, оскільки доступність гуанідинових груп в адсорбційному шарі, утвореному з макромолекул, що мають згорнуту конформацію, порівняльне знижується з ростом концентрації робочих розчинів (Фіг.4). З подальшим підвищенням концентрації розчинів (вище 5,0-7,0мас.%) відбувається взаємодія клубків у розчинах, що призводить до виникнення агрегатів макромолекул, які представляють собою ройове утворення взаємодіючих між собою клубків з певним терміном життя. При обробці поверхні такими концентрованими робочими розчинами в процесі адсорбції адсорбційний шар буде утворений з агрегатів статистичних клубків макромолекул (реалізується агрегативний механізм адсорбції). Очевидно, що доступність гуанідинових угр упувань в такому розчині та в адсорбційному шарі буде відносно нижчою (Фіг.5). Цим і пояснюється деяке відносне зниження ефективності дезінфікуючої дії робочих розчинів при високих концентра 35 84592 ціях діючої речовини заявленого дезінфікуючого засобу, хоч ця ефективність заявленого засобу фактично вища за ефективність прототипу. Підтвердженням достовірності приведеного вище пояснення концентраційної залежності ефективності дезінфікуючої дії робочих розчинів заявленого дезінфікуючого засобу є кореляція цієї залежності з даними віскозиметричних досліджень робочих розчинів заявленого дезінфікуючого засобу (див. Фіг.6). Віскозиметричні дослідження проводили на капілярному віскозиметрі Убеллоде з діаметром капіляру, що складав 0,56мм, при температурі 25°С в концентраційному інтервалі діючих речовин в робочих розчинах від 0,001 до 10,0мас.% при співвідношенні ЧАС та полігуанідину 4:6. Як полігуанідин використовували ПГМГ, а як ЧАС - АДБАХ. Дослідження та розрахунки виконували за відомою методикою, див., наприклад: Твердохлебова И.И. Конформация макромолекул (вискозиметрический метод оценки). -М, Химия, 1981 284с [38]. Результати віскозиметричних досліджень відображені на Фіг.6. Їх аналіз показує, що приведена в’язкість робочих розчинів заявленого дезінфікуючого засобу різко знижується в інтервалі низьких концентрацій (до 1,0мас.%), проходить через мінімум в області концентрацій 3,0-5,0мас.% та зростає з подальшим підвищенням концентрації. Такий вигляд концентраційної залежності приведеної в’язкості робочих розчинів заявленого дезінфікуючого засобу свідчить про наявність ефекту поліелектролітного набрякання,що заключається в аномально високих значеннях приведеної в’язкості при низьких концентраціях діючих речовин в розчинах внаслідок порушення компенсації заряду на макромолекулах полігуанідину рухомими протиіонами та розгортання макромолекул, що і призводить до високого гідродинамічного опору при протіканні через капіляр віскозиметра. Як видно з Фіг.6, прояв поліелектролітного ефекту для досліджених робочих розчинів заявленого дезінфікуючого засобу спостерігають при концентраціях приблизно до 1,0мас.%. Тобто, при концентраціях, нижчих від вказаних, спостерігають розгортання макромолекул, яке тим більше, чим нижча концентрація. В цьому ж концентраційному інтервалі спостерігають і швидке зростання ефективності дезінфікуючої дії заявленого дезінфікуючого засобу. В концентраційному інтервалі 3,0-5,0мас.% приведена в’язкість проходить через мінімум, що свідчить про згортання макромолекул в статистичні клубки. Подальше підвищення концентрації призводить до незначного зростання приведеної в’язкості, що свідчить про ущільнення та невеликий розмір статистичних макромолекулярних клубків та їх агрегацію. Оскільки ефект поліелектролітного набухання в робочих розчинах запропонованого дезінфікуючого засобу може бути обумовлений тільки наявністю в складі дезінфікуючого засобу полімеру полігуанідину, остільки одержана концентраційна залежність приведеної в’язкості робочих розчинів, безумовно, свідчить про переважаючу роль мак 36 ромолекул полігуанідину на структур у розчину та визначальний їх вплив на реологічні властивості робочих розчинів заявленого дезінфікуючого засобу. Таким чином, для заявленого дезінфікуючого засобу прослідковують ланцюг взаємопозв’язаних параметрів: концентрація робочого розчину - конформація макромолекул полігуанідину - структура розчинів - структура адсорбційних шарів на поверхні, що обробляють такими розчинами - ефективність дезінфікуючої дії робочих розчинів. Отже, наведені дані свідчать про високу дезінфікуючу ефективність заявленого дезінфікуючого засобу, обумовлену сукупністю параметрів: хімічним складом засобу, структурою його робочих розчинів та здатністю до утворення адсорбційних шарів на поверхні, яку обробляють, що обумовлює локальне підвищення концентрації діючих речовин та різкий ріст дезінфікуючої активності. Приклад 60 Для встановлення принципового механізму дії заявленого дезінфікуючого засобу провели контамінацію культурою стафілококку поверхні металевої пластини із нержавіючої сталі розмірами 10см х 10см, перед тим оброблену робочим розчином дезінфікуючого засобу з концентрацією 0,5мас.