Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Біологічно активна протиаритмічна речовина

,

яка має низьку токсичність та виражену протиаритмічну дію у експериментах in vitro та in vivo.

Текст

Біологічно активна протиаритмічна речовина 2 3 20658 оксиетилідендифосфонатогерманат формули Mg[Ge(OH)2(Oedph)].H2O (молярная масса - 373 г/моль): O O Mg HO P O C OH OH2 Ge H3 C P O O O OH H2O OH2 , який володіє протиаритмічною дією. Винахід виконується наступним чином. Гермакорд - білий кристалічний порошок, без специфічного запаху, не-гігроскопічний, добре розчинний у воді, помірно - в етанолі, практично нерозчинний в ефірі та інших органічних розчинниках. Термостабільний (Т розкладання =170 °С), стійкий при зберіганні у субстанції, водному розчині та при стерилізації (кип'яченні). Гермакорд є продуктом реакції оксиетилідендифосфонату германія з магнієм, одержаним шляхом виділення з водного середовища. До насиченого водного розчину діоксиду германія додавали оксиетилідендифосфонову кислоту (ОЕДФ) в еквімолярному співвідношенні і упарювали на водяній лазні до половини об'єму. Потім додавали розраховану кількість ацетату магнію (молярне співвідношення германий:магний=1:1). Одержаний розчин упарювали до сиропообразного стану, обробляли ефіром, сушили до постійної маси в ексикаторі над хлоридом натрію. Вихід речовини 90 %. Проведений хімічний аналіз сполуки дозволив встановити наступний склад гермакорду. С 7,2 7,3 Н Ge H20 Знайдено, % 1,8 21,8 4,6 Обчислено, % 1,9 21,9 4,8 Mg 7,3 7.6 За результатами рентгенографічного дослідження гермакорд є рентгено-аморфною речовиною на відміну від висхідних компонентів, що підтверджує його індивідуальність. За даними хімічного і термогравіметричного аналізу гермакорд є кри-сталогидратом. Його термічне розкладання протікає у дві стадії і полягає в дегідратації і деструкції органічної частини молекули (вигоряння вуглецевих залишків і формування кінцевих продуктів). Видалення кристалізаційної води починається в інтервалі температур 70-90 °С і супроводжується ендотермічним ефектом. Сполука термічно більш стійка, ніж висхідної ліганд; в процесі розкладання не відбувається виділення останнього, про що свідчить відсутність характерних для ОЕДФ е фектів, зокрема відсутній ефект плавлення (Т=200 °С). Кінцевим продуктом є суміш конденсуючих фосфатів германію з різним ступенем полімеризації фосфа тного аніона і оксиду магнію. Спектрофотометричне встановлено, що, незалежно від рН, склад комплексу, існуючий в сис 4 темі «діоксид германію - ОЕДФ - вода», відповідає молярному співвідношенню германію до ОЕДФ 1:1. Розрахунок констант стійкості комплексу показав, що при рН-2 Ge(OH)2(H2Oedph) - IgK (константи стійкості) складав 6,11, а при рН-6 Ge(OH)2(H2Oedph) - lgK дорівнює 7,36. рН-метрично було доведено, що взаємодія германію з ОЕДФ приводить до утворення стійкого ацидокомплексу, існуючого в розчині у достатньо широкому діапазоні значень рН. рН-метричне титрування і комп'ютерний розрахунок константи кислотної дисоціації комплексу, виділеного з розчину, показав наступні значення: Ge(OH)2(H2Oedph) pK1 3,15; pK2 4,86. У ІЧ-спектрах гермакорду спостерігаються смуги поглинання, характерні для монодентатної депротонованої фосфонової групи (1100, 1050, 955 см -1), що, як і поява смуг поглинання зв'язку Ge-O (820 см-1), свідчить про наявність зв'язку германію з киснем фосфонових гр уп. Для оцінки протиаритмічної активності гермакорду проведені серії експериментів як in vitro, так in vivo. У дослідах на ізольованих смужках папілярних м'язів міокарду морських свинок гладкошерстой породи масою 200-250 г у віці 22-24 тижні за допомогою методики максимально відтворюваної частоти стимуляції ("Maximal atrial follow frequency" - MFF) [3] вивчалась його потенціальна протиаритмічна дія. На ізольованих препаратах ворітної вени щурів лінії Вістар масою 180-220 г досліджувався вплив гермакорду на механізми генерації міогенної автоматії [4]. Після декапітації тварин технологічно ізольоване серце морської свинки поміщали у препарувальну камеру, заповнену охолодженим розчином Тироде наступного складу (мМ/л): Na+ - 140,3; К+ - 5,4; Tris+ 10,0; Mg2+ - 1,1; Ca2+ - 2,5; Сl- - 149,1; глюкоза 11,5; рН складав 7,4. Під бінокулярним мікроскопом МБС-9 вирізали смужку папілярного м'язу довжиною біля 3 мм і завтовшки 1-1,5 мм, яку поміщали в проточну комірку установки для реєстрації скорочень і перфузували розчином Тироде при температурі +37 °С на протязі 40 хв із швидкістю 1,5 мл/хв. Частота стимуляції складала 1 Гц, тривалість імпульсів 2,5 мс, напруга імпульсів на електроді - 10 В. Після декапітації