Спосіб лімфотропної терапії у хворих на гостру набрякову та хронічну форму панкреатиту в зоні клубових колекторів

Спосіб лімфотропної терапії у хворих на гостру набрякову та хронічну форму панкреатиту в 3 32521 лімфотоку із наступним зменшенням кількості ліків, доставлених до підшлункової залози. Використання 0,25% розчину новокаїну зменшує частоту та амплітуду скорочень лімфангіона, що негативно впливає на лімфопотік [11]. Відсутність гепарину зменшує швидкість лімфотоку у зв'язку з відсутністю зниження антикоагулянтних властивостей крові. Запропонована поперекова блокада за Романом Л.І. та Столяром В.Ф. для лікування гострого та хронічного панкреатитів. При її проведенні хворому у положенні на боці в поперековій області (чотирикутника Лесгафта-Гринфельта) проводять анестезію шкіри, а довгою голкою доходять до 12го ребра. Далі голкою проходять під нижнім краєм ребра на глибину 5-8мм і її кінець опиняється в заочеревинному просторі, про що свідчить легкий вихід розчину анестетика із шприца. Вводять 100150мл 0,25% розчину новокаїну, в який можна додавати інгібітори ферментів підшлункової залози, антибіотики, спазмолітики. Блокаду повторюють з протилежного боку [8]. Недоліками даної модифікації лімфотропної терапії є введення медикаментів, які у даному наборі не посилюють лімфовідтік від підшлункової залози. Це не ліквідує набряк останньої і не спричинює покращення кровотоку в залозі. Не відбувається покращення дренуючої функції лімфатичної системи, що унеможливлює достатню санацію усіх лімфатичних колекторів підшлункової залози, так як потік лімфи захоплює незначну частину лімфатичних судин та вузлів і в результаті достатньої концентрації ліків у враженій залозі не створюється. Відсутність лідази зменшує об'єм лімфотоку та санацію лімфатичних капілярів і вузлів. Відсутність аскорбінової кислоти зменшує інтенсивність лімфотоку із наступним зменшенням кількості ліків, доставлених до підшлункової залози. Використання усього 200-300мл 0,25% розчину новокаїну не зменшує часто ту та амплітуду скорочень лімфангіона, і веде до уповільнення лімфотоку [9]. Відсутність гепарину зменшує швидкість лімфотоку в зв'язку з відсутністю зниження антикоагулянтних властивостей крові. Описане Школьніковим-Селівановим введення 150-250мл 0,25% новокаїну з одного боку і такої ж кількості з протилежного у клітковину, яка оточує загальні клубові артерії і вени. Вона має на меті знеболення та переривання патологічної імпульсації від кісток та органів тазу і нижніх кінцівок. Введення медикаментів здійснюється з обох боків, яка розташована на 1-2см медіальніше переднього верхнього вістя клубової кістки. Спочатку знеболюють шкіру. Далі довгу голку (12-16см) проводять, направляючи її косим зрізом, по внутрішній поверхні клубової кістки до клубових судин. В процесі руху голки постійно передпосилається розчин новокаїну. Середня глибина занурення голки 1214см від шкіри. Обов'язково необхідно перевірити місце знаходження кінця голки після повного її занурення потягуванням клапану на себе і при появі в шприці крові - голку підтягують до себе на 0,5-1см. Описана маніпуляція самим автором називається новокаїнова блокада. Вона рекомендована 4 для ліквідації больового синдрому. Блокада проводиться одноразово, а не лікувальним циклом. У переліку медикаментів відсутні лідаза, антикоагулянти, антибіотики та спазмолітини, а це не спричинює посилення відтоку лімфи від підшлункової залози і не веде до зменшення її набряку і порушення інших її функцій. Дана блокада не сприяє відновленню колатерального і ретроградного лімфовідтоку від підшлункової залози в процесі її запалення. Найближчим способом лімфотропного лікування хронічного панкреатиту ті гострої набрякової форми та обраний за прототип [Левін Ю.М., Казанцев Г.