% , що містив як АДР БАПДДА + ПГМГФ у співвідношенні 4:6. Після експозиції протягом 30хв. робили змив та аналізували його на наявність росту мікроорганізмів. Ріст мікроорганізмів був відсутнім. Наступної доби оброблену поверхню мікробіологічною петлею додатково заражали суспензією культури стафілококку з мікробним навантаженням 10 клітин/мл. Через 60хв. робили змив з поверхні та аналізували його на наявність росту мікроорганізмів. Ріст був відсутнім. Таку додаткову контамінацію обробленої поверхні та мікробіологічний аналіз змивів з поверхні проводили протягом 15 діб. Всі рази ріст мікроорганізмів був відсутнім. Отримані в цьому прикладі результати, наявність широкого спектру антимікробної дії у заявленого дезінфікуючого засобу та дані про тривалу, тобто пролонговану, дезінфікуючу дію заявленого дезінфікуючого засобу, що наведені у прикладах 7, 20-34, дають можливість зробити висновок про те, що заявлений дезінфікуючий засіб за принципом своєї дезінфікуючої дії є новим типом дезінфектанту - це так званий дезінфектант - „пастка”. Принцип його дії полягає в наступному. Біоцидні властивості АДР, що входять до складу заявленого дезінфікуючого засобу, зокрема, полігуанідинів, в значній мірі обумовлені наявністю в їх макромолекулах гуанідинових угр упувань. Останні також надають значний позитивний заряд макромолекулам полігуанідинів. Молекули ЧАС також мають позитивний заряд. Ме ханізм біоцидної дії полімерних гуанідинів та ЧАС схожий на дію інших високомолекулярних катіонних біоцидів і полягає в наступному: оскільки мікроорганізми звичайно мають негативний сумарний електричний заряд, вони притягують до себе позитивно заряджені макромолекули полігуанідину та молекули ЧАС, які у такий спосіб зтикаються з мікроорганізмом. Отже, першою стадією взаємодії 37 84592 мікроорганізму та заявленого дезінфікуючого засобу є електростатична взаємодія, результатом якої є утворення безпосереднього контакту між мікроорганізмом та макромолекулами полігуанідину та молекулами ЧАС, і порушення електричного поля навкруги мікробної клітини, тобто порушення польових умов, за яких йдуть фізіологічні процеси в клітині. Це поле є життєво необхідним фактором для клітини - а саме для внутрішньо-клітинних біохімічних процесів. Це пов’язано з тим, що електричне поле клітини фактично є її біологічним полем. Тобто, з одного боку, воно є результатом біохімічних реакцій в клітині, коли електрони в атомах молекул, що вступають в біохімічні взаємодії, переходять з однієї орбіталі на іншу і при цьому випромінюють відповідні кванти енергії, створюючи енергетичне електричне поле клітини, яке забезпечує умови проходження реакцій обміну в клітині. З іншого боку, згадане електричне поле клітини є відображенням фізіологічних процесів, що проходять в клітині, і, таким чином, є її інформаційним полем. Тому порушення цього поля викликає значне пригнічення фізіологічних процесів в клітині. Наступною стадією взаємодії макромолекул полімерних гуанідинів та молекул ЧАС з мікроорганізмами є адсорбція макромолекул полімерного гуанідину та молекул ЧАС на фосфоліпідних мембранах клітин і проходження їх всередину клітини через клітинну мембрану, викликаючи її руйн ування. Швидкому перебігу цієї стадії сприяє наявність в хімічній структурі макромолекул полімерних гуанідинів алкиленових та оксиалкіленових ланок, що з’єднують гуанідинові угр упування. В середині клітини макромолекули полігуанідину та молекули ЧАС паралізують обмінну функцію ферментів, порушують відтворюючу здатність нуклеїнових кислот і білків, а також пригнічують дихальну систему. Такий багатофакторний вплив, а саме: порушення польових умов, за яких йдуть фізіологічні процеси в клітині, руйнування клітинних мембран, паралізування обмінної функції ферментів, порушення відтворюючої здатності нуклеїнових кислот та білків, пригнічення дихальної системи - все це і призводить до швидкої загибелі мікроорганізму при обробці поверхні робочим розчином заявленого дезинфікуючого засобу. Крім того, наявність багатофакторного впливу АДР заявленого дезінфікуючого засобу на мікроорганізм є, на наш погляд, однією з вирішальних умов відсутності розвитку резистентності мікроорганізмів