Кристалічна форма 4-[5-[3-хлор-5-(трифторметил)феніл]-4,5-дигідро-5-(трифторметил)-3-ізоксазоліл]-n-[2-оксо-2-[(2,2,2-трифторетил)аміно]етил]-1-нафталінкарбоксаміду

Реферат: Розкрита тверда форма 4-[5-[3-хлор-5-(трифторметил)феніл]-4,5-дигідро-5-(трифторметил)-3ізоксазоліл]-N-[2-оксо-2-[(2,2,2-трифторетил)аміно]етил]-1-нафталінкарбоксаміду (Сполука 1). Також розкриті композиції, що містять тверду форму Сполуки 1, і методи боротьби з безхребетними шкідниками, що полягають у контакті безхребетних шкідників або їхнього оточення з біологічно ефективною кількістю твердої форми Сполуки 1 або суміші, що містить тверду форму Сполуки 1. UA 108881 C2 (12) UA 108881 C2 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Цей винахід стосується твердої форми 4-[5-[3-хлор-5-(трифторметил)феніл]-4,5-дигідро-5(трифторметил)-3-ізоксазоліл]-N-[2-оксо-2-[(2,2,2-трифторетил)аміно]етил]-1нафталінкарбоксаміду. Передумова винаходу В твердому стані хімічні сполуки можуть бути аморфними (немає дальнього порядку в розташуванні атомів) або кристалічними (тобто атоми розташовані в порядку, що регулярно повторюється). Тоді як для твердого стану багатьох сполук відома лише одна кристалічна форма, для деяких сполук були відкриті поліморфи. Термін «поліморф» відноситься до особливої кристалічної форми (тобто структури кристалічної ґратки) хімічної сполуки, яка в твердому стані може існувати більш, ніж в одній кристалічній формі. Поліморфи можуть розрізнятися за такими хімічними та фізичними (тобто фізико-хімічними) властивостями, як форма кристалів, щільність, твердість, колір, хімічна стійкість, температура плавлення, гігроскопічність, швидкість розчинення та суспендування, та такими біологічними властивостями, як біологічна активність. Прогнозування таких фізико-хімічних властивостей, як температура плавлення кристалічної форми або кристалічних форм, у яких хімічна сполука може існувати в твердому стані, залишається неможливим. Крім того, навіть неможливе прогнозування, чи буде твердий стан сполуки представлений більше, ніж однією кристалічною формою. Публікація патенту WO 09/002809 згідно з Договором про патентну кооперацію розкриває 4[5-[3-хлор-5-(трифторметил)феніл]-4,5-дигідро-5-(трифторметил)-3-ізоксазоліл]-N-[2-оксо-2[(2,2,2-трифторетил)аміно]етил]-1-нафталінкарбоксамід та методи його приготування, а також корисність цієї сполуки як засобу для боротьби з безхребетними шкідниками. Зараз відкрито нову тверду форму цієї сполуки. Суть винаходу Цей винахід стосується твердої форми 4-[5-[3-хлор-5-(трифторметил)феніл]-4,5-дигідро-5(трифторметил)-3-ізоксазоліл]-N-[2-оксо-2-[(2,2,2-трифторетил)аміно]етил]-1нафталінкарбоксаміду (Сполука 1). Докладніше, цей винахід спрямований на кристалічний поліморф Сполуки 1, що позначається як Форма B та на рентгенограмі рентгенівської порошкової дифрактометрії характеризується щонайменше 2 кутами відображення: 17,433; 18,586; 20,207; 20,791; 21,41; 22,112; 23,182; 24,567 та 27,844. Також цей винахід відноситься до сумішей, що містять тверду форму Сполуки 1, та методів боротьби з безхребетними шкідниками, які полягають в контакті безхребетних шкідників або їхнього оточення з біологічно ефективною кількістю твердої форми Сполуки 1 або суміші, що містить тверду форму Сполуки 1. Короткий опис малюнків Малюнок 1 - рентгенограма рентгенівської порошкової дифрактометрії поліморфної та псевдополіморфної кристалічних форм Сполуки 1, де абсолютна інтенсивність фіксується як функція 2 кутів відображення. Детальний опис винаходу Використані в цьому тексті терміни «охоплює», «охоплюючи», «заключає (в собі)», «заключаючи (в собі)», «має», «маючи», «містить», «що містить» або будь-які інші їхні варіації застосовуються для вираження неексклюзивної інклюзії. Наприклад, суміш, процес, метод, виріб або апарат, що складається з перелічених елементів, необов’язково обмежений саме цими елементами, а може містити інші елементи, не перелічені прямо або властиві такій суміші, процесу, методу, виробу або апарату. Далі, якщо прямо не стверджується протилежне, «або» відноситься до інклюзивного «або», а не до ексклюзивного «або». Наприклад, умова «А» або «В» задовольняється будь-чим з наступного: «А» істинне (чи наявне), а «В» хибне (чи ненаявне); «А» хибне (чи ненаявне), а «В» істинне (чи наявне); і «А», і «В» істинні (чи наявні). Крім того, вживання прихованої невизначеності при описі елементу або компоненту цього винаходу вважається таким, що не обмежує кількість варіантів (тобто випадків) елементу або компоненту. Тому таку невизначеність треба сприймати як «один» або «принаймні один», і опис елементу або компоненту в однині має на увазі також і множину, за винятком випадків, коли число явно вказує на однину. Варіанти здійснення цього винаходу включають: Варіант 1. Кристалічна тверда форма 4-[5-[3-хлор-5-(трифторметил)феніл]-4,5-дигідро-5(трифторметил)-3-ізоксазоліл]-N-[2-оксо-2-[(2,2,2-трифторетил)аміно]етил]-1нафталінкарбоксаміду, в якій поліморфна Форма B складає принаймні 90 % твердої форми. Варіант 2. Кристалічна тверда форма 4-[5-[3-хлор-5-(трифторметил)феніл]-4,5-дигідро-5(трифторметил)-3-ізоксазоліл]-N-[2-оксо-2-[(2,2,2-трифторетил)аміно]етил]-1нафталінкарбоксаміду, в якій поліморфна Форма B складає принаймні 80 % твердої форми. 1 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Варіант 3. Кристалічна тверда форма 4-[5-[3-хлор-5-(трифторметил)феніл]-4,5-дигідро-5(трифторметил)-3-ізоксазоліл]-N-[2-оксо-2-[(2,2,2-трифторетил)аміно]етил]-1нафталінкарбоксаміду, в якій поліморфна Форма B складає принаймні 70 % твердої форми. Варіант 4. Кристалічна тверда форма 4-[5-[3-хлор-5-(трифторметил)феніл]-4,5-дигідро-5(трифторметил)-3-ізоксазоліл]-N-[2-оксо-2-[(2,2,2-трифторетил)аміно]етил]-1нафталінкарбоксаміду, в якій поліморфна Форма B складає принаймні 60 % твердої форми. Варіант 5. Суміш, що містить Сполуку 1, де Сполука 1 у поліморфній Формі B присутня принаймні на 90 %, та принаймні одного додаткового компоненту, обраного з групи, що складається з поверхнево-активних речовин, твердих розріджувачів та рідких розріджувачів, причому вказана суміш може містити принаймні ще одну біологічно активну сполуку або реагент. Варіант 6. Суміш, що містить Сполуку 1, де Сполука 1 у поліморфній Формі B присутня принаймні на 80 %, та принаймні одного додаткового компоненту, обраного з групи, що складається з поверхнево-активних речовин, твердих розріджувачів та рідких розріджувачів, причому вказана суміш може містити принаймні ще одну додаткову біологічно активну сполуку або реагент. Варіант 7. Суміш, що містить Сполуку 1, де Сполука 1 у поліморфній Формі B присутня принаймні на 70 %, та принаймні одного додаткового компоненту, обраного з групи, що складається з поверхнево-активних речовин, твердих розріджувачів та рідких розріджувачів, причому вказана суміш може містити принаймні ще одну додаткову біологічно активну сполуку або реагент. Варіант 8. Суміш, що містить Сполуку 1, де Сполука 1 у поліморфній Формі B присутня принаймні на 60 %, та принаймні одного додаткового компоненту, обраного з групи, що складається з поверхнево-активних речовин, твердих розріджувачів та рідких розріджувачів, причому вказана суміш може містити принаймні ще одну додаткову біологічно активну сполуку або реагент. Кристалічний поліморф Сполуки 1, позначений як Форма B, та будь-які варіанти винаходу можуть використовуватися для захисту тварин від безхребетних шкідників шляхом введення сполуки в тварину. Таким чином, слід розуміти, що винахід включає в себе кристалічний поліморф Сполуки 1, позначений як Форма B, або будь-які варіанти цього винаходу для використання як ліків для тварин або, конкретніше, антипаразитарних ліків для тварин. Ці ліки можуть бути в будь-яких визнаних лікарських формах, включаючи пероральні, місцеві або парентеральні лікарські форми. Також слід розуміти, що цей винахід включає в себе використання кристалічного поліморфу Сполуки 1, позначеного як Форма B, або будь-яких варіантів цього винаходу для виробництва ліків для захисту тварин від безхребетних шкідників. Ці ліки можуть бути в будь-яких визнаних лікарських формах, включаючи пероральні, місцеві або парентеральні лікарські форми. Також слід розуміти, що цей винахід включає в себе кристалічний поліморф Сполуки 1, позначений як Форма B, або будь-які варіанти цього винаходу, упаковані та запропоновані для захисту тварин від безхребетних шкідників. Сполуки цього винаходу можуть бути упаковані та запропоновані для перорального, місцевого або парентерального застосування. Також слід розуміти, що цей винахід включає в себе процес виготовлення суміші для захисту тварин від безхребетних паразитів, і характеризується тим, що кристалічний поліморф Сполуки 1, позначений як Форма B, або будь-які варіанти цього винаходу змішують принаймні з одним носієм. Сполуки цього винаходу можуть бути упаковані та запропоновані в будь-яких визнаних лікарських формах, включаючи пероральні, місцеві або парентеральні лікарські форми. Сполука 1 - це 4-[5-[3-хлор-5-(трифторметил)феніл]-4,5-дигідро-5-(трифторметил)-3ізоксазоліл]-N-[2-оксо-2-[(2,2,2-трифторетил)аміно]етил]-1-нафталінкарбоксамід, який має наступну хімічну будову: 2 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Сполука 1 може існувати більш, як в одній кристалічній формі (тобто поліморфі). Фахівці в даній області оцінять, що поліморф Сполуки 1 може проявляти позитивні ефекти (наприклад, придатність для приготування корисних рецептур, покращені біологічні характеристики) порівняно з іншим поліморфом або сумішшю поліморфів тієї самої Сполуки 1. Різниця щодо хімічної стійкості, здатності фільтруватися, розчинності, гігроскопічності, температури плавлення, щільності та текучості у твердій фазі може мати значний вплив на розробку методів виробництва і рецептур та на якість і ефективність реагентів для обробки рослин. Молекулярна структура Сполуки 1 може існувати у вигляді двох окремих стереоізомерів (тобто енантіомерів). Цей винахід стосується рацемічної суміші Сполуки 1, що містить рівні кількості двох можливих енантіомерів. Як зараз встановлено, Сполуку 1 можна синтезувати більш, як в одній твердій формі. Ці тверді форм включають в себе аморфну тверду форму, у якій немає дальнього порядку в розташуванні молекул (наприклад, піни та скло). Ці тверді форм також включають в себе кристалічні форми, в яких молекули розташовані в регулярно повторюваному порядку, що поширюється в усіх трьох просторових вимірах. Термін «поліморф» стосується особливої кристалічної форми хімічної сполуки, яка в твердому стані може мати більш, як одну кристалічну структуру (тобто тип ґратки). У цьому винаході кристалічні форми Сполуки 1 відносяться до варіантів, які включають єдиний поліморф (тобто єдину кристалічну форму) та до варіантів здійснення, які включають суміш поліморфів (тобто різні кристалічні форми). Поліморфи можуть розрізнятися за такими хімічними, фізичними та біологічними властивостями, як форма кристалів, щільність, твердість, колір, хімічна стійкість, температура плавлення, гігроскопічність, швидкість розчинення та суспендування та біологічна доступність. Фахівці в даній області оцінять, що поліморф Сполуки 1 може проявляти позитивні ефекти (наприклад, придатність для приготування корисних рецептур, покращені біологічні характеристики) порівняно з іншим поліморфом або сумішшю поліморфів Сполуки 1. Різниця щодо хімічної стійкості, здатності фільтруватися, розчинності, гігроскопічності, температури плавлення, щільності та текучості у твердій фазі може мати значний вплив на розробку методів виробництва і рецептур та на якість і ефективність реагентів для обробки рослин. Зараз досягнуто можливість приготування та виділення окремих поліморфів Сполуки 1. Більшість поліморфів Сполуки 1 є псевдополіморфами (різні типи кристалів, отримані внаслідок гідратації або сольватації). Сольват - це кристалічна форма зі стехіометричною або нестехіометричною кількістю розчинника. Гідрат - це сольват, де в якості розчинника виступає вода. Для вивчення характеристик кристалічної твердої фази Сполуки 1 застосовували різноманітні експериментальні процедури. Було отримано кристали з вісьмома унікальними рентгенограмами рентгенівської порошкової дифрактометрії (РПД), а також рентгенограма аморфного матеріалу. Рентгенограми РПД для різних твердих речовин показано на Малюнку 1. Більшість твердих фаз є сольватами або гідратами. Тверді речовини, про які відомо, що вони складаються з однієї фази, позначено як «Форма X», а тверді речовини, позначені «Зразок X», можуть являти собою суміш твердих форм. Ідентифікували два поліморфи (Форма A та Форма B). Експерименти по визначенню характеристик кристалічної твердої фази можна узагальнити, як показано на Схемі 1. 