Спосіб лікування хронічного обструктивного захворювання легень

Спосіб лікування хронічного обструктивного захворювання легень, що включає застосування 3 29850 4 дії фенспіриду полягає у блокаді транспорту іонів ні із здоровими особами спостерігалися значні кальцію (Са2+) в клітину, які необхідні для активації висхідні порушення жирнокислотного складу фосферменту фосфоліпаза А2 [3, 5]. Результатом тафоліпідів мембран еритроцитів, серед яких відмікої дії є зменшення концентрації арахідонової кисчалася поява у великій кількості міристинової лоти всередині активованої клітини (лімфоциті, (С14:0) кислоти аж до (17,66±2,34)%, а також вірофагоцити, мастоцити) та у крові з уповільненням її гідне зменшення питомої ваги стеаринової (С18:0) каскадної трансформації та зменшенням продукції кислоти, олеїнової (С18:1) кислоти та арахідонової прозапальних простагландинів (PGD2, PGF2α , (С20:4) кислоти. Виявлена в мембранах еритроцитромбоксан А2, тромбоксан В2) та лейкотрієнів 4-ої тів хворих на ХОЗЛ міристинова кислота може серії (LTB4, LTC4, LTD4, LTE4) [5]. Внаслідок цього бути опосередкованим критерієм інтенсивності зменшуються процеси ексудації, блокується хемозапальних реакцій в бронхіальному дереві, а також таксис, зменшується міграція клітин запалення і ознакою мобілізації механізмів антиоксидантного знижується активність запального процесу. захисту. Достовірне зниження питомої ваги арахіОстаннім часом в медицині все більш широкодонової жирної кислоти є доказом її вивільнення з го розповсюдження набуває метод підбору медибіологічних мембран внаслідок активації процесу каментів, в залежності від індивідуальних особлиліпідної пероксидації з наступною конверсією цієї востей організму [2]. кислоти в циклооксигеназному і ліпооксигеназному Задача, яку вирішує спосіб що заявляється, метаболічному каскаді. полягає в визначенні диференціальноНезаперечним є також той факт, що у хворих діагностичного критерію. на ХОЗЛ вірогідне підвищення питомої ваги насиТехнічний результат, що досягається, буде чених жирних кислот (62,57±1,89)% з відповідним полягати в підвищенні ефективності лікування зниженням питомої ваги ненасичених жирних кисХОЗЛ. лот (37,43±1,89)% та поліненасичених жирних кисПоставлена задача досягається тим, що у вілот (24,23±1,42)% призводить до порушення жирдомому способі лікування ХОЗЛ, шляхом застосунокислотної рівноваги, збільшення ригідності вання лікарських препаратів, згідно корисної моліпідного бішару і мембрани в цілому (табл.1). делі, за допомогою газорідинної хроматографії Аналіз жирнокислотного спектру мембран ериоцінюють комплекс показників жирнокислотного троцитів у хворих на ХОЗЛ в динаміці лікування спектру клітинних мембран еритроцитів і при вмісті показав наявність двох векторів змін, що послужиарахідонової (С20:4) кислоти у мембранах еритроло причиною поділу пацієнтів на дві підгрупи. цитів менше 8% та при коефіцієнті співвідношення Позитивні зміни у жирнокислотному спектрі на вмісту міристинової до арахідонової кислоти вище тлі лікування фенспіридом спостерігалися у всіх 2 призначають фенспірид у добовій дозі 160мг, пацієнтів підгрупи А. Аналіз показників після проперед їжею, протягом 3 тижнів. веденого лікування показав вірогідне зниження Спосіб здійснюється наступним чином: у хворівня міристинової (С14:0) кислоти та суми насирих на ХОЗЛ проводять екстракції ліпідів, гідроліз, чених жирних кислот, а також вірогідне підвищенметилування вищих жирних кислот еритроцитів та ня питомої ваги арахідонової (С20:4), суми ненагазохроматографічний аналіз спектру ліпідів здійссичених та суми поліненасичених жирних кислот нювали із застосуванням хроматографа серії (табл. 2) в мембранах еритроцитів. Співвідношен„Цвет-500" [4]. ня ПНЖК : ННЖК : НЖК після проведеного лікуУ процесі обстеження 31 хворих на ХОЗЛ в вання склало 1:1,4:1,8, що наближається до анастадії загострення, використовувались традиційні логічного співвідношення у здорових осіб. клінічні, рентгенологічні, електрофізіологічні, фунУ 13 пацієнтів підгрупи Б висхідні параметри кціональні і лабораторні методи обстеження та жирнокислотного спектру мембран еритроцитів дослідження жирнокислотного спектру мембран характеризувалися таким вмістом арахідонової еритроцитів. Контрольну груп у становили 20 прак(С20:4) кислоти (14,1±1,1)%, що наближався до тично здорових осіб. Усі хворі були чоловічої ста ті вмісту цієї жирної кислоти у здорових осіб, а також віком від 40 до 65 років і отримували дозу Фенспізначно нижчим вмістом міристинової (С14:0) кисриду в 160мг/добу (поділену на 2 прийоми по 80мг, лоти - (14,2±1,6)%, ніж у хвори х підгрупи А. Кое фівранці та ввечері). Усі пацієнти були поділені на 2 цієнт співвідношення вміст міристинової до вмісту підгрупи в залежності від типів виявлених поруарахідонової кислоти склав 1,0. Аналіз показників шень жирнокислотного складу мембран еритроципісля проведеного лікування виявлено у 12 пацієнтів, в першу чергу - питомої ваги арахідонової кистів підгрупи Б (93% хворих) тенденцію до підвилоти. У підгрупу А увійшли 18 пацієнтів, у яких в щення рівня міристинової (С14:0) кислоти, вірогідмембранах еритроцитів виявили низьку питому не зниження вмісту ненасичених жирних кислот вагу арахідонату в межах (7,07±1,03)% та значне лінолевої (С18:2) та арахідонової (С20:4) в мемпереважання насичених (65,18±2,90) % над ненабранах еритроцитів. Погіршилося також співвідсиченими жирними кислотами (34,82±2,90)%. До ношення між насиченими та ненасиченими жирпідгрупи Б увійшли 13 пацієнтів, у яких в мембраними кислотами - вірогідно підвищилася сума нах еритроцитів виявили майже вдвічі вищу питоНЖК, відповідно зменшилася сума ННЖК та сума му вагу арахідонату (14,05±1,10)%, що відповідала ПНЖК. Співвідношення ПНЖК:ННЖК:НЖК після вмісту цієї кислоти у здорових осіб (13,9±0,7)%. проведеного лікування склало 1:1,5:3,3, що значно Диспропорція між насиченими і ненасиченими живідрізняється від аналогічного співвідношення у рними кислотами в мембранах еритроцитів у цих здорових осіб і стало гіршим, ніж було перед лікупацієнтів була значно меншою. ванням. У всіх обстежених хворих на ХОЗЛ у порівнян 5 29850 6 В результаті проведених нами досліджень відс. значено високу клінічну, функціональну та лабора2. Сучасні аспекти впливу фенспіриду на жирторну ефективність лікування Фенспіриду у всіх нокислотний метаболізм, імунологічну реактивхворих підгр упи А випадків, де спостерігали низьність та гемореологічний статус при хронічному кий вміст арахідонової (С20:4) ЖК у мембранах обструктивному захворюванні легень / Дудка П.Ф., еритроцитів менше 8 %, а також коефіцієнт співІльницький P.I., Соколова Л.І. та ін. // Лікарська відношення вміст міристинової до вмісту арахідосправа. Врачебное дело. - 2005. - № 7. - С. 60-64. нової кислоти, що перевищує 2. При вмісті арахі3. Яшина Л.А., Фещенко Ю.И. , Полянская М.А. донової (С20:4) кислоти вище 12% та коефіцієнті и др. Эффективность фенспирида (эреспала) в співвідношення вміст міристинової до вмісту арабазисной терапии хронического обструктивного хідонової кислоти менше 1,5 позитивна клініко бронхита // Укр. пульмонол. журн. - 2003. - № 3. лабораторна динаміка становила 39%, без вираС. 30-37. женої позитивної динаміки склала 47 % та в 16 % 4. Яременко О.Б., Камиш О.Ю., Брюзгіна Т.С. спостерігали погіршення. Оцінка жирнокислотного складу ліпідів крові у хвоТому рекомендовано використовува ти критерії рих на ревматоїдний артрит // Медична хімія. до призначення фенспіриду у добовій дозі 160мг 2005. - № 2. - С. 86-88. низький вміст арахідонової (С20:4) жирної кислоти 5. Evrard Y., Kato G., Bodinier M.C. Fenspiride у мембранах еритроцитів на рівні 6-8%, а також and inflammation in experimental pharmacology // коефіцієнт співвідношення вміст міристинової до Eur. Resp. Rev. - 1991. - 1 (Rev. 2). - P. 93-100. вмісту арахідонової кислоти, що перевищує 2. 6. Global Initiative forr Chronic Obstruktive Luing Література: Disease (GOLD). Global strategy for the diagnosis, 1. Зенков Н.К., Меньшикова Е.Б., Шегрин С.М. manamegent, and prevention of chronik obstmk-tive Окислительный стресс, диагностика, терапия, pulmonsri disease: NHLBI/WHO Workshop, 2003. профилактика. - Новосибирск: РАМН, 1993. - 181 19 p. Таблиця 1 Жирнокислотний склад мембран еритроцитів у здорових осіб і хворих на ХОЗЛ перед лікуванням . Назва жирної кислоти (ЖК) Здорові особи n=20 Хворі на ХОЗЛ n=31 С14:0 міристинова ЖК сліди 17,66±2,34 С15:0 пентодеканова ЖК сліди 0,95±0,42 С16:0 пальмітинова ЖК 33,6±0,8 33,53±1,13 С17:0 гептадеканова ЖК сліди 1,51±0,25 С18:0 стеаринова ЖК 17,6±0,6 10,24±1,23* С18:1 олеїнова ЖК 20,5±0,9 13,2±0,83* С18:2 лінолева ЖК 14,5±1,1 12,9±0,84 С20:3 дігомо-γ-ліноленова ЖК сліди 1,84±0,6 С20:4 арахідонова ЖК 13,9±0,7 10,0±0,97* Сума насичених жирних кислот (НЖК) 51,2±1,4 62,57±1,89* Сума ненасичених жирних кислот (ННЖК) 48,8±1,4 37,43±1,89* Сума поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) 28,4±1,0 24,23±1,42* Примітка: * різниця показника у порівнянні із здоровими особами вірогідна (р