Процес профілактики тромбоемболії легеневої артерії

Процес профілактики тромбоемболії легеневої артерії, який включає ендоваскулярне черезш 3 витком паравазальної гематоми, ушкодження внутрішніх органів [див., наприклад, Флебология: Руководство для врачей // под ред. Савельева B.C. М.: «Медицина».-2001.- с.359-360], міграція кавафільтра у праве передсердя, у супраренальний відділ нижньої порожнистої вени або зміщення його униз, формування тромбу на фільтрі та відрив його з розвитком тромбоемболії [див., наприклад, Биневич В.М. Пункции и катетеризации в практической медицине. - СПб.: «ЭЛБИ-СПб».2003.- с.373]. Найбільш близьким до корисної моделі по суті і результату, який досягається, є процес профілактики тромбоемболії легеневої артерії, який включає черезшкірну катетеризацію вени доступу (підключичну, стегнову або праву яремну), кавографію для визначення розмірів нижньої порожнистої вени та рівня імплантації емболоуловлюючого пристрою, установлення провідної канюлі в нижню порожнисту вену через венозний доступ таким чином, щоб вершина канюлі була дистальніше усть ниркових вен з подальшим тимчасовим введенням через просвіт провідної канюлі у нижню порожнисту вену емболоуловлюючого пристрою (тимчасового кава-фільтра). В залежності від клінічної ситуації, при відсутності ризику тромбоемболії легеневої артерії, тимчасовий кава-фільтр може бути видалений ендоваскулярним шляхом у строки до 45 діб [див., наприклад, Флебология: Руководство для врачей // под ред. Савельева B.C. - М.: «Медицина».-2001.-с.367-372]. Використання вказаного процесу дозволяє істотно зменшити віддалені ускладнення імплантації кава-фільтра, такі як закупорка нижньої порожнистої вени на рівні кава-фільтра за рахунок висхідного тромбозу, формування тромбу на фільтрі та відрив його з розвитком тромбоемболії. Крім того, потенційна можливість видалення тимчасового кава-фільтра дозволяє при необхідності провести корекцію технічних помилок імплантації і ускладнень, які з ними пов'язані, що істотно покращує віддалені результати лікування гострих тромбозів системи нижньої порожнистої вени і профілактики тромбоемболії легеневої артерії. Однак недоліками цього процесу також є можливість перфорації стінок нижньої порожнистої вени з розвитком паравазальної гематоми, ушкодження внутрішніх органів, фрагментації кавафільтра, міграції кава-фільтра у праве передсердя, у супраренальний відділ нижньої порожнистої вени або зміщення його униз. В основу корисної моделі поставлене завдання зниження імовірності ускладнень і поганих віддалених результатів лікування тромбозів у системі нижньої порожнистої вени і профілактики тромбоемболії легеневої артерії шляхом зменшення травматичності протягом усього циклу виконання процесу (установлення, знаходження, витягування). Поставлене завдання вирішується тим, що у процесі профілактики тромбоемболії легеневої артерії, який включає ендоваскулярне черезшкірне ретроградне введення і тимчасове установлення конусоподібного емболоуловлюючого пристрою основою конуса проти кровотоку у ділянку іліока 16710 4 вального венозного сегмента, а також уловлювання тромбоемболів, згідно корисної моделі, установлення емболоуловлюючого пристрою виконують по струні-провіднику і поєднують з формуванням спіралі конусоподібної частини пристрою шляхом витягування струни-провідника у з’эднанні з просуванням трубчастого елемента до місця остаточної установки пристрою. Введення трубчастого елемента по струніпровіднику дозволяє доставляти емболоуловлюючий пристрій у розпрямленому стані, а подальше поступове витягування струни-провідника у з’эднанні з просуванням трубчастого елемента до місця остаточної установки пристрою дозволяє одночасно формувати спіраль конусоподібної частини емболоуловлюючого пристрою таким чином, щоб основа конуса була спрямована дистальне, а вершина конуса переходила у пряму частину трубчастого