Пристрій для розбирання та збирання колісних пар

Пристрій для розбирання та збирання колісних пар, що містить два повзуни, розміщені на напрямних з можливістю зворотно-поступального 3 32986 Але петлеві котушки, що є дисковими котушками, зігнутими навпіл, мають, зважаючи на вищевикладене, більше ніж у два рази більший розмір в подовжньому (вісевому) напрямі, ніж дискові котушки. Це не дозволяє використовувати петлеві котушки при демонтажі колісних пар локомотивів багатьох типів, оскільки в безпосередній близькості до внутрішнього торця маточини знаходяться зубчаті колеса, підшипники, елементи корпусів редукторів, і ввести петлеві котушки в обмежений простір між цими деталями і маточиною колеса не представляється можливим. Крім того, виконання верхніх і нижньої котушок водоохолоджуваними і виконаними з трубок ускладнює і здорожує процес їх виготовлення і експлуатації, оскільки вимагає додаткового енергоносія - води, а у разі її відсутності або падіння тиску індуктор не може бути використаний. Як видно з ілюстрацій, у відомому пристрої замикання магнітопроводів (верхніх і нижніх) здійснюється на маточину і обід колеса. Однак, якщо для вагонних (необандаженних) коліс таке можливе, то для локомотивних неприйнятно, оскільки заздалегідь з колісних пар знімають бандажі і тільки тоді колісні центри знімаються з вісі. До того ж при такому замиканні зростає витрата електроенергії через нагрів всіх о хоплюваних магнітопроводами елементів колеса: маточини, диска, обода, - тоді як для ефективного розбирання необхідний нагрів лише маточини і прилеглої до неї частини диска. Задачею запропонованої корисної моделі є зниження енерговитрат, зокрема електроенергії і води, спрощення, здешевлення і розширення технологічних (функціональних) можливостей пристрою, зменшення його габаритів. Поставлена задача розв'язується тим, що у відомому пристрої для демонтажу колісних пар, що містить два повзуни, розміщені на напрямних з можливістю зворотно-поступального переміщення в протилежних напрямах, і вертикальний індуктор, що складається з двох частин, згідно корисної моделі, одна частина індуктора виконана у вигляді двох послідовно і сполучених неохолоджуваних котушок, кожна з яких оснащена магнітопроводами, разом з якими розміщена на повзунах, і виконана у вигляді плоского зігнутого овалу, вн утрішня поверхня якого повторює форму поверхні маточини, а інша - у вигляді кільцевої неохолоджуваної котушки з магнітопроводами. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями. На Фіг.1 і Фіг.2 зображено пристрій для розбирання і збирання колісних пар, на Фіг.1 - вигляд збоку, на Фіг.2 - вигляд зверху. На Фіг.3 - вузол 1 на Фіг.1, на Фіг.4 - верхня котушка, вигляд збоку і зверху. Нижня і верхня частини індуктора для нагріву колеса або колісного центру 1 при розбиранні або збиранні з віссю 2 виконані рухомими у вертикальному напрямі. Нижня частина містить круглу неохолоджувану індукційну котушк у 3 і шість пар магнітопроводів. Кожна пара складається з нерухомого щодо котушки магнітопровода 4 і рухомого у вертикальній площині магнітопровода 5. Переміщення магнітопровода 5 вгору здійснюється пружиною 6, а вниз - під дією ваги колеса 1. Коту 4 шка 3 і магнітопроводи 4 нерухомо закріплені на плиті 7. Верхня частина індуктора містить дві послідовно і згідно сполучені неохолоджувані котушки 8, кожна з яких виконана у вигляді плоского зігнутого овалу вн утрішня поверхня якого повторяє форму поверхні маточини, і шість пар магнітопроводів. Кожна пара складається з магнітопровода 9, нерухомого щодо котушки, і магнітопровода 10, рухомого у вертикальній площині. Переміщення магнітопровода 10 вгору здійснюється колесом 1, а вниз - під дією власної ваги магнітопровода. Котушки 8 і магнітопроводи 9 нерухомо закріплені на основах 11 повзунів 12. Нерухомі магнітопроводи 4 і 9 замикаються відповідно на зовнішній і внутрішній торці маточини, а рухомі 5 і 10 - на зовнішні і внутрішні частини диска, що прилягають до маточини колеса. Котушки 3 і 8 виготовлені з мідного проводу прямокутного перетину. Кожен повзун пневмоциліндром 13 переміщується в горизонтальній площині по циліндрових напрямних 14, встановлених на траверсі 15. Плита 7 і траверса 15 двома пневмоциліндрами 16 переміщаються у вертикальному напрямі вгору по чотирьох кругли х колонах 17, вниз плита 7 переміщується