Спосіб прогнозування розвитку перинатальних інтракраніальних крововиливів у новонароджених дітей

Спосіб прогнозування розвитку перинатальних інтракраніальних крововиливів у новонароджених дітей, що включає проведення комплексу клінікодіагностичних досліджень вагітних, спрямованих на визначення прогностично несприятливих фак торів ризику та їх аналіз, який відрізняється тим, що прогнозування розвитку перинатальних інтракраніальних крововиливів проводять в усі періоди вагітності на підставі визначення діагностичної інформативності ознак в неоднорідній процедурі послідовного підсумовування найбільш значимих діагностичних критеріїв факторів ризику, з розрахуванням діагностичних порогів, порогових коефіцієнтів, їх послідовного підсумовування до досягнення одного із порогів та математичного обрахування в балах, і за кількістю балів визначають ступінь ризику розвитку інтракраніальних крововиливів. Запропонована корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме до педіатрії та неонатології. Проблема перинатальних уражень головного мозку у новонароджених дітей являє собою одну із самих актуальних проблем педіатричної неврології актуальною у зв'язку зі значною питомою вагою її в структурі неонатальної захворюваності. Найчастіше серед причин, які призводять до порушення церебрального гомеостазу, констатується гіпоксія плода та асфіксія новонародженого. Актуальність проблеми обумовлена тим, що перинатальна патологія впливає на біологічну та соціальну дезадаптацію дитини і є основою для розвитку в послідуючі роки мінімальних мозкових дисфункцій, вегетативних розладів. Результати багатьох досліджень свідчать про те, що центральна нервова система новонароджених володіє величезними можливостями відновлення за рахунок використання мільйонів синапсів з формуванням останніх в тисячі функціональних комплексів або «голограм», з їх організацією в нові функціональні одиниці, які відповідають вимогам зовнішнього середовища. Вірогідність відновлення тим більша, чим раніше починається стимуляція існуючого потенціалу нейропластичності - до моменту закінчення онтогенетичних процесів розвитку нервової системи. [Барашнев Ю.И., Бубнова Н.И., Сорокина 3-Х., Рымарева О.Н., Гудимова В.В. Перинатальная патология головного мозга: предел безопасности, ближайший и отдаленный прогноз. // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1998. - №4. - с.6-12]. Відомі способи розпізнавання та прогнозування перинатальних інтракраніальних патологічних процесів у новонароджених дітей [Гублер Е.В. Вычислительные методы распознавания патологический процесов Изд-во "Медицина" 1976. - с.319; Камаев И.А., Позднякова М.А., Иорданская Н.А. Факторы риска и прогнозирование формирования нервно - психической инвалидизирующей патологии у детей. // Российский педиатрический журнал. - 1999.-№4.-с.26-29]. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб прогнозування розвитку гіпоксично-ішемічних уражень нервової системи у новонароджених дітей, що включає проведення відповідного комплексу клініко-діагностичних досліджень вагітних спрямованих на визначення прогностичне несприятливих факторів ризику на підставі дискримінантного аналізу факторів ризику та доплерографічних показниках у третьому триместрі вагітності. [Саютина СБ., Шпрах В.В., Рожкова Н.Ю., Покровская С.А., Шестакова Н.Г. Способ прогнозирования развития гипоксически-ишемических поражений нервной системы у новорожденных. - 2000. - с. 1-3] Однак відомий спосіб малоінформативний тому, що дослідження проводились лише у третьому LO 5Г 10195 триместрі вагітності що знижує ступінь ефективності прогнозування розвитку перинатальних інтракраніальних крововиливів, крім того він не адаптований до умов ПОЛІКЛІНІЧНОГО відділення пологового будинку В основу корисної моделі поставлене завдання розробити спосіб прогнозування розвитку внутрішньокраніальних крововиливів, шляхом проведення комплексу клініко-діагностичних досліджень вагітних спрямованих на визначення перинатальних факторів ризику розвитку даної патології у дітей, які народилися без ознак асфіксії, з урахуванням найбільш значимих критеріїв, відображуючих наявність факторів ризику серед вагітних, досягти визначення достовірних математичних критеріїв прогнозу розвитку даної патології та забезпечити розрахування прогностичних коефіцієнтів адаптованих до роботи в закладах практичної охорони здоров'я, за рахунок чого підвищити ступінь ефективності своєчасного розпізнавання перинатальних факторів ризику розвитку крововиливів у мозок у дітей в усі періоди вагітності, зменшити їх поширеність, сприяти покращенню здоров я новонароджених Поставлене завдання вирішують створенням способу прогнозування розвитку перинатальних інтракраніальних крововиливів у новонароджених дітей, що включає проведення комплексу КЛІНІКОдіагностичних досліджень вагітних спрямованих на