Спосіб оцінки ефективності лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легень

Спосіб оцінки ефективності лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легень, що включає клініко-рентгенологічне обстеження, ви значення показників функції зовнішнього дихання та проведення фібробронхоскопії, який відрізняється тим, що до та після лікування проводять фібробронхоскопію з біопсією слизової оболонки бронхів та подальшим морфологічним дослідженням отриманого матеріалу, яке передбачає забарвлення функціонуючого мікропрепарату акридиновим оранжевим та визначення кількості вій та їх рухівної активності на поверхні миготливого епітелію при дослідженні під фазово-контрастним мікроскопом, і при підвищенні кількості вій на 31 % і більше та їх рухівної активності на поверхні миготливого епітелію порівняно з їх станом до лікування вважають лікування як ефективне. Корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме - фтизіатрії і пульмонології, і може бути використана для оцінки ефективності лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ). Відомий спосіб оцінки ефективності лікування ХОЗЛ, який включає клініко-рентгенологічне обстеження, визначення показників функції зовнішнього дихання (ФЗД), проведення фібробронхоскопії з забором бронхоальвеолярного змиву (БАЗ), який отримують шляхом бронхоальвеолярного лаважу (БАЛ) та наступним цитологічним та імунологічним дослідженням БАЗ [див. Варианты нарушений иммунного статуса у больных хроническим бронхитом / Чернушенко Е.Ф., Фещенко Ю.И., Круглова И.Ф. и др. // Укр. пульмон. журн. - 2000. №1. - С.12-15]. При наявності імунологічної недостатності ІІ-ІІІ ступеню проводять імунокорекцію і при нормалізації кількості та життєздатності клітин, функціональної активності альвеолярних макрофагів (AM) у поєднанні з зникненням клінікофункціональних проявів захворювання - лікування вважають як ефективне. Однак даний спосіб має такі недоліки: - недостатня точність оцінки, оскільки метод цитологічного та імунологічного дослідження БАЗ, отриманого під час бронхоскопії не в змозі дати об'єктивну картину процесів, які відбуваються в різних шарах бронхіального дерева; - не врахований стан такого основного механізму формування бронхіальної обструкції як порушення мукоциліарного кліренсу. В основу корисної моделі поставлено завдання удосконалити спосіб оцінки ефективності лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легень, в якому шляхом проведення фібробронхоскопії з біопсією слизової оболонки бронхів та подальшим морфологічним дослідженням функціонуючого мікропрепарату отриманого матеріалу досягається підвищення точності оцінки ефективності лікування хворих на ХОЗЛ за рахунок визначення стану мукоциліарного кліренсу. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі оцінки ефективності лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легень, що включає клініко-рентгенологічне обстеження, визначення показників функції зовнішнього дихання та проведення фібробронхоскопії, згідно корисної моделі, до та після лікування проводять фібробронхоскопію з біопсією слизової оболонки бронхів та подальшим морфологічним дослідженням отриманого матеріалу, яке передбачає забарвлення функціонуючого мікропрепарату акридіновим оранжевим та визначення кількості вій та їх о О) 11409 рухівної активності на поверхні миготливого епітелію при дослідженні під фазово-контрастним мікроскопом і при підвищенні кількості вій на 3 1 % і більше та їх рухівної активності на поверхні миготливого епітелію порівняно з їх станом до лікування - вважають лікування як ефективне. Морфологічне дослідження біоптату слизової оболонки бронхів дозволяє дати об'єктивну оцінку стану мукоциліарного кліренсу, який є одним з основних факторів місцевого захисту і