Спосіб лікування раку молочної залози

Спосіб лікування раку молочної залози, що включає неоад'ювантні курси внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії, променеву терапію, мастектомію за Галстедом, ад'ювантні та лікувальні курси поліхіміотерапії шляхом регіонарної внутрішньоар 29354 поліхіміотерапії (РПХТ) відсутні візуальні та пальпабельні чинники кордону між розповсюдженням пухлини та здоровою тканиною, основні стовбури цих артерій розміщені у зонах регіонарних лімфатичних колекторів, внаслідок чого розтини шкіри та м'яких тканин у проекціях згаданих артерій мають нагоду пролягати через уражену пухлиною зону, а стовбури артерій - бути розташовані у конгломераті метастатично уражених лімфатичний вузлів. До того ж, після втручання та опромінення на боці ураження утворюються щільні рубці, що ускладнює виділення згаданих артерій та проведення катетера, а у 5,7% випадків робить проведення катетера неможливим, у 18,3% викликає ускладнення, у 27% хворих результати лікування незадовільні [3, с. 162, 178]. Відомий також спосіб лікування раку молочної залози, який включає проведення внутрішньо артеріальної (регіонарної) поліхіміотерапії шляхом введення катетера у підключичну артерію через глибоку артерію плеча, яку виділяють з повздовжнього розтину по медіальній поверхні верхньої третини плеча та препаровки судинно-нервового пучка, де досередини від серединного нерва та назовні від локтьового розміщена плечова артерія, назад від якої відходить глибока артерія плеча, яку і виділяють на протязі 4-4,5 см, утримують на лігатурі, надсікають стінку стовбура артерії, та проводять катетер ретроградно уверх через плечову, підпахвову у підключичну артерію до місця відходження внутрішньої артерії та щито-шийного стовбура, фіксують катетер на шкірі плеча, пошарово зашивають розтин, та вводять через катетер протипухлинні хіміотерапевтичні препарати, який співпадає зі способом, що пропонується за сукупністю ознак і обраний за прототип [3, с. 123]. Недоліки способу-прототипу полягають у тому, що виділення глибокої артерії плеча потребує виконання викриття судинно-нервового пучка, що травмує його, а зміщення верхньої кіцівки змінює положення катетера, що приводить до тривалого спазму артерій верхньої кінцівки [3, с. 124]. Відомо, також, що при проведенні внутрішньоартеріальної (регіонарної) поліхіміотерапії у 98-100% випадках виникає майже неминуче ускладнення лікування хімічний ендартерііт, який в свою чергу ускладнюється при порушенні процесу коагуляції, таким грізним ускладненням як тромбози (2-5%), особливо коли тромб перекриває плечову артерію на рівні біфуркації. У випадку цього ускладнення та внаслідок того, що глибока артерія плеча з'являється основним колатеральним шляхом кровопостачаньня руки, необхідно виконувати повторні втручання на судинах (тромбемболектомія), завдяки можливості, у деякий випадках, ішемії кінцівки. Задача, на вирішення якої спрямований винахід, що пропонується, полягає у зменшенні травмування судинно-нервового плечового пучка, та забезпеченні можливості уникнення вказаних ускладнень при проведенні РПХТ, як те має місце у випадку використання для введення катетера основної колотеральної артерії, і, таким чином, забезпеченні можливості комплексного лікування хворих на місцеворозповсюджений рак молочної залози та місцевих його метастазів, поліпшення термінів безрецидивного та 5-ти річного виживання менш травматичними засобами, тобто шляхом зберігання колотерального кровообігу через зберігання глибокої артерії плеча. Поставлена задача вирішується тим, що хворим на місцеворозповсюджений рак молочної залози проводять неоад'ювантні курси внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії, променеву терапію, виконують мастектомію за Голстедом, проводять ад'ювантні та лікувальні курси поліхіміотерапії, причому регіонарну внутрішньоартеріальну поліхіміотерапію проводять через підключичну артерію, катетер у яку проводять через одну з м'язових гілок біцепса, для чого вибирають найтовщу з артеріальних м'язових гілок, або основний стовбур, препарують його протязі 2-3 см, перев'язують дистальний кінець, фіксують судину у прорізі, надсікають стінку впоперек навпіл та вводять в отвір катетер, який проводять у проксимальному напрямку до рівня грудинно-ключичного суглоба, відстань до якого вимірюють заздалегідь. Перевага даного способу полягає в тому, що дійсно, введення катетера через одну з м'язових гілок біцепса, являється менш травматичним, оскільки доступ до м'язової гілки плечової артерії простий і не потребує викриття піхви судинно-нервового пучка, тобто додаткової інтраопераційної травми с одного боку, та