різних родів та видів до дії заявленого дезінфікуючого засобу. При обробці поверхні робочим розчином заявленого дезінфікуючого засобу значна частина діючих речовин, довгий час залишається на поверхні, оскільки полігуанідини - досить стійкі сполуки і не розкладаються, на відміну від АДР інши х відомих дезінфектантів (хлор та його сполуки, перекиси, альдегіди). Хімічна будова макромолекул полігуанідинів (наявність як полярних, так і неполярних груп), а також їх конформаційна рівномаса в робочому розчині дезінфікуючого засобу забезпечують надійну сорбцію макромолекул полігуанідинів на 38 оброблюваних поверхнях будь-якої природи таким чином, що адсорбовані макромолекули рівномірно розташовуються в приповерхневому об’ємі у вигляді петельок і вільних кінців, утворюючи адсорбційний шар (див. приклад 58). Відомо, що внаслідок конформаційних обмежень, що накладає поверхня, та статистичних конформацій макромолекулярних клубків в розчині, полімерний ланцюг під час адсорбції зв’язується з поверхнею тільки відносно невеликою частиною сегментів. Таким чином, частина сегментів полімерного ланцюга «викладується» на поверхні, а решта простирається в об’єм розчину у вигляді петельок різної конфігурації або вільних кінців. В останньому випадку макромолекула, що адсорбована на поверхні, може розглядатись як «якірно» зв’язана з нею. Внаслідок неповного зв’язування сегментів макромолекули поблизу межі розділу виникає приповерхневий шар розчину полімеру, локальна концентрація в якому перевершує середню концентрацію полімеру в об’ємі (в розчині). Оскільки під час сорбції макромолекул полігуанідинів та молекул ЧАС на поверхні при її обробці заявленим дезінфікуючим засобом відбувається неповне зв’язування сегментів макромолекул, більшість гуанідинових угруп увань у ланцюгах полігуанідину залишається вільною і здатною до ефективної взаємодії з мікроорганізмами. Макромолекули адсорбційного шару, навіть не вкриваючи щільно всю оброблену поверхню, але маючи дуже сильний позитивний заряд, притягують до себе - начебто „виловлюють” - клітини мікроорганізмів, що потрапляють на оброблену поверхню, і вступають у взаємодію з фосфоліпідними мембранами клітин мікроорганізмів, руйнуючи їх. Оскільки адсорбційний шар із макромолекул полігуанідину та молекул ЧАС, що утворюється на поверхні після обробки її робочим розчином заявленого дезінфікуючого засобу, міцно утримується поверхнею і є досить стійким до механічного впливу, а самі полігуанідини та ЧАС стійкі у часі, нелеткі і не розкладаються, то оброблена заявленим дезінфікуючим засобом поверхня тривалий час здатна знешкоджувати мікроорганізми, що потрапляють на неї. Тим самим, дезінфікуючий засіб, який ми заявляємо, будучи один раз нанесеним на поверхню, фактично „очікує” потрапляння мікроорганізмів на оброблену поверхню, „виловлює” їх і знешкоджує, захи щаючи у спосіб оброблену поверхню протягом тривалого часу. Адсорбційний шар з макромолекул полігуанідину та молекул ЧАС, утворений на поверхні, що обробляють дезінфікуючим засобом, не є полімерною плівкою у фізичному її розумінні. Адсорбційний шар, який утворюється на продезінфікованій заявленим дезінфікуючим засобом поверхні, є невидимим для ока людини, не змінює кольору та фізичних властивостей поверхні, що обробляють. Внаслідок цього навіть на полірованих металевих поверхнях медичних, стоматологічних та перукарських інструментів при дотриманні технології дезінфекційної обробки не залишалося білого нальоту, який би погіршував зовнішній вигляд інструментів. 39 84592 Таким чином, заявниками теоретично обгрунтовано та практично встановлено, що технічний результат від використання заявленого дезінфікуючого засобу полягає в тому, що його використання забезпечує не тільки швидку загибель мікроорганізмів і не викликає їхнього звикання до дії дезінфікуючого засобу, але й гарантує тривалий надійний антимікробний захист обробленої поверхні, що перешкоджає розмноженню мікроорганізмів не менш, ніж на протязі 6 діб після використання засобу. Технічний результат від використання запропонованого дезінфікуючого засобу полягає в тому, що він може бути використаний для дезінфекції різних об’єктів, в тому числі поверхонь приміщень, приладів, санітарно-технічного обладнання, предметів догляду за хворими, білизни, посуду, при дезінфекції, в тому числі суміщеної з передстерилізаційним очищенням, виробів медичного призначення, при інфекціях бактеріальної та вірусної етнології в лікувально-профілактичних та дитячих закладах, а також для профілактичної дезінфекції на комунальних об’єктах, підприємствах