Застосування (-) (3-тригалометилфенокси)(4-галофеніл) похідних оцтової кислоти для лікування інсулінорезистентності, діабету другого типу та фармацевтичні композиції

1. Застосування (-)стереоізомера сполуки формули І

, (І)

де:

R вибраний з групи, яка складається з гідрокси, нижчого аралкокси, динижчого алкіламінонижчого алкокси, нижчого алканамідо нижчого алкокси, бензамідонижчого алкокси, уреїдонижчого алкокси, N’нижчого алкілуреїдонижчого алкокси, карбамоїлнижчого алкокси, галофеноксизаміщеного нижчого алкокси, карбамоїлзаміщеного фенокси, карбонілнижчого алкіламіно, N,N-динижчого алкіламінонижчого алкіламіно, галогензаміщеного нижчого алкіламіно, гідроксизаміщеного нижчого алкіламіно, нижчого алканолілоксизаміщеного нижчого алкіламіно, уреїдо та нижчого алкоксикарбоніламіно; та

кожний Х незалежно являє собою галоген; або

його фармацевтично прийнятної солі,

причому (-)стереоізомер по суті не містить (+)стереоізомера сполуки,

для одержання лікарського засобу для лікування діабету ІІ типу у ссавця.

2. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполука являє собою сполуку формули ІІ:

, (ІІ)

де:

R2 являє собою елемент, вибраний з групи, що складається з фенілнижчого алкілу, нижчого алканамідонижчого алкілу та бензамідонижчого алкілу.

3. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполука являє собою (-)2-ацетамідоетил-4-хлорфеніл-(3-трифторметилфеноксі)ацетат.

4. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполуку вводять шляхом внутрішньовенного вливання, трансдермально або перорально.

5. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що кількість сполуки, яку вводять, становить від біля 100 мг до біля 3000 мг на день.

6. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що кількість сполуки, яку вводять, становить від біля 500 мг до біля 1500 мг на день.

7. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що кількість сполуки, яку вводять, становить від біля 0,1 мг до біля 250 мг на день.

8. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполуку вводять разом з фармацевтично прийнятним носієм.

9. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполука лікує гіперглікемію шляхом зниження рівня вмісту в крові глюкози у ссавця.

10. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполука знижує гемоглобін А1с у ссавця.

11. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполука лікує мікросудинне ускладнення, пов’язане з діабетом.

12. Застосування за п. 11, яке відрізняється тим, що мікросудинне ускладнення являє собою ретинопатію, невропатію або нефропатію.

13. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполука попереджує розвиток діабету у ссавця.

14. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполуку вводять в сполученні із сполукою, вибраною з групи, яка складається з сульфонілсечовини або іншого засобу, що підвищує секрецію інсуліну, тіазолідиндіону, інгібітора a-глюкозидази та інсуліну.

15. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполука лікує синдром полікістозу яєчників або діабет у вагітних.

16. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполука лікує порушену толерантність до глюкози.

17. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполука лікує ожиріння.

18. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполуку вводять в сполученні із другою сполукою, що використовується для лікування діабету ІІ типу.

19. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що R являє собою елемент, вибраний з групи, яка складається з гідрокси, нижчого (C1–C5) аралкокси, динижчого (C1–C5) алкіламінонижчого (C1–C5) алкокси, нижчого (C1–C5) алканамідо нижчого (C1–C5) алкокси, бензамідонижчого (C1–C5) алкокси, уреїдонижчого (C1–C5) алкокси, N’нижчого алкіл-уреїдонижчого (C1–C5) алкокси, карбамоїлнижчого (C1–C5) алкокси, галофеноксизаміщеного нижчого (C1–C5) алкокси, карбамоїлзаміщеного фенокси, карбонілнижчого (C1–C5) алкіламіно, N,N-динижчого (C1–C5) алкіламінонижчого (C1–C5) алкіламіно, галогензаміщеного нижчого (C1–C5) алкіламіно, гідроксизаміщеного нижчого (C1–C5) алкіламіно, нижчого (C1–C5) алканолілоксизаміщеного нижчого (C1–C5) алкіламіно, уреїдо та нижчого (C1–C5) алкоксикарбоніламіно.

20. Застосування за п. 2, яке відрізняється тим, що R2 являє собою елемент, вибраний з групи, яка складається з фенілнижчого (C1–C5) алкілу, нижчого (C1–C5) алканамідонижчого (C1–C5) алкілу та бензамідонижчого (C1–C5) алкілу.

21. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполука лікує синдром Х.

22. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що (-)стереоізомер використовується в принаймні 80% енантіомерному надлишку по відношенню до (+)стереоізомеру.

23. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що (-)стереоізомер використовується в принаймні 98% енантіомерному надлишку по відношенню до (+)стереоізомера.

24. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що (-)стереоізомер являє собою (-)4-хлорфеніл-(3-трифторметилфеноксі)оцтову кислоту.

25. Застосування (-)стереоізомера сполуки формули І

, (І)

де:

R являє собою елемент, вибраний з групи, яка складається з гідрокси, нижчого аралкокси, динижчого алкіламінонижчого алкокси, нижчого алканамідо нижчого алкокси, бензамідонижчого алкокси, уреїдонижчого алкокси, N’нижчого алкілуреїдонижчого алкокси, карбамоїлнижчого алкокси, галофеноксизаміщеного нижчого алкокси, карбамоїлзаміщеного фенокси, карбонілнижчого алкіламіно, N,N-динижчого алкіламінонижчого алкіламіно, галогензаміщеного нижчого алкіламіно, гідроксизаміщеного нижчого алкіламіно, нижчого алканолілоксизаміщеного нижчого алкіламіно, уреїдо та нижчого алкоксикарбоніламіно; та

кожний Х незалежно являє собою галоген; або

його фармацевтично прийнятної солі,

причому (-)стереоізомер по суті не містить (+)стереоізомера сполуки,

для одержання лікарського засобу для лікування резистентності до інсуліну у ссаця.

26. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що сполука являє собою сполуку формули ІІ

 , (ІІ)

де:

R2 являє собою елемент, вибраний з групи, що складається з фенілнижчого алкілу, нижчого алканамідонижчого алкілу та бензамідонижчого алкілу.

27. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що сполука являє собою (-)2-ацетамідоетил-4-хлорфеніл-(3-трифторметилфеноксі)ацетат.

28. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що сполуку вводять шляхом внутрішньовенного вливання, трансдермально або перорально.

29. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що кількість сполуки, яку вводять, становить від біля 100 мг до біля 3000 мг на день.

30. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що кількість сполуки, яку вводять, становить від біля 500 мг до біля 1500 мг на день.

31. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що кількість сполуки, яку вводять, становить від біля 0,1 мг до біля 250 мг на кг на день.

32. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що сполуку вводять разом з фармацевтично прийнятним носієм.

33. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що сполука лікує гіперглікемію шляхом зниження рівнів вмісту глюкози в крові у ссавця.

34. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що сполука знижує гемоглобін А1c  у ссавця.

35. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що сполука лікує мікросудинне ускладнення, пов’язане з діабетом.

36. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що мікросудинне ускладнення являє собою ретинопатію, невропатію або нефропатію.

37. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що сполука попереджує розвиток діабету у ссавця.

38. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що сполуку вводять в сполученні із сполукою, вибраною з групи, яка складається з сульфонілсечовини або іншого засобу, що підвищує секрецію інсуліну, тіазолідиндіону, інгібітора a-глюкозидази та інсуліну.

39. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що сполука лікує синдром полікістозу яєчників або діабет у вагітних.

40. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що сполука лікує порушену толерантність до глюкози.

41. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що сполука лікує синдром Х.

42. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що сполука вводиться у сполученні з другою сполукою, що використовується для лікування резистентності до інсуліну.

43. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що R являє собою елемент, вибраний з групи, яка складається з гідрокси, нижчого (C1–C5) аралкокси, динижчого (C1–C5) алкіламінонижчого (C1–C5) алкокси, нижчого (C1–C5) алканамідо нижчого (C1–C5) алкокси, бензамідонижчого (C1–C5) алкокси, уреїдонижчого (C1–C5) алкокси, N’нижчого алкілуреїдонижчого (C1–C5) алкокси, карбамоїлнижчого (C1–C5) алкокси, галофеноксизаміщеного нижчого (C1–C5) алкокси, карбамоїлзаміщеного фенокси, карбонілнижчого (C1–C5) алкіламіно, N,N-динижчого (C1–C5) алкіламінонижчого (C1–C5) алкіламіно, галогензаміщеного нижчого (C1–C5) алкіламіно, гідроксизаміщеного нижчого (C1–C5) алкіламіно, нижчого (C1–C5) алканолілоксизаміщеного нижчого (C1–C5) алкіламіно, уреїдо та нижчого (C1–C5) алкоксикарбоніламіно.

