Спосіб лікування постваготомного гастростазу

Спосіб лікування постваготомного гастростазу, який включає внутрішньовенне введення серотоніна-адіпіната в ранньому післяопераційному терміні, а також аспірацію із шлунку, електростимуляцію, парентеральне харчування і корекцію водно-електролітного балансу, який відрізняється тим, що додатково в ранньому післяопераційному терміні призначають внутрішньовенне введення ерітромщину добовою дозою 4 0 0 мг в 50 мл фізіологічного розчину двічі на добу. Винахід відноситься до медицини, зокрема до хірурги', і може бути використаним для лікування постваготомного порушення моторно-евакуаторної функції шлунка - гастростазу. При резекціях шлунку і ваготоміях, у зв'язку з парасимпатичною денервацією шлунку, порушення моторно-евакуаторної діяльності шлунка або його культі є найбільш вираженими. Відомо, що ці ускладнення в ранньому післяопераційному терміні зустрічаються у 9-23% хворих /Горпинич А. Б. Профилактика и лечение постваготомических и пострезекционных нарушений моторно-эвакуаторной функции желудочно-кишечного тракта. Авт-т на соискан.уч.степ.д.м н., М., 1997/. Відомо також, що одне із перших місць серед чинників, які призводять до релапаротомій, як при органозберігаючих операціях на шлунку, так і при резекційних методах, посідають порушення шлунково) евакуації. протизапальну рентгенотерапію тощо /Волобуев Н.Н. и соавт. Интраоперационные и ранние послеоперационные осложнения вэготомии//Хирургия. - 1995. - №6. -с.38-40/. Так, наприклад, відомий спосіб лікування атонічно-гіпокінетичного синдрому, який включає дію черезшкірної електростимуляції шлунку, ендогенного внутрішньопорожнинного пневмомасажу шлунка і відвідної' кишки, маломінералізованої слабколужної мінеральної' води типу нафтусі /Бенедикт В.В. Функциональное состояние желудка после ваготомий и коррекции некоторых постваготомических осложнений//Хирургия.-1991.-№ 3.С.52-57/. Більшість авторів дотримується думки, що поновлення моторно-евакуаторної функції шлунка необхідно виконувати в 1-у - 2-у добу післяопераційного періоду, що сприяє скорішому видужуванню хворих /Зайцев В.Т. и соавт. Нарушение моторно-эвакуаторной функции желудка у больных после органосохраняющих операций с ваготомией//Хирургия.-1992.- Ne 2.-C.9-11/. Для лікування постваготомних порушень моторно-евакуаторної функції шлунку використовують цілий ряд лікувальних заходів: відміну прийому їжі з корекцією процесів обміну іншими способами під контролем лабораторних досліджень, постійну або періодичну декомпресію шлунка, іонофорез з бензогексонієм на епігастральну область, електростимуляцію шлункової діяльності, Недоліком даного методу є складність його проведення, велика вартість процедур. Відомий спосіб відновлення моторно-евакуаторної функції шлунка, який включає регіональну стимуляцію лімфоутворення і лімфовідтоку за допомогою суміші ліків /Джумабаев С У., Мехманов А. Ваготомия в лечении язвенной болезни двенадцатиперстной кишки и ее осложнения//Хирургияt993.-Ne 7, с.31-34/. Стимуляцію здійснюють через мікроірігатор, який вшивають в круглу зв'язку печінки в кінці хірургічного втручання При цьому використовують суміш, яка складається із терралітину і гепарину /20000-30000 ОД/, які розчиняють в 200 мл 0,25% розчину новокаїну В важких випадках для підсилення тромболітичних властивостей суміші додають розчин лідази Стимуляція лімфоутворення і лімфовідтоку із органів верхнього поверху черевної порожнини, в тому числі із денервованого шлунка, сприяє ко 00 00 со < оГ 34883 рекції мікроциркуляції і ранньому відновленню моторно-евакуаторної функції шлунка. До недоліків способу можливо віднести його травматичність, можливість гнійних ускладнень, складність виконання. Відомий спосіб лікування гастростаза 1-2 ступеня тяжкості шляхом призначення церукалу, бензогексонію або їх одночасним призначенням /Рычагов Г.П. Ошибки, опасности и осложнения в желудочной хирургии: Справ, пособие. - Минск "Высш. школа". - 1993,- 183 с/ Церукал не має суттєвої побічної реакції і використовується більш широко Бензогексоній інколи впливав несприятливо на гемодинаміку. При необхідності в терапевтичний комплекс включали ніпельне зондування шлунку для його адекватної декомпресії. Було розроблено комплекс реабілітаційних заходів, направлених на корекцію моторно-евакуаторних порушень після ваготомії, який включає протерту їжу, електростимуляцію перистальтики шлунку апаратом "Єндотон", електрофорез з 0,1% ацетилхоліном на надчеревну область, призначення бензогексонію. метоклопраміда, окситоцина та інші препарати по показанням /Никоненко А.С, Грушко В.А , Охрименко Г.И., Кошинец М.Ю. Состояние моторно-эвакуаторной функции желудка и реабилитация больных после ваготомии//Врач.дело-1992.-№2.-С.37-41/. Багато дослідників серед головних причин розладів моторно-евакуаторної діяльності шлунка після ваготомії виділяють порушення складних нервових і гуморальних механізмів регуляції евакуаторної здібності шлунково-кишкового тракту Одним із представників гуморальних регуляторів скорочувальної активності гладкої мускулатури ШКТ є серотонін. А П.