дозволяє зберегти основний колотеральний кровообіг с другого боку, що у подальшому у випадку неминучого хімічного ендартеріїту не потребує травматичних повторних тромбемболектомій. Ці переваги забезпечує така суттєва ознака даного способу як використання з метою катетеризації однієї з артеріальних м'язових гілок біцепса, детальний кінець якої перев'язують. Суттєвість способу, що пропонується, пояснюється малюнками: фіг. 1 - топографія плечової артерії 1, глибокої артерії плеча 2, та м'язової гілки 3 біцепса; фіг. 2 - катетер 4, введений у плечову артерію 1 через м'язову гілку 3 біцепса. Спосіб виконують таким чином. Під внутрішньовенним знеболюванням виконують розтин шкіри по медіальній поверхні верхньої третини відповідного плеча від верхнього кордону пахви на 6 см. Розтинають поверхневу пластинку, власної фасції плеча уздовж, фасцію біцепса залишають цілою, відводять біцепс латеральне гачком та спостерігають за м'язовими артеріями, гілки яких, відходячи від плечової артерії до м'яза, натягуючись, спрямлюются. Вибирають найтовщу з артеріальних м'язових гілок, або основний стовбур, препарують його на протязі 2-3 см, перев'язують дистальний кінець, підводять під стовбур металеву площадку з проріззю, фіксують судину у прорізі, надсікають стінку впоперек навпіл та вводять в отвір катетер, який проводять у проксимальному напрямку до рівня грудинно-ключичного суглоба, відстань до якого вимірюють заздалегідь. Катерер фіксують до стінки артерії 2-3 лігатурами, після чого вводять через катетер фарбу (метиленовий синій) та спостерігають за зоною забарвлення шкіри передньої грудної стінки - перевіряють дієздатність катетера. Вільний кінець катетера виводять на поверхню шкіри проколом голкою Дюфо поруч з розтином, який зашивають пошарове. Вставляють вільний кінець катетера у пристрій-заглушку, промивають їх розчином гепарину 5000 ОД на 10,0 фізіологічного розчину. На другий день починають неоад'ювантний курс внутрішньоартеріальної (регіонарної) по 2 29354 ліхіміотерапії за схемами CFT, CMF у пропонованих [4] дозах. Ліки вводять фракціями двічі на день з використанням пневматичної манжети, якою затискають плече нижче катетера на 3-4 хвилини. Після кожного введення хіміопрепаратів пристрій-заглушку та катетер промивають аналогічним розчином гепарину. По закінченні курсу катетер залишають, дають хворій рекомендації по нагляду за пристроєм-заглушкою та вільним кінцем катетера. Приклад. Хвора П., 1937 року народження, історія хвороби № 84242. Діагноз: рак правої молочної залози IV б стадії, IV клінічна група, метастази у пахвові та надключичні лімфовузли (T4N3M1L). 04.05.1992 р. виконана операція - катетеризація правої підключичної артерії через м'язову гілку бцепса за даним способом. На другий день розпочато неоад'ювантний курс внутрішньоартеріальної (регіонарної) полі хіміотерапії за схемами CFT, CMF у пропонованих [4] дозах. Ліки вводили фракціями двічі на день з використанням пневматичної манжети, якою затискають плече нижче катетера на 3-4 хвилини. Після кожного введення хіміопрепаратів пристрій-заглушку та катетер промивали розчином гепарину 5000 ОД на 10,0 фізіологічного розчину. По закінченні курсу катетер залишено, хворій надано рекомендації по нагляду за пристроєм-заглушкою та вільним кінцем катетера. Хворій П. проведено 1 курс внутрішньоартеріальної (регіонарної) поліхіміотерапії за схемою CFT, курс променевої дистанційної терапії дрібними фракціями, виконано мастектомію за Голстедом 27.07.1992 р., та ще 3 курси ад'ювантної внутрішньоартеріальної хіміотерапії через збережений катетер. Ускладнень РПХТ через катетеризацію не зафіксовано. За способом, що пропонується, проведене лікування 108 хворих. Ускладнень введення катетера та тривалого його перебування у внутрішній грудній артерії не було. Результати 3-річного виживання хворих на місцеворозповсюджений рак молочної залози - 66,5%, 5-річного - 48,7% на відміну від близько 30%, 3-річного виживання після сучасної "високодозової" хіміотерапії. Джерела інформації 1. Philips D.M., Balduci L. Current managment of breast cancer // American family physician. - 1996. V. 51(1). - P. 657-665. 2. Шпарик Я.В., Білинський Б.Т. Ад'ювантна хіміотерапія раку грудної залози. - Львів, 1997. 64 с. 3. Гаспарян С.А., Остоверхов Г.Е., Трапезников Н.Н. Регионарная длительная внутриартериальная химиотерапия злокачественных опухолей. М.: Медицина, 1970. 4. Fischer D.S., Tish Knobf M., Durivage H.J. The cancer chemotherapy handbook. - St. Louis: Mosby, 5th ed. - P. 317-327. Фіг. 1 3 29354 Фіг. 2 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 34 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4