пневмоциліндрами 16, а траверса 15 опускається під дією власної ваги. У крайньому верхньому положенні траверса 15 може фіксуватися на колонах 17 стопорами 18. Пневмоциліндри 16 шарнірно закріплені на рамі 19 пристрою, а штоки їх також шарнірносполучені з кільцевою опорою 20, яка, у свою чергу, шарнірно сполучена з плитою 7. Така конструкція дозволяє уникнути перекосу плити 7 при переміщенні її по колонах 17. Попередня орієнтація з'єднання колеса з віссю або колеса при збиранні з віссю в радіальному напрямі проводиться чотирма напрямними кронштейнами 21, встановленими на траверсі 15. Точне базування з'єднання або колеса здійснюється відповідно внутрішньою або зовнішньою поверхнею стакана 22, жорстко закріпленого на рамі пристрою. У вертикальному напрямі з'єднання, що розбирається утримується трьома фіксуючими пристосуваннями, розташованими навколо колеса, яке знімається, під кутом 1200 одне до іншого. Фіксуюче пристосування складається з кронштейна 23, на якому закріплена планка 24 з регулювальним гвинтом 25. Планка 24 переміщується по кронштейну 23 в радіальному напрямі залежно від вигляду і розмірів деталі, що знімається з вісі (цільнокатане колесо або колісний центр) і фіксується на ньому стопорним гвинтом 26. Базуючі і фіксуючі пристосування дозволяють легко встановлювати в пристрій з'єднання, що розбирається та з достатньою точністю розташовува ти деталь, що знімається, в індукторі і переміщати її уздовж вісі пневмоциліндрами 16. Управління пневмоциліндрами 13 і 16 здійснюється пневморозподілювачами 27, 28. Пристрій при розбиранні з'єднання працює таким чином. Пневмоциліндрами 16 траверса 15 підіймається вгору і фіксується стопорами 18, після чого плита 7 цими ж пневмоциліндрами 16 опускається 5 32986 вниз. Пневмоциліндрами 13 повзуни 12 переміщуються в початкове положення - крайнє від вертикальної вісі пристрою. Вантажопідйомним механізмом з'єднання, що розбирається, встановлюється в пристрій так, щоб вісь 2 увійшла в розточку стакана 22 до упору в торець. Пневмоциліндрами 13 повзуни 12 переміщуються в робоче положення (до вертикальної вісі пристрою). Пневмоциліндрами 16 плита 7 підіймається до упору торців маточини колеса 1 в магнітопроводи 4 і 9. Планки 24 на кронштейнах 23 встановлюються так, щоб регулювальні гвинти 25 розташовувалися над ободом колеса або колісного центру, після чого планки 24 фіксуються стопорними гвинтами 26. Регулювальні гвинти 25 завертаються до торкання торця колеса і стопоряться контргайками. Вийнявши стопори 18 з колон 17, пневмоциліндри 16 перемикаються на рух вниз, при цьому зусилля через планки 24 передається на колесо 1. Включається індуктор і здійснюється нагрів маточини колеса і прилеглої до неї частини диска. У міру нагріву колеса відбувається розбирання з'єднання, яке супроводжується переміщенням щодо нерухомої вісі 2 плити 7 разом з колесом 1 і траверсою 15 вниз до упору. Після повного розбирання індуктор вимикається, а вісь 2 віддаляється вантажопідйомним механізмом. Потім пневмоциліндрами 16 траверса 15 підіймається вгору і фіксується стопорами 18, опускається пли 6 та 7, а повзуни 12 переміщуються в початкове положення. Відвертаються регулювальні 25 і стопорні 26 гвинти і планки 24 переміщуються за межі контуру колеса 1. Плита 7 з колесом 1 підіймається вгору і вантажопідйомним механізмом колесо витягується з пристрою. У запропонованому пристрої можна також нагрівати колесо (або колісний центр) перед збиранням з віссю. Робота пристрою і послідовність виконання операцій залишається такою ж, як і при розбиранні з'єднання, за винятком дій, зв'язаних з використанням фіксуючих пристосувань, які при збиранні не застосовуються. Безпосередньо збирання з'єднання нагрітого колеса з віссю може проводитися як на окремому стенді, так і в запропонованому пристрої. Дослідний зразок пристрою було виготовлено і випробувано при розбиранні колісних пар вагонів і дизель-потягів. Після знімання коліс і колісних центрів з осей посадочні поверхні деталей задирів не мали і були придатні для повторного збирання. Джерела інформації 1. А.с. СРСР №774895, М. кл. 3 В23Р19/02, бюлетень №40, 1980г 2. А.с. СРСР №903066, М. кл. 3 В23Р19/02, бюллетень№5, 1982г. 3. А.с. СРСР №1324814, М. кл. 4 В23Р19/02, бюлетень №27, 1987г. 7 Комп’ютерна в ерстка М. Мацело 32986 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601