Б] є спосіб, який передбачає введення медикаментів у зоні середньої третини гомілки. В той же час цей спосіб не дозволяє санувати усі групи лімфатичних капілярів та вузлів [5]. Задача корисної моделі, що вирішується, є розробка нової та доступної в широкому використанні модифікації методики й техніки виконання лімфотропної терапії у зоні клубових колекторів лімфи з метою отримання кращих результатів консервативної терапії загострення хронічного панкреатиту та набрякової форми гострого, а також попередження ускладнень. Технічним результатом є підвищення ефективності лікування хворих на загострення хронічного та набрякову форму гострого панкреатиту. За методикою введення медикаментів, яку запропонував Школьніков-Селіванов, пропонується вводити послідовно з проміжком 5-8 хвилин наступні препарати: фармакологічні збудники лімфоутворення, спазмолітики, антикоагулянти, знеболюючі і останнім добову дозу антибіотика. Цикл лікування складається із 5-10 щоденних процедур. Введення препаратів здійснюють почергово зліва і справа. В якості фармакологічних збудників лімфоутворення використовують 64 ОД лідази, розведеної у 5мл 0,5% розчину новокаїну. Голка не видаляється до кінця процедури. Із спазмолітиків використовують 2мл Но-шпи, яку вводять у ту саму голку, що і ферменти. Як антикоагулянт використовують 5000 О гепарину. Із знеболюючих використовують новокаїн 0,5% 10мл, яким розводили ферменти та антибіотики. Як антибіотик використовували 2г ампіцилліну, або 1г цефазоліну. або 1г цефтриаксону, або 80мг гентаміцину. Хворим проводилась загальноприйнята інфузійна та антибактеріальна терапії. За запропонованою модифікацією місце введення медикаментів вибирати необхідно наступним чином: ліки вводять з одного боку і з протилежного у клітковину, яка оточує загальні клубові артерії і вени, а також супроводжуючі їх лімфатичні капіляри і лімфатичні колектори, має на меті знеболення та посилення лімфо утворення і лімфо відтоку від підшлункової залози у ретроградному і колатеральному напрямках. Маємо на увазі повне або часткове порушення дренування лімфатичними капілярами міжтканинної рідини із підшлункової залози в процесі її гострого або хронічного запалення за рахунок ферментативного або токсичного їх тромбування. Введення медикаментів здійснюється з обох боків через точку, яка розташована на 1-2см медіальніше переднього верхнього вістя 5 32521 клубової кістки. Спочатку знеболюють шкіру. Далі довгу голку (12-16см) проводять, направляючи її косим зрізом, по внутрішній поверхні клубової кістки до клубових судин, які супроводжують лімфатичні судини та вузли. В процесі руху голки постійно передпосилається розчин новокаїну. Середня глибина занурення голки 12-14см від шкіри. Обов'язково необхідно перевірити місце знаходження кінця голки після повного її занурення потягуванням клапану на себе і при появі в шприці крові - голку підтягують до себе на 0,5-1см. Використовується 20 міліметровий шприц з довжиною голки 14-16см, яка до введення останнього препарату не видаляється і не змішується. Приклади конкретного використання способу Приклад 1. Хворий К., 31 рік, історія хвороби №2463, мешканець міста Суми. Знаходився під спостереженням з 12.02.07 до 20.02.07р. Був госпіталізований у хірургічне відділення Сумської обласної клінічної лікарні із скаргами на ниючий оперізуючий біль в області живота та попереку, здуття живота, затримку газів, спрагу, н удоту, багаторазову блювоту, яка не приносила полегшення. Біль іррадіював у ліве надпліччя. На основі даних анамнезу та об'єктивного обстеження було встановлено діагноз: хронічний панкреатит у стадії загострення. Визначені показники активності запального процесу: лейкоцити крові 10,8*109 віл, діастаза крові 33г/мас л, цукор крові 6,8ммол/л., креатини 55мкмоль/л., сечовина 4,3ммоль/л. Ультразвукове обстеження підшлункової залози: збільшена головка 4,7см; тіло 1,7см; хвіст 1,8см; підвищена ехогенність та неоднорідність залози, в проекції головки виявляються рідинні утворення до 2,5см в діаметрі. Проведене лімфотропне лікування у зоні клубових колекторів лімфи протягом 8 днів та загальноприйнята інфузійна та антибактеріальна терапії. Після курсу лікування спостерігалося