44. Застосування за п. 26, яке відрізняється тим, що R2 являє собою елемент, вибраний з групи, що складається з фенілнижчого (C1–C5) алкілу, нижчого (C1–C5) алканамідонижчого (C1–C5) алкілу та бензамідонижчого (C1–C5) алкілу.

45. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що (-)стереоізомер використовується в принаймні 80% енантіомерному надлишку по відношенню до (+)стереоізомера.

46. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що (-)стереоізомер використовується в принаймні 98% енантіомерному надлишку по відношенню до (+)стереоізомера.

47. Застосування за п. 25, яке відрізняється тим, що (-)стереоізомер являє собою (-)4-хлорфеніл-(3-трифторметилфенокси)оцтову кислоту або її фармацевтично прийнятну сіль.

48. Фармацевтична композиція для лікування діабету ІІ типу, яка відрізняється тим, що містить фармацевтично прийнятний носій та терапевтично ефективну кількість (-)стереоізомера сполуки формули І

, (І)

де:

R являє собою елемент, вибраний з групи, яка складається з гідрокси, нижчого аралкокси, динижчого алкіламінонижчого алкокси, нижчого алканамідо нижчого алкокси, бензамідонижчого алкокси, уреїдонижчого алкокси, N’нижчого алкілуреїдонижчого алкокси, карбамоїлнижчого алкокси, галофеноксизаміщеного нижчого алкокси, карбамоїлзаміщеного фенокси, карбонілнижчого алкіламіно, N,N-динижчого алкіламінонижчого алкіламіно, галогензаміщеного нижчого алкіламіно, гідроксизаміщеного нижчого алкіламіно, нижчого алканолілоксизаміщеного ніжчого алкіламіно, уреїдо та нижчого алкоксикарбоніламіно; та

кожний Х незалежно являє собою галоген; або

його фармацевтично прийнятну сіль,

причому (-)стереоізомер по суті не містить (+)стереоізомера сполуки, причому лікарський засіб містить (-)стереоізомер в принаймні 80% енантіомерному надлишку по відношенню до (+)стереоізомера.

49. Фармацевтична композиція за п. 48, яка відрізняється тим, що містить терапевтично ефективну кількість (-)стереоізомера сполуки формули ІІ

, (ІІ)

де:

R2 являє собою елемент, вибраний з групи, що складається з фенілнижчого алкілу, нижчого алканамідонижчого алкілу та бензамідонижчого алкілу.

50. Фармацевтична композиція за п. 48, яка відрізняється тим, що сполука являє собою (-) 2-ацетамідоетил-4-хлорфеніл-(3-трифторметилфенокси)ацетат.

51. Фармацевтична композиція за п. 48, яка відрізняється тим, що має форму таблетки або капсули.

52. Фармацевтична композиція за п.48, яка відрізняється тим, що R являє собою елемент, вибраний з групи, яка складається з гідрокси, нижчого (C1–C5) аралкокси, динижчого (C1–C5) алкіламінонижчого (C1–C5) алкокси, нижчого (C1–C5) алканамідо нижчого (C1–C5) алкокси, бензамідонижчого (C1–C5) алкокси, уреїдонижчого (C1–C5) алкокси, N’нижчого алкілуреїдонижчого (C1–C5) алкокси, карбамоїлнижчого (C1–C5) алкокси, галофеноксизаміщеного нижчого (C1–C5) алкокси, карбамоїлзаміщеного фенокси, карбонілнижчого (C1–C5) алкіламіно, N,N-динижчого (C1–C5) алкіламінонижчого (C1–C5) алкіламіно, галогензаміщеного нижчого (C1–C5) алкіламіно, гідроксизаміщеного нижчого (C1–C5) алкіламіно, нижчого (C1–C5) алканолілоксизаміщеного нижчого (C1–C5) алкіламіно, уреїдо та нижчого (C1–C5) алкоксикарбоніламіно.

53.  Фармацевтична композиція за п. 49, яка відрізняється тим, що R2 являє собою елемент, вибраний з групи, яка складається з фенілнижчого (C1–C5) алкілу, нижчого (C1–C5) алканамідонижчого (C1–C5) алкілу та бензамідонижчого (C1–C5) алкілу.

54. Фармацевтична композиція за п. 48, яка відрізняється тим, що (-)стереоізомер використовується в принаймні 80% енантіомерному надлишку по відношенню до (+)стереоізомера.