щурів промиті у розчині Кребса і відпрепаровані препарати ворітної вени довжиною від 4 до 6 мм і вагою 2-3,5 мг розміщувались у проточну комірку повністю та омивалися протягом 1 год розчином Кребса з навантаженням спокою 1500 мг. Перфузія судин фізіологічним розчином здійснювалася із швидкістю 1,5 мл/хв. Експерименти на препаратах ворітної вени щурів виконувались при температурі 35°С в модифікованому розчині Кребса такого складу у концентраціях (мМ/л): NaCl - 133; КСl 4,7; NaHCO3 - 16,3; NaH2PO4 - 1,38; СаСl2 - 2,5; MgCl2 - 1,2; глюкоза - 7,8. рН розчину складав 7,4. У даній роботі вивчалися реакції судин в режимі, близькому до ізометричного. Скоротлива активність ізольованих препаратів реєструвалася за допомогою механо-електричного перетворювача FTS0,1. Запис скорочень проводили на самописцях Н3031-4 (папілярний м'яз) і LKB 5 20658 120 (судинні препарати) в прямокутній системі координат. Результати дослідження показали, що гемакорд володіє вираженою про-тиаритмічною дією, тобто суттєво впливає на зміну максимально відтворюваної частоти скорочення папілярного м'язу серця (у концентраціях 10-6, 10-5 и 10-4 М/л). При ступеневому підвищенні частоти стимуляції зміна форми відтворюваного скорочення інтактних папілярних м'язів розпочиналася при 5 Гц. Гермакорд зсував цей спектр у сторону більш менших частот. Водночас дана сполука дозозалежно подовжувала фазу реполяризації. При цьому оптимальними концентраціями є 10-6-10-5 М/л. Ще однією позитивною характеристикою даної речовини, що свідчить про вираженість її антиаритмічних властивостей, є несуттєвий вплив на фазу деполяризації. Вивчення впливу гермакорду на міогенний автоматизм за допомогою реєстрації серії скорочень ворітної вени щурів показало, що даній сполуці притаманна властивість впливати на пейсмейкерську активність, тобто на активність водія ритму у гладких м'язах ворітної вени. Цей вплив проявляється синхронізацією ритму вторинних водіїв з ритмом основної частоти, що виражається нормалізацією ритму скорочень. Оцінка протиаритмічної дії гермакорду in vivo проведена на 60 щурах лінії Вістар масою 180-220 г, які знаходились у стандартних умовах віварію. Моделювання аритмій проводили шляхом введення щурам внутрішньоочеревинно (із розрахунку 13 мг/кг маси) аконітину, розведеного в 1 мл фізіологічного розчину [4]. Тривалість аритмій спостерігали на протязі 5 год після введення аконітину. Дію гермакорду досліджували за двома способами їх застосування: профілактичним (за 30 хв до введення аконітину) та к урсовим (через 30 хв після його введення). Тварини були розподілені на 3 групи: 1 - тварини з аконітиновою аритмією, які не лікувалися (контроль); 2 - тварини з аритмією, яким за 30 хв до введення аконітину вводили гермакорд; 3 - тварини з аритмією, яким його вводили через 30 хв після введення аконітину. Гермакорд вводили внутрішньоочеревинно із розрахунку 1/20 ЛД50, тобто 37,0 мг/кг. Фармакологічну дію сполук вивчали за даними реєстрації електрокардіограми (ЕКГ) у II стандартному відведенні: до моделюван 6 ня аконітинової аритмії та через кожні півгодини до повного відновлення висхідного серцевого ритму [5]. На підставі аналізу ЕКГ визначали порушення функцій збудливості, провідності та автоматизму. Реєстрацію ЕКГ здійснювали на 4-х канальному електрокардіографі фірми "Simens". In vivo на моделі аконітинової аритмії було встановлено, що гермакорд, введений як з профілактичною, так і з курсовою метою, сприяв відновленню серцевого ритму у щурів. При цьому його профілактичне введення було у 2 рази ефективніше, ніж лікувальне (табл.). У тварин, які одержували гермакорд за 30 хв до введення аконітину, вже через 2 год поява аритмій запобігалась на 25 %, скорочувалась їх тривалість, а у 46% пом'якшувалась її перебіг. Через 3 год відсоток тварин, у яких запобігалась аритмія, збільшувався у 2 рази (50%, Р

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Hermacord, biologically active antiarrhythmic substance

Автори англійською

Hodovan Vladlena Volodymyrivna, Kresiun Valentyn Yosypovych, Seifulina Inna Yosypivna

Назва патенту російською

Биологически активное противоаритмическое вещество "гермакорд"

Автори російською

Годован Владлена Владимировна, Кресюн Валентин Иосифович, Сейфулина Инна Иосифовна

МПК / Мітки

МПК: A61K 33/00, A61K 31/19

Мітки: біологічно, активна, речовина, гермакорд, протиаритмічна

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-20658-biologichno-aktivna-protiaritmichna-rechovina-germakord.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Біологічно активна протиаритмічна речовина “гермакорд”</a>

Подібні патенти