комунального харчування, продовольчої торгівлі, в харчовій промисловості, населенням - в побуті. Треба особливо підкреслити, що наданий в описі винаходу принцип дії заявленого дезінфікуючого засобу робить його дуже важливим в сучасних умовах з точки зору можливих актів біотероризму проти населення. І хоча сам дезінфікуючий засіб при безпосередньому впливі на спори спороутворюючих патогенних мікроорганізмів, що можуть бути застосовані для біотеро-ристичних цілей, наприклад спори сибірської виразки, спочатку діє слабко, не знищуючи спори цілком, тому що спори мікроорганізмів є природно стійкими до дезінфектантів, однак його тривала, пролонгована дія і вище описаний механізм дії дезінфікуючого засобу як „біоцидної пастки” ефективно спрацьовує при проростанні спор і розвиткові вегетативних форм спорових мікроорганізмів на зараженій поверхні, ефективно знешкоджужуючи їх. Ця властивість заявленого дезінфікуючого засобу є важливою також і для обробки спецодягу (халати, маски і інш.) персоналу, який має контакт із зараженими об’єктами. Обробка спецодягу 0,1%-ним робочим розчином шляхом аерозольного зрошення з наступним висушуванням або додаванням деззасобу до води при споліскуванні спецодягу після прання надає тканині антисептичних властивостей, які зберігаються тривалий час завдяки пролонгованій дезінфікуючій дії заявленого засобу, ефективно знезаражуючи мікрофлору і сприяючи перериванню ланцюга передачі інфекції від джерела до пацієнта у вогнищі ін фекції. Заражений спецодяг медперсоналу та поверхні об’єктів навколишнього середовища в лікувальних закладах є важливою ланкою в ланцюзі внутрішньо-лікарняного (артифіціального) механізму передачі інфекції. Надійне знезараження заявленим дезінфікуючим засобом з пролонгованими властивостями спецодягу та поверхонь навколишнього середовища запобігає циркуляції інфекції у вогнищі і попереджує утворення стійких (резистен 40 тних) штамів мікроорганізмів. Це сприятиме вирішенню проблеми виникнення ВЛІ. Крім того, використання заявленого дезінфікуючого засобу із принципово новим механізмом дії (дезінфектант - „біоцидна пастка”), що має тривалу дезінфікуючу дію (поверхня завжди захищена і готова до атак мікроорганізмів - стан постійної готовності) вкрай важливо для забезпечення біобезпеки як у повсякденному житті, так і в епідемічних ситуаціях, особливо в екстремальних умовах терористичного чи військового застосування біологічної зброї. Заявлений дезінфікуючий засіб у вигляді композицій, що містять заявлені варіанти складу заявленого дезінфікуючого засобу будуть вироблені та реалізовані під такими комерційними назвами: Полідез, Гуацид, Тетрацид, Пентацид, Сандез, Дарсепт, Біовіт, Вітадар, Дезоприм, Примадез, Неодез та інші. Джерела інформації, прийняті до уваги: 1. Дезинфекционные средства. Часть 1. Дезинфицирующие средства. Под редакцией: Иванова С.И. и Шандалы М.Г. Часть 1 Справочника в двух томах. Выпуск 3-й. Том 1, М., 2001 - ПРОТОТИП 1 [1]. 2. Гудзь О. В. Тенденції развитку дезінфектології в Україні. - В ж. „Провізор”, №12, 1998 [2]; 3. В.П. Никольская, О.Б.Пудова, В.В. Буянов, К.В. Тито ва, И.П. С упрун. Проблемы дезинфекции и деконтаминации в системе биологической защиты и профилактики инфекционных заболеваний. В ж. «Вестник Российской академии медицинских наук», №1,2000, с.3-6 [3]; 4. Н.С. Морозова. Дезинфектологические аспекты в проблеме внутрибольничных инфекций - В ж. «Вестник ассоциации дезінфекционистов Украины», №6, 2002, с.4 [4]; 5. Гембицкий П.А. , Ефимов К.М. Моющее средство с дезинфицирующим эффектом. Патент РФ RU 2 177 499 С1 - ПРОТИП-2 [5]. 6. Зарицкий А.М. Дезінфектологія.- Житомир, ПП „РУТА”, 2001, с.47-48 - ПРОТОТИП-3 [6]; 7. Смайбер Р., Криг Н. Методы общей бактериологии. Под ред. Герхард Ф. И др. -М, 1983, т.3, с.8-97 [7]; 8. Справочник по микробиологическим методам исследований. Под ред. М.М. Бергер -М, 1982 [8]; 9. Руководство по микробиологии и эпидемиологии. Под ред. И.М Великанова. -М, 1937 [9]; 10. Плохинский Н.В. Биометрия, - 1964 [10]; 11. Компютерная программа «Statistica 5.5» [11]; 12. Козлов Ю.А. Питательные среды в медицинской микробиологии. -М, 1950 [12]; 13. Ждан-Пушкина В.Н. Основы роста культур микроорганизмов. -М, 1993, 187с. [13]; 14. Елепов В.А. Химическая микробиология. М., Изд-во «Мир», 1989, 220с. [14]; 15. Афиногенова Г.Е. Метод определения активности дезинфектантов и антисептиков. Методическое пособие. - Санкт-Петербург, 2000 [15]; 16. Пхакадзе Т.А. Антисептические и дезинфицирующие средства в профилактике эпидемий. 41 84592 - В ж.Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. 2000, №1, с.42-47 [16]; 17. Сомов Г.П., Бузолева Л.С., Бурцева Т.И. Изучение механизмов адаптации патогенных микроорганизмов к факторам окружающей среды. - В ж. «Биол. эксп. биол. и медицины», 1999, т.128, №9, с.19-27 [17]; 18. Оценка способности лекарственных средств вызывать зависимость. Доклад Научной Группы ВОЗ. - Женева, ВОЗ, 1977, 57с. [18]; 19. Лабораторные методы исследования клеток. Справочник. Под ред. Меньшикова В.В. -М., Медицина. 1987. 366с. [19]; 20. Смирнов И.В. Возбудители бактериальных инфекций у человека. - В ж. «Клиническая микробиология и антимикробная терапия», 2000, №2, Т.2, с.412 [20]; 21. Перт С. Основы культивирования микроорганизмов. -М, Мир, 1978 [21]; 22. Методи молекулярної генетики. -М, Мир, 1994 [24]; 23. Стент А. Биохимическая генетика. -М, Мир, Пер. с англ., 1980, 418с. [23]; 24. Ауэрбах Ш. Проблемы мутагенеза. -М, Изд-во «Мир», 1978 [24]; 25. Hollaender A. et al. Chemical mutagenes. Principes and methods for their Detection -Plenum pres, New York-London, 1973 [25]; 26. Wosawa A. Properties of a membrane attached from of the folded chromosome of E.coli. J.Mol.BioL, 1974, 82,#1, p.91-105 [26]; 27. Delic V., Hopwood D.A., Friend E.J. Mutagenesis by N-methyl-N-nitro-N-nitrosoguanidine (NTG) in Streptomyces coelicolor.- Mutat.Res., 1970, W, 9, #2, p. 167-182 [27]; 28. Konichkova-Radochova M., Maiek I.The mutagenic effect of nitrosoguanidine on 42 Mycobacterium phlei PA. - Folva microbial., 1969, 14, #3, p. 201-207 [28]; 29. Chattoo В. Sinha U. Mytagenic activity of Nmethyl-N-nitro-N-nitrosoguanidine (NTG) and Nmethyl-N-nitrosourea (NMU) in Aspergillus nidulans.Mutat. Res., 1974, 23, #1, p.41-49 [29]; 30. Kimball R.E., Setlow J.K. Mutation induced in Haemophilus influenzae by transformation withnitrosoguanidine-treatedDNA.-Mut.Res., 197,.14,#2, p.137-146 [30]; 31. Lederberg J., Lederber E.Replica plating and indirect selection of bacterial mutants.- J. Bacteriol., 1962, v.63, №3, p.399-406 [31]; 32. Guerola N., Ingraham J.L., Cerda-Olmedo E. Induction of crossed linked multition mutation by nitrosoguanidine.-Nature, New Biol., 1971, 230, N 12, p. 122-125 [32]; 33. Oeschger M.P., Berlin M.K. A simple procedure for localized mutagenesis using nitrosoguanidine. - Мої. and Gen. Genet, 1974, 134, N 1, p. 77-83 [33]; 34. Мацелюх Б.П. Рекомбинация и репликация ДНК бактерий и актеномицетов. - Киев. Наукова думка. 1979, 286с. [34]; 35. Ворновицкая Г.И. О механизме действия дезоксиаденозина на синтез нуклеиновых кислот в раковой клетке. - В ж. «Биохимия», 1998, т.33, с.1192-1196 [35]; 36. Коротяев А.И. Содержание ДНК-мутантов E.coli, резистентных к рифампицину и налидиксовой кислоте. - В ж. «Микробиология», 1982, т.51, №6, с.983-987 [36]; 37. Миллер Д. Эксперименты в молекулярной генетике. -M. Изд-во «Мир», 1976, 360с. [37]; 38. Твердохлебова И.И. Конформация макромолекул (вискозиметрический метод оценки). -M, Химия, 1981, 284с. [38]. Таблиця 1 Штами мікроорганізмів Прокаріоти Нижчі еукаріоти Echerichia coli Salmonella typhimurium Shigella sonne Staphyloeoccus aureus 209 Staphylococcus albus Streptococcus pyogenus тип 1 Streptococcus pyogenus тип 2 Streptococcus pyogenus тип 3 Bacillus cereus Bacillus micoides Bacillus antracis Bacillus subtilis Bacillus mesentericus Corinebacterium diphteriae PV-8 Corinebacterium diphteriae (токе) Actinomyces olivaceus Aspergillus niger Candida tropicalis Candida krusei Candida albicans Джерело отримання Музей живих культур Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України Від хворих при проведенні досліджень по вивченню ВЛІ Музей живих культур Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України Інститут загальної мікробіології АН Росії Від хворих на дифтерію Інститут мікробіології та вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України Від хворих на кандідози 43 84592 44 Таблиця 2 Штами мікроорганізмів Echerichia coli Salmonella typhimurium Shigella sonne Staphylococcus aureus Staphyloco’ccus albus Streptococcus pyogenes тип 1 Streptococcus pyogenes тип 2 Streptococcus pyogenes тип 3 Actinomyces olivaceus Aspergillus niger Bacillus cereus Bacillus mesentericus Bacillus micoides Bacillus autracis Bacillus subtilis Corynebacterium diphteriea PV-8 Corynebacterium diphteriea (tox) Candida tropicalis Candida crusei Candida albicans Інтервали концентрацій, які використовували при вивченні адаптаційних змін мікроорганізмів відомого дезінфікуючого засобу, мкг/мл АДБАХ 0,1±0,01-0,75±0,06 0,1 ±0,01-0,75±0,06 0,1±0,01-0,58±0,08 