3 UA 108881 C2 Схема 1 5 10 15 20 Сполука 1 може існувати як аморфне тверде тіло. Рентгенограма РПД аморфного твердого тіла не демонструє суттєвих сигналів, і, таким чином, її легко відрізнити від рентгенограм кристалічної Сполуки 1. Аморфну форму Сполуки 1 також можна дослідити за допомогою циклічної диференційної скануючої калориметрії. Як описано в Дослідному Прикладі 2, визначили температуру склування аморфної форми Сполуки 1. Вона становить приблизно 72 °C. Аморфна форма Сполуки 1 фізично нестійка й легко кристалізується в чисту кристалічну форму (показано в Дослідному Прикладі 3). Аморфну тверду форму отримали шляхом плавлення поліморфної Форми A з її наступним швидким охолодженням в бані з сухого льоду/ацетону. Одну кристалічну поліморфну форму Сполуки 1 позначено як Форма A. Ця тверда форма є десольватованим сольватом. Десольватований сольват утворюється з сольватної кристалічної форми (що містить Сполуку 1 та молекули розчинника), яка під дією вакууму та нагрівання через канали в кристалі втрачає молекули розчинника, що призводить до утворення десольватованої кристалічної форми з таким самим розміщенням молекул, як і в материнській сольватній кристалічній формі. Форму A можна охарактеризувати за допомогою рентгенівської порошкової дифрактометрії (РПД) та диференційної скануючої калориметрії (ДСК). Рентгенограму рентгенівської порошкової дифрактометрії поліморфної Форми A Сполуки 1 показано на Малюнку 1. Відповідні 2 значень занесені в Таблицю 1 Дослідного Прикладу 1. Поліморфну форму A Сполуки 1 можна ідентифікувати за рентгенограмою рентгенівської порошкової дифрактометрії, яка має принаймні 2 кутів відображення 25 2 16,196 19,389 20,324 21,494 22,263 22,797 23,766 25,672 27,492 Поліморфну форму A Сполуки 1 також можна охарактеризувати за допомогою диференційної скануючої калориметрії. ДСК показує, що температура плавлення поліморфної Форми A складає приблизно 113 °C. Подробиці експерименту ДСК наведені в Дослідному 4 UA 108881 C2 5 10 15 Прикладі 2. Поліморфна Форма A є негігроскопічним і десольватованим сольватом, пов’язаним з твердою речовиною Зразок G, який є ацетонітрильним сольватом Форми A (показано у Дослідних Прикладах 3 та 5). Поліморфну Форму A Сполуки 1 можна отримати за процедурою, описаною в публікації патенту WO 09/025983 згідно з Договором про патентну кооперацію (наприклад, див. Приклад синтезу 7). Зазвичай, перекристалізація необробленого твердого продукту з ацетонітрилу дає суміш твердого Зразка G та Форми A Сполуки 1. Перетворення змішаного сольватованого/десольватованого перекристалізованого продукту в Форму A можна досягнути вакуумним сушінням (50 °C, 4-24 години). Другу кристалічну поліморфну форму Сполуки 1 позначено як Форма B. Ця тверда форма є гідратом. Рентгенограму рентгенівської порошкової дифрактометрії поліморфної Форми B Сполуки 1 показано на Малюнку 1. Відповідні 2 значень занесені в Таблицю 2 Дослідного Прикладу 1. Поліморфну форму B Сполуки 1 можна ідентифікувати за рентгенограмою рентгенівської порошкової дифрактометрії, яка має принаймні 2 кутів відображення 2 17,433 18,586 20,207 20,791 21,41 22,112 23,182 24,567 27,844 20 25 30 35 40 45 50 Поліморфну форму B Сполуки 1 також можна охарактеризувати за допомогою диференційної скануючої калориметрії. ДСК показує, що температура плавлення поліморфної Форми B складає приблизно 147 °C. Подробиці експерименту ДСК наведені в Дослідному Прикладі 2. Поліморфна Форма B фізично стабільна й гідратована в своїй чистій твердій формі (показано в Дослідному Прикладі 3). Підвищена температура плавлення поліморфної Форми B створює переваги для використання в рецептурах, що включають розмелювання активного інгредієнту або його суспензію в рідких носіях. Повільна перекристалізація Форми A з суміші метанол/вода спочатку дає вихід очищених кристалів Форми B, як описано в Препаративному Прикладі 1. Також поліморфну Форму B отримували суспендуванням поліморфної Форми A в суміші метанол/вода (1:2) при 60 °C на протязі 3 днів і наступним охолодженням до 22 °C та фільтрацією. Ефективному великомасштабному приготуванню Форми B сприяє додавання до розчину Сполуки 1 в суміші метанол/вода попередньо підготовлених зародкових кристалів Форми B для спонукання кристалізації продукту в поліморфній Формі B (див. Препаративні Приклади 2 та 3). Відносну стабільність поліморфних Форм A та B Сполуки 1 дослідили в експериментах із взаємного перетворення в суспензії (див. Дослідний Приклад 4). Відносна фізична стабільність твердих форм Сполуки 1 залежить від розчинника, використаного в експериментах із суспендування. Тверда речовина Зразка G є найстабільнішою твердою формою в ацетонітрилі. В ацетонітрилі поліморфна Форма A є метастабільною твердою формою відносно твердого Зразка G, і іноді в ацетонітрилі утворюється в суміші з твердим Зразком G. Твердий Зразок G може бути перетворений в поліморфну Форму A шляхом десольватації вакуумним сушінням. Поліморфна Форма B є найстабільнішою твердою формою в сумішах органічний розчинник/вода, особливо в суміші метанол/вода. Іншу кристалічну тверду форму Сполуки 1 позначено як твердий Зразок C. Твердий Зразок C характеризується за допомогою рентгенівської порошкової дифрактометрії та диференційної скануючої калориметрії. Рентгенограму рентгенівської порошкової дифрактометрії Зразка C Сполуки 1 показано на Малюнку 1. Діаграма ДСК твердого Зразка C має єдину ендотерму при 1 101 °C, яка супроводжується втратою 9,4 % ваги. За допомогою H ЯМР-спектроскопії в зразку виявлено етилацетат, що свідчить про те, що ця тверда речовина є етилацетатним сольватом. Твердий Зразок C приготовано розчиненням Сполуки 1 в етилацетаті при 80 °C з наступним повільним охолодженням до 22 °C та фільтрацією. Іншу кристалічну тверду форму Сполуки 1 позначено як твердий Зразок D. Твердий Зразок D характеризується за допомогою рентгенівської порошкової дифрактометрії та диференційної 5 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 скануючої калориметрії. Рентгенограму рентгенівської порошкової дифрактометрії Зразка D Сполуки 1 показано на Малюнку 1. Діаграма ДСК твердого Зразка D має єдину ендотерму при 1 105 °C, яка супроводжується втратою 5,1 % ваги. За допомогою H ЯМР-спектроскопії в зразку виявлено діоксан, що свідчить про те, що ця тверда речовина є діоксановим сольватом. Твердий Зразок D приготовано розчиненням Сполуки 1 в діоксані з наступним швидким випаровуванням у струмені азоту при 22 °C. Іншу кристалічну тверду форму Сполуки 1 позначено як твердий Зразок E. Твердий Зразок E характеризується лише за допомогою рентгенівської порошкової дифрактометрії (Малюнок 1). Твердий Зразок E приготовано розчиненням Сполуки 1 в ізопропіловому спирті з наступним швидким випаровуванням у струмені азоту при 22 °C. Іншу кристалічну тверду форму Сполуки 1 позначено як твердий Зразок F. Твердий Зразок F характеризується за допомогою рентгенівської порошкової дифрактометрії та диференційної скануючої калориметрії. Рентгенограму рентгенівської порошкової дифрактометрії Зразка F Сполуки 1 показано на Малюнку 1. Діаграма ДСК твердого Зразка F має єдину ендотерму при 1 87 °C, яка супроводжується втратою 10 % ваги. За допомогою H ЯМР-спектроскопії в зразку виявлено 1пропанол, що свідчить про те, що ця тверда речовина є 1пропанольним сольватом. Твердий Зразок F приготовано суспендуванням Сполуки 1 в суміші 1пропанол/вода (9:1) при 40 °C на протязі 4 днів з наступним охолодженням до 22 °C та фільтрацією. Іншу кристалічну тверду форму Сполуки 1 позначено як твердий Зразок G. Твердий Зразок G характеризується за допомогою рентгенівської порошкової дифрактометрії та диференційної скануючої калориметрії. Рентгенограму рентгенівської порошкової дифрактометрії Зразка G Сполуки 1 показано на Малюнку 1. Діаграма ДСК твердого Зразка G має єдину ендотерму при 1 73 °C, яка супроводжується втратою 7 % ваги. За допомогою H ЯМР-спектроскопії в зразку виявлено ацетонітрил, що свідчить про те, що ця тверда речовина є ацетонітрильним сольватом. Твердий Зразок G приготовано суспендуванням Сполуки 1 в суміші ацетонітрил/вода (1:1) при 40 °C з наступним повільним охолодженням до 22 °C та фільтрацією. Твердий Зразок G було послідовно приготовано з ацетонітрилу за різних умов перекристалізації. Іншу кристалічну тверду форму Сполуки 1 позначено як твердий Зразок H. Твердий Зразок H характеризується за допомогою рентгенівської порошкової дифрактометрії та диференційної скануючої калориметрії. Рентгенограму рентгенівської порошкової дифрактометрії Зразка H Сполуки 1 показано на Малюнку 1. Діаграма ДСК твердого Зразка H має єдину ендотерму при 1 97 °C, яка супроводжується втратою 3,5 % ваги. За допомогою H ЯМР-спектроскопії в зразку виявлено ізопропанол, що свідчить про те, що ця тверда речовина є ізопропанольним сольватом. Твердий Зразок H приготовано суспендуванням Сполуки 1 в суміші ізопропанол/вода (1:1) при 40 °C на протязі 4 днів з наступним охолодженням до 22 °C та фільтрацією. Дослідний приклад 1 Експерименти з рентгенівської порошкової дифрактометрії Для ідентифікації кристалізованих фаз Сполуки 1 застосовано рентгенівську порошкову дифрактометрію. Аналіз методом рентгенівської порошкової дифрактометрії (РПД) проведено з використанням дифрактометра Inel XRG-3000, обладнаного детектором CPS (Curved Position Sensitive) з діапазоном 2 - 120°. Використовувалися щілини 5 мм на 160 мкм. Також аналіз РПД проведено з використанням Shimadzu XRD-6000 з випромінюванням Cu (K). Параметри випромінювання Cu (K) складали 40 кВ, 30 мА. Порошкові зразки розміщено в обертовому капілярі. Дані збиралися при 2 кутах з еквівалентною величиною кроку 0,03°, а час накопичення складав 300 секунд. 6 UA 108881 C2 Таблиця 1 2 максимумів рентгенівських променів для Поліморфу A Сполуки 1 2 7,937 11,233 13,021 13,707 14,574 16,196 16,797 17,203 2 18,804 19,389 20,324 21,494 22,263 22,797 23,766 24,218 2 24,97 25,672 27,492 28,262 29,586 30,335 30,969 31,955 2 32,824 33,443 34,197 34,963 36,598 37,908 38,338 39,073 2 40,012 41,447 43,486 44,001 44,675 45,726 47,079 48,453 2 49,287 50,022 75,486 Таблиця 2 2 максимумів рентгенівських променів для Поліморфу B Сполуки 1 2 9,393 11,117 12,452 14,023 14,744 15,361 5 10 15 20 25 30 35 2 17,433 18,586 20,207 20,791 21,41 22,112 2 23,182 24,567 25,103 25,853 26,942 27,844 2 28,828 29,967 32,39 34,83 36,301 37,286 2 39,273 40,593 42,034 43,237 44,906 47,078 2 48,635 50,172 59,533 Дослідний приклад 2 Експерименти з диференційної скануючої калориметрії Диференційну скануючу калориметрію здійснювали на диференційному скануючому калориметрі Thermal Analysis Q2000. Пробу розмістили на алюмінієвій чашці для ДСК і точно виміряли її вагу. Кювету для пробиврівноважено при 25 °C або -30 °C і при продуванні азотом нагріто до кінцевої температури 250 °C із швидкістю 10 °C на хвилину. В якості калібрувального стандарту застосовано металевий індій. Циклічні експерименти з ДСК також проведено з використанням диференційного скануючого калориметра Thermal Analysis Q2000. Пробу розмістили на алюмінієвій чашці для ДСК і точно виміряли її вагу. Кювету для проби врівноважено при 25 °C і при продуванні азотом нагріто до кінцевої температури 140 °C із швидкістю 10 °C на хвилину, швидко охолоджено до -40 °C і знов нагріто до кінцевої температури 250 °C. В якості калібрувального стандарту застосовано металевий індій. При половині висоти піку визначено температуру склування (T g) аморфного зразку Сполуки 1. Вона становила 72 °C. Спостерігалось, що крива ДСК для поліморфної Форми A Сполуки 1 виявляє різку ендотерму при 113 °C. Спостерігалось, що крива ДСК для поліморфної Форми B Сполуки 1 виявляє різку ендотерму при 147 °C. Дослідний приклад 3 Експерименти з визначення стабільності твердих форм Сполуки 1 Було досліджено фізичну стабільність аморфного матеріалу. Аморфну Сполуку 1 під ацетонітрилом при 25 °C протягом 2 днів оброблено парою під тиском, що призвело до формування нерегулярних фрагментів кристалів, які за допомогою РПД було визначено як матеріал Зразка G. Також аморфна Сполука 1 була суспендована в суміші метанол/вода (1:1) протягом 5 днів при 60 °C, що призвело до виникнення нерегулярних фрагментів кристалів, визначених за допомогою РПД як Форма B. Це свідчить про те, що аморфна тверда речовина фізично нестабільна й легко кристалізується. Було досліджено фізичну стабільність поліморфної Форми A. Проби Форми A, витримані при відносній вологості від 5 до 95 % при 25 °C (5 годин), показали лише незначну зміну ваги, що свідчить про те, що матеріал є негігроскопічним. Було досліджено фізичну стабільність поліморфної Форми B. Проби Форми B протягом 1 місяця витримано під тиском при відносній вологості 75 % (40 °C) та відносній вологості 60 % 7 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (25 °C); згідно з даними РПД вони також залишилися незмінними, що свідчить про те, що при вказаних умовах тестування Форма B є стабільною. Дослідний приклад 4 Експерименти з відносної стабільності для поліморфної Форми A та Форми B Експерименти із взаємного перетворення в суспензіях проведено в різних розчинниках при різних температурах. Достатню кількість Сполуки 1 додано до розчинників у пробірках так, щоб залишився надлишок твердої речовини. Суміші збовтано в закритих пробірках при певній температурі, і через певний час тверду фазу відфільтровано й проаналізовано за допомогою РПД. Сполука 1, суспендована в ацетонітрилі протягом 3 днів при 83 °C або протягом 8 днів при 0 °C, дала твердий Зразок G. Сполука 1, суспендована в суміші ацетонітрил/вода (9:1) протягом 3 днів при 83 °C, дала поліморфну Форму B. Сполука 1, суспендована в суміші ацетонітрил/вода (9:1) протягом 8 днів при 0 °C, дала твердий Зразок G. Дослідний приклад 5 Експеримент з вакуумного сушіння Перетворення твердого Зразка G у Форму A досягалося вакуумним сушінням (4,80-9,07 Па (36-68 мторр)) твердого Зразка G при 50 °C протягом 4 годин. Вакуумне сушіння (6,80 Па (51 мторр)) при 70 °C протягом 5 годин перетворювало твердий Зразок G на тверду склоподібну речовину. Сполука 1 може бути синтезована відповідно до процедур, описаних у публікаціях патентів WO 09/025983) та WO 09/126668 згідно з Договором про патентну кооперацію. Препараційний приклад 1 Початкове приготування поліморфної Форми B Сполуки 1 Необроблена Сполука 1 (10,2 г) додавалася до киплячого метанолу (60 мл). Потроху додавали воду (12 мл), а потім невелику кількість метанолу. Після припинення нагрівання реакційну суміш залишали на короткий час охолодитися, а потім додавали зародкові кристали Форми A Сполуки 1. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури (зародкові кристали додавали знов, доки вони не припиняли розчинюватися), а потім далі охолоджували до приблизно 0 °C протягом 24 годин. Реакційна суміш фільтрувалася, даючи на виході 6,0 г білої твердої речовини з температурою плавлення 100-105 °C (ЯМР свідчить про домішку розчинника). Фільтрат від вищеописаної процедури був залишений відстоюватися приблизно на 30 днів при кімнатній температурі, що призвело до формування другої порції (виходу) кристалів. Кристали було відділено фільтрацією, промито водою, піддано недовгому сушінню на повітрі і нарешті висушено під вакуумом при 50 °C, що дало на виході 2,9 г білої твердої речовини з температурою плавлення 144-150 °C. Препараційний приклад 2 Приготування поліморфної Форми B Сполуки 1 зполіморфної Форми A Сполуку 1 у Формі A (15,3 г) було додано до метанолу (120 г) та води (50,4 г). Реакційну суміш було нагріто до 40 °C і через 10 хвилин було додано зародкові кристали Сполуки 1 (Форма B). Реакційну суміш перемішували при 35 °C протягом 72 годин, охолодили до кімнатної температури й відфільтрували. Відділену тверду фазу осушували у вакуумній печі при 50-60 °C і отримували 13,4 г білої твердої речовини з температурою плавлення 147-149 °C. Препараційний приклад 3 Приготування поліморфної Форми B Сполуки 1 з використанням зародкових кристалів Сполуку 1 (95 г) було додано до метанолу (408 г). Суміш перемішували механічною мішалкою й нагрівали до 30 °C, доки тверда фаза не розчинювалася повністю. Додавали по краплях воду (129 г), доки розчин не помутнішав, і вносили зародкові кристали Форми B. Суміш залишили охолодитися до 25 °C і перемішували протягом 3,5 годин. Почав випадати щільний білий твердий осад, і потім суміш нагрівали до 45 °C протягом 1 години і охолоджували до 25 °C понад 45 хвилин. Суміш знов нагрівали до 45 °C протягом 50 хвилин і знов охолоджували до 25 °C понад 40 хвилин і відфільтровували. Циклічна температурна обробка забезпечила ріст кристалів до більшого розміру для кращої фільтрації. Кристали було промито холодною сумішшю метанол/вода (95 мл у співвідношенні 3:1) та висушено у вакуумній печі при 50 °C протягом 16 годин, що дало 82 г білої твердої речовини, яка плавилася при 145-148 °C. Агрономічні рецептури/застосування Сполука цього винаходу назагал буде використовуватися як активний інгредієнт для боротьби з безхребетними шкідниками, який входить до сумішей, тобто рецептур, разом принаймні з одним додатковим компонентом, обраним з групи, що містить поверхнево-активні речовини, тверді розріджувачі та рідкі розріджувачі, що слугують в якості носія. Рецептуру або інгредієнти суміші підбирають так, щоб вони були сумісними з фізичними властивостями 8 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 активного інгредієнта, методом застосування та довколишніми фактори, такими як тип ґрунту, вологість та температура. Корисні рецептури включають як рідкі, так і тверді суміші. Рідкі суміші включають розчини (включаючи концентрати для емульсій), суспензії, емульсії (включаючи мікроемульсії та/або суспоемульсії) та подібне, які при нагоді можуть бути загущені до стану гелю. Головними типами водних рідких сумішей є розчинний концентрат, суспензійний концентрат, капсульована суспензія, концентрована емульсія, мікроемульсія та суспоемульсія. Головними типами неводних рідких композицій є емульсифіковний концентрат, мікроемульсифіковний концентрат, дисперговний концентрат та олійна дисперсія. Головними типами твердих сумішей є порошки, пили, гранули, кульки, дробинки, таблетки, пігулки, наповнені плівки (включаючи покриття насіння) і т.