покращення стану пацієнта зі зменшенням больового синдрому, нормалізацією функцією шлунковокишкового тракту, зменшенням лейкоцитів до 4,2*109 на л, цукру крові 4,3ммоль/л, діастази 10г/год, креатину 30мкмоль/л, сечовини 3,0ммоль/л. При контрольному УЗД обстеженні головка підшлункової залози 4,2см, тіло 1,4см, хвіст 1,6см, зниження ехогенності, структура однорідна, рідинні порожнини в проекції головки не виявляються. Приклад 2. Хворий П., 29 років, історія хвороби №2468, мешканець села Миропілля Сумської обл. Знаходився під спостереженням з 13.02.07 до 22.02.07р. Госпіталізований у хірургічне відділення Сумської обласної клінічної лікарні із скаргами на ниючий оперізуючий біль в області живота та попереку, здуття живота, затримку газів, біль іррадіював у ліве надпліччя, спрагу, нудо ту, багаторазову блюво ту, яка не приносила полегшення. На основі даних анамнезу та об'єктивного обстеження було встановлено діагноз: гострий панкреатит. Визначені показники активності запального процесу: лейкоцити крові 11,6*109 в 1л, діастаза крові 53г/мас л, цукор крові 5,8ммоль/л., креатини 108мкмоль/л., сечовина 8,8ммоль/л. Ультразвукове обстеження підшлункової залози: збільшена 6 головка 5,7см; тіло 4,7см; хвіст 2,6см; підвищена ехогенність та неоднорідність залози. Проведене лімфотропне лікування у зоні клубових колекторів лімфи протягом 9 днів та загальноприйнята інфузійна та антибактеріальна терапії. Після курсу лікування спостерігалося покращення стану пацієнта зі зменшенням больового синдрому, нормалізацією функцією шлунковокишкового тракту, зменшенням лейкоцитів до 4,0*109 на л, цукру крові 5,0ммоль/л., діастази 15г/год, креатинину 31мкмоль/л, сечовини 4,2ммоль/л. При контрольному УЗД обстеженні головка підшлункової залози 4,9см, тіло 4,5см, хвіст 2,0см, зниження ехогенності структура однорідна, рідинні порожнини не виявлялись. Спосіб, що пропонується, розроблений на базі хірургічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні. У всіх хворих було досягнуто одужання за результатами суб'єктивного та об'єктивного обстежень з покращенням самопочуття, ліквідацією ознак гострого та хронічного панкреатиту в стадії загострення. Спосіб, що пропонується, дозволяє ефективно та безпечно лікувати хворих на гострий набряковий панкреатит та загострення хронічного в умовах стаціонару. Література: 1. Гальперин Э.И. О применении сандостатитна в хир ургии //Хир ургия. 2004. - №9. - С.45-46. 2. Дроздова А.С. Применение сандостатина при болезнях органов пищеварения //Рос. гастроэнтерологический журнал. - 2005. - №1. - С.46-49. 3. Казанцев Г.Б. Выбор лечебной тактики при панкреонекрозе. Дис. канд. мед. наук, Москва, 1990. 4. Кочнев О.С. Хир ургия неотложных заболеваний. - Казань. - 1981. - С.125-149. 5. Левин Ю.М. Основы лечебной лимфологии. - М.: Медицина., 1986. - С.145 - 146. 6. Обще хирургические навыки /под ред. проф. В.И.Оскреткова. - М.: Медицинская книга, Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2002. - 206с. 7. Охлобыстин А.А. Современная терапия хронических панкреатитов //Врач. - 2004. - №5. С.60-62. 8. Оскретков В.И. Общехир ургические навыки. М.: Медицинская книга, Н. Новгород. Изд-во НГМА, 2002. - 206с. 9. Панченко Р.Т., Выренков Ю.Е., Ярема И.В. и др. Эндолимфатическая антибиотикотерапия. - М.: Медицина, 1984. - 240с. 10. Савельев B.C. Панкреонекроз. Состояние и перспектива //Хирургия. - 1993. - №6. - С.22-28. 11. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека //М.: Медицина, 1968. - Том 2. - 502с. 12. Ярошко В. Г. Комп'ютерна томографія з позицій стандартів діагностики і лікування гострого панкреатиту //Клінічна хірургія. - 2005. - №2. - С.2022. 13. Egidio A., Shein M. Surgical strategies in the treatment of pancreatic necrosis and infection //Br.J.Sug., 1991. - №78 (2). - P.133-137. 13. Imrie C, Prognosis of acute pancreatitis //Ann. Ital.Chir., 1995. - №66 (2). - P.187-189. 7 Комп’ютерна в ерстка Л. Купенко 32521 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601