0,01±0,001-1,45±0,02 0,01±0,001-1,5±0,01 0,01±0,01-2,6±0,03 0,01±0,01-2,4±0,03 0,01±0,01-13,0±1,7 1,0±0,15-13,6±1,6 0,5±0,02-6,50±0,3 0,1±0,01-5,50±0,6 0,1±0,01-5,50±0,6 0,1±0,01-8,20±0,6 0,1±0,01-8,20±0,4 0,1±0,01-8,20±0,4 0,15±0,02-26,0±2,4 0,15±0,02-26,0±2,4 0,5±0,06-15,2±1,4 0,5±0,06-15,0±1,2 0,5±0,06-15,2±1,6 Таблиця 3 № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Мінімальна бакСтійкість після В скільки терицидна конпасажів, разів зросцентрація АДмкг/мл тає стійкість БАХ, мкг/мл Echerichia coli 0,08 ±0,01 0,75±0,03 9,3 Salmonella typhimurium 0,09 ±0,01 0,75±0,06 8,3 Shigella sonne 0,08±0,01 0,58±0,09 7,2 Staphylococcus aureus 209 0,4±0,02 1,45±0,03 3,6 Staphylococcus albus 0,4 ±0,02 1,50±0,01 3,7 Streptococcus pyogenus 0,35±0,03 2,60±0,03 7,4 тип 1 Streptococcus pyogenus 0,33±0,03 2,60±0,03 7,8 тип 2 Streptococcus pyogenus 0,35±0,04 2,40±0,03 6,8 тип З Actinomyces olivaceus 1,26±0,06 13,0±1,6 10,0 Aspergillus niger 1,34±0,06 13,6±1,7 10,0 Bacillus cereus 2,45±0,3 6,50±0,3 2,6 Bacillus mesenterium 2,4±0,03 5,50±0,6 2,2 Bacillus micoides 2,4±0,03 8,20±0,4 3,4 Bacillus antracis 2,4±0,2 8,20±0,6 3,4 Bacillus subtilis 2,42±0,2 8,20±0,4 3,3 Corinebacterium diphteriae 6,2±0,4 26,0±1,1 4,1 PV-8 Corinebacterium diphteriae 6,1 ±0,3 26,0±0,б 4,2 (токе) Candida tropicalis 15,1±1,3 15,2±1,4 1,0 Candida krusei 15,3±1,6 18,0±1,2 1,1 Candida albicans 15,1±1,3 15,2±1,6 1,0 Штами мікроорганізмів 24 23 21 22 22 Розвиток резистентності („+” - є; „-” немає) + + + + + 22 + 22 + 22 + 14 14 23 26 27 27 27 + + + + + 16 + 17 + 17 19 17 Кількість пасажів Примітка: Для всіх вивчених мікроорганізмів, крім кандид, Р0,05 (відсутність вірогідності). 45 84592 46 Таблиця 4 Діюча речовина Концентрація робочого розчину, мас % Тест-об’єкт ЧАС - АДБАХ Дні досліджень І* 1** 2 3 Скло 0,1 0,5 1,0 2,0 + + + + + + + + + + Метал 0,1 0,5 1,0 2,0 + + + + + + + + + + Гумма 0,1 0,5 1,0 2,0 + + + + + + + + + + + 1 - дослідження відразу після експозиції в день обробки поверхні; 1** - дослідження через 3год. після експозиції в день обробки поверхні; „-” - відсутність росту мікроорганізмів; „+” - наявність росту мікроорганізмів. Таблиця 5 Штами мікроорганізмів Echerichia coli Salmonella typhimurium Shigella sonne Staphylococcus aureus Staphylococcus albus Streptococcus pyogenes тип 1 Streptococcus pyogenes тип 2 Streptococcus pyogenes тип 3 Actinomyces olivaceus Aspergillus niger Bacillus cereus Bacillus mesentericus Bacillus micoides Bacillus autracis Bacillus subtilis Corynebacterium diphteriea PV-8 Corynebacterium diphteriea (tox) Candida tropicalis Candida crusei Candida albicans Інтервали концентрацій, як використовували при вивченні адаптаційних змін мікроорганізмів до заявленого дезінфікуючого засобу, мкг/мл АДБАХ+ПГМГ, мкг/мл 0,01±0,001-0,095±0,005 0,01±0,001-0,095±0,005 0,01±0,001-0,09±0,01 0,05±0,01-0,25±0,02 0,05±0,01-0,33 0,05±0,01-0.25 0,05±0,01-0,25 0,05±0,01-0,25 0,5±0,01-10,0 0,5±0,01-8,3 0,3±0,01-1,60 0,3±0,01-1,60 0,3±0,01-1,61 0,35±0,015-1,91 0,3±0,01-1,90 0,5±0,05-4,8 0,5±0,05-4,8 0,5±0,05-10,5 0,5±0,05-11,5 0,5±0,05-10,7 47 84592 48 Таблиця 6 Мінімальна бактеРозвиток рицидна концент- Стійкість після В скільки резистентКількість № п/п Штами мікроорганізмів рація АДпасажів, разів зрос- пасажів ності („+” БАХ:ПГМГ4:6, мкг/мл тає стійкість є; „-” - немкг/мл має) 1 Echerichia coli 0,09±0,01 0,10±0,01 1,1 18 2 Salmonella typhimurium 0,09±0,01 0,10±0,01 1,1 18 3 Shigella sonne 0,09±0,01 0,09±0,01 1,0 18 4 Staphylococcus aureus 209 0,25±0,02 0,26±0,02 1,0 16 5 Staphylococcus albus 0,30±0,02 0,32±0,02 1,1 16 6 Streptococcus pyogenus тип 1 0,25±0,02 0,26±0,02 1.0 16 7 Streptococcus pyogenus тип 2 0,25±0,02 0,26±0,02 1,0 16 8 Streptococcus pyogenus тип З 0,25±0,02 0,26±0,02 1,0 18 9 Actinomyces olivaceus 9,60±1,1 9,60±1,1 1,0 18 10 Aspergillus niger 8,20±1,2 8,20±1,2 1,0 18 11 Bacillus cereus 1,70±0,2 1,80±0,2 1.1 20 12 Bacillus mesenterium 1,60±0,2 1,70±0,2 1,1 19 13 Bacillus micoides 1,90±0,6 1,80±0,6 0,95 19 14 Bacillus antracis 1,95±0,6 1,95±0,6 1,0 20 15 Bacillus subtilis 1,95±0,3 1,90±0,3 0,97 19 Corinebacterium diphteriae 16 4,80±0,5 4,90±0,5 1,0 20 PV-8 Corinebacterium diphteriae – 17 4,60±0,4 4,б0±0,4 1,0 20 (токе) 18 Candida tropical is 10,50±1,2 10,50±1,2 1,0 19 19 Candida krusei 11,50±1,3 11,50±1,3 1,0 19 20 Candida albicans 10,70±1,3 10,80±1,3 1,0 19 Примітка: Для всіх вивчених мікроорганізмів Р>0,05. Стійкість після 18-20 пасажів не розвивається. Якщо концентрація АДБАХ+ПГМГ досягає МБК, то росту не має. Таблиця 7 АДБАХ АДБАХ+ПГМГ Розвиток