п., придатні до диспергування у воді («змочувані») або водорозчинні. Плівки та покриття, сформовані з розчинів, здатних утворювати плівки, або з текучих суспензій, особливо корисні для обробки насіння. Активний інгредієнт може бути (мікро)інкапсульований і далі утворювати суспензію або тверду суміш; альтернативно рецептурний склад з активним інгредієнтом в цілому може бути інкапсульований (або «одягнений»). Інкапсуляція може нормувати або затримувати вивільнення активного інгредієнту. Емульсифікована гранула суміщає переваги рецептури концентрату для емульсій з перевагами сухої гранулярної рецептури. Сильнодіючі суміші головним чином використовуються як проміжні продукти для подальших рецептур. Рецептури для обприскування звичайно розподіляються в придатному середовищі перед обприскуванням. Такі рідкі та тверді рецептури укладаються так, щоб вони легко розчинювалися в обприскувальному середовищі, зазвичай у воді. Об’єми обприскувальної суміші можуть складати від приблизно одного до кількох тисяч літрів на гектар, але типовішим є діапазон від приблизно десяти до кількох сотень літрів на гектар. Обприскувальні рецептури можуть бути змішані в цистернах з водою або іншим придатним середовищем для обробки листя повітряним чи наземним застосуванням або для застосування до середовища, в якому зростають рослини. Рідкі та сухі рецептури можуть дозовано розподілятися безпосередньо в крапельні іригаційні системи або дозуватися по борознах під час висаджування. Рідкі та сухі рецептури можуть наноситися на насіння збіжжя та іншої бажаної рослинності як засіб для обробки насіння перед сівбою для захисту майбутнього коріння й інших підземних частин рослин та/або листя через поглинання в масштабі цілого організму. Як правило, рецептури мають містити ефективні кількості активного інгредієнта, розріджувача та поверхнево-активної речовини приблизно в наступних межах, які сумуються до 100 вагових відсотків. 35 Вагові відсотки Активний Розріджувач інгредієнт Здатні до диспергування у воді гранули, таблетки, порошки Олійні дисперсії, водні суспензії Пили Гранули та кульки Сильнодіючі суміші 40 45 50 Поверхнево-активна речовина 0,001-90 0-99,999 0-15 1-50 1-25 0,001-95 90-99 40-99 70-99 5-99,999 0-10 0-50 0-5 0-15 0-2 Серед твердих розріджувачів, наприклад, глини, такі як бентоніт, монтморилоніт, палигорськіт (атапульгіт) і каолін, гіпс, целюлоза, діоксид титану, оксид цинку, крохмаль, декстрин, сахари (напр., лактоза, сахароза), кремнезем, тальк, слюда, діатоміт, сечовина, карбонат кальцію, карбонат та бікарбонат натрію та сульфат натрію. Типові тверді розріджувачі описані в: Watkins et al., Handbook of Insecticide Dust Diluents and Carriers, 2nd Ed., Dorland Books, Caldwell, New Jersey. Серед рідких розріджувачів, наприклад, вода, N,Nдиметилалканаміди (напр., N,Nдиметилформамід), лімонен, диметилсульфоксид, Nалкілпіролідони (напр., Nметилпіролідінон), етиленгліколь, триетиленгліколь, пропіленгліколь, дипропіленгліколь, поліпропіленгліколь, пропіленкарбонат, бутиленкарбонат, парафіни (напр., білі мінеральні оливи, нормальні парафіни, ізопарафіни), алкілбензоли, алкілнафталіни, гліцерин, триацетат гліцерину, сорбіт, ароматичні вуглеводні, деароматизована аліфатика, алкілбензоли, алкілнафталіни, кетони, якот циклогексанон, 2гептанон, ізофорон та 4гідрокси-4-метил-2-пентанон; ацетати, як-от ізоамілацетат, гексилацетат, гептилацетат, октилацетат, нонілацетат, тридецилацетат та ізоборнілацетат; інші естери (складні ефіри), як-от алкіловані лактатестери, двоосновні естери 9 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 та γбутиролактон; і спирти, які можуть бути лінійні, розгалужені, насичені чи ненасичені, як-от метанол, етанол, нпропанол, ізопропіловий спирт, нбутанол, ізобутиловий спирт, нгексанол, 2етилгексанол, ноктанол, деканол, ізодециловий спирт, ізооктадеканол, цетиловий спирт, лауриловий спирт, тридециловий спирт, олеїловий спирт, циклогексанол, тетрагідрофурфуриловий спирт, діацетоновий спирт та бензиловий спирт. Рідкі розріджувачі також включають гліцеринові естери насичених та ненасичених жирних кислот (зазвичай C 6C22), як-от олії з насіння рослин та з фруктів (напр., олії з маслини, рицини, льону, кунжуту, кукурудзи (маїсу), арахісу, соняшника, виноградних зерен, сафлору, бавовняного насіння, соєвих бобів, насіння ріпаку, кокосових горіхів та пальмової серцевини), жири тваринного походження (напр., яловичий жир, свинячий жир, смалець, масло з тріскової печінки, риб’ячий жир) та суміші з цього. Рідкі розріджувачі також включають алкіловані жирні кислоти (напр., метильовані, етильовані, бутильовані), де ці жирні кислоти можуть бути отримані гідролізом гліцеринових естерів рослинного та тваринного походження та очищені перегонкою. Типові рідкі розріджувачі описані в: Marsden, Solvents Guide, 2nd Ed., Interscience, New York, 1950. Тверді та рідкі суміші цього винаходу часто включають одну чи більше поверхнево-активних речовин. Будучи додані до рідини, поверхнево-активні речовини (також відомі як ПАР), загально кажучи, змінюють, найчастіше знижують, поверхневий натяг рідини. Залежно від природи гідрофільних та ліпофільних груп у молекулі поверхнево-активної речовини ПАР можуть бути корисними як змочувальні засоби, диспергуючі агенти, емульсифікатори або піногасники. Поверхнево-активні речовини класифікуються на неіонні, аніонні та катіонні. Неіонні ПАР, корисні для розглянутих композицій, включають наступні сполуки (але не обмежені ними): спиртові алкоксилати, як-от спиртові алкоксилати на основі природних чи синтетичних спиртів (які можуть бути розгалужені або лінійні) та приготовані зі спиртів та оксиду етилену, оксиду пропілену, оксиду бутилену або їхніх сумішей; амінетоксилати, алканоламіди та етоксильовані алканоламіди; алкоксильовані тригліцериди, як-от етоксильована соєва, рицинова та ріпакова олія; алкілфенолалкоксилати, як-от октилфенолетоксилати, нонілфенолетоксилати, динонілфенолетоксилати та додецилфенолетоксилати (синтезовані з фенолів та оксиду етилену, оксиду пропілену, оксиду бутилену або їхніх сумішей); блок-полімери, синтезовані з оксиду етилену або оксиду пропілену, та обернені блок-полімери, в яких кінцеві блоки отримані з оксиду пропілену; етоксильовані жирні кислоти; етоксильовані жирні естери та оливи; етоксильовані метилові естери; етоксильовані тристирилфеноли (включаючи такі, що синтезовані за допомогою оксиду етилену, оксиду пропілену, оксиду бутилену або їхніх сумішей); естери жирних кислот, естери гліцерину, похідні ланоліну, поліетоксилатні естери, якот поліетоксильовані сорбітанові естери жирних кислот, поліетоксильовані сорбітолові естери жирних кислот та поліетоксильовані гліцеринові естери жирних кислот; інші сорбітанові похідні, як-от сорбітанові естери; полімерні ПАР, як-от невпорядковані співполімери, блок-співполімери, алкідні ПЕГ-смоли (ПЕГ - поліетиленгліколь), прищеплені або гребінцеві полімери та зірчасті полімери; поліетиленгліколі (ПЕГи); поліетиленглікольні естери жирних кислот; поверхневоактивні речовини на основі кремнію; похідні сахарів, як-от естери сахарози, алкілполіглікозиди та алкілполісахариди. Корисні аніонні ПАР включають наступні сполуки (але не обмежені ними): алкіларильні сульфонові кислоти та їхні солі; карбоксильовані етоксилати спиртів або алкілфенолів; похідні дифенілсульфонату; лігнін та похідні лігніну, як-от лігносульфонати; малеїнова або янтарна кислота або їхні ангідриди; олефінсульфонати; фосфатні естери, як-от фосфатні естери алкоксилатів спиртів, фосфатні естери алкоксилатів алкілфенолів та фосфатні естери етоксилатів стирилфенола; поверхнево-активні речовини на основі білків; похідні саркозину; сульфат стирилфенолового ефіру; сульфати та сульфонати олив та жирних кислот; сульфати та сульфонати етоксильованих алкілфенолів; сульфати спиртів; сульфати етоксильованих спиртів; сульфонати амінів та амідів, як-от N,N-алкілтаурати; сульфонати бензолу, кумолу, толуолу, ксилолу та додецил- і тридецилбензолів; сульфонати конденсованих нафталінів; сульфонати нафталіну та алкілнафталінів; сульфонати фракціонованої нафти; сульфосукцинамати; сульфосукцинати та їхні похідні, як-от солі діалкілсульфосукцинатів. Корисні катіонні ПАР включають наступні сполуки (але не обмежені ними): аміди та етоксильовані аміди; аміни, як-от Nалкілпропандіаміни, трипропілентриаміни та дипропілентетраміни, та етоксильовані аміни, етоксильовані діаміни та пропоксильовані аміни (синтезовані з амінів та оксиду етилену, оксиду пропілену, оксиду бутилену або їхніх сумішей); солі амінів, як-от амінацетати, та солі діамінів; четвертинні амонійні солі, як-от четвертинні солі, етоксильовані четвертинні солі та дичетвертинні солі; оксиди амінів, як-от оксиди алкілдиметиламінів та оксиди біс-(2-гідроксиетил)-алкіламінів. Також корисними для цих рецептур є суміші неіонних та аніонних поверхнево-активних 10 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 речовин або суміші неіонних та катіонних поверхнево-активних речовин. Неіонні, аніонні та катіонні поверхнево-активні речовини та рекомендовані їхні застосування описано в багатьох опублікованих довідниках, включаючи публікацію McCutcheon під назвою Emulsifiers and Detergents, щорічні американські та міжнародні видання, що публікує McCutcheon’s Division, The Manufacturing Confectioner Publishing Co.; Sisely and Wood, Encyclopedia of Surface Active Agents, Chemical Publ. Co., Inc., New York, 1964; та A. S. Davidson та B. Milwidsky, Synthetic Detergents, Seventh Edition, John Wiley and Sons, New York, 1987. Суміші цього винаходу можуть містити також допоміжні та додаткові компоненти рецептур, відомі для фахівців у даній області як помічники рецептур (деякі з них можна розглядати також як такі, що функціонують у ролі твердих розріджувачів, рідких розріджувачів або поверхневоактивних речовин). Такі допоміжні та додаткові компоненти можуть регулювати: pH (буфери), піноутворення під час обробки (піногасники, як-от поліорганосилоксани), седиментацію активних інгредієнтів (суспензуючі агенти), в’язкість (тиксотропні загусники), ріст мікроорганізмів у контейнері (антимікробні препарати), замерзання продукту (антифрізи), колір (дисперсії барвників/пігментів), змив (утворювачі плівок або приліплювачі), випаровування (сповільнювачі випаровування) та інші показники рецептури. До утворювачів плівок відносяться, наприклад, полівінілацетати, співполімери полівінілацетатів, співполімери полівінілпіролідону та вінілацетату, полівінілові спирти, співполімери полівінілових спиртів з восками. Приклади допоміжних та додаткових компонентів рецептури наведено, зокрема, в: публікації McCutcheon під назвою Volume 2: Functional Materials, щорічних американських та міжнародних виданнях, що публікує McCutcheon’s Division, The Manufacturing Confectioner Publishing Co., та в публікації патенту WO 03/024222 згідно з Договором про патентну кооперацію. Сполука з Формулою 1 та будь-які інші активні інгредієнти, як правило, вводяться в ці композиції шляхом розчинення активного інгредієнта в розчиннику або розмелюванням у рідкому чи сухому розріджувачі. Розчини, включаючи концентрати для емульсій, можна приготувати простим змішуванням інгредієнтів. Якщо розчинник рідкої суміші, що застосовується як концентрат для емульсій, не змішується з водою, зазвичай додають емульгатор, щоб емульсифікувати розчинник, який містить активний інгредієнт, шляхом розведення водою. Суспензії активного інгредієнта з діаметром частинок до 2000 мкм можна розмолоти мокрим способом, використовуючи середовищні млини, й отримати частинки з середнім діаметром менше 3 мкм. Водні суспензії можна переробити на кінцевий концентрат суспензії (див., наприклад, патент США № 3060084) або далі обробляти розпилювальним сушінням, отримуючи гранули, які диспергуються у воді. Сухі рецептури, як правило, потребують процесу сухого розмелювання, який дає середні діаметри частинок у діапазоні від 2 до 10 мкм. Порошки та пили можна приготувати змішуванням та звичайно здрібнюванням (як-от за допомогою молоткового млина або струминного млина). Гранули та кульки можна приготувати розпилюванням активного матеріалу на попередньо приготовані гранулярні носії або за агломераційними методиками. Див.: Browning, “Agglomeration”, Chemical Engineering, 04 грудня 1967, стор. 147-48, Perry's Chemical Engineer's Handbook, 4th Ed., McGraw-Hill, New York, 1963, стор. 8-57 і наступні, та WO 91/13546. Кульки можна приготувати, як описано в патенті США № U.S. 4172714. Гранули, що диспергуються або розчинюються у воді, можна приготувати, як навчають у патентах США №№ U.S. 4144050, U.S. 3920442 та у патенті Німеччини № DE 3246493. Таблетки можна приготувати, як навчають у патентах США №№ U.S. 5180587, U.S. 5232701 та U.S. 5208030. Плівки можна приготувати, як навчають у патенті Великобританії № GB 2095558 та патенті США № U.S. 3299566. Подальшу інформацію, що стосується уміння готувати рецептури, див.: T. S. Woods, “The Formulator's Toolbox - Product Forms for Modern Agriculture” в Pesticide Chemistry and Bioscience, The Food-Environment Challenge, T. Brooks та T. R. Roberts, Eds., Proceedings of the 9th International Congress on Pesticide Chemistry, The Royal Society of Chemistry, Cambridge, 1999, стор. 120-133. Див. також: патент США № U.S. 3235361, від стовп. 