Спосіб моделювання деформації хребта

Спосіб моделювання деформації хребта, який включає здійснення асиметричних навантажень м'язів лівої та правої половин тулуба в період інтенсивного росту хребта піддослідної тварини шляхом утримування її в кільцеподібній гофрованій трубці зі сходинками різної висоти по всій довжині трубки. (19) (21) u200800386 (22) 11.01.2008 (24) 26.05.2008 (46) 26.05.2008, Бюл.№ 10, 2008 р. (72) КУКУРУЗА ЮРІЙ ПЕТРОВИЧ, UA, КОЛІСНИК ПЕТРО ФЕДОРОВИЧ, UA, ГЕРАСИМЕНКО ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA (73) ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.І. ПИРОГОВА, UA 3 Фіг.8 - препарат з грудного відділу хребта з вираженою базофілією желатинозного ядра міжхребцевого диску внаслідок його звапнення. Фіг.9 - препарат грудного відділу хребта та міжхребцевого диску з групи контролю. Фіг.10 - препарат грудного відділу хребта з кістковим екзостозом на вентральному боці. Фіг.11 - препарат з глибоких задніх паровертебральних м'язів з заміщенням м’язової тканини жировою. Фіг.12 - препарат грудного відділу хребта з клиновидною деформацією та вираженою осифікацією міжхребцевого диску. Фіг.13 - препарат з міжхребиевого диску з явищами його осифікації та звапнення. Фіг.14 - препарат з грудного хребця з потовщеними та переорієнтованими трабекулами губчатої речовини. Фіг.15 - препарат грудного відділу хребця з заміщенням міжхребцевого диску гіаліновим хрящем і кістковою тканиною. Фіг.16 - препарат грудного відділу хребта із зміщенням желатинозного ядра міжхребцевого диску у вентральний бік та потовщенням фіброзного кільця на дорзальному боці. Фіг.17 - гофрована трубка. Спосіб здійснюється таким чином. В експерименті задіяно 18 щурів, які були поділені на дві групи. Перша група складала 9 щурів, з них 4 самці і 5 самок. Друга група складалась з 9 щурів, з них 3 самки і 6 самців. Використовували імбрідінгову лінію "Август". Вік складав 1 місяць. Експеримент тривав 3 місяці та перебігав в період інтенсивного росту тварин. Пристрій, у якому утримували щура складався із гофрованої трубки 1 довжиною 80см, внутрішній діаметр якої мав 3см, вентиляційних отворів 2, муфти 3, а також силіконових сходинок 4 (а, в) на протезі всієї довжини трубки. Внутрішній діаметр трубки міг варіювати лід час експеримента в бік зростання, враховуючи процеси росту тварини (Фіг.1). Вентиляційні отвори 2 мали розмір 5´20мм та були розташовані на всьому протязі трубки. Сходинка а за висотою менша сходинки в (Фіг.2). Дана конфігурація створена з метою нерівномірного навантаження лівої та правої половин тулуба тварини для формування сколіотичної деформації у піддослідних щурів. Механізм формування сксліотичної деформації. Лівобічний сколіоз отримували шляхом створення напрямку руху щура. в пристрої за годинниковою стрілкою, коротка сходинка була з правої половини підлоги, довша - з лівої, при цьому відмічалось асиметричне навантаження м'язів з переважним навантаженням паравертебральних м'язів справа у зв'язку з більшою амплітудою рухів в правій нижній та верхній кінцівках. Під час пересування відбувалось спастичне скорочення м'язів правої полони тулуба. М'язи лівої половини атрофувались. Вищезгадані зміни характеризують м'язовий дисбаланс, який можна розцінити як сколіотичну поставу, що з початковою стадією сколіотичної хвороби. Правобічний сколіоз формувався відповідно при пересуванні щура проти годинникової стрілки. Прогресування викривлення 32667 4 досягалось відповідно створенням коротшої сходинки й лівого боку підлоги. Для контролю за станом хребта у піддослідних тварин використовувався рентгенологічний метод. Знімки робили двічі: на печатку експерименту та