резис- В скільки разів Розвиток рези№ п/п Штами мікроорганізмів В скільки разів зростає стійкість тентності („+” - є; зростає стійкість стентності(„+” „-” - немає) є; „-” - немає) 1 Echerichia coli 9,3 + 1.1 2 Salmonella, typhimurium 8,3 + 1,1 3 Shigella sonne 7,2 + 1,0 4 Staphylococcus aureus 209 3,6 + 1,0 5 Staphylococcus albus 3,7 + 1,1 6 Streptococcus pyogenus тип 1 7,4 + 1.0 7 Streptococcus pyogenus тип 2 7,8 + 1,0 8 Streptococcus pyogenus тип 3 6,8 + 1.0 9 Actinomyces olivaceus 1,0 1,0 10 Aspergillus niger 1,0 1.0 11 Bacillus cereus 2,6 + 1.1 12 Bacillus mesenterium 2.2 + 1,1 13 Bacillus micoides 3,4 + 0,95 14 Bacillus antracis 3,4 + 1,0 15 Bacillus subtilis 3,3 + 0,97 16 Corinebacterium diphteriae PV-8 4,1 + 1,0 17 Corinebacterium diphteriae (токе) 4,2 + 1,0 18 Candida tropicalis 1.0 1,0 19 Candida krusei 1,1 1,0 20 Candida albicans 1.0 ~ 1,0 49 84592 50 Таблиця 8 Кількість аукКількість муКількість ви- сотрофів, в % Кількість му- Розвиток ре- тантів, стійких Розвиток реживших міктантів, стійких зистентності зистентності Штами мікроорганізвід кількості до АДБАХ : роорганізмів до АДБАХ, в до АДБАХ („+” до АДБАХ : мів виживших ПГМГ= 4:6, в після дії мута% від кількос- - є; „-” - неПГМГ= 4:6 („+” (контроль % від кількості гену, % ті виживших має) - є; „-” - немає) мутагенезу) виживших Echerichia coli 11±0,6 6,5±0,3 4±0,2 + 0 Salmonella 14±0,8 4,0±0,2 6±0,2 + 0 typhimurium Shigella sonne 14±0,8 6,0±0,4 4±0,2 + 0 Staphylococcus 16±0,8 4,7±0,5 4±0,2 + 0 aureus 209 Staphylococcus 14±0,8 5,2±0,5 4±0,2 + 0 albus Streptococcus 12±0,8 3,0±0,4 3±0,2 + 0 pyogenes Actinomycus 13±0,6 4,2±0,4 6±0,2 + 0 olivacus Bacillus cereus 14±0,8 2,8±0,3 6±0,2 + 0 Bacillus 16±0,8 2,6±0,4 4±0,2 + 0 mesentericus Bacillus micoides 16±0,8 2,7±0,3 6±0,3 + 0 Bacillus antracis 12±0,6 2,6±0,4 3±0,3 + 0 Bacillus subtilis 14±0,6 2,9±0 4±0,3 + 0 Corynebacterium 16±0,4 4,5±0,3 4±0,3 + 0 diphteriea PV-8 Candida tropicalis 18±2,0 2,5* 5±0,3 + 0 Candida albicans 19±3,0 2,6* 4±0,3 + 0 Candida crusei 21±4,0 2,8* 4±0,4 + 0 Примітка: * - мутанти, стійкі до ністатіну. Таблиця 9 Кількість виживших Штами мікрооргані- мікрооргазмів нізмів після дії мутагену, % Echerichia coli 8±0,4 Salmonella typhi 10±0,6 murium Shigella sonne 11±0,8 Staphylococcus 14±0,8 aureus. 209 Staphylococcus 16±0,4 albus Streptococcus 14±2,0 pyogenes Actinomycus 14±0,6 olivacus Bacillus cereus 18±2,3 Bacillus 17±2,3 mesentericus Bacillus micoides 14±3,3 Bacillus antracis 11±0,6 Bacillus subtilis 14±0,6 Кількість мутантів, стій- Розвиток резистенКількість ауксотрофів, в % від ких до АДБАХ+ПГМГ, в тності до АДкількості виживших мікроорга- % від кількості вижив- БАХ+ПГМГ(„+” - е; „нізмів / час реплікації ДНК, хв. ших / час реплікації ” . немає) /час реплі(контроль мутагенезу) ДНК, хв. кації ДНК, хв. 20 40 60 20 40 60 20 40 60 4,0±0,5 4±0,5 6,0±0,5 0 0 0 6,0±0,6 6,7±0,7 6,6±0,5 0 0 0 7,0±0,8 8,2±0,2 9,1±1,4 0 0 0 4,0±0,6 4,9±0,8 4,8±0,7 0 0 0 4,6±0,7 4,9±0,6 4,8±0,7 0 0 0 4,3±0,6 4,2±0,6 4,4±0,7 0 0 0 4,0±0,6 3,9±0,8 3,9±0,4 0 0 0 3,6±0,6 3,3±0,4 3,3±0,4 0 0 0 4,3±0,6 4,6±0,6 4,7±0,4 0 0 0 4,3±0,8 3,0±0,8 3,1±0,4 4,6±0,6 3,0±0,6 3,2±0,4 4,7±0,6 3,2±0,5 3,3±0,4 0 0 0 0 0 0 0 0 0 51 84592 52 Продовження таблиці 9 Corynebacterium diphteriea Candida tropicalis Candida albicans Candida crusei 18±0,8 3,3±0,4 3,3±0,3 3,6±0,4 0 0 0 16±3,0 18±2,5 22±2,6 2,5* 2,4* 2,6* 2,5* 2,6* 2,8* 2,8* 3,0* 3,2* 0 0 0 0 0 0 0 0 0 Примітка: * - мутанти, стійкі до ністатину. Таблиця 10 Конц. Робо чого Тест-об'єкт розчину по ДР,мас % Cкло Кераміка Метал (чорний) Метал (нерж. сталь) Дерево (з лако Фарб ним покриттям) Гума Дні досліджень Наявність росту мікроорганізмів (+), відсутність росту (-) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 12 14 16 18 20 22 24 26 28 30 0,001 0,01 0,1 0,5 1,0 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 0,001 0,01 0,1 0,5 1,0 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 4 + + + + + + + + + + + 4+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 4+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 0,001 0,01 0,1 0,5 1,0 0,001 0,01 0,1 0,5 1,0 0,001 0,01 0,1 0,5 1,0 0,001 0,01 0,1 0,5 1,0 0,001 0,01 Пластмаса 0,1 0,5 1,0 + 53 84592 54 Продовження таблиці 10 Тканина (батист) 0,001 0,01 0,1 0,5 1,0 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + -L. + + ^+ + + Таблиця 11 № прикладу Співвідношення АДБАХ : ПГМГ 9* 10 11 12 13 14 15 • 16 17 18 19* 10:0 (прототип) 9:1 8:2 7:3 6:4 5:5 4:6 3:7 2:8 1:9 0:10 Мінімальна бактерицидна концентрація композиції АДР, мкг/мл Staphylococcus aureus Candida albicans 0,40 15,10 0,27 11,31 0,21 9,96 0,18 9,31 0,10 9,13 0,09 9,15 0,08 9,24 0,11 9,52 0,14 9,70 0,18 9,91 0,25 10,70 Примітка: * - приклади, що ви ходять за межі заявленого інтервалу співвідношень Таблиця 12 № прикладу ЧАС Склад деззасобу Властивості деззасобу Ком плексоут- Неорганіч. Пролонго- Мийні Співвід- Конц.