6, рядок 16 до стовп. 7, рядок 19, та Приклади 10-41; патент США № U.S. 3309192, від стовп. 5, рядок 43 до стовп. 7, рядок 62, та Приклади 8, 12, 15, 39, 41, 52, 53, 58, 132, 138-140, 162-164, 166, 167 та 169-182; патент США № U.S. 2891855, від стовп. 3, рядок 66 до стовп. 5, рядок 17, та Приклади 1-4; Klingman, Weed Control as a Science, John Wiley and Sons, Inc., New York, 1961, стор. 81-96; Hance et al., Weed Control Handbook, 8th Ed., Blackwell Scientific Publications, Oxford, 1989; та Developments in formulation technology, PJB Publications, Richmond, UK, 2000. В наступних прикладах всі рецептури готуються звичайними способами. Без подальшого уточнення вважається, що фахівці в даній області можуть, користуючись попереднім описом, використати цей винахід найповніше. Наступні приклади належить, таким чином, тлумачити як просто ілюстративні і не обмежені в розкритті будь-яким чином будь-чого. Відсотки вагові, крім 11 UA 108881 C2 5 10 15 випадків, коли зазначено інше. Приклад A Сильнодіючий концентрат Сполука 1 98,5 % аерогель кремнезему 0,5 % синтетичний аморфний очищений оксид кремнію 1,0 % Приклад B Змочуваний порошок Сполука 1 65,0 % поліетиленгліколевий естер додецилфенолу 2,0 % лігнінсульфонат натрію 4,0 % силікоалюмінат натрію 6,0 % монтморилоніт (прожарений) 23,0 % Приклад C Гранули Сполука 1 10,0 % гранули атапульгіту (низьколетка речовина, 0,71/0,30 мм; сита U.S.S. № 2550) 90,0 % Приклад D Екструдована кулька Сполука 1 25,0 % безводний сульфат натрію 10,0 % необроблений лігнінсульфонат кальцію 5,0 % алкілнафталінсульфонат натрію 1,0 % кальційовий/магнійовий бентоніт 59,0 % Приклад E Концентрат для приготування емульсії Сполука 1 10,0 % сорбітолгексаолеат поліоксиетилену 20,0 % метиловий естер C6-C10 жирних кислот 70,0 % Приклад F Мікроемульсія Сполука 1 5,0 % співполімер полівінілпіролідонвінілацетат 30,0 % алкілполіглікозид 30,0 % моноолеат гліцерину 15,0 % вода 20,0 % Приклад G Суміш для просочення насіння Сполука 1 20,00 % співполімер полівінілпіролідонвінілацетат 5,00 % монтановий кислий віск 5,00 % лігнінсульфонат кальцію 1,00 % блок-співполімер поліоксиетилен/поліоксипропілен 1,00 % стеариловий спирт (POE 20) 2,00 % поліорганосилан 0,20 % червоний барвник 0,05 % вода 65,75 % Приклад H Добриво у формі паличок 12 UA 108881 C2 5 Сполука 1 2,50 % співполімер піролідон-стирол 4,80 % 16-етоксилат тристирилфенілу 2,30 % тальк 0,80 % кукурудзяний крохмаль 5,00 % добриво повільного вивільнення 36,00 % каолін 38,00 % вода 10,60 % Приклад I Концентрат суспензії Сполука 1 35 % блок-співполімер бутилполіоксиетилен/поліпропілен 4,0 % співполімер стеаринова кислота/поліетиленгліколь 1,0 % стиролакриловий полімер 1,0 % ксантанова смола 0,1 % пропіленгліколь 5,0 % піногасник на основі кремнію 0,1 % 1,2-бензізотіазолін-3-он 0,1 % вода 53,7 % Приклад J Водна емульсія Сполука 1 10,0 % блок-співполімер бутилполіоксиетилен/поліпропілен 4,0 % співполімер стеаринова кислота/поліетиленгліколь 1,0 % стиролакриловий полімер 1,0 % ксантанова смола 0,1 % пропіленгліколь 5,0 % піногасник на основі кремнію 0,1 % 1,2-бензізотіазолін-3-он 0,1 % ароматичний вуглеводень нафтового походження 20,0 вода 58,7 % Приклад K Оливна дисперсія Сполука 1 25 % сорбітолгексаолеат поліоксиетилену 15 % органічно модифікована бентонітова глина 2,5 % метиловий естер жирної кислоти 57,5 % Приклад L Суспоемульсія Сполука 1 10,0 % фіпроніл (другий активний інгредієнт) 5,0 % блок-співполімер бутилполіоксиетилен/поліпропілен 4,0 % співполімер стеаринова кислота/поліетиленгліколь 1,0 % стиролакриловий полімер 1,0 % ксантанова смола 0,1 % пропіленгліколь 5,0 % піногасник на основі кремнію 0,1 % 1,2-бензізотіазолін-3-он 0,1 % ароматичний вуглеводень нафтового походження 20,0 % 13 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 вода 53,7 % Сполуки цього винаходу демонструють активність проти широкого спектру безхребетних шкідників. Ці шкідники включають безхребетних, які живуть у різноманітних середовищах, як-от, наприклад, листя рослин, коріння, ґрунт, зібране збіжжя або інші харчові продукти, будівельні споруди або зовнішній покрив тварин. Ці шкідники включають, наприклад, безхребетних, що живляться листям (власне листами, стеблами, квітами та плодами), насінням, деревиною, текстильними волокнами або кров’ю чи тканинами тварин, а внаслідок цього завдають збитків та шкоди, наприклад, агрономічним культурам, що ростуть або вже зібрані, лісам, тепличним культурам, декоративним рослинам, розсадникам, запасеним харчовим або волокнистим продуктам, або будинкам, або іншим структурам чи їхньому вмісту, або шкідливі для здоров’я тварин або громадського здоров’я. Фахівці в даній області візьмуть до уваги, що не всі сполуки рівною мірою ефективні проти всіх вікових стадій всіх шкідників. Ці представлені сполуки та суміші корисні, таким чином, в агрономічному відношенні для захисту польового збіжжя від безхребетних шкідників-фітофагів, а також у неагрономічному для захисту інших садівничих культур та рослин від безхребетних шкідників-фітофагів. Це використання включає захист сільськогосподарчих культур та інших рослин (тобто як агрономічних, так і неагрономічних), які містять генетичний матеріал, впроваджений засобами генетичної інженерії (тобто трансгенний) або модифіковані шляхом мутагенезу, щоб забезпечити вигідні особливості. Приклади таких особливостей включають стійкість до гербіцидів, опірність шкідникам-фітофагам (напр., комахам, кліщам, попелицям, павукам, нематодам, слимакам, рослинопатогенним грибам, бактеріям та вірусам), покращений ріст рослин, підвищена стійкість до умов, шкідливих для зростання, як-от високі чи низькі температури, висока чи низька вологість ґрунту, висока солоність, підвищення цвітіння чи плодоносіння, більша врожайність, швидкіше созрівання, вища якість та/або харчувальна цінність зібраного продукту, покращені умови зберігання та обробки зібраних продуктів. Трансгенні рослини можна модифікувати, виявляючи численні особливості. Приклади рослин, які мають особливості, забезпечені генетичною інженерією або мутагенезом, включають в себе різновиди кукурудзи, бавовни, сої та картоплі, що виробляють інсектицидний токсин Bacillus ® ® ® ® ® thuringiensis, як-от YIELD GARD , KNOCKOUT , STARLINK , BOLLGARD , NuCOTN та ® NEWLEAF , та толерантні до гербіцидів різновиди кукурудзи, бавовни, сої та ріпака, як-от ® ® ® ® ® ROUNDUP READY , LIBERTY LINK , IMI , STS та CLEARFIELD , так само як культури, що виробляють Nацетилтрансферазу (GAT) для забезпечення резистентності до гербіциду гліфосату, або культури, що містять ген HRA, що забезпечує резистентність до гербіцидів, які інгібують ацетолактатсинтазу (ALS). Представлені сполуки та суміші можуть взаємодіяти синергетично з особливостями, закладеними генетичною інженерією або модифікованими мутагенезом, таким чином збільшуючи фенотипічну експресію або ефективність цих особливостей або збільшуючи ефективність цих сполук та сумішей щодо боротьби з безхребетними шкідниками. Зокрема, ці сполуки та суміші можуть синергетично взаємодіяти з фенотипічною експресією протеїнів або інших натуральних продуктів, отруйних для безхребетних шкідників, із забезпеченням більшого, ніж адитивний, впливу на цих шкідників. Суміші цього винаходу також можуть факультативно містити в собі поживні для рослин речовини, напр., добривна композиція, що містить принаймні одну поживну для рослин речовину, вибрану зсеред азоту, фосфору, калію, сірки, кальцію, магнію, заліза, міді, бору, мангану, цинку та молібдену. Заслуговують уваги суміші, що містять принаймні одну добривну суміш, що містить принаймні одну поживну для рослин речовину, вибрану зсеред азоту, фосфору, калію, сірки, кальцію та магнію. Суміші цього винаходу, які далі містять у собі принаймні одну поживну для рослин речовину, можуть бути в рідкій або твердій формі. Заслуговують уваги тверді рецептури в формі гранул, маленьких паличок або таблеток. Тверді рецептури, що містять добривну суміш, можна приготувати змішуванням сполуки або суміші цього винаходу з добривною композицією разом із рецептурними інгредієнтами й наступним приготуванням рецептури такими методами, як грануляція чи екструзія. Альтернативно тверді рецептури можна приготувати розприскуванням розчину або суспензії сполуки або суміші цього винаходу в леткому розчиннику на попередньо підготовлену добривну композицію у формі розмірно стабільних сумішей, напр., гранул, маленьких паличок або таблеток, а потім випаровуванням розчинника. Агрономічні та неагрономічні шкідники Приклади агрономічних та неагрономічних безхребетних шкідників включають у себе яйця, личинок та дорослих особин ряду Lepidoptera, як-от похідні (листогризучі) совки, підгризаючі совки, п’ядуни та геліотини у родині Noctuidae (напр., рожевий стебловий точильник (Sesamia inferens Walker), середземноморський довгоносик (Sesamia nonagrioides Lefebvre), південна 14 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 совка (Spodoptera eridania Cramer), кукурудзяна листяна совка (Spodoptera frugiperda J. E. Smith), карадрина (Spodoptera exigua Hübner), єгипетська бавовникова совка (Spodoptera littoralis Boisduval), жовтосмугаста совка (Spodoptera ornithogalli Guenée), совка іпсилон (Agrotis ipsilon Hufnagel), гусениця оксамитових бобів (Anticarsia gemmatalis Hübner), зелена плодожерка (Lithophane antennata Walker), капустяна совка (Barathra brassicae Linnaeus), соєвий п’ядун (Pseudoplusia includens Walker), капустяний п’ядун (Trichoplusia ni Hübner), тютюнова листовійка (Heliothis virescens Fabricius)); точильники, чохлоноски, метелики, гусениці яких будують павутинні гнізда, метелики, гусениці яких живляться шишками шпилькових дерев, капустяні метелики та метелики, гусениці яких скелетизують листя, залишаючи лише жилки, з родини Pyralidae (напр., європейський кукурудзяний (стебловий) метелик (Ostrinia nubilalis Hübner), апельсинова вогнівка (Amyelois transitella Walker), вогнівка кукурудзяна (Crambus caliginosellus Clemens), дернові павутинні молі (Pyralidae: Crambinae), як-от лучний метелик (Herpetogramma licarsisalis Walker), точильник цукрової тростини (Chilo infuscatellus Snellen), томатна вогнівка, або томатний малий точильник (Neoleucinodes elegantalis Guenée), зелена листовійка (Cnaphalocerus medinalis), виноградна вогнівка (Desmia funeralis Hübner), огіркова (диняча) міль (Diaphania nitidalis Stoll), качанова міль (Hellula hydralis Guenée), жовтий рисовий стебловий точильник (Scirpophaga incertulas Walker), ранній паростковий точильник (Scirpophaga infuscatellus Snellen), білий рисовий стебловий точильник (Scirpophaga innotata Walker), верхівковий паростковий точильник (Scirpophaga nivella Fabricius), темноголовий рисовий точильник (Chilo polychrysus Meyrick), капустяна гронувата міль (Crocidolomia binotalis English)); листовійки, брунькоїди, зерножерки та плодожерки в родині Tortricidae (напр., яблунева плодожерка (Cydia pomonella Linnaeus), листовійка виноградна (Endopiza viteana Clemens), східна плодожерка (Grapholita molesta Busck), цитрусова несправжня плодожерка (Cryptophlebia leucotreta Meyrick), цитрусовий точильник (Ecdytolopha aurantiana Lima), червоносмугаста листовійка (Argyrotaenia velutinana Walker), скісносмугаста листовійка (Choristoneura rosaceana Harris), яснобрунатна яблунева міль (Epiphyas postvittana Walker), дволітна листокрутка (Eupoecilia ambiguella Hübner), яблунева брунькова міль (Pandemis pyrusana Kearfott), всеїдна листовійка (Platynota stultana Walsingham), кривовуса смородинова листокрутка (Pandemis cerasana Hübner), кривовуса вербова листокрутка (Pandemis heparana Denis & Schiffermüller)); та багато інших практично важливих лускокрилих (напр., капустяна міль (Plutella xylostella Linnaeus), бавовникова міль (Pectinophora gossypiella Saunders), непарний шовкопряд (Lymantria dispar Linnaeus), персикова плодожерка (Carposina niponensis Walsingham), фруктова міль смугаста (Anarsia lineatella Zeller), картопляна міль (Phthorimaea operculella Zeller), плямиста стрічкова мінуюча міль (Lithocolletis blancardella Fabricius), азійська яблунева мінуюча міль (Lithocolletis ringoniella Matsumura), рисова мінуюча міль (Lerodea eufala Edwards), глодова кружкова міль (Leucoptera scitella Zeller)); яйця, німфи та дорослі особини ряду Blattodea, в тому числі тарганів з родин Blattellidae та Blattidae (напр., чорний тарган (Blatta orientalis Linnaeus), азійський тарган (Blatella asahinai Mizukubo), тарган-прусак (Blattella germanica Linnaeus), бурополосатий тарган (Supella longipalpa Fabricius), тарган американський (Periplaneta americana Linnaeus), тарган коричневий (Periplaneta brunnea Burmeister), мадейрский тарган (Leucophaea maderae Fabricius)), димчастий коричневий тарган (Periplaneta fuliginosa Service), тарган австралійський (Periplaneta australasiae Fabr.), мармуровий тарган (Nauphoeta cinerea Olivier) та гладкий тарган (Symploce pattens Stephens)); яйця, личинки та дорослі особини ряду Coleoptera, які живляться листям, фруктами, корінням, насінням та провідниковими тканинами та включають в себе довгоносиків родин Anthribidae, Bruchidae та Curculionidae (наприклад, бавовняний довгоносик (Anthonomus grandis Boheman), рисовий водяний довгоносик (Lissorhoptrus oryzophilus Kuschel), довгоносик амбарний звичайний (Sitophilus granarius Linnaeus), рисовий довгоносик (Sitophilus oryzae Linnaeus)), довгоносик мятлика однорічного (Listronotus maculicollis Dietz), довгоносик мятлика (Sphenophorus parvulus Gyllenhal), рискаючий довгоносик (Sphenophorus venatus vestitus), денверський довгоносик (Sphenophorus cicatristriatus Fahraeus)); блошки, листоїди, кореневі жуки, листогризи, картопляні жуки та мінуючі мушки з родини Chrysomelidae (наприклад, колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say), кукурудзяний кореневий жук (Diabrotica virgifera virgifera LeConte)); хрущі та інші жуки з родини Scarabaeidae (наприклад, хрущик японський (Popillia japonica Newman), східний хрущ (Anomala orientalis Waterhouse, Exomala orientalis (Waterhouse) Baraud), північний хрущик (Cyclocephala borealis Arrow), південний хрущик (Cyclocephala immaculata Olivier або C. lurida Bland), гнойовий жук та білі личинки (Aphodius spp.), чорний хрущ (Ataenius spretulus Haldeman), хрущ блискучий зелений (Cotinis nitida Linnaeus), хрущик азіатський