визначення прогностичне несприятливих факторів ризику та їх аналіз, за яким, згідно з корисною моделлю, прогнозування розвитку перинатальних інтракраніальних крововиливів проводять в усі періоди вагітності на підставі визначення діагностичної інформативності ознак в неоднорідній процедурі послідовного підсумовування найбільш значимих діагностичних критеріїв факторів ризику, з розрахуванням діагностичних порогів, порогових коефіцієнтів, їх послідовного підсумовування до досягнення одного із порогів та математичного обрахування в балах, за КІЛЬКІСТЮ балів визначають ступінь ризику розвиту внутрішньокраніальних крововиливів Запропонований спосіб прогнозування розвитку перинатальних інтракраніальних крововиливів у новонароджених дітей здійснюють наступним чином Проводять комплекс клініко-діагностичних досліджень вагітних спрямованих на визначення прогностичне несприятливих факторів ризику аналіз соматичного, репродуктивного та перинатального анамнезу матері досліджуваної дитини, визначають фактори ризику розвитку перинатальних інтракраніальних крововиливів у новонароджених, досліджують КЛІНІЧНИЙ перебіг ітракраніальних крововиливів у новонароджених в неонатальному періоді і на підставі визначення діагностичної інформативності ознак в неоднорідній процедурі послідовного підсумовування найбільш значимих діагностичних критеріїв факторів ризику, розраховують діагностичні пороги, порогові коефіцієнти і проводять їх послідовне підсумовування до досягнення одного із порогів та виконують математичне обрахування з використанням діагностичних критеріїв Обробку та обрахування одержаних даних проводять шляхом розрахунку прогностичних коефіцієнтів за "послідовним аналі зом A Wald " який являє собою використання послідовного відношення імовірності і є методом статистичного дослідження, характерна риса якого полягає в тому, що КІЛЬКІСТЬ спостережень, необхідних в процесі іспиту, заздалегідь не визначено Рішення про закінчення обстежень залежить на кожній даній стадії від результатів попередніх спостережень Тому, послідовний критерій відношення імовірності частіше потребує приблизно на 50% менше спостережень, чим найбільш ефективний критерій, заснований на фіксованій КІЛЬКОСТІ спостережень Для більш точного діагностичного прогнозування також використовують метод визначення діагностичної інформативності ознак по формулі С Кульбака (1967) J = 2 lg(P1/P2) (Р1 Р2) Цей метод здобув розповсюдженість як спосіб ранжирування ознак по їх диференційній інформативності Таке ранжирування не потрібно при класичній процедурі послідовного аналізу, але входить в якості необхідного елементу в неоднорідній ПОСЛІДОВНІЙ процедурі (НПП) В результаті використання неоднорідної послідовної процедури розпізнавання отримують одну з трьох відповідей "Внутрішньокраніальний вилив розвинеться', "Внутрішньокраніальний вилив не розвинеться1 або "Наявної інформації недостатньо для прийняття рішення з зазначеним рівнем надійності" - невизначена ВІДПОВІДЬ, частіше свідчить про нестачу інформації, але і про наявність проміжного стану між розвиненням або не розвиненням внутрішньокраніальних крововиливів Для прийняття одного з цих рішень порівнюють добуток відношень імовірності симптомів з діагностичним порогом На основі вище зазначеного використовують принцип прийняття рішення при ПОСЛІДОВНІЙ діагностичній процедурі використання діагностичних критеріїв (ДК), які розраховують шляхом відношення логарифмів імовірності симптомів при станах А1 (діти від матерів з високим ризиком розвитку нетравматичних внутрішньокраніальних крововиливів) та А2 ( практично здорові діти), узятій з двома знаками (розрядами) після коми та помноженій на 100 ДК=1 OOlg Р(хі/А1 )/Р хі/А2), (1) В тих випадках, коли точність визначення відношення імовірності мала, використовують логарифм з одним знаком після коми та множать його на 10 ДК=1 Olg P (хі/А1 )/Р хі/А2), (2) В першому випадку діагностичні коефіцієнти представляють собою частіше всього двозначні, а в другому випадку - частіше всього однозначні позитивні або негативні числа Позитивними вони являються в випадку переваги імовірності стану А1, що знаходиться в числівнику, негативним - в випадку переваги стану А2 їх величин алогарифмічно залежить від ступеня переваги імовірності одного із класів - А1 або А2, що зручніше при ОЦІНЦІ інформативності симптомів При математичному прогнозуванні виникнення внутрішньокраніальних крововиливів розраховують і діагностичні пороги, які також повинні були представлені у вигляді їх логарифмів, т т у вигляді 10195 порогових діагностичних коефіцієнтів. Вони ВІДПОВІДНО дорівнюють ДКпор(А1)=10Ід1- а/р, (3) ДКПОр(А2)=10Іда/(3 (4) Формула прийняття рішення при ПОСЛІДОВНІЙ діагностичній процедурі у випадку використання діагностичних коефіцієнтів здобуває вид слідуючої нерівності, при невірності якої процедуру не переривають 10lga/1 р