Спосіб виробництва препарату ектерицид

Реферат: Спосіб виробництва препарату Ектерицид, відповідно до якого суміш риб’ячого жиру та фізіологічного розчину екстрагують в термостатованому реакторі з перемішуванням при 43-45 ºС під тиском. Після цього відділяють фізіологічний розчин фільтрацією, отриманий препарат піддають стабілізації, витримуючи до випадіння осаду, та піддають стерилізуючій фільтрації. Екстрагування в термостатованому реакторі здійснюють під тиском 0,25±0,01 МПа. UA 110351 U (12) UA 110351 U UA 110351 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель стосується медицини, зокрема біотехнології та фармацевтичної промисловості, а саме технології виробництва бактерицидного препарату з риб’ячого жиру, а саме Ектерициду. Ектерицид застосовують, зокрема, для лікування післяопераційних та травматичних ран, ускладнених гнійною інфекцією, ран, що повільно гранулюють та довго не загоюються, фурункулів, карбункулів, остеомієліту, трофічних виразок. Тому до кінцевого продукту, отриманого в результаті зазначеної технології застосовують високі вимоги з дотримання основних хіміко-фізичних властивостей, зокрема, до стабільності цільового продукту. На швидкість отримання цільового продукту впливають параметри, при яких здійснюється екстрагування екстракту риб’ячого жиру, зокрема значення тиску у культиваторі, що, також, є одним з основних факторів, що впливають на повноту окиснення риб’ячого жиру. Відомий спосіб виробництва препарату Ектерицид, в якому суміш риб’ячого жиру та фізіологічного розчину екстрагують при 43-45 °С, періодично перемішуючи. Потім фізіологічний розчин відділяють фільтрацією, витримують препарат до випадіння осаду і отриманий препарат піддають стерилізуючій фільтрації. У відомому способі термостатування здійснюють під тиском 2-6 атм. [Патент України № 778 від 15.12.1993, бюл. № 2]. Цей спосіб отримання є найбільш близьким за технічною суттю, тому його вибрано в якості прототипу. Недоліком способу, описаного у прототипі, є піноутворення водно-жирової емульсії в процесі екстрагування, що призводить до порушення цілісності водно-жирової емульсії, збільшення терміну екстрагування та зменшення ступеню повноти окиснення риб’ячого жиру. В основу корисної моделі поставлена задача в способі виробництва препарату Ектерицид за рахунок зміни параметрів тиску екстрагування знизити рівень піноутворення у культиваторі, збільшити ступінь окиснення риб’ячого жиру та скоротити термін проведення екстрагування риб’ячого жиру. Поставлена задача вирішується тим, що в способі виробництва препарату Ектерицид, відповідно до якого суміш риб’ячого жиру та фізіологічного розчину екстрагують в термостатованому реакторі під тиском з перемішуванням при 43-45 °С, після чого відділяють фізіологічний розчин фільтрацією, отриманий препарат піддають стабілізації витримуючи до випадіння осаду та піддають стерилізуючій фільтрації, відповідно до корисної моделі екстрагування в термостатованому реакторі здійснюють під тиском 0,25±0,01 МПа. Спосіб, що заявляється, здійснюють наступним чином. У реакторі готують розчин 9 г/л натрію хлориду, проводять стерилізацію розчину і подають готовий розчин в культиватор. До готового розчину натрію хлориду у культиваторах додають розрахункову кількість риб’ячого жиру (у співвідношенні 1:20) та проводять екстрагування його протягом 27-45 днів за температури 43±2 °С. Протягом всього процесу екстрагування проводять перемішування суміші в культиваторах під тиском 0,25±0,01 МПа. Задане значення тиску у культиваторі дозволяє значно знизити піноутворення не порушуючи цілісність водно-жирової емульсії, а також скоротити термін екстрагування за рахунок більшого насичення емульсії киснем, що збільшує повноту окиснення риб’ячого жиру. При тискові менше ніж 0,24 МПа неможливо зупинити піноутворення, а при тискові більшому ніж 0,26 МПа відбувається порушення процесу окиснення, так як порушується поверхнева плівка. Після закінчення екстрагування риб’ячого жиру проводять декантацію продукту окиснення риб’ячого жиру з освітлюючою фільтрацією та очищення продукту окиснення для повного відділення риб’ячого жиру та утворених домішок. Таке очищення здійснюють на нутч-фільтрі. Відфільтрований продукт окиснення риб’ячого жиру витримують у реакторі протягом 1-1,5 місяців для формування осаду та для стабілізації показників кількості альдегідів, а також показників перекисного та кислотного числа. По закінченні витримки продукт окиснення фільтрують крізь фільтруючий елемент з розміром пор 0,45 мкм та направляють додатково в додатковий окремий збірник на витримку протягом 2-3 годин за температури 15-18 °С. За даних умов у розчині здійснюється формування та стабілізація необхідної кількості карбонільних з’єднань. В процесі витримки перевіряють формування та стабілізації необхідної кількості карбонільних з’єднань Стабілізований продукт направляють в збірник на стерилізуючу фільтрацію крізь фільтруючий елемент з розміром пор 0,22 мкм. Завдяки тому, що в процесі екстрагування підтримують тиск у культиваторі в межах 0,25±0,01 МПа значно знижується піноутворення, не порушується цілісність водно-жирової емульсії, а також скорочується термін екстрагування за рахунок більшого насичення емульсії киснем, що збільшує повноту окиснення риб’ячого жиру. 60 1 UA 110351 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб виробництва препарату Ектерицид, відповідно до якого суміш риб’ячого жиру та фізіологічного розчину екстрагують в термостатованому реакторі з перемішуванням при 43-45 ºС під тиском, після чого відділяють фізіологічний розчин фільтрацією, отриманий препарат піддають стабілізації, витримуючи до випадіння осаду, та піддають стерилізуючій фільтрації, який відрізняється тим, що екстрагування в термостатованому реакторі здійснюють під тиском 0,25±0,01 МПа. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2