садовий (Maladera castanea Arrow), хрущі травневі/червневі (Phyllophaga spp.) та хрущ європейський (Rhizotrogus majalis Razoumowsky)); кожеїдів шубних з родини Dermestidae; дротянок з родини Elateridae; жуків 15 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 короїдів з родини Scolytidae та хрущаків борошняних з родини Tenebrionidae. Крім того, агрономічні і неагрономічні шкідники включають: яйця, дорослих особин і личинок ряду Dermaptera, що включає в себе уховертки з родини Forficulidae (наприклад, уховертка звичайна (Forficula auricularia Linnaeus), уховертка чорна (Chelisoches morio Fabricius)); яйця, статевонезрілі особини, дорослі особини та німфи рядів Hemiptera та Homoptera, таких як рослинні клопи з родини Miridae, цикади з родини Cicadidae, цикадки (наприклад, Empoasca spp.) з родини Cicadellidae, постільні клопи (наприклад, Cimex lectularius Linnaeus) з родини Cimicidae, рослинні цикадки з родин Fulgoroidae та Delphacidae, цикадки-горбатки з родини Membracidae, листоблішки з родини Psyllidae, білокрилки з родини Aleyrodidae, види тлі з родини Aphididae, філоксера з родини Phylloxeridae, червці з родини Pseudococcidae, щитівки/червці з родин Coccidae, Diaspididae та Margarodidae, клопи-мереживниці з родини Tingidae, клопи-щитівки з родини Pentatomidae, клопи-наземники (наприклад, пшеничний клопчерепашка (Blissus leucopterus hirtus Montandon) та південній клоп-черепашка (Blissus insularis Barber)) та інші клопи з родини Lygaeidae, пінниці з родини Cercopidae, клопи-ромбовики з родини Coreidae, а також красноклопи і красноклопи бавовняні з родини Pyrrhocoridae. Також включають яйця, личинки, німфи та дорослі особини родини Acari (кліщі), такі як павутинні кліщі та червоні кліщі родини Tetranychidae (наприклад, кліщик павутинний волосяний (Panonychus ulmi Koch), кліщик павутинний двоплямистий (Tetranychus urticae Koch), кліщик Макденіела (Tetranychus mcdanieli McGregor)); плоскі кліщі з родини Tenuipalpidae (наприклад, цитрусовий плоский кліщ (Brevipalpus lewisi McGregor)); галові та брунькові кліщі родини Eriophyidae та інші листоїдні кліщі та кліщі, що мають вплив на здоров'я людей і тварин, тобто пилові кліщі з родини Epidermoptidae, кліщі-залізниці з родини Demodicidae, зернові кліщі з родини Glycyphagidae; кліщі родини Ixodidae, більш відомі як тверді кліщі (наприклад, чорноногий кліщ (Ixodes scapularis Say), австралійський кліщ, що викликає параліч (Ixodes holocyclus Neumann), американський собачий кліщ (Dermacentor variabilis Say), кліщ «одинокої зорі» (Amblyomma americanum Linnaeus)) та кліщі родини Argasidae, більш відомі як м'які кліщі (наприклад, аргасові кліщі (Ornithodoros turicata), звичайний птичий кліщ (Argas radiatus)); кінські та чесоточні кліщі родини Psoroptidae, Pyemotidae та Sarcoptidae; яйця, статевонезрілі та дорослі особини ряду Orthoptera, включаючи види коників, сарани та цвіркунів (наприклад, сарана перелітна (наприклад, Melanoplus sanguinipes Fabricius, M. differentialis Thomas), сарана американська (наприклад, Schistocerca americana Drury), сарана пустельна (Schistocerca gregaria Forskal), сарана перелітна (Locusta migratoria Linnaeus), коники (Zonocerus spp.), хатній цвіркун (Acheta domesticus Linnaeus), капустянки (наприклад, рудувато-коричнева капустянка (Scapteriscus vicinus Scudder) та південна капустянка (Scapteriscus borellii Giglio-Tos)); яйця, статевонезрілі та дорослі особини ряду Diptera, включаючи мушки-мінери (наприклад, Liriomyza spp., такі як овочевий листковий мінер (Liriomyza sativae Blanchard)), гнус, фруктові мушки (Tephritidae), мушки шведські (наприклад, Oscinella frit Linnaeus), ґрунтові личинки, хатні мухи (наприклад, Musca domestica Linnaeus), мухи (наприклад, Fannia canicularis Linnaeus, F. femoralis Stein), жигалки осінні (наприклад, Stomoxys calcitrans Linnaeus), хризомій, жигалок коров'ячий, формій (наприклад, Chrysomya spp., Phormia spp.), та інші мохнаті мухи-шкідники, ґедзі (наприклад, Tabanus spp.), оводи (наприклад, Gastrophilus spp., Oestrus spp.), бичачі смугасті оводи (наприклад, Hypoderma spp.), мухи оленячі (наприклад, Chrysops spp.), рунці овечі (наприклад, Melophagus ovinus Linnaeus) та інші Brachycera, комарі (наприклад, Aedes spp., Anopheles spp., Culex spp.), мошки (наприклад, Prosimulium spp., Simulium spp.), мокреці, москіти, листові комарики та інші Nematocera; яйця, статевонезрілі та дорослі особини ряду Thysanoptera, включаючи тютюнові трипси (Thrips tabaci Lindeman), пшеничні/квіткові трипси (Frankliniella spp.) та інші трипси, що харчуються листям; комахи-шкідники ряду Hymenoptera, включаючи мурашок Родини Formicidae, що включають флоридських деревоїдних мурах (Camponotus floridanus Buckley), червоних деревоїдних мурах (Camponotus ferrugineus Fabricius), пенсильванських деревоїдних мурах (Camponotus pennsylvanicus De Geer), мурах домашніх (Technomyrmex albipes fr. Smith), мурах фейдоле (Pheidole sp.), мураху-привид (Tapinoma melanocephalum Fabricius); фараонових мурах (Monomorium pharaonis Linnaeus), маленьких вогняних мурах (Wasmannia auropunctata Roger), вогняних мурах (Solenopsis geminata Fabricius), червоних імпортованих мурах (Solenopsis invicta Buren), аргентинських мурах (Iridomyrmex humilis Mayr), скажених мурах (Paratrechina longicornis Latreille), дернових мурах (Tetramorium caespitum Linnaeus), кукурудзяних мурах (лазий американський мураха) та пахучих хатніх мурах (Tapinoma sessile Say). Інші Hymenoptera включають бджіл (включаючи бджіл-теслярів), шершнів, складчастокрилих ос, ос та пильщиків (Neodiprion spp.; Cephus spp.); комах-шкідників ряду Isoptera, включаючи термітів родини Termitidae (наприклад, Macrotermes sp., Odontotermes obesus Rambur), родини Kalotermitidae (наприклад, Cryptotermes sp.) та родини Rhinotermitidae 16 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (наприклад, Reticulitermes sp., Coptotermes sp., Heterotermes tenuis Hagen), східного жовтоного терміта (Reticulitermes flavipes Kollar), західного жовтоногого терміта (Reticulitermes hesperus Banks), тайванського підземного терміта (Coptotermes formosanus Shiraki), західноіндійського деревного терміта (Incisitermes immigrans Snyder), терміта-деревогриза (Cryptotermes brevis Walker), суходревесного терміта (Incisitermes snyderi Light), південного підземного терміта (Reticulitermes virginicus Banks), західного суходревесного терміта (Incisitermes minor Hagen), древесних термітів, таких як Nasutitermes sp. та інших економічно важливих термітів; комахшкідників роду Thysanura, таких як лусківниця звичайна (Lepisma saccharina Linnaeus) та термобія (Thermobia domestica Packard); комах-шкідників роду Mallophaga, що включають головних вошей (Pediculus humanus capitis De Geer), людських вошей (Pediculus humanus Linnaeus), пухоїдів (Menacanthus stramineus Nitszch), собачого власоїда (Trichodectes canis De Geer), курячих пухоїдів (Goniocotes gallinae De Geer), овечих вошей (Bovicola ovis Schrank), бичачих вошей (Haematopinus eurysternus Nitzsch), довгоносих кровосисних вошей великої рогатої худоби (Linognathus vituli Linnaeus) та інших сосучих і жуйних паразитичних пухоїдів і вошей, які вражають людей і тварин; комах-шкідників роду Siphonoptera, що включає щурячих бліх (Xenopsylla cheopis Rothschild), котячих бліх (Ctenocephalides felis Bouche), собачих бліх (Ctenocephalides canis Curtis), курячих бліх (Ceratophyllus gallinae Schrank), бліх, що присмоктуються (Echidnophaga gallinacea Westwood), людських бліх (Pulex irritans Linnaeus) та інших бліх, що вражають ссавців та птахів. Додатково членистоногі шкідники включають: павуків з роду Araneae, таких як коричневий павук-відлюдник (Loxosceles reclusa Gertsch & Mulaik) і павук «чорна вдова» (Latrodectus mactans Fabricius), та багатоніжок з роду Scutigeromorpha, таких як мухоловка звичайна (Scutigera coleoptrata Linnaeus). Сполуки даного винаходу також проявляють активність у відношенні до представників класів Nematoda, Cestoda, Trematoda та Acanthocephala, що включають економічно важливих представників родів Strongylida, Ascaridida, Oxyurida, Rhabditida, Spirurida та Enoplida, таких як (але без обмеження) економічно важливих сільськогосподарських шкідників (тобто кореневі нематоди роду Meloidogyne, вражаючі нематоди роду Pratylenchus, короткі кореневі нематоди Trichodorus і т.д.) та шкідників, що впливають на здоров'я людей і тварин (тобто всіх економічно важливих сисунів, стрічкових та круглих черв'яків, таких як Strongylus vulgaris у коней, Toxocara canis у собак, Haemonchus contortus у овець, Dirofilaria immitis Leidy у собак, Anoplocephala perfoliata у коней, Fasciola hepatica Linnaeus у жуйних тварин і т.д.). Сполука 1 цього винаходу демонструє особливо високу активність проти шкідників роду Lepidoptera (наприклад, Alabama argillacea Hübner (совка бавовняна), Archips argyrospila Walker (листовійки плодових дерев), A. rosana Linnaeus (листовійки європейські) та інші види Archips, Chilo suppressalis Walker (рисовий точильник), Cnaphalocrosis medinalis Guenée (листовійка рисова), Crambus caliginosellus Clemens (вогнівка кукурудзяна), Crambus teterrellus Zincken (метелик лугового мятлика), Cydia pomonella Linnaeus (яблунева плодожерка), Earias insulana Boisduval (колючі совки), Earias vittella Fabricius (плямисті совки), Helicoverpa armigera Hübner (американська совка), Helicoverpa zea Boddie (гусениця совки бавовняної), Heliothis virescens Fabricius (тютюнова листовійка), Herpetogramma licarsisalis Walker (лучний метелик), Lobesia botrana Denis & Schiffermüller (гронова листовійка), Pectinophora gossypiella Saunders (рожевий коробковий хробак бавовнику), Phyllocnistis citrella Stainton (цитрусовий листковий мінер), Pieris brassicae Linnaeus (капустяний білан), Pieris rapae Linnaeus (ріпаковий білан), Plutella xylostella Linnaeus (капустяна міль), Spodoptera exigua Hübner (карадрина), Spodoptera litura Fabricius (гусениця озимої совки, гусениці кластерів), Spodoptera frugiperda J. E. Smith (кукурудзяна листяна совка), Trichoplusia ni Hübner (капустяний п’ядун) та Tuta absoluta Meyrick (овочевий листковий мінер)). Також Сполука 1 цього винаходу має вплив на представників роду Homoptera, серед яких: Acyrthosiphon pisum Harris (тля горохова), Aphis craccivora Koch (тля люцернова), Aphis fabae Scopoli (тля чорна бобова), Aphis gossypii Glover (тля бавовняна, тля баштанна), Aphis pomi De Geer (тля яблунева), Aphis spiraecola Patch (тля таволгова), Aulacorthum solani Kaltenbach (тля картопляна звичайна), Chaetosiphon fragaefolii Cockerell (тля полунична), Diuraphis noxia Kurdjumov/Mordvilko (тля ячмінна), Dysaphis plantaginea Paaserini (тля яблунева зелена), Eriosoma lanigerum Hausmann (тля яблунева кров'яна), Hyalopterus pruni Geoffroy (тля сливова запилена), Lipaphis erysimi Kaltenbach (тля ріпна), Metopolophium dirrhodum Walker (тля зернова), Macrosiphum euphorbiae Thomas (тля картопляна), Myzus persicae Sulzer (тля персиково-картопляна, тля зелена персикова), Nasonovia ribisnigri Mosley (тля салатна), Pemphigus spp. (тля коренева і тля галова), Rhopalosiphum maidis Fitch (тля кукурудзяна листова), Rhopalosiphum padi Linnaeus (тля черемшино-вівсяна), Schizaphis graminum Rondani (тля злакова звичайна), Sitobion avenae Fabricius (тля англійська листкова), Therioaphis maculata 17 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Buckton (тля конюшинова), Toxoptera aurantii Boyer de Fonscolombe (чорна цитрусова тля) та Toxoptera citricida Kirkaldy (тля цитрусова); Adelges spp. (adelgids); Phylloxera devastatrix Pergande (філоксера гікорі); Bemisia tabaci Gennadius (білокрилка тютюнова, білокрилка бататова), Bemisia argentifolii Bellows & Perring (білокрилка срібляста), Dialeurodes citri Ashmead (білокрилка цитрусова) і Trialeurodes vaporariorum Westwood (білокрилка теплична); Empoasca fabae Harris (цикадка картопляна), Laodelphax striatellus Fallen (цикадка коричнева мала), Macrolestes quadrilineatus Forbes (цикадка зірчаста), Nephotettix cinticeps Uhler (цикадка зелена), Nephotettix nigropictus Stål (цикадка рисова), Nilaparvata lugens Stål (цикадка коричнева), Peregrinus maidis Ashmead (цикада кукурудзяна), Sogatella furcifera Horvath (цикадка білоспинна), Sogatodes orizicola Muir (дельфіцід рисовий), Typhlocyba pomaria McAtee (цикадка біла яблунева), Erythroneoura spp. (виноградна цикадка); Magicidada septendecim Linnaeus (цикада 17-річна); Icerya purchasi Maskell (червець австралійський жолобчастий), Quadraspidiotus perniciosus Comstock (щитівка каліфорнійська); Planococcus citri Risso (червець цитрусовий); Pseudococcus spp. (інші складні червеці); Cacopsylla pyricola Foerster (мідяниця грушева), Trioza diospyri Ashmead (листоблішка хурмова). Також Сполука 1 цього винаходу має вплив на представників роду Hemiptera, серед яких: Acrosternum hilare Say (зелений щитник), Anasa tristis De Geer (клоп-ромбовик сумний), Blissus leucopterus leucopterus Say (пшеничний клоп), Cimex lectularius Linnaeus (клоп ліжковий), Corythuca gossypii Fabricius (клоп бавовняний), Cyrtopeltis modesta Distant (клоп томатний), Dysdercus suturellus Herrich-Schäffer (красноклоп бавовняний), Euchistus servus Say (клопщитник коричневий), Euchistus variolarius Palisot de Beauvois (клоп-щитник одноплямовий), Graptosthetus spp. (спільноти клопів-наземників), Leptoglossus corculus Say (клоп-крайовик насіння сосни), Lygus lineolaris Palisot de Beauvois (клопик луговий), Nezara viridula Linnaeus (південний зелений щитник), Oebalus pugnax Fabricius (рисовий щитник), Oncopeltus fasciatus Dallas (клоп молочайний), Pseudatomoscelis seriatus Reuter (сліпняк бавовняний). Інші роди комах, на які впливають сполуки цього винаходу, включають Thysanoptera (наприклад, Frankliniella occidentalis Pergande (західні квіткові трипси), Scirthothrips citri Moulton (цитрусові трипси), Sericothrips variabilis Beach (трипси соєві), а також Thrips tabaci Lindeman (тютюнові трипси); і рід Coleoptera (наприклад, Leptinotarsa decemlineata Say (жук колорадський), Epilachna varivestis Mulsant (зернівка бобова мексиканська) та дротянки, що належать до родів Agriotes, Athous або Limonius). Зверніть увагу, що деякі сучасні системи класифікації розміщають Homoptera як підрід в складі роду Hemiptera. Слід зазначити, що використання Сполуки 1 цього винаходу є важливим для впливу на білокрилку сріблясту (Bemisia argentifolii). Слід зазначити, що використання Сполуки 1 цього винаходу є важливим для впливу на західні квіткові трипси (Frankliniella occidentalis). Слід зазначити, що використання Сполуки 1 цього винаходу є важливим для впливу на цикадку картопляну (Empoasca fabae). Важливим