Спосіб прогнозування дисфункції плаценти у вагітних із синдромом полікістозних яєчників

Реферат: Спосіб прогнозування дисфункції плаценти включає лабораторні дослідження функції плаценти. У вагітних із синдромом полікістозних яєчників упродовж вагітності в крові визначають біохімічний маркер - судинно-ендотеліальний фактор росту (СЕФР) і при зменшенні вмісту СЕФР у першому триместрі (7-8 тижнів) до 19,57 пкг/мл і менше, у другому триместрі (1618 тижнів) до 40,21 пкг/мл і менше та у третьому триместрі (31-32 тижні) до 35,57 пкг/мл і менше прогнозують розвиток дисфункції плаценти. UA 100261 U (12) UA 100261 U UA 100261 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема акушерства та гінекології, і може використовуватися для прогнозування порушення функції плаценти та стану плода під час вагітності у жінок із синдромом полікістозних яєчників. До сьогоднішнього часу не знайдено практичних способів прогнозування плацентарної недостатності у вагітних із синдромом полікістозних яєчників, а відомі способи мають лише гіпотетичний зміст. Відомий спосіб діагностики дисфункції плаценти полягає у визначенні гормонопродукуючої функції плаценти [Сидельникова В.М. Эндокринология беременности в норме и при патологии /В.М. Сидельникова. - М.: МЕДпресс-информ, 2007. - 352 с.]. Пропонується визначення гормонів: прогестерону, плацентарного лактогену, естріолу. Проте, для діагностики дисфункції плаценти визначення цих показників є доцільним у другій половині вагітності. Окрім цього вказані гормони мають змішане походження (плодово-плацентарне або наднирковоплацентарне). У жінок, вагітність яких настала в результаті лікування синдрому полікістозних яєчників, дисфункція плаценти не досліджувалась. В основу корисної моделі поставлена задача створення діагностичного критерію, яким можна керуватися в прогнозі дисфункції плаценти у вагітних із синдромом полікістозних яєчників для своєчасної профілактики плацентарної недостатності, а відтак, і дистресу плода. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування дисфункції плаценти, що включає лабораторні дослідження функції плаценти, згідно з корисною моделлю, у вагітних із синдромом полікістозних яєчників упродовж вагітності в крові визначають біохімічний маркер судинно-ендотеліальний фактор росту (СЕФР) і при зменшенні вмісту СЕФР у першому триместрі (7-8 тижнів) до 19,57 пкг/мл і менше, у другому триместрі (16-18 тижнів) до 40,21 пкг/мл і менше та у третьому триместрі (31-32 тижні) до 35,57 пкг/мл і менше прогнозують розвиток дисфункції плаценти. Запропонований спосіб прогнозування дисфункції плаценти дозволяє прогнозувати патологію уже з першого триместру вагітності у вагітних із синдромом полікістозних яєчників та є специфічним для плаценти. Судинно-ендотеліальний фактор росту (СЕФР) - біологічно активна сполука, яка стимулює поділ та диференціювання кровоносних судин та залозистої тканини і є основним носієм мітогенного сигналу клітини [Роль факторов роста в развитии плацентарной недостаточности /В.А. Бурлев, З.С. Задиева, В.Л. Тютюнник, М.Ф. Кравченко //Проблемы репродукции. - 1999. № 6. - С. 7-12]. Зменшення вмісту СЕФР призводить до порушення судинного розвитку, наслідком чого є гіпоксія [Cao J.H., Lindeel P., Shinea D. In vivo angiogenic activity and hypoxia induction placenta growth factor vascular endothelial growth factor //J. Clin. Invest. - 2002. - Vol. 98, № 11. - P. 2507-2511]. За сучасними уявленнями, структурна готовність плацентарного кровоплину визначається ступенем інвазії клітин позаворсинкового цитотрофобласта у стінки спіральних артерій плацентарного ложа, тобто в зону анатомічного контакту міжворсинкового простору плаценти та підлеглого ендометрію матки. Патологія гестаційної перебудови спіральних артерій плацентарного ложа регулюється активністю кількох місцевих факторів росту, зокрема і СЕФР [Eden J.A., Jones