55. Фармацевтична композиція за п. 48, яка відрізняється тим, що (-)стереоізомер використовується в принаймні 98% енантіомерному надлишку по відношенню до (+)стереоізомера.

56. Фармацевтична композиція за п. 48, яка відрізняється тим, що (-)стереоізомер являє собою (-)4-хлорфеніл-(3-трифторметилфеноксі)оцтову кислоту або її фармацевтично прийнятну сіль.

57. Фармацевтична композиція для лікування резистентності до інсуліну, яка відрізняється тим, що містить фармацевтично прийнятний носій та терапевтично ефективну кількість (-)стереоізомера сполуки формули І

,

(І)

де:

R вибраний з групи, яка складається з гідрокси, нижчого аралкокси, динижчого алкіламінонижчого алкокси, нижчого алканамідо нижчого алкокси, бензамідонижчого алкокси, уреїдонижчого алкокси, N’нижчого алкілуреїдонижчого алкокси, карбамоїлнижчого алкокси, галофеноксизаміщеного нижчого алкокси, карбамоїлзаміщеного фенокси, карбонілнижчого алкіламіно, N,N-динижчого алкіламінонижчого алкіламіно, галогензаміщеного нижчого алкіламіно, гідроксизаміщеного нижчого алкіламіно, нижчого алканолілоксизаміщеного ніжчого алкіламіно, уреїдо та нижчого алкоксикарбоніламіно; та

кожний Х незалежно являє собою галоген; або

його фармацевтично прийнятну сіль,

причому ця сполука по суті не містить свого (+)стереоізомера сполуки.

58. Фармацевтична композиція за п. 57, яка відрізняється тим, що містить терапевтично ефективну кількість (-)стереоізомера сполуки формули ІІ

(ІІ)

де:

R2 являє собою елемент, вибраний з групи, що складається з фенілнижчого алкілу, нижчого алканамідонижчого алкілу та бензамідонижчого алкілу.

59. Фармацевтична композиція за п. 57, яка відрізняється тим, що сполука являє собою (-)2-ацетамідоетил-4-хлорфеніл-(3-трифторметилфеноксі)ацетат.

60. Фармацевтична композиція за п. 57, яка відрізняється тим, що має форму таблетки або капсули.

61. Фармацевтична композиція за п. 57, яка відрізняється тим, що R являє собою елемент, вибраний з групи, яка складається з гідрокси, нижчого (C1–C5) аралкокси, динижчого (C1–C5) алкіламінонижчого (C1–C5) алкокси, нижчого (C1–C5) алканамідо нижчого (C1–C5) алкокси, бензамідонижчого (C1–C5) алкокси, уреїдонижчого (C1–C5) алкокси, N’нижчого алкілуреїдонижчого (C1–C5) алкокси, карбамоїлнижчого (C1–C5) алкокси, галофеноксизаміщеного нижчого (C1–C5) алкокси, карбамоїлзаміщеного фенокси, карбонілнижчого (C1–C5) алкіламіно, N,N-динижчого (C1–C5) алкіламінонижчого (C1–C5) алкіламіно, галогензаміщеного нижчого (C1–C5) алкіламіно, гідроксизаміщеного нижчого (C1–C5) алкіламіно, нижчого (C1–C5) алканолілоксизаміщеного нижчого (C1–C5) алкіламіно, уреїдо та нижчого (C1–C5) алкоксикарбоніламіно.

62. Фармацевтична композиція за п. 58, яка відрізняється тим, що R2 являє собою елемент, вибраний з групи, яка складається з фенілнижчого (C1–C5) алкілу, нижчого (C1–C5) алканамідонижчого (C1–C5) алкілу та бензамідонижчого (C1–C5) алкілу.

63. Фармацевтична композиція за п. 57, яка відрізняється тим, що (-)стереоізомер використовується в принаймні 80% енантіомерному надлишку по відношенню до (+)стереоізомера.

64. Фармацевтична композиція за п. 57, яка відрізняється тим, що (-)стереоізомер використовується в принаймні 98% енантіомерному надлишку по відношенню до (+)стереоізомера.

65. Фармацевтична композиція за п. 57, яка відрізняється тим, що (-)стереоізомер являє собою (-)4-хлорфеніл-(3-трифторметилфеноксі)оцтову кислоту або її фармацевтично прийнятну сіль.