Спосіб прогнозування гнійно-запальних ускладнень у хворих на ангіну

Спосіб прогнозування гнійно-запальних Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до способів діагностики та прогнозування перебігу інфекційних хвороб Актуальність проблеми пов'язана зі значним розповсюдженням ангін серед осіб молодого, найбільш працездатного віку, та нерідким виникненням у них гнійно-запальних ускладнень, переважно паратонзилярних абсцесів, що обумовлено несприятливою екологічною ситуацією, забрудненням довкілля ксенобютиками та їхнім негативним впливом на стан імунної системи Відомий спосіб прогнозування розвитку гнійнозапальних ускладнень у хворих на ангіну шляхом оцінки низьких КЛІНІЧНИХ та лабораторних показників ускладнення прогнозуються при тяжкому перебігові ангіни, значному збільшенні та болісності підщелепних лімфатичних вузлів, КІЛЬКОСТІ лейкоцитів у периферійній крові більше 14х109/л (Ангелов М С Осложнения ангин у лиц молодого возраста и некоторые вопросы их прогнозирования Автореф дис канд мед наук - Л , 1986 -16с) Однак цей спосіб не достатньо точний та забезпечує прогнозування лише з імовірністю не більше 60% Тому запропоновано спосіб прогнозування гнійно-запальних ускладнень у хворих на ангіни з використанням низьких імунологічних показників, а саме рівня лізоциму та бета-лізшів у сироватці крові та фагоцитарної реакції нейтрофілоцитів периферійної крові (Осложнения ангин у лиц молодого возраста и вопросы их прогнозирования Заключительный отчет по теме НИР Автор Эберт ускладнень у хворих на ангіну, що включає аналіз крові з подальшою інтерпретацією отриманих даних, який відрізняється тим, що вивчають відношення гранулоцитів та мононуклеарів у периферійної крові (ККП), концентрацію циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) і "середніх молекул" (CM) в сироватці крові та при значеннях ККП 5,5 та більше, ЦІК 4,0 г/л та більше, CM - 3,5 г/л та вище прогнозують розвиток гнійно-запального ускладнення з вірогідністю 92±4,5 % Л Я - Челябинск, 1988 -№0342651 - 4 8 с ) Цей спосіб обрано в якості прототипу Використання вищевказаних імунологічних показників дозволило підвищити ефективність прогнозування за даними автора звіту до 70 ± 3%, однак, це ще недостатньо для потреб клінічної практики Задачею винаходу було підвищення ефективності способу прогнозування гнійно-запальних ускладнень у хворих на ангіну, а саме достовірності прогнозу Ця задача була нами вирішена шляхом розробки математичної моделі щодо прогнозування виникнення гнійно-запальних ускладнень у хворих на ангіну з використанням сучасної комп'ютерної техніки та принципу "нейронних мереж" Вихідними даними були дві вибірки КІЛЬКІСТЮ 180 у кожній з числа хворих, які знаходились на стаціонарному лікуванні у спеціалізованому інфекційному відділенні для госпіталізації хворих з наявністю гнійнозапальних ускладнень (паратонзиліти або паратонзилярні абсцеси), та друга вибірка з відсутністю ускладнень Для виявлення конкретних лабораторних ознак, які можуть статися значущими в плані їх використання, для прогнозування виникнення гнійно-запальних ускладнень, усім хворим обох груп проводилось ретельне лабораторне обстеження Обсяг обстеження включав визначення загального аналізу крові з підрахуванням лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛП) за А Я КальфКаліфом, та кров'яно-клітинного показника (ККП) за Е І Неверовою, загального аналізу сечі, низьких імунологічних показників - КІЛЬКОСТІ лімфоцитів з О со го 47330 фенотипами CD3 , CD4 , CD8 , CD22 , функціональної активності Т-лімфоцитів за допомогою реакції бласттрансформацм лімфоцитів (РБТЛ), фагоцитарної активності моноцитів (ФАМ) периферійної крові з обчислюванням наступних показників - фагоцитарного числа (ФЧ), фагоцитарного індексу (ФІ), індексу атракції (ІА) та індексу перетравлення (ІП), вмісту сироваткових імуноглобулінів (Ід) класів А, М, G у концентрації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та їх молекулярного складу - фракцій велико-молекулярних (>19S), середньомолекулярних (