Симоненков і співавт. /1994/ показали, що серотонін активізує діяльність гладкої мускулатури. Розроблено і впроваджено в клінічну практику спосіб профілактики і лікування постеаготомно* го гастростазу шлунка серотоніном-адіпінатом починаючи з першої доби післяопераційного терміну /Горпинич А.Б. Профилактика и лечение постваготомических и пострезекционных нарушений моторно-эвакуаторной функции желудочно-кишечного тракта Авт-т на соискан. уч.степ, д.м.н.,-Москва. -1997/. Спосіб полягає в тому, що використання серотоніна-адіпіната починали до кінця лершої-початку другої доби після операції. Разовою дозою була обрана доза 10 мг. Препарат вводять із швидкістю 2-2,5 мг/хв /10 мг - 1,0 мл 1% розчину серотоніна-адіпіната розчином в 20 мл фізіологічного розчину і вводили внутрішньовенно в перебігу 4-5 хв/. Частіше всього його вводили в сукупності з церукалом. Терапевтичний комплекс крім медикаментозної стимуляції включав аспірацію шлунку, електростимуляцію, парентеральне харчування, корекцію водно-електролітного балансу. Внутрішньовенне введення серотоніну-адіпінату після ваготомії значно збільшує рухому активність гладкої мускулатури відділів ШКТ, у тому числі призводить до суттєвого росту скорельованості міоелектричної активності гастродуоденального комплекса. Вищезгаданий спосіб лікування порушень моторно-евакуаторної функції шлунка після ва готомії є найбільш близьким по суті до того, що заявляється, тому його обрано за прототип. Основним недоліком способу-прототипа та інших відомих способів є їх недостатній вплив на швидкість вивільнення шлунку, що може бути чинником зниження ефективності лікування порушень його моторно-евакуаторної функції в післяопераційному періоді. В основу винаходу покладено задачу підвищення ефективності лікування постваготомного гастростазу шляхом збільшення швидкості вивільнення шлунку. Задача, яка покладена в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі лікування постваготомного гастростазу, який включає внутрішньовенне введення серотоніну-адіпінату в ранньому післяопераційному терміні у супроводженні аспірації шлунку, електростимуляції, парентерального харчування, корекції водно-електролітного балансу, згідно з винаходом, додатково внутрішньовенно призначають ерітроміцин в добовій дозі 400 мг в 50 мл фізіологічного розчину за два прийоми. Внутрішньовенний ерітроміцин значно покращує шлункове опорожнения після ваготомії, стимулюючи шлункову рухомість. Це важливо насамперед тому, що раннє наповнення шлунку може бути із-за відсроченого шлункового вивільнення, а не із-за зменшення резервуару шлунка. Спосіб виконують слідуючим чином: після ваготомії хворим до кінця 1 -ої • початку 2-ої доби виконують внутрішньовенне введення серотонінуадіпінату і ерітроміцину. Для чого серотонін-адіпінат в кількості 10 мг розчиняють в 200 мл фізіологічного розчину і вводять із швидкістю 2-2,5 мг/хв крапельно. Після чого вводять внутрішньовенно ерітроміцин в дозі 200 мг на 50 мл фізіологічного розчину двічі на добу. Паралельно хворим проводять аспірацію шлунку, електростимуляцію, парентеральне харчування, корекцію водноелектролітного балансу по показанням. Всі процедури виконують до нормалізації клінічних показників. Спосіб ілюструє слідуючий приклад. Хворий' N, 42 років, іс. хвороби № 2217 Госпіталізований в невідкладну чергу із скаргами на різку Гкинджалоподібну"/ біль в шлунку, нудоту, одноразову блювоту, через 6 годин від початку захворювання. При обстеженні було виявлено "дошкоподібне" напруження м'язів, перкуторне зникнення печінкової тупості, позитивний симптом ЩьоткінаБлюмберга. При рентген-обстеженні наявність вільного газу у черевній порожнині під обома куполами діафрагми. Був виставлений діагноз: перфораційна виразка 12-палої кишки і хворий був прооперований через 2 години після надходження в стаціонар. Операція: Селективна проксимальна ваготомія, іссічення виразки за Джадом-Хорслі. В ранньому післяопераційному періоді, на початку другої доби, діагностовано післяваготом• ний гастростаз /скарги на відчуття ваги у шлунку, нудоту, затримку BaSO* понад 12 годин при рентгенологічному обстеженні, зниження амплітуди електрогастрограми/. В зв'язку з чим проведено лікування цієї патології, яке включало в себе аспірацію шлункового 34883 вмістимого, електростимуляцію шлунка, корекцію водно-сольового балансу. Також хворому на протязі 3 днів було введено внутрішньовенно серотонін-адіпінат по 10 мг розведених у 300 мл фізіологічного розчину двічі на добу з наступним вве денням 200 мг ерітроміцину в 50 мл фізіологічного розчину в добовій дозі 400 мг. Після чого на 4 добу було відмічено покращення стану хворого, зникнення явищ гастростазу. Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3 - 7 2 - 8 9 (03122) 2 - 57 - 03