порушення якого є пусковим механізмом у формуванні бронхіальної обструкції. Застосування саме фазовоконтрастної мікроскопії дає змогу оцінити рухівну активність миготливого епітелію слизової оболонки бронхів, а акридіновий оранжевий барвник дозволяє визначити життєздатність клітин миготливого епітелію слизової оболонки бронхів. Спосіб здійснюють наступним чином. Хворому проводять клініко-рентгенологічне, функціональне та бронхологічне обстеження до та після лікування. При наявності у хворого ознак ХОЗЛ проводять стандартне лікування. Здійснюють фібробронхоскопію з біопсією слизової оболонки бронхів за методом О.І. Шпак [див. Диагностическая бронхоскопия и биопсия центральных и периферических бронхов у больных хроническим бронхитом:Автореф. дис. ... канд. мед. наук. Киев, 1985. - 22с] з подальшим морфологічним дослідженням отриманого матеріалу. З метою оцінки стану мукоциліарного кліренсу отриманий біопсійний матеріал забарвлюють акридіновим оранжевим і готують "щіткову модель" за методом Н.О. Шаніной [див. Глицериновые модели мерцательного эпителия слизистой оболочки бронхов и их использование для диагностики хронических неспецифических заболеваний легких/ Шанина Н.А., Гельфанд В.И., Дыханов И.И. и др. // Бюлл. экспер. биол. - 1986. №1. - С.84-86]. Отриманий in vitro функціонуючий мікропрепарат вивчали під фазово-контрастним мікроскопом, що дає можливість оцінити кількість вій та їх рухівну активність на поверхні миготливого епітелію. При підвищенні кількості вій на 31 % і більше та їх рухівної активності на поверхні миготливого епітелію порівняно з їх станом до лікування - вважають лікування як ефективне. Наводимо конкретні приклади застосування способу. Приклад 1 (за способом - найближчий аналогом). Хворий М., 28 років, історія хвороби №1347. Поступив у відділення фтизіопульмонології Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України з діагнозом: ХОЗЛ, фаза загострення, Іст., ЛН І. На момент поступлення в стаціонар пред'являв скарги на кашель з незначною кількістю слизового харкотиння, задишку при фізичному навантаженні, слабкість, біль в грудній клітці, підвищення температури тіла до 38С. Вищезазначені скарги з'явились 2 неділі тому. На ХОЗЛ хворіє з 1999 року. При аускультації - везикулярне дихання із жорстким відтінком, вологі хрипи над нижніми відділами легень. Рентгенологічне патології в бронхолегеневій системі не виявлено. Показники ФЗД складали (%): VC 98,3±2,7 FVC 99,1 ±1,9 FEVi 49,2±3,4 FEVi/VC 62,1 ±2,2 43,5±2,1 MEF 25 44,6±2,9 MEF50 38,4±2,7 MEF75 51,6±3,6. PEF Приведені показники свідчили про наявність у хворого порушень ФЗД (VC, FEVi/VC) за обструктивним типом [оцінка показників ФЗД проводилась за допомогою незалежних величин, що розроблені Р.Ф. Клементом та ін. (1986) (див. Инструкция по применению формул и таблиц должных величин основных спирографических показателей / Р.Ф. Клемент, А.А. Лаврушник, П.А. Тер-Погосян и др. Л., 1986.-79с.)]. При бронхоскопії була встановлена І ступінь запалення слизової бронхів, в бронхоальвеолярному змиві знижена кількість (0,7x106) та життєздатність (61,1%) клітин, знижена кількість альвеолярних макрофагів (53,5%), підвищені числа лімфоцитів (15,7%) та нейтрофілів (30,8%), значно знижені показники адгезивної (33,2%) та поглинальної (36,3%) здатності, секреторного ІдА (0,9 на од. білка) на тлі підвищення метаболічної активності альвеолярних макрофагів (41,3%) відносно нормальних показників. Таким чином, у зв'язку зі змінами в стані місцевого імунітету можливо констатувати порушення місцевого імунітету. Після курсу лікування в стаціонарі показники ФЗД у хворого склали (%): VC 111,3±3,7 FVC 110,1 ±1,9 98,2±2,4 102,1 ±2,2 MEF25 89,5+1,1 MEF 50 95,6±2,6 MEF 75 91,6±2,7 PEF 95,6±4,6. Тобто, після закінчення курсу лікування