є використання Сполуки 1 цього винаходу для впливу на капустяну міль (Plutella xylostella). Важливим є використання Сполуки 1 цього винаходу для впливу на кукурудзяну листяну совку (Spodoptera frugiperda). Агрономічні суміші/рецептури Сполуки цього винаходу також можуть бути змішані з однією або більше біологічно активною сполукою або реагентом, включаючи інсектициди, фунгіциди, нематоциди, бактерициди, акарициди, гербіциди, антидоти гербіцидів, регулятори росту, як-от інгібітори линяння комах та стимулятори укорінення, хімічні стерилізатори, семіохімічні речовини, репеленти, атрактанти, феромони, стимулятори годування, інші біологічно активні сполуки або ентомопатогенні бактерії, віруси або гриби, задля отримання багатокомпонентного пестициду, що даватиме навіть ширший спектр агрономічного та неагрономічного застосування. Таким чином, цей винахід також стосується суміші, що містить біологічно ефективну кількість сполуки Формули 1 та ефективну кількість принаймні одної додаткової біологічно активної сполуки або реагенту і може далі містити принаймні одну з поверхнево-активних речовин, твердих розріджувачів або рідких розріджувачів. Для сумішей цього винаходу інші біологічно активні сполуки або реагенти можуть бути включені до рецептури разом із згаданими сполуками, в тому числі сполукою Формули 1, для формування преміксу, або можна укласти рецептуру із інших біологічно активних компонентів, окремо від розглянутих сполук, в тому числі й сполуки Формули 1, і дві рецептури з’єднати перед застосуванням (напр., у цистерні для розбризкування) або, в інших варіантах здійснення, застосовувати їх послідовно. Сполука 1 цього винаходу також може бути змішана з однією або більше біологічно активною сполукою або реагентом, включаючи інсектициди, фунгіциди, нематоциди, бактерициди, акарициди, гербіциди, антидоти гербіцидів, регулятори росту, як-от інгібітори 18 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 линяння комах та стимулятори укорінення, хімічні стерилізатори, семіохімічні речовини, репеленти, атрактанти, феромони, стимулятори годування, інші біологічно активні сполуки або ентомопатогенні бактерії, віруси або гриби, задля отримання багатокомпонентного пестициду, що даватиме навіть ширший спектр агрономічного та неагрономічного застосування. Таким чином, цей винахід також стосується суміші, що містить біологічно ефективну кількість сполуки Формули 1, принаймні один додатковий компонент, вибраний з групи, що складається з поверхнево-активних речовин, твердих розріджувачів або рідких розріджувачів, та принаймні одну додаткову біологічно активну речовину або реагент. Для сумішей цього винаходу інші біологічно активні сполуки або реагенти можуть бути включені до рецептури разом із згаданими сполуками, в тому числі сполукою Формули 1, для формування преміксу, або можна укласти рецептуру із інших біологічно активних компонентів, окремо від розглянутих сполук, в тому числі й сполуки Формули 1, і дві рецептури з’єднати перед застосуванням (напр., у цистерні для розбризкування) або, в інших варіантах здійснення, застосовувати їх послідовно. Прикладами таких біологічно активних сполук або реагентів, з якими сполуки цього винаходу можуть бути поєднані в одній рецептурі, є інсектициди, як-от абамектин, ацефат, ацехіноцил, ацетаміприд, акрінатрин, амідофлумет, амітраз, авермектин, азадирахтин, азинфос-метил, біфентрин, біфеназат, бістрифлурон, борат, 3бром-1-(3-хлор-2-піридиніл)-N-[4-ціано-2-метил-6[(метиламіно)карбоніл]феніл]-1H-піразол-5-карбоксамід, бупрофезин, кадусафос, карбарил, карбофуран, картап, карзол, хлорантраніліпрол, хлорфенапір, хлорфлуазурон, хлорпіріфос, хлорпіріфос-метил, хромафенозид, клофентезин, клотіанідин, цифлуметофен, цифлутрин, бета-цифлутрин, цигалотрин, гамма-цигалотрин, лямбда-цигалотрин, циперметрин, альфациперметрин, дзета-циперметрин, циромазин, дельтаметрин, діафентіурон, діазинон, дільдрин, дифлубензурон, димефлутрин, димегіпо, диметоат, динотефуран, діофенолан, емамектин, ендосульфан, есфенвалерат, етипрол, етофенпрокс, етоксазол, оксид фенбутатину, фенотіокарб, феноксикарб, фенпропатрин, фенвалерат, фіпроніл, флонікамід, флубендіамід, флуцитринат, флуфенерим, флуфеноксурон, флувалінат, тау-флувалінат, фонофос, форметанат, фостіазат, галофенозид, гексафлумурон, гекситіазокс, гідраметилнон, імідаклоприд, індоксакарб, інсектицидні мила, ізофенфос, луфенурон, малатіон, метафлумізон, метальдегід, метамідофос, метіадатіон, метіодикарб, метоміл, метопрен, метоксихлор, метоксифенозид, метофлутрин, мілбеміциноксим, монокротофос, нікотин, нітенпірам, нітіазин, новалурон, новіфлумурон, оксаміл, паратіон, паратіон-метил, перметрин, форат, фосалон, фосмет, фосфамідон, піримікарб, профенофос, профлутрин, пропаргіт, протрифенбут, піметрозин, пірафлупрол, піретрин, піридабен, піридаліл, пірифлухіназон, пірипрол, пірипроксифен, ротенон, ріанодин, спінеторам, спіносад, спіродиклофен, спіромезифен, спіротетрамат, сульпрофос, тебуфенозид, тебуфенпірад, тефлубензурон, тефлутрин, тербуфос, тетрахлорвінфос, тетраметрин, тіаклоприд, тіаметоксам, тіодикарб, тіосультапнатрій, толфенпірад, тралометрин, триазамат, трихлорфон, трифлумурон, дельта-ендотоксини Bacillus thuringiensis, ентомопатогенні бактерії, ентомопатогенні віруси та ентомопатогенні гриби. Визначними є такі інсектициди, як абамектин, ацетаміприд, акрінатрин, амітраз, авермектин, азадирахтин, біфентрин, 3бром-1-(3-хлор-2-піридиніл)-N-[4-ціано-2-метил-6[(метиламіно)карбоніл]феніл]-1H-піразол-5-карбоксамід, бупрофезин, кадусафос, карбарил, картап, хлорантраніліпрол, хлорфенапір, хлорпіріфос, клотіанідин, цифлутрин, бета-цифлутрин, цигалотрин, гамма-цигалотрин, лямбда-цигалотрин, циперметрин, альфа-циперметрин, дзетациперметрин, циромазин, дельтаметрин, дільдрин, динотефуран, діофенолан, емамектин, ендосульфан, есфенвалерат, етипрол, етофенпрокс, етоксазол, фенотіокарб, феноксикарб, фенвалерат, фіпроніл, флонікамід, флубендіамід, флуфеноксурон, флувалінат, форметанат, фостіазат, гексафлумурон, гідраметилнон, імідаклоприд, індоксакарб, луфенурон, метафлумізон, метіодикарб, метоміл, метопрен, метоксифенозид, нітенпірам, нітіазин, новалурон, оксаміл, піметрозин, піретрин, піридабен, піридаліл, пірипроксифен, ріанодин, спінеторам, спіносад, спіродиклофен, спіромезифен, спіротетрамат, тебуфенозид, тетраметрин, тіаклоприд, тіаметоксам, тіодикарб, тіосультап-натрій, тралометрин, триазамат, трифлумурон, дельта-ендотоксини Bacillus thuringiensis, всі штами Bacillus thuringiensis та всі штами вірусів Nucleo polyhydrosis. В одному варіанті здійснення біологічні агенти для змішування зі сполуками цього винаходу включають ентомопатогенні бактерії, як-от Bacillus thuringiensis, та інкапсульовані дельтаендотоксини Bacillus thuringiensis (напр., Cellcap, MPV, MPVII); ентомопатогенні гриби, як-от грибок зеленої мускардини, та ентомопатогенні (як наявні в природі, так і генетично модифіковані) віруси, в тому числі бакуловірус, нуклеополіедровірус (NPV), як-от нуклеополіедровірус Helicoverpa zea (HzNPV), нуклеополіедровірус Anagrapha falcifera (AfNPV); 19 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 та грануловірус (GV), як-от грануловірус Cydia pomonella (CpGV). Особливе значення мають такі суміші, в яких інший активний інгредієнт для боротьби з безхребетними шкідниками належить до іншого хімічного класу або має іншу ділянку впливу, ніж сполука Формули 1. В певних випадках суміш принаймні з одним активним інгредієнтом для боротьби з безхребетними шкідниками, який має подібний спектр дії, але іншу ділянку впливу, буде особливо сприятливою для керування опірністю. Так, суміш цього винаходу може далі містити біологічно ефективну кількість принаймні одного додаткового активного інгредієнту для боротьби з безхребетними шкідниками, який має подібний спектр дії, але належить до іншого хімічного класу або має іншу ділянку впливу. Ці додаткові біологічно активні сполуки або агенти включають (але не обмежуються ними) модулятори натрієвих каналів, як-от біфентрин, циперметрин, цигалотрин, лямбда-цигалотрин, цифлутрин, бета-цифлутрин, дельтаметрин, димефлутрин, есфенвалерат, фенвалерат, індоксакарб, метофлутрин, профлутрин, піретрин та тралометрин; інгібітори холінестерази, як-от хлорпірифос, метоміл, оксаміл, тіодикарб та триазамат; неонікотиноїди, як-от ацетаміприд, клотіанідин, динотефуран, імідаклоприд, нітенпірам, нітіазин, тіаклоприд та тіаметоксам; макроциклічні лактони інсектицидної дії, як-от спінеторам, спіносад, абамектин, авермектин та емамектин; антагоністи ГАМК-залежних хлоридних каналів (ГАМК - -аміномасляна кислота), як-от авермектин, або блокатори ГАМКзалежних хлоридних каналів, як-от етипрол та фіпроніл; інгібітори синтезу хітину, як-от бупрофезин, циромазин, флуфеноксурон, гексафлумурон, луфенурон, новалурон, новіфлумурон та трифлумурон; імітатори ювенільних гормонів, як-от діофенолан, феноксикарб, метопрен та пірипроксифен; ліганди октопамінових рецепторів, як-от амітраз; інгібітори линяння та агоністи екдизону, як-от азадирахтин, метоксифенозид та тебуфенозид; ліганди ріанодинових рецепторів, як-от ріанодин, діаміди антранілової кислоти, як-от хлорантраніліпрол (див. патент США № U.S. 6747047, публікації згідно з Договором про патентну кооперацію WO 2003/015518 та WO 2004/067528) та флубендіамід (див. патент США № U.S. 6603044); аналоги нереїстоксину, як-от картап; інгібітори мітохондріального електронного транспорту, як-от хлорфенапір, гідраметилнон та піридабен; інгібітори ліпідного біосинтезу, як-от спіродиклофен та спіромезифен; циклодіенові інсектициди, як-от дільдрин або ендосульфан; піретроїди; карбамати; сечовини інсектицидної дії та біологічні агенти, включаючи нуклеополіедровіруси (NPV), штами Bacillus thuringiensis, інкапсульовані дельта-ендотоксини Bacillus thuringiensis та інші наявні в природі або генетично модифіковані інсектицидні віруси. Подальші приклади біологічно активних сполук або агентів, з якими сполуки цього винаходу можуть бути об’єднані в рецептурі, це: фунгіциди, як-от ацибензолар, альдиморф, аметоктрадин, амісульбром, азаконазол, азоксистробін, беналаксил, беноміл, бентіавалікарб, бентіавалікарб-ізопропіл, біноміал, біфеніл, бітертанол, бластицидинS, бордоська рідина (лужний сульфат міді), боскалід/нікобіфен, бромуконазол, бупіримат, бутіобат, карбоксин, карпропамід, каптафол, каптан, карбендазим, хлоронеб, хлороталоніл, хлозолінат, клотримазол, оксихлорид міді, солі міді, як-от сульфат міді та гідроксид міді, ціазофамід, цифлунамід, цимоксаніл, ципроконазол, ципродиніл, диклофлуанід, диклоцимет, дикломезин, диклоран, діетофенкарб, дифеноконазол, диметоморф, димоксистробін, диніконазол, диніконазолM, динокап, дискостробін, дитіанон, додеморф, додин, еконазол, етаконазол, едифенфос, епоксиконазол, етабоксам, етиримол, етридіазол, фамоксадон, фенамідон, фенаримол, фенбуконазол, фенкарамід, фенфурам, фенгексамід, феноксаніл, фенпіклоніл, фенпропідин, фенпропіморф, фентинацетат, фентингідроксид, фербам, ферфуразоат, феримзон, флуазинам, флудіоксоніл, флуметовер, флуопіколід, флуоксастробін, флухінконазол, флухінконазол, флусилазол, флусульфамід, флутоланіл, флутриафол, фолпет, фосетил-алюміній, фуберидазол, фураксил, фураметапір, гексаконазол, гімексазол, гуазатин, імазаліл, імібенконазол, іміноктадин, йодикарб, іпконазол, іпробенфос, іпродіон, іпровалікарб, ізоконазол, ізопротіолан, касугаміцин, крезоксим-метил, манкозеб, мандипропамід, манеб, мапаніпірин, мефеноксам, мепроніл, металаксил, метконазол, метасульфокарб, метирам, метоміностробін/феноміностробін, мепаніпірим, метрафенон, міконазол, міклобутаніл, неоазозин (метанарсенат тривалентного заліза), нуаримол, октилінон, офурац, орисастробін, оксадиксил, оксолінова кислота, окспоконазол, оксикарбоксин, паклобутразол, пенконазол, пенцикурон, пенфлуфен, пентіопірад, перфуразоат, фосфонова кислота, фталід, пікобензамід, пікоксистробін, поліоксин, пробеназол, прохлораз, процимідон, пропамокарб, пропамокарбгідрохлорид, пропіконазол, пропінеб, прохіназид, протіоконазол, піраклостробін, піраметостробін, піраоксистробін, піразофос, пірифенокс, піриметаніл, пірифенокс, піролнітрин, пірохілон, хінконазол, хіноксифен, хінтозен, силтіофам, симеконазол, спіроксамін, стрептоміцин, сірка, тебуконазол, тебуфлохін, техразен, теклофталам, текназен, тетраконазол, тіабендазол, тифлузамід, тіофанат, тіофанат-метил, тирам, тіадиніл, толклофос-метил, толілфлуанід, 20 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 триадимефон, триадименол, триаримол, триазоксид, тридеморф, триморфамід, трициклазол, трифлоксистробін, трифорін, тритиконазол, уніконазол, валідаміцин, валіфеналат, вінклозолін, зинеб, зирам та зоксамід; нематоциди, як-от альдикарб, іміціафос, оксаміл та фенаміфос; бактерициди, як-от стрептоміцин; акарициди, як-от амітраз, хінометіонат, хлорбензилат, цигексатин, диклофол, дієнохлор, етоксазол, феназахін, фенбутатин-оксид, фенпропатрин, фенпіроксимат, гекситіазокс, пропаргіт, піридабен та тебуфенпірад. В певних випадках суміш сполуки цього винаходу з іншими біологічно активними (особливо відносно безхребетних шкідників) речовинами або агентами (тобто активними інгредієнтами) може дати більший, ніж адитивний ефект (тобто синергетичний). Зменшувати кількість активних інгредієнтів, що вивільняються в довкілля при забезпеченні ефективної боротьби зі шкідниками, є завжди бажаним. Коли синергізм активних інгредієнтів боротьби з безхребетними шкідниками має місце при нормах застосування, що забезпечують агрономічно задовільні рівні контролю безхребетних шкідників, такі суміші можуть бути вигідними для зменшення витрат на виробництво сільськогосподарчих культур та скорочення навантаження на середовище. Сполуки цього винаходу та суміші з ними можуть застосовуватися до генетично модифікованих рослин, що виробляють протеїни, токсичні для безхребетних шкідників (як-от дельта-ендотоксини Bacillus thuringiensis). Таке застосування може забезпечити ширший спектр захисту рослин і бути сприятливим для керування опірністю. Ефект екзогенно застосованих сполук цього винаходу, що впливають на безхребетних шкідників, може бути синергетичним з вироблюваними токсичними протеїнами. Загальні довідники з цих сільськогосподарчих засобів захисту (тобто інсектицидів, фунгіцидів, нематоцидів, акарицидів, гербіцидів та біологічних агентів) включають: The Pesticide Manual, 13th Edition, C. D. S. Tomlin, Ed., British Crop Protection Council, Farnham, Surrey, U.K., nd 2003 та The BioPesticide Manual, 2 Edition, L. G. Copping, Ed., British Crop Protection Council, Farnham, Surrey, U.K., 2001. Для варіантів здійснення, у яких