елемента. Спіралеподібне формування конуса трубчастого елемента з відстанню між витками спіралі значно меншою за розміри клінічно значущих тромбоемболів дозволяє ефективно, подібно „кошику", затримувати тромбоемболи, які можуть викликати клінічно значущу тромбоемболію легеневої артерії. Крім того, спіралеподібна форма формування конуса дозволяє змінювати відстань між витками спіралі, в залежності від клінічної ситуації, шляхом різної сили тракції за пряму частину трубчастого елемента, що дозволить контролювати розміри тромбоемболів, що уловлюють. Спіралеподібне формування конуса трубчастого елемента з його основою, сумірною з діаметром нижньої порожнистої вени дозволить самофіксуватися основі конуса трубчастого елемента за рахунок певної жорсткості спіралі і зовнішньої радіальної спрямованості векторів сил витків спіралі, що утворюють основу конуса. Таким чином, на відміну від аналога та прототипу, це дозволяє запобігти перфорації стінок нижньої порожнистої вени з розвитком паравазальної гематоми і характеризує більш атравматичну дію процесу, що пропонується, на стінку нижньої порожнистої вени. Установлення одного трубчастого елемента у якості як емболоуловлюючого компонента так і фіксуючого компонента у вигляді єдиної конструкції дозволяє надійно фіксувати пристрій у необхідному сегменті нижньої порожнистої вени, як шляхом вищевказаного механізму, так і шляхом фіксації зовнішньої позасудинної ділянки трубчастого елемента. Крім того, це дозволить спростити етап виконання установки і видалення пристрою для профілактики тромбоемболії легеневої артерії, проводити сеанси регіонарної тромболітичної терапії для лізису тромбоемболів, що знаходяться у конусоподібній частині пристрою, а також проводити контрольні ангіографічні дослідження для оцінки ефективності кава-фільтрації і тромболізису. Можливість безперешкодного контрольованого переміщення конусоподібної частини трубчастого елемента дозволяє, при наявності тромбоемболів в конусоподібній частині пристрою, які не піддались лізису за рахунок тромболітичної терапії, або при наявності протипоказань до неї, зміс 5 тити конусоподібну частину пристрою разом з тромбоемболами у каудальному напрямку до клубових вен з подальшим виконанням тромбоемболектомії із клубово-стегнового венозного сегмента оперативним шляхом. Наявність перелічених ознак у сукупності призводить до якісно нових характеристик процесу профілактики тромбоемболії легеневої артерії, що істотно знижує імовірність ускладнень і поганих віддалених результатів. Заявнику не відомі приклади виконання процесу профілактики тромбоемболії легеневої артерії, який включає ендоваскулярне черезшкірне ретроградне введення і установлення емболоуловлюючого пристрою по струні-провіднику, при якому установлення емболоуловлюючого пристрою поєднують з формуванням спіралі конусоподібної частини пристрою шляхом витягування струнипровідника у з’эднанні з просуванням трубчастого елемента до місця остаточної установки пристрою. Приклад конкретного виконання процесу ілюструється кресленням, на якому зображений загальний вигляд пристрою, момент установлювання у нижню порожнисту вену нижче усть ниркових вен. Докладний опис процесу суміщений з прикладом його конкретного виконання. Пристрій містить жорстку струну-провідник, розташовану у просвіті трубчастого елемента 1 для надання прямої форми конусоподібній частині 2 пристрою. Вершина конусоподібній частині 2 з'єднана з прямою частиною 3 трубчастого елемента 1. Діаметр основи конусоподібної частини 2 сумірний з діаметром нижньої порожнистої вени 4. Процес профілактики тромбоемболії легеневої артерії включає ендоваскулярне черезшкірне ретроградне введення і установлення емболоуловлюючого пристрою по струні-провіднику, при якому установлення емболоуловлюючого пристрою поєднують з формуванням спіралі конусоподібної частини 2 пристрою шляхом