не спостерігалось порушень показників функції зовнішнього дихання. Проведення бронхоскопії, БАЛ з подальшим його цитологічним та імунологічним дослідженням не виявило виражених патологічних змін. Таким чином, лікування привело до нормалізації клініко-функціональних показників і місцевого імунітету. Динамічне спостереження за хворим впродовж року дозволило констатувати часті загострення (більше 6 на рік), які супроводжувались посиленням задишки, підвищенням об'єму і гнійності харкотиння. Приклад 2 (за способом, що заявляється). Хвора Д. 38 років, історія хвороби №1458. Поступила у відділення фтизіопульмонології Інституту фтизіатрії і пульмонологіїї ім.Ф.Г. Яновського АМН України з діагнозом: ХОЗЛ, фаза загострення, Іст., ЛН І. На момент поступлення до стаціонару пред'являла скарги на кашель з значною кількістю гнійного харкотиння, задишку при незначному фізичному навантаженні, слабкість, біль в грудній клітці. ХОЗЛ діагностовано з 2000 року. При аускультації - жорстке дихання, хрипи вислуховуються на всьому протязі легень. Рентгенологічне патології в бронхолегеневій системі не виявлено. 11409 Показники ФЗД складали (%): VC FVC FEVi FEV1/VC MEF 2 5 97,3±2,4 96,1±1,5 48,2+2,3 62,3+2,5 43,6±1,1 42,8+2,7 MEF50 39,6±2,9 MEF75 51,3±3,4 PEF Таким чином, діагностовано хронічне обструктивне захворювання легень в фазі загострення Хворому проведене стандартне лікування З метою визначення ефективності лікування проведено морфологічне дослідження слизової бронхів до та після лікування Після курсу лікування показники зовнішнього дихання склали (%) VC 111,3±3,4 FVC 101,8+1,7 FEVi FEV^C 102,2+1,3 110,2+1,5 MEF25 90,6+1,1 MEF50 93,8±2,4 MEF 75 96,7±2,8 PEF 97,3±3,2 Показники ФЗД після курсу лікування залишались у межах норми Також після лікування підвищилась КІЛЬКІСТЬ вій на 34% та їх рухівна активність на поверхні миготливого епітелію, що свідчить про нормалізацію стану мукоциліарного кліренсу Динамічне спостереження за хворою впродовж року дозволило констатувати 2 загострення, які супроводжувались посиленням задишки, не Комп'ютерна верстка М Мацело значним підвищенням об'єму харкотиння, яке носило переважно слизовий характер Запропонованим способом було обстежено 32 хворих на хронічні обструктивні захворювання легень У всіх хворих до лікування спостерігалось зниження КІЛЬКОСТІ вій та їх рухівної активності на поверхні миготливого епітелію, а після проведеного лікування у 18 хворих спостерігалось підвищення КІЛЬКОСТІ вій на 3 1 % і більше та їх рухівної активності на поверхні миготливого епітелію, що свідчило про нормалізацію стану мукоциліарного кліренсу та супроводжувалось покращенням клінічної симптоматики, а саме зникненням таких симптомів як задишка, кашель, що призводило в подальшому до зменшення КІЛЬКОСТІ і важкості рецидивів захворювання Таким чином, у порівнянні з найближчий аналогом спосіб, що пропонується, дозволяє - об'єктивно оцінити зміни, що відбуваються в слизовій оболонці бронхів, а саме стану мукоциліарного кліренсу, який є одним з основних факторів місцевого захисту і порушення якого є пусковим механізмом у формуванні бронхіальної обструкції, в результаті чого підвищується точність оцінки ефективності лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легень, - визначення порушень мукоциліарного кліренсу дозволяє вчасно призначити адекватну терапію, проводити спостереження в динаміці лікування, що дозволяє підвищити якість лікування та запобігти прогресуванню хвороби Спосіб є простим, доступним і може знайти широке використання у фтизіатричних клініках. Підписне Тираж 26 прим Міністерство освгти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680 Україна ДП "Український інститут промислової власності', вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601