застосовується одна або більше з цих різних складових, вагове відношення цих різних складових (в цілому) до сполуки Формули 1, як правило, лежить у діапазоні від приблизно 1:3000 до приблизно 3000:1. Особливо важливі вагові відношення від приблизно 1:300 до приблизно 300:1 (наприклад, відношення між приблизно 1:30 та приблизно 30:1). Фахівці в цій області можуть через нескладний експеримент легко визначити біологічно ефективні кількості активного інгредієнта, потрібного для бажаного спектра біологічної активності. Безперечно, включення цих додаткових компонентів може розширити спектр безхребетних шкідників, на яких діятиме суміш, за межі спектру дії однієї лише сполуки Формули 1. У Таблиці A перелічено окремі комбінації сполуки Формули 1 та інших агентів боротьби з безхребетними шкідниками як ілюстрацію сумішей, композицій та методик цього винаходу. В першому стовпчику Таблиці A наводиться конкретний агент боротьби з безхребетними шкідниками (наприклад, «абамектин» у першому рядку). Другий стовпчик Таблиці A містить шлях дії (якщо він відомий) або хімічний клас агентів боротьби з безхребетними шкідниками. Третій стовпчик Таблиці A містить варіант(и) діапазонів вагового відношення для кількості, у якій агент боротьби з безхребетними шкідниками може бути застосований відносно кількості сполуки Формули 1 (наприклад, «50:1 до 1:50» абамектину відносно сполуки Формули 1 за вагою). Так, наприклад, перший рядок Таблиці A конкретизує, що сполуку Формули 1 разом з абамектином можна застосовувати у ваговому співвідношенні від 50:1 до 1:50. Решту рядків Таблиці A треба тлумачити подібним же чином. Надалі важливо, що в Таблиці A перелічено характерні комбінації сполуки Формули 1 та інших агентів боротьби з безхребетними шкідниками як ілюстрацію сумішей, композицій та методик цього винаходу та включено додаткові варіанти діапазонів вагових співвідношень для рівнів застосування. Таблиця А Агент боротьби з безхребетними шкідниками Абамектин Ацетаміприд Амітраз Авермектин Азадирахтин Бета-цифлутрин Біфентрин Шлях дії або хімічний клас макроциклічні лактони неонікотиноїди ліганди октопамінових рецепторів макроциклічні лактони агоністи екдизону модулятори натрієвих каналів модулятори натрієвих каналів 21 Типове вагове співвідношення 50:1 до 1:50 150:1 до 1:200 200:1 до 1:100 50:1 до 1:50 100:1 до 1:120 150:1 до 1:200 100:1 до 1:10 UA 108881 C2 Таблиця А Агент боротьби з безхребетними Шлях дії або хімічний клас шкідниками Бупрофезин інгібітори синтезу хітину Картап аналоги нереїстоксину Хлорантраніліпрол ліганди ріанодинових рецепторів інгібітори мітохондріального Хлорфенапір електронного транспорту Хлорпірифос інгібітори холінестерази Клотіанідин неонікотиноїди Цифлутрин модулятори натрієвих каналів Цигалотрин модулятори натрієвих каналів Циперметрин модулятори натрієвих каналів Циромазин інгібітори синтезу хітину Дельтаметрин модулятори натрієвих каналів Дільдрин циклодієнові інсектициди Динотефуран неонікотиноїди Діофенолан інгібітори линяння Емамектин макроциклічні лактони Ендосульфан циклодієнові інсектициди Есфенвалерат модулятори натрієвих каналів блокатори ГАМК-залежних хлоридних Етипрол каналів Фенотіокарб Феноксикарб імітатори ювенільних гормонів Фенвалерат модулятори натрієвих каналів блокатори ГАМК-залежних хлоридних Фіпроніл каналів Флонікамід Флубендіамід ліганди ріанодинових рецепторів Флуфеноксурон інгібітори синтезу хітину Гексафлумурон інгібітори синтезу хітину інгібітори мітохондріального Гідраметилнон електронного транспорту Імідаклоприд неонікотиноїди Індоксакарб модулятори натрієвих каналів Лямбда-цигалотрин модулятори натрієвих каналів Луфенурон інгібітори синтезу хітину Метафлумізон Метоміл інгібітори холінестерази Метопрен імітатори ювенільних гормонів Метоксифенозид агоністи екдизону Нітенпірам неонікотиноїди Нітіазин неонікотиноїди Новалурон інгібітори синтезу хітину Оксаміл інгібітори холінестерази Піметрозин Піретрин модулятори натрієвих каналів інгібітори мітохондріального Піридабен електронного транспорту Піридаліл Пірипроксифен імітатори ювенільних гормонів Ріанодин ліганди ріанодинових рецепторів Спінеторам макроциклічні лактони Спіносад макроциклічні лактони Спіродиклофен інгібітори біосинтезу ліпідів 22 Типове вагове співвідношення 500:1 до 1:50 100:1 до 1:200 100:1 до 1:120 300:1 до 1:200 500:1 до 1:200 100:1 до 1:400 150:1 до 1:200 150:1 до 1:200 150:1 до 1:200 400:1 до 1:50 50:1 до 1:400 200:1 до 1:100 150:1 до 1:200 150:1 до 1:200 50:1 до 1:10 200:1 до 1:100 100:1 до 1:400 200:1 до 1:100 150:1 до 1:200 500:1 до 1:100 150:1 до 1:200 150:1 до 1:100 200:1 до 1:100 100:1 до 1:120 200:1 до 1:100 300:1 до 1:50 150:1 до 1:250 1000:1 до 1:1000 200:1 до 1:50 50:1 до 1:250 500:1 до 1:250 200:1 до 1:200 500:1 до 1:100 500:1 до 1:100 50:1 до 1:50 150:1 до 1:200 150:1 до 1:200 500:1 до 1:150 200:1 до 1:200 200:1 до 1:100 100:1 до 1:10 200:1 до 1:100 200:1 до 1:100 500:1 до 1:100 100:1 до 1:120 150:1 до 1:100 500:1 до 1:10 200:1 до 1:200 UA 108881 C2 Таблиця А Агент боротьби з безхребетними шкідниками Спіромезифен Тебуфенозид Тіаклоприд Тіаметоксам Тіодикарб Тіосультап-натрій Тралометрин Триазамат Трифлумурон Bacillus thuringiensis Дельта-ендотоксин Bacillus thuringiensis NPV (напр., Gemstar) (a) 5 10 Шлях дії або хімічний клас інгібітори біосинтезу ліпідів агоністи екдизону неонікотиноїди неонікотиноїди інгібітори холінестерази модулятори натрієвих каналів інгібітори холінестерази інгібітори синтезу хітину біологічні агенти біологічні агенти біологічні агенти ліганди ріанодинових рецепторів Типове вагове співвідношення 200:1 до 1:200 500:1 до 1:250 100:1 до 1:200 1250:1 до 1:1000 500:1 до 1:400 150:1 до 1:100 150:1 до 1:200 250:1 до 1:100 200:1 до 1:100 50:1 до 1:10 50:1 до 1:10 50:1 до 1:10 100:1 до 1:120 (a) 3-бром-1-(3-хлор-2-піридиніл)-N-[4-ціано-2-метил-6-[(метиламіно)карбоніл]-феніл]-1Hпіразол-5-карбоксамід Важливою є суміш цього винаходу, в якій принаймні одна додаткова біологічно активна сполука або агент вибрана з агентів для боротьби з безхребетними шкідниками, наведеними в Таблиці A вище. Вагові відношення сполуки, в тому числі сполуки Формули 1, до додаткового агенту для боротьби з безхребетними шкідниками в типовому випадку лежать між 1000:1 та 1:1000, причому в одному варіанті здійснення - між 500:1 та 1:500, в другому - між 250:1 та 1:200 та ще в одному - між 100:1 та 1:50. В Таблиці B нижче наведені варіанти окремих сумішей, що містять сполуку Формули 1 та додатковий агент для боротьби з безхребетними шкідниками. Таблиця В Сполука № A-1 A-2 A-3 A-4 A-5 A-6 A-7 A-8 A-9 A-10 A-11 A-12 A-13 A-14 A-15 A-16 A-17 A-18 A-19 A-20 A-21 A-22 A-23 A-24 Суміш № 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та Агент боротьби з безхребетними шкідниками Абамектин Ацетаміприд Амітраз Авермектин Азадирахтин Бета-цифлутрин Біфентрин Бупрофезин Картап Хлорантраніліпрол Хлорфенапір Хлорпірифос Клотіанідин Цифлутрин Цигалотрин Циперметрин Циромазин Дельтаметрин Дільдрин Динотефуран Діофенолан Емамектин Ендосульфан Есфенвалерат 23 UA 108881 C2 Таблиця В Сполука № A-25 A-26 A-27 A-28 A-29 A-30 A-31 A-32 A-33 A-34 A-35 A-36 A-37 A-38 A-39 A-40 A-41 A-42 A-43 A-44 A-45 A-46 A-47 A-48 A-49 A-50 A-51 A-52 A-53 A-54 A-55 A-56 A-57 A-58 A-59 A-60 A-61 A-62 A-63 A-64 A-65 A-66 A-67 A-68 5 10 Суміш № 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та та Агент боротьби з безхребетними шкідниками Етипрол Фенотіокарб Феноксикарб Фенвалерат Фіпроніл Флонікамід Флубендіамід Флуфеноксурон Гексафлумурон Гідраметилнон Імідаклоприд Індоксакарб Лямбда-цигалотрин Луфенурон Метафлумізон Метоміл Метопрен Метоксифенозид Нітенпірам Нітіазин Новалурон Оксаміл Піметрозин Піретрин Піридабен Піридаліл Пірипроксифен Ріанодин Спінеторам Спіносад Спіродиклофен Спіромезифен Тебуфенозид Тіаклоприд Тіаметоксам Тіодикарб Тіосультап-натрій Тралометрин Триазамат Трифлумурон Bacillus thuringiensis Дельта-ендотоксин Bacillus thuringiensis NPV (напр., Gemstar) (a) (a) 3-бром-1-(3-хлор-2-піридиніл)-N-[4-ціано-2-метил-6-[(метиламіно)карбоніл]-феніл]-1Hпіразол-5-карбоксамід Окремі суміші, наведені в таблиці B, типово поєднують сполуку Формули 1 з іншим агентом для боротьби з безхребетними шкідниками в співвідношеннях, конкретизованих у Таблиці A. Агрономічне застосування Безхребетних шкідників знешкоджують в агрономічних та неагрономічних ужитках, застосовуючи сполуку цього винаходу, зазвичай у формі суміші, в біологічно ефективній кількості, до середовища шкідників, у тому числі агрономічних та/або неагрономічних уражених локусів (територій), зони, яку треба захистити, або безпосередньо до шкідників, які підлягають 24 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 знешкодженню. Таким чином, цей винахід містить метод боротьби з безхребетними шкідниками в агрономічних та/або неагрономічних ужитках, який полягає в контакті безхребетного шкідника або його довкілля з біологічно ефективною кількістю одного або більше сполук цього винаходу, або з сумішшю, що містить принаймні одну таку сполуку, або сумішшю, що містить принаймні одну таку сполуку та біологічно ефективну кількість принаймні одної додаткової біологічно активної сполуки або агента. Серед прикладів придатних сумішей, що містять сполуку цього винаходу та біологічно ефективну кількість принаймні одної додаткової біологічно активної сполуки або агента, - гранульовані суміші, в яких додаткова активна сполука присутня на той самій гранулі, що й сполука цього винаходу, або на гранулах, окремих від гранул сполуки цього винаходу. Щоб досягнути контакту зі сполукою або сумішшю цього винаходу для захисту польового збіжжя від безхребетних шкідників, сполуку або суміш зазвичай застосовують до насіння сільськогосподарчих культур перед сівбою, до листя (включаючи власне листя, стебла, квіти, плоди) сільськогосподарчих культур або до ґрунту чи іншого середовища, на якому вони ростуть, перед тим або після того, як культури посіяно. В одному з варіантів здійснення методом контакту є обприскування. В іншому варіанті здійснення гранульована суміш, що містить сполуку цього винаходу, можна застосувати до листя рослини або до ґрунту. Сполука цього винаходу також може бути ефективно надана до поглинання рослиною шляхом контакту рослини з сумішшю, яка містить сполуку цього винаходу, через просякання ґрунту рідкою композицією, внесення гранульованої композиції до ґрунту, обробку ящиків для розсади або занурюванням саджанців. Важливою є суміш цього винаходу в формі рідкої рецептури для просякання ґрунту. Також важливим є метод знешкодження безхребетних шкідників, який полягає в контакті безхребетного шкідника або його середовища з біологічно ефективною кількістю сполуки цього винаходу або суміші, що містить біологічно ефективну кількість сполуки цього винаходу. Додатково важливим є цей метод, коли середовищем є ґрунт, а суміш застосовується до ґрунту як рецептура для просякання. Додатково важливим є те, що сполуки цього винаходу також ефективні при місцевому застосуванні до враженого шкідниками локусу. Серед інших методів контакту застосування сполуки або суміші цього винаходу за допомогою безпосереднього або залишкового обприскування, авіаційного обприскування, гелів, нанесення покривного шару на насіння, мікроінкапсуляції, поглинання в масштабі цілого організму, принад, вушних бирок, кульок, туманоутворювачів, фумігантів, аерозолів, пилу та багатьох інших форм і засобів. В одному з варіантів здійснення методом контакту є постійна за розміром гранула, паличка або таблетка добрива, що містить сполуку або суміш цього винаходу. Сполукою цього винаходу можна також просочувати матеріали для створення пристроїв знешкодження безхребетних (наприклад, сітка для комах). Сполука 1 цього винаходу також корисна в обробці насіння для захисту насіння від безхребетних шкідників. В контексті цього опису і пунктів формули винаходу обробка насіння означає контакт насіння з біологічно ефективною кількістю сполуки цього винаходу, що, як правило, виступає як складова суміші цього винаходу. Ця обробка насіння захищає насіння від безхребетних ґрунтових шкідників і назагал може також захищати коріння та інші частини рослин, що перебувають у контакті з ґрунтом паростка, який розвивається при пророщуванні насіння. Обробка насіння може також забезпечити захист листя шляхом перенесення сполуки цього винаходу або другого активного інгредієнту всередині рослини, що розвивається. Обробка насіння може бути застосована до всіх типів насіння, в тому числі того, з якого проростатимуть рослини, генетично модифіковані з метою отримання спеціалізованих особливостей. Серед показових прикладів - рослини, що виробляють протеїни, токсичні для безхребетних шкідників, як-от токсин Bacillus thuringiensis, або забезпечують стійкість до гербіцидів, як-от гліфосатацетилтрансфераза, яка забезпечує опірність до гліфосату. Одним з методів обробки насіння є обприскування або запорошення насіння сполукою цього винаходу (тобто рецептурною сумішшю) перед засівом насіння. Суміші, укладені для обробки насіння, переважно містять плівкоутворювач або адгезивний агент. Таким чином, типовою є суміш цього винаходу для нанесення покривного шару на насіння, яка містить біологічно ефективну кількість сполуки Формули 1 та плівкоутворювач або адгезивний агент. Насіння можна покрити, розприскуючи концентрат текучої суспензії безпосередньо на розсипаний шар насіння і потім висушуючи насіння. У іншому варіанті здійснення на насіння можна розприскувати інші типи рецептур, як-от змочувані порошки, розчини, суспоемульсії, емульсифіковні концентрати та емульсії у воді. Цей процес особливо корисний для нанесення покривного шару на насіння. Фахівцям у даній області доступні різні прилади та процеси для 25 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 нанесення покривного шару. Серед придатних процесів - ті, що наведені в: P. Kosters et al., Seed Treatment: Progress and Prospects, 1994 BCPC Mongraph No. 57 та літературі, яка там цитується. Оброблене насіння в типовому випадку містить сполуку цього винаходу в кількості від приблизно 0,1 г до 1 кг на 100 кг насіння (тобто від приблизно 0,0001 до 1 % від ваги насіння до обробки). Текуча суспензія, укладена для обробки насіння, в типовому випадку містить від приблизно 0,5 до приблизно 70 % активного інгредієнту, від приблизно 0,5 до приблизно 30 % адгезиву, що утворює плівку, від приблизно 0,5 до приблизно 20 % диспергатора, від 0 до приблизно 5 % загущувача, від 0 до приблизно 5 % пігменту та/або барвника, від 0 до приблизно 2 % піногасника, від 0 до приблизно 1 % консерванту та від 0 до приблизно 75 % леткого рідкого розчинника. Сполука 1 цього