витягування струнипровідника у з’эднанні з просуванням трубчастого елемента 1 до місця остаточної установки пристрою. Клінічний приклад: Хвора А., 58 років, госпіталізована 12.11.2004p. з клінікою гострого венозного іліофеморального тромбозу справа. В анамнезі - спостерігається у гінеколога з приводу фіброміоматоза матки протягом останніх 5 років, від оперативного втручання відмовлялася. При надходженні до стаціонару скаржилась на набряк, розпираючий біль і почуття тяжкості у ділянці правої нижньої кінцівки. Об'єктивно: уся права нижня кінцівка різко набрякла, з ціанотичним відтінком. Пальпаторно відмічається помірно напружений набряк правої нижньої кінцівки. При ультразвуковому дослідженні вен нижніх кінцівок виявлено: оклюзуючий тромбоз клубово-стегнового сегменту справа. Для уточнення проксимальної межи тромбу хворій виконана ретроградна іліокаваграфія, при якій виявлений флотуючий тромб іліокавального венозного сегмента справа. Інтраопераційно прийнято рішення 16710 6 об установленні хворій пристрою для профілактики тромбоемболії легеневої артерії. Хід операції: Доступом, через який проводилась ретроградна іліокаваграфія (пункція правої внутрішньої яремної вени) введена струнапровідник у нижню порожнисту вену нижче усть ниркових вен. По провіднику установлений пристрій для профілактики тромбоемболії легеневої артерії, при насадженні на струну-провідник конусоподібної частини якого, спіраль пристрою вирівнюється і трубчастий елемент набуває прямої форми. При поступовому витягуванні струнипровідника поєднано з просуванням трубчастого елемента до місця остаточної установки пристрою сформована конусоподібна спіраль пристрою. Конусоподібна частина трубчастого елемента установлена у нижню порожнисту вену нижче усть ниркових вен. Зовнішня позасудинна ділянка трубчастого елемента фіксована до шкіри в асептичних умовах. Після цього хворій проводилась консервативна антикоагулянтна, дезагрегантна, флеботонічна та протизапальна терапія, компресійна терапія у вигляді еластичного бинтування ураженої кінцівки еластичними бинтами середнього ступеня розтягнення. На фоні консервативної терапії відмічена позитивна динаміка: регрес набряку, суб'єктивно - зникнення розпираючого болю і почуття тяжкості у правій нижній кінцівці. На 18-у добу виконана повторна ретроградна іліокаваграфія. Даних за наявність тромбоемболів у конусоподібній частині пристрою, а також за наявність флотуючих тромбів не виявлено. Введена струнапровідник у просвіт трубчастого елемента конусоподібної частини пристрою, пристрій витягнутий. Ускладнень не спостерігалось. При ультразвуковому дослідженні вен нижніх кінцівок в динаміці початкові явища реканалізації тромбів в іліофеморальному венозному сегменті справа. Виписана на 19-у добу. Дані рекомендації. При контрольному огляді через 6 місяців хвора скарг не пред'являє, явища венозної недостатності нижніх кінцівок у хворої відсутні. Таким чином, використання запропонованого процесу дозволяє знизити імовірність ускладнень і поганих віддалених результатів лікування тромбозів у системі нижньої порожнистої вени і профілактики тромбоемболії легеневої артерії. Перевагами цього рішення є менша травматичність протягом усього циклу виконання процесу (установлення, знаходження, витягування), а також можливість контрольованого переміщення емболоуловлюючого пристрою разом з тромбоемболами у каудальному напрямку до клубових вен з подальшим виконанням тромбоемболектомії із клубовостегнового венозного сегменту оперативним шляхом. Крім того, значно менша вартість витратного устаткування для виконання даного процесу, у порівнянні з процесами, що традиційно виконують, характеризує його явну економічну доцільність. Усім цим досягається покращення як близьких, так і віддалених результатів лікування. 7 Комп’ютерна верстка О. Клюкін 16710 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601