наприкінці в момент завершення ростового стрибка тварини на 75-78 день експерименту. З метою об'єктивізації змін, виявлених в ході дослідженню використовувався гістологічний метод. В ході його проведення і дослідження тіл хребців, міжхребцевих дисків, зв'язкового апарату хребту та глибоких паравертебральних м'язів, в якості матеріалу вибрано грудні сегменти хребта з відповідним зв'язковим апаратом та м'язами 5 лабораторних тварин. До групи контролю внесено матеріал п'яти лабораторних тварин, на яких експеримент не проводився. З фіксованого в 10% нейтральному формаліні матеріалу після проведеної декальцинації виготовлювались парафінові зрізи, забарвлені гематоксиліном та еозином, а також пікрофуксином для виявлення колагенових волокон. Основні зміни на гістологічних зрізах відмічались в міжхребцевих дисках хрящевій тканині, зв'язковому апараті та м'язовій тканині. Вони мали асиметричний характер. Висота тіл хребців з вентрального боку впорівнянні з дорзальнім поступове зменшувалась, формувалась передня клиновидність. В експериментальній групі помітно потовщувався компактний шар кортикальної пластинки хребців, в 2-2,5 рази витончовувались верхні та нижні хрящові пластинки, внаслідок чого хребці набували вигляд частині тіл поперечному січенні. В губчатій трапеції на хребців відмічалось переорієнтування трабекул в напрямку більшого механічного навантаження, найбільш, масивні вони були з вентрального боку хребців. Тут відмічалось зміщення пульпозного ядра внаслідок тиску на замикальну пластинку тіл хребців. Товщина міжхребцевих дисків в експериментальній групі склала в середньому 0,45мм, тобто була меншою ніж в контрольній групі (0,8мм). Зменшення, товщини дисків в основному обумовлено зменшенням об'єму їх студенистого ядра. Звернула на себе увагу також клинсподібність форми дисків. Фіброзне кільце міжхребцевих дисків випиналось в дорзальний бік, в той час як зміщення желатинозного ядра відбувалось у вентральних бік. Форма ядра набула нерівномірного сплощеного вигляду у сагітальній площині на поперечних зрізає. При випинанні фіброзного кільця з гіалінового хряща у вентральних відділах дисків навколо зміщеного ядра формувалась зріла кісткова тканина, що можна полонити збільшенням тиску ядра на замикальні пластинки хребців. Зв'язковий апарат (поздовжні та міжостисті зв'язки) також змінювався, збоку сполучної тканини зв'язок відмічалось вогнище набухання колагенових волокон. Тканина глибоких паравертебральних м'язів розміщувалась в проміжку між остистими відростками і характеризувалась паралельним ходом більшості м'язових волокон. Діаметр волокон з вен" трального боку м'язів був меншим в порівнянні з дорзальною поверхнею і складає 20мкм, а діаметр дорзальних волокон сягає 28мкм. Крім атрофічних 5 волокон спостерігались набряклі волокна зі збільшеною цитоплазмою, поперечна вичерченість в яких зникала, а ядра розміщувались нерівномірно, що характерно для ценкеровського (восковидного) некрозу м'язів, який може виникати в зонах неглибокої ішемії при збереженні редукованого колатерального кровотоку. Таким чином, результати гістологічного дослідження підтверджують розвиток у 32667 6 експериментальних тварин компенсаторнопристосувальних та патологічних змін на тканевому рівні в тілах хребців, міжхребцевих дисках, зв'язковому апараті та паразертебральних м'язах. При прямоходінні та нерівномірному навантаженні на хребет такі зміни можуть бути морфологічною основою для формування деформації хребта як з сагітальній (кіхфотична деформація) так і в фронтальній (сколіотична деформація) площинах. 7 Комп’ютерна верстка Н. Лисенко 32667 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601