J., Carter G.D. Folicular fluid concentration of insulin-like-growth-factor-I, epidermal growth-factor, transforming growth-factor-alpha and sexsteroid in volume matches normal and polycystic human follicules //Clin. Endocrinol. - 2001. - Vol. 32. - P. 395-405]. Дослідження ролі СЕФР у патогенезі плацентарної недостатності, який визначає процес ангіогенезу плаценти і функціональну активність трофобласта, дає можливість уточнити окремі ланки розвитку патологічного процесу і розробляти ефективні методи профілактики плацентарної недостатності. Спосіб здійснюють таким чином. У жінок, вагітність яких настала в результаті лікування синдрому полікістозних яєчників, натще, шляхом венепункції ліктьової вени, отримують 3-5 мл крові у першому, другому та третьому триместрах вагітності. Вміст СЕФР визначають методом імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів фірми Cytimmune (Німеччина) або методом імунохемілюмінісцентного аналізу з використанням тест-системи Roche Diagnostics (Німеччина), мережа лабораторій Synevo. При зменшенні вмісту СЕФР у першому триместрі (7-8 тижнів) до 19,57 пкг/мл і менше, у другому триместрі (16-18 тижнів) до 40,21 пкг/мл і менше та у третьому триместрі (31-32 тижні) до 35,57 пкг/мл і менше прогнозують розвиток дисфункції плаценти. Для визначення клінічної ефективності запропонованого способу на базі Львівської обласної клінічної лікарні під спостереженням знаходились 72 вагітні жінки, з них 30 - з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група) та 42 жінки із синдромом полікістозних яєчників в анамнезі. Усім вагітним жінкам у першому (7-8 тиждень), другому (16-18 тиждень) та третьому 1 UA 100261 U 5 10 15 20 (31-32 тиждень) триместрах проводили визначення у венозній крові натще вищезгаданими методами вмісту СЕФР. Клінічне спостереження впродовж всієї вагітності за пацієнтками засвідчило, що у жінок з фізіологічним перебігом вагітності вміст судинно-ендотеліального фактору росту у II триместрі зріс у 3,5 рази (порівняно з І триместром), у III триместрі (до 36 тижнів) - у 1,5 рази (порівняно з І триместром), після 36 тижнів спостерігалось різке зменшення СЕФР. У всіх жінок упродовж вагітності дисфункції плаценти та дистресу плода не спостерігалось. Клінічне спостереження за пацієнтками із синдромом полікістозних яєчників показало, що у 12 вагітних виникла дисфункція плаценти. Визначення СЕФР показало відсутність зростання його рівня у І, II та III триместрах порівняно з контрольною групою. Мали місце дистрес плода та передчасні пологи. У 30 вагітних на тлі синдрому полікістозних яєчників упродовж II триместру виникло передчасне старіння плаценти. У цих пацієнток визначалось достовірне підвищення рівня СЕФР впродовж І триместру, незначне - упродовж II триместру та зменшення - у III триместрі. Мав місце дистрес плода. Таким чином, запропонований спосіб прогнозування дисфункції плаценти шляхом визначення в крові СЕФР у вагітних жінок із синдромом полікістозних яєчників дозволить своєчасно здійснювати профілактичні заходи і при необхідності призначати патогенетично обґрунтовану терапію метаболічних і гемодинамічних порушень у плаценті, Що є реальним резервом зниження перинатальної захворюваності та смертності. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Спосіб прогнозування дисфункції плаценти, що включає лабораторні дослідження функції плаценти, який відрізняється тим, що у вагітних із синдромом полікістозних яєчників упродовж вагітності в крові визначають біохімічний маркер - судинно-ендотеліальний фактор росту (СЕФР) і при зменшенні вмісту СЕФР у першому триместрі (7-8 тижнів) до 19,57 пкг/мл і менше, у другому триместрі (16-18 тижнів) до 40,21 пкг/мл і менше та у третьому триместрі (31-32 тижні) до 35,57 пкг/мл і менше прогнозують розвиток дисфункції плаценти. 30 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2