ДР, Резистен- ваність ворювач сіль здатПолІгуанІдин ношення мас.% дезінфі- ність, Конц., Конц., тність Назва Назва куючої дії % мас.% мас.% 20 АДБАХ (прототип) 21 АДБАХ ПГМГХ 4:6 22 АДБАХ ПГМГФ 23 АДБАХ 24 АДБАХ 25 АДБАХ 26 АДБАХ 27 + 83 0,1 ДНЕДТОК 1,0 + 90 6:4 1,0 ZnCb 0,5 + 90 ПДОДДГ 6:4 5,0 4,0 + 92 СГМДДОДДГ пгмгц +ПДОДДГФ ПДОДДГХ+ СГМДДОДДГ 1:1 10,0 + 90 3:7 3,0 5,0 ZnClz 1,5 + 89 4:6 20,0 15,0 + 91 АДЕБАХ пгмгх 7:3 30,0 20,0 + 95 28 ДДДМА пгмгх 4:6 50,0 CuCl2 5,0 + 86 29 БАПДДА пгмгх 1:1 70,0 25,0 + 93 ДНЕДТОК ДНЕДТОК ТНЕДТОК ТНЕДТОК ДНЕДТОК 55 84592 56 Продовження таблиці 12 30 АДБАХ + пгмгх АДЕБАХ 6:4 15,0 СuСІ2 3,5 + 88 Примітка:- „+” - наявність або „–” відсутність властивості. ПГМГХ-полігексаметиленгуанідин хлорид; ПГМГФ-полігексаметиленгуанідин фосфат; ПДОДДГ - полідіоксододекангуанідин хлорид; СГМДДОДДГ - сополімер хлориду гексаметиленгуанідину з діоксододекангуанідином; ПГМГЦ+ПДОДДГФ - суміш полігексаметиленгуанідину цитрату та полідіоксододекангуанідину фосфату; ПДОДДГХ+СГМДДОДДГ- суміш полідіоксододекангуанідину хлориду та сополімер хлориду гексаметиленгуанідину з діоксододекангуанідином; АДБАХ -алкілдиметилбензиламоній хлорид; АДЕБАХ- алкілдиметилетилбензиламоній хлорид; ДДДМА - дидецилдиметиламоній хлорид; БАПДДА - N,N-біс(3-амінопропіл)додециламш; ДНЕДТОК - динатрієва сіль етилендиамінтетраоцтової кислоти; ТНЕДТОК -тетранатрієва сіль етилендиамінтетраоцтової кислоти; ZnCl2 - хлорид цинку; CuCl2 - хлорид міді. Таблиця 13 № прикладу Вміст АДР у складі дезінфікуючого засобу, мас.% 35 Менше 0,001 36 37 38 39 40 Більше 70,00 0,01 1,0 25,0 50,0 Примітка Не забезпечується біоцидна активність дезінфікуючого засобу, низька концентрація АДР Густа консистенція, затруднене використання Розчин, готовий до застосування, легко дозується. Розчин, готовий до застосування, легко дозується. Концентрат, рідина, легко дозується Пастообразна текуча суміш, ле гко дозується Таблиця 14 № прикладу Вміст комплексоутворювача у складі дезінфікуючого засобу, масс.% 41 15,0 42 43 28,0 44 1,0 45 3,0 46 8,0 Примітка Дезінфікуючі властивості зберігаються при приготуванні розчинів у дуже жорсткій воді. Дезінфікуючі властивості знижуються при приготуванні розчинів у жорсткій воді. Економічно не доцільно. Дезінфікуючі властивості зберігаються при приготуванні розчинів у жорсткій воді. Дезінфікуючі властивості зберігаються при приготуванні розчинів у жорсткій воді. Дезінфікуючі властивості зберігаються при приготуванні розчинів у дуже жорсткій воді. Таблиця 15 № прикладу 47* 48 49 50 51 52 53* Вміст ZnCl2 у складі заявленого дезінфікуючого засобу 0,0 0,1 0,5 1,5 3,0 5,0 8,0 Мінімальна бактерицидна концентрація, мкг/мл Staphylococcus aureus Candida albicans 0,10 9,13 0,09 8,41 0,08 8,03 0,05 7.90 0,06 7,53 0,09 8,34 0,11 10,37 Примітка: * - приклади, що ви ходять за межі заявленого інтервалу концентрацій 57 84592 58 Таблиця 16 Концентрація АДР в робочому розчині, мас.% 0,01 0,05 0,1 0.5 1,0 2,0 За який термін до використання приготовлені робочі розчини 0,5год 1 місяць 6місяців 1 рік 1,5 року 2 роки 2,5 роки 3 роки + + + + + + + + + + + + + + + + + + ± + + + + + ± + + + + ± + + + ± + + ± + + Примітка: „+” - збереження біоцидних властивостей робочого розчину; „ ±” - зниження біоцидної активності робочих розчинів; „-”- відсутність біоцидної активності. Кількість повторних досліджень (перевірок) була потрійною. Таблиця 17 Концентрація діючих речовин, С, мас.% 0,0001 0,001 0,005 0,01 0,05 0,1 0,25 0,5 1,0 3,0 5,0 7,0 IgC -4,0 -3,0 -2,3 -2,0 -1,3 -1,0 -0,6 -0,3 0 0,48 0.70 0,85 Заявлений дезінфікуючий засіб Час інактива- Ефективність дезінфікуючої lgl/t ції, t, хв. дії,1/t 180,0 0,006 -2,222 120,0 0,008 -2,097 60,0 0,017 -1,770 45,0 0,022 -1,658 25,0 0,040 -1,398 10,0 0,100 -1,000 5,0 0,200 -0,699 3,0 0,333 -0,478 1,0 1,000 0,0 1,0 1,000 0,0 3,0 0,333 -0,478 8,0 0,125 -0,903 Прототип Час інактива- Ефективність дезінфікуючої ції, t хв. дії,1/t н/а* н/а н/а н/а 180,0 0,006 120 0,008 90 0,011 60 0,017 45 0,022 30 0,033 20 0,050 15 0,067 10 0,100 10 0,100 Примітка: н/а - дезінфікуючий засіб не проявляє дезінфікуючої дії - не активний. lg 1/t н/а н/а -2,222 -2,097 -1,959 -1,770 -1,658 -1,481 -1,301 -1,174 -1,000 -1,000 59 84592 60