винаходу може бути впроваджена до суміші-принади, яку споживають безхребетні шкідники, або використана в таких пристроях, як-от пастка, батарея з принадами тощо. Така суміш-принада може бути в формі гранул, що містять: (a) активні інгредієнти, а саме біологічно ефективну кількість сполуки Формули 1, Nоксид або його сіль; (b) один або більше харчових матеріалів; факультативно (c) атрактант та факультативно (d) один або більше зволожувачів. Важливими є гранули або суміші-принади, що містять приблизно 0,001-5 % активних інгредієнтів, близько 40-99 % харчового матеріалу та/або атрактанту та факультативно близько 0,05-10 % зволожувачів, які ефективні в захисті від ґрунтових безхребетних шкідників при дуже низьких нормах застосування, особливо при дозах активного інгредієнту, які летальні при прийомі їжі радше, ніж при поверховому контакті. Деякі харчові матеріали можуть виступати як у ролі джерела харчування, так і атрактанту. Харчові матеріали включають вуглеводи, білки та ліпіди. Прикладами харчових матеріалів є рослинне борошно, цукор, крохмалі, тваринний жир, рослинна олія, екстракт дріжджів та тверді речовини молока. Прикладами атрактантів є одоранти та ароматизатори, як-от екстракти плодів та рослин, парфуми або інші тваринні або рослинні компоненти, феромони або інші агенти, відомі як приваблювачі намічених безхребетних шкідників. Прикладами зволожувачів, тобто речовин, що затримують вологу, є гліколі та інші багатоатомні спирти, гліцерин та сорбіт. Важливою є сумішпринада (і метод, що використовує таку суміш-принаду), яку вживають для боротьби з принаймні одним безхребетним шкідником, вибраним з групи, що складається з мурах, термітів та тарганів. Пристрій для знешкодження безхребетних шкідників може включати в себе цю принаду-суміш та корпус, пристосований для того, щоб вмістити принаду-суміш, причому корпус має принаймні один отвір такого розміру, який дозволяє безхребетному шкідникові пройти крізь отвір так, щоб безхребетний шкідник міг отримати доступ до суміші-принади ззовні корпусу, і при тому корпус додатково пристосований до розміщення на або поблизу місця потенційної або відомої активності безхребетних шкідників. Сполука 1 цього винаходу може застосовуватися без інших допоміжних засобів, але частіше вживатимуться рецептури, що містять один або більше активних інгредієнтів з придатними носіями, розріджувачами та поверхнево-активними речовинами і, можливо, в суміші з поживою залежно від передбаченого кінцевого вжитку. Один з методів застосування включає розприскування водної дисперсії або розчину в рафінованій олії сполуки цього винаходу. Суміші з оліями для обприскування, концентрація олії для обприскування, поширювальні клейові речовини, допоміжні засоби, інші розчинники та синергісти, як-от піперонілбутоксид, часто-густо підвищують ефективність сполуки. Для неагрономічного вжитку такі обприскувальні суміші можуть поширюватися з обприскувальних контейнерів, як-от балон, пляшка або інша посудина, або за допомогою помпи, або випусканням їх з посудини під тиском, наприклад, з бaлону підвищеного тиску для розприскування аерозолів. Такі суміші для обприскування можуть мати різноманітні форми, наприклад, спреї, тумани, піни, дими або щільні тумани. Такі розприскувальні суміші, відповідно, можуть далі містити пропеленти, агенти піноутворення і т.д. відповідно до можливої потреби. Важливою є розприскувальна суміш, що містить біологічно ефективну кількість сполуки або суміші цього винаходу та носій. В одному з варіантів здійснення така розприскувальна суміші містить біологічно ефективну кількість сполуки або суміші цього винаходу та пропелент. Характерні пропеленти включають наступні сполуки (але не обмежені ними): метан, етан, пропан, бутан, ізобутан, бутен, пентан, ізопентан, неопентан, пентен, фторовані вуглеводні, хлорфторкарбони, диметиловий ефір та суміші перелічених. Важливою є розприскувальна суміш (та метод застосування такої розприскувальної суміші вивільненням її з розприскувального контейнеру) для захисту принаймні від одного безхребетного шкідника, вибраного з групи, до якої входять комарі, мошки, жигалки, ґедзі роду Chrysops, ґедзі родини Tabanidae, оси, оси родин Vespula та Dolichovespula, шершні, іксодові кліщі, павуки, мурахи, гнус та подібні, в тому числі індивідуально або в різних комбінаціях. 26 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Неагрономічне та ветеринарне використання Неагрономічне використання відноситься до боротьби з безхребетними шкідниками в інших місцях, ніж лани сільськогосподарчих культур. Неагрономічні використання цих сполук та сумішей включають у себе боротьбу з безхребетними шкідниками в запасах збіжжя, бобових та інших продуктів, а також у текстилі, як-от одяг та килими. Неагрономічне використання цих сполук та сумішей також включає боротьбу з безхребетними шкідниками в декоративних рослинах, лісах, у дворах, вздовж доріг і залізничних смуг відчуження та на дернових просторах, як-от галявини, гольфові поля та пасовиська. Неагрономічні використання цих сполук та сумішей також включають боротьбу з безхребетними шкідниками в будинках та інших будівлях, в яких можуть перебувати люди та/або хатні, свійські тварини, тварини з великих ферм, зоопарків або інші. Неагрономічні використання цих сполук та сумішей також включають боротьбу з такими шкідниками, як терміти, які можуть пошкоджувати деревину або інші будівельні матеріали, використовувані в спорудах. Неагрономічні використання цієї Сполуки 1 та сумішей також включають захист людського та тваринного здоров’я шляхом знешкодження безхребетних шкідників, які є паразитами або переносниками інфекційних хвороб. Знешкодження паразитів тварин включає знешкодження зовнішніх паразитів, що паразитують на поверхні тіла тварини-хазяїна (наприклад, плечах, пахвах, животі, внутрішніх частинах стегон), та внутрішніх паразитів, що паразитують всередині тіла тварини-хазяїна (наприклад, у шлунку, кишках, легенях, венах, під шкірою, у лімфатичній тканині). Зовнішні шкідники-паразити або переносники хвороб включають, наприклад, кліщівтромбікулідів, іксодових кліщів, вошей, комарів, мух, кліщів та бліх. Внутрішні паразити включають серцевих хробаків, нематод та гельмінтів. Сполуки та суміші цього винаходу особливо придатні для боротьби з зовнішніми паразитами або шкідниками-переносниками хвороб. Сполука 1 та суміші цього винаходу придатні для системного та/або несистемного контролю інвазії або інфекції паразитами на тваринах. Сполука 1 та суміші цього винаходу придатні для боротьби з паразитами, що перебувають на тваринах, включаючи диких, худобу та сільськогосподарчих робочих тварин, як-от велика рогата худоба, вівці, кози, коні, свині, віслюки, верблюди, буйволи, кролі, кури, індики, качки, гуси та бджоли (наприклад, ті, яких вигодовують задля м’яса, молока, масла, яєць, хутра, шкіри, пір’я та/або вовни). Завдяки боротьбі з паразитами зменшуються смертність та скорочення продуктивності (відносно м’яса, молока, вовни, шкір, яєць, меду і т.д.), так що застосування суміші, що включає сполуку цього винаходу, робить тваринництво економічнішим та простішим. Сполука 1 та суміші цього винаходу особливо придатні для боротьби з паразитами, які перебувають на свійських та хатніх тваринах (наприклад, собаки, коти, ручні птахи та акваріумні риби), дослідних та експериментальних тваринах (наприклад, хом’яки, свійські кавії, пацюки та миші), так само як і тваринах, утримуваних в межах/для зоопарків, середовищ природного (дикого) проживання та/або цирків. У варіанті здійснення цього винаходу тварина є переважно хребетна, а ще переважніше ссавець, птах або риба. В окремому варіанті здійснення тварина є ссавцем (включаючи людиноподібних мавп, як-от люди). Інші ссавці включають приматів (наприклад, мавп), бикових (наприклад, воли або молочні корови), свиневих (наприклад, кабани або свині), козлових (наприклад, кози або вівці), коневих (наприклад, коні), псових (наприклад, собаки), котових (наприклад, свійські коти), верблюдів, оленів, віслюків, буйволів, антилоп, кролів та гризунів (наприклад, свійські кавії, білки, пацюки, миші, піщанки та хом’яки). До птахів відносяться Anatidae (лебеді, качки та гуси), Columbidae (наприклад, горлиці та голуби), Phasianidae (наприклад, куріпки, рябчики та індики), Thesienidae (наприклад, свійські кури), Psittacines (наприклад, довгохвості папуги, ари та папуги), перната дичина та страусоподібні (наприклад, страуси). Птахи, яких можна лікувати або захищати винайденими сполуками, можуть бути пов’язані або з промисловим, або з непромисловим птахівництвом. Вони включають Anatidae, як-от лебеді, качки та гуси, Columbidae, як-от горлиці та свійські голуби, Phasianidae, як-от куріпки, рябчики та індики, Thesienidae, як-от свійські кури, та Psittacines, як-от довгохвості папуги, ари та папуги,що їх розводять як хатніх улюбленців або для продажу колекціонерам, між іншим. Для цілей цього винаходу термін «риба» буде розумітися з включенням без обмежень групи риб Teleosti, тобто костистих риб. Як ряд Salmoniformes (який включає родину Salmonidae, лососевих), так і ряд Perciformes (який включає родину Centrarchidae, вухаті окуні) містяться в групі Teleosti. Прикладами риб-потенційних одержувачів серед інших є Salmonidae, Serranidae, Sparidae, Cichlidae та Centrarchidae. Як передбачається, інші тварини також одержуватимуть користь з винайдених методів, включаючи сумчастих (як-от кенгуру), рептилій (як-от вирощуваних на фермах черепах) та 27 UA 108881 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 інших економічно важливих свійських тварин, для яких винайдені методи є безпечними та ефективними в лікуванні або запобіганні паразитарній інфекції або інвазії. Шкідники/паразити здоров’я тварин Приклади безхребетних паразитів, на яких впливає введення паразитоцидно ефективної кількості сполуки цього винаходу тварині, яка має бути захищена, включають ектопаразитів (членистоногі, кліщі тощо) та ендопаразитів (гельмінти, наприклад, нематоди, трематоди, цестоди, акантоцефали і т.д.). Хвороба або група хвороб, яку загально описують як гельмінтоз, обумовлена інфекцією тварини-хазяїна паразитичними червами, відомими як гельмінти. Мається на увазі, що термін «гельмінти» включає нематод, трематод, цестод та акантоцефалів. Гельмінтоз - поширена й серйозна економічна проблема для одомашнених тварин, як-от свині, вівці, коні, велика рогата худоба, кози, собаки, коти та свійська птиця. Серед гельмінтів група червів, які звуться нематодами, викликає широко розповсюджені та часом серйозні інфекції в різних видах тварин. Нематоди, щодо яких передбачається, що на них впливатимуть сполуки цього винаходу та винайдені методи, включають, без обмежень, наступні роди: Acanthocheilonema, Aelurostrongylus, Ancylostoma, Angiostrongylus, Ascaridia, Ascaris, Brugia, Bunostomum, Capillaria, Chabertia, Cooperia, Crenosoma, Dictyocaulus, Dioctophyme, Dipetalonema, Diphyllobothrium, Dirofilaria, Dracunculus, Enterobius, Filaroides, Haemonchus, Heterakis, Lagochilascaris, Loa, Mansonella, Muellerius, Necator, Nematodirus, Oesophagostomum, Ostertagia, Oxyuris, Parafilaria, Parascaris, Physaloptera, Protostrongylus, Setaria, Spirocerca, Stephanofilaria, Strongyloides, Strongylus, Thelazia, Toxascaris, Toxocara, Trichinella, Trichonema, Trichostrongylus, Trichuris, Uncinaria та Wuchereria. З названих вище найбільш поширені роди нематод, що інфікують вищезгаданих тварин, це: Haemonchus, Trichostrongylus, Ostertagia, Nematodirus, Cooperia, Ascaris, Bunostomum, Oesophagostomum, Chabertia, Trichuris, Strongylus, Trichonema, Dictyocaulus, Capillaria, Heterakis, Toxocara, Ascaridia, Oxyuris, Ancylostoma, Uncinaria, Toxascaris та Parascaris. Деякі з них, як-от Nematodirus, Cooperia та Oesophagostomum, вражають в першу чергу кишковий тракт, у той час як інші, як-от Haemonchus та Ostertagia, переважують у шлунку, а інші, як-от Dictyocaulus, знаходяться в легенях. Ще інші паразити можуть дислокуватися в інших тканинах, як-от серце та кровоносні судини, підшкірні та лімфатичні тканини та подібне. Трематоди, щодо яких передбачається, що на них впливатимуть Сполука 1 цього винаходу та винайдені методи, включають, без обмежень, наступні роди: Alaria, Fasciola, Nanophyetus, Opisthorchis, Paragonimus та Schistosoma. Цестоди, щодо яких передбачається, що на них впливатимуть Сполука 1 цього винаходу та винайдені методи, включають, без обмежень, наступні роди: Diphyllobothrium, Diplydium, Spirometra та Taenia. Найбільш поширеними родами паразитів шлунково-кишкового тракту людей є Ancylostoma, Necator, Ascaris, Strongyloides, Trichinella, Capillaria, Trichuris та Enterobius. Інші значущі з точки зору медицини роди паразитів, які можна знайти в крові або інших тканинах та органах поза шлунково-кишковим трактом, це філяріальні черви, як-от Wuchereria, Brugia, Onchocerca та Loa, а також Dracunculus та позакишкові стадії кишкових червів Strongyloides та Trichinella. Численні інші роди та види гельмінтів відомі фахівцям і також, як передбачається, викликані ними гельмінтози лікуватимуться сполуками цього винаходу. Вони з великою детальністю перелічені в: Textbook of Veterinary Clinical Parasitology, том 1, Helminths, E. J. L. Soulsby, F. A. th Davis Co., Philadelphia, Pa.; Helminths, Arthropods and Protozoa, (6 Edition of Monnig 's Veterinary Helminthology and Entomology), E. J. L. Soulsby, The Williams and Wilkins Co., Baltimore, Md. Також передбачається, що винайдена сполука ефективна проти багатьох ектопаразитів тварин, наприклад, членистоногих ектопаразитів ссавців та птахів, хоча також визнається, що деякі членистоногі можуть бути також і ендопаразитами. Таким чином, шкідники-комахи та кліщі включають, наприклад, кусючих комах, як-от мухи та комарі, свербуни, іксодові кліщі, воші, блохи, клопи, паразитичні личинки та подібне. Дорослі особини мух включають, наприклад, малу коров’ячу жигалку, або Haematobia irritans, ґедзя, або Tabanus spp., жигалку осінню, або Stomoxys calcitrans, мошку, або Simulium spp., оленячого ґедзя, або Chrysops spp., овечого рунця, або Melophagus ovinus, муху цеце, або Glossina spp. Паразитичні личинки мух включають, наприклад, носоглоткового ґедзя (Oestrus ovis та Cuterebra spp.), синю м’ясну муху, або Phaenicia spp., м’ясну муху, або Cochliomyia hominivorax, підшкірного ґедзя, або Hypoderma spp., падлову муху та Gastrophilus коней. Комарі включають, наприклад, Culex spp., Anopheles spp. та Aedes spp. Кліщі включають Mesostigmata spp., наприклад, мезостигматид, як-от курячий кліщ, Dermanyssus gallinae; коростяних свербунів, як-от Sarcoptidae spp., наприклад, Sarcoptes 28