Спосіб визначення типу мінеральної лікувально-столової води з підвищеним вмістом органічних речовин

1. Спосіб визначення типу мінеральної лікувально-столової води з підвищеним вмістом органічних речовин, що полягає в проведенні якісно-кількісного аналізу води, який відрізняється тим, що додатково визначають бактерицидність та біологічну активність води, і при показниках мінералізації не вище 1,3 г/л, вмісті органічних сполук не вище 37559 Відомо також використання фізіологічного тестування при дослідженні мінеральних вод з підвищеним вмістом органічних речовин по визначенню біологічної активності вод з показників функціонального стану печінки та нирок [3]. Ці показники виявляються неспецифічними тому, що води, різні за своїм складом і мікробіологічними якостями, можуть викликати однакові зрушення у функціональному становищі. Найбільш близьким щодо поставленої задачі прототипом – є спосіб проведення фізико-хімічного дослідження мінеральних вод [4], при якому визначається тип води за показниками мінералізації, основного іонного складу, наявності специфічних біологічно активних компонентів. Проте, ці показники не відображають специфіки вод з підвищеним вмістом органічних речовин. Тестування цього типу вод тільки за фізико-хімічними показниками не відображає однозначно лікувальні властивості води, тобто органічна складова різних вод може бути з більшим, або меншим акцентом впливу біологічно активних сполук на організм. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу визначення типу мінеральних лікувально-столових вод з підвищеним вмістом органічних речовин шляхом визначення сукупності необхідних та достатніх показників і їх величин, що дозволяє специфічніше визначити тип води і розробити показання та протипоказання по її лікувальному застосуванню. Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення типу мінеральних лікувальностолових вод з підвищеним вмістом органічних речовин, шляхом проведення фізико-хімічного аналізу води, згідно винаходу, додатково визначають її бактерицидність та біологічну активність і при показниках мінералізації не вище 1,3 г/л, вмісту органічних сполук не вище 30,0 мг/л, наявності у воді іонів НСО3- і Н2S + HS-, а також при прояві водою бактерицидних якостей упродовж 30 діб і виявленні факту стимулювання водою жовче- та сечовиділення у піддослідних тварин у порівнянні з контрольною групою, констатують, що вода відповідає типові лікувально-столової води з підвищеним вмістом органічних сполук. Оптимальний вміст іонів НСО3- для води цього типу знаходиться у межах 200 - 790 мг/л, а іонів H2S + HS- - у межах 0,2 - 2,55 [2, 6] мг/л. Підтвердженням наявності причиннонаслідкового зв'язку між сукупністю істотних ознак винаходу і досягнутими технічними результатами є підвищення специфічності визначення показників мінеральних лікувально-столових вод, що враховує межі їх кількісних характеристик. Кількісні параметри фізико-хімічних, мікробіологічних та фізіологічних досліджень, що заявлені у межах наших домагань і наведені у формулі винаходу, грунтуються на емпіричних даних, здобутих впродовж кількох десятків років. При цьому враховувались також сезонні коливання кількісного складу: показник мінералізації найчастіше визначається у межах 0,4 - 1,3, але не вище 1,3 г/л; показник валового органічного вуглецю найчастіше визначається у межах 5,0 - 30,0, але не вище 30,0 мг/л; кількість основного аніона-гідрокарбонатного НСО3- знаходиться у межах 200 - 790 мг/л; кількість сумарного сірководню (H2S + HS-) - у межах 0,2-2,6 мг/л; показник кислотно-основних властивостей рН 6,5 -9,1. Мікробіологічні показники визначались за проявом бактерицидної дії води відносно кишкової палички (Escherichia coli). Ця властивість, головним чином, має місце завдяки біологічно активним речовинам, що є продуктами метаболізму аутохтонних мікроорганізмів, складаючих мікробний ценоз вод з підвищеним вмістом органічних сполук. До них відносять такі еколого-трофічні групи мікроорганізмів, як вуглеводнеокислюючі, маслянокислі, сульфатредукуючі, тионові та ін. Тривалість строків відмирання Е.соlі залежить від мінеральноорганічного складу води і аутохтонних мікроорганізмів, і, головним чином, настає за різний інтервал часу, у середньому, від 3 до 60 діб після контамінації нею води (при використанні заражаючої дози 106 КУО/см3), що було встановлено експериментальне in vitro авторами. Бактерицидність, що виявляється більше ніж за 30 діб, вважається слабкою, виходячи із стандартного терміну лікування (24 доби) у санаторно-курортній практиці. Необхідність проведення мікробіологічних тестів на бактерицидність лікувально-столової води з підвищеним вмістом органічних речовин обумовлена тим, що захворювання гепато-біліарної системи та сечовивідних шляхів здебільш супроводжуються бактеріурією. Фізіологічні показники, тобто оцінка стимулюючої фізіологічної дії на стан печінки та нирок, визначається підсиленням жовче- та сечовиділення, а також жовчоутворення у піддослідних тварин. Визначення даних властивостей є необхідним тому, що води цього типу мають знайти застосування при лікуванні захворювань гепатобіліарної системи та нирок. При порівнянні даних відрізняючих ознак об'єкта, із ознаками прототипу, доходимо висновку, що винахід не є частиною рівня техніки, бо у загальнодоступних відомостях ми не виявили всієї сукупності ознак, що є характерними для винаходу. Винахід відповідає винахідницькому рівню тому, що, по-перше, нами не виявлені рішення з кількісними параметрами ознак, аналогічними до наведених у формулі, а по-друге, не виявлено подібного зв'язку між відрізняючими якісно-кількісними ознаками та їх впливу на технічний результат заявленого винаходу (більш специфічне визначення лікувально-столових мінеральних вод з підвищеним вмістом органічних сполук). Дана сукупність ознак, тобто, одночасне проведення фізико-хімічних, фізіологічних та мікробіологічних досліджень вод дає можливість обгрунтованого віднесення їх до певної класифікаційної групи. Фізико-хімічні дослідження показників мінералізації, кількості основного аніона-гідрокарбонатного НСО3-, сумарного сірководню (Н2S + HS-), валового органічного вуглецю Сорг., кислотно-основних властивостей рН виконувались за методиками, що зазначені у Паспорті Українського Державного центру стандартизації та контролю якості природних та преформованих засобів, акредитованого на технічну компетентність та незалежність (Атестат акредитації випробувальної лабораторії зареєстрований у Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО 15 квітня 1998 p. № UA 6.001.H.096). 2 37559 Оцінка бактерицидного ефекту проводилась після контамінації води алохтонною мікрофлорою (тест-культура Е.соlі, штам 846, заражаюча доза 106 КУО/мл [5]). Фізіологічні дослідження виконувалась по уніфікованих методиках, затверджених наказом МОЗ СРСР № 290 від 11.04.72 р. [6]. У дослідженнях використовувалась така апаратура: хроматограф лабораторний ЛХМ-8 МД; універсальний іономір ЕВ-74; терези торсіонні типу WT; колориметр фотоелектричний концентраційний КФК-2; термостат. Приклад 1 Мінеральна вода свердловини 1650 Збручанського родовища. Фізико-хімічна характеристика. Слабо мінералізована хлоридно-гідрокарбонатна магнієво-натрієва вода з підвищеним вмістом органічних речовин. Формула хімічного складу за прийнятою схемою має вигляд: НСО3 62 Сl 22 S0416 Сорг. 0,0080-0,0202 М0,90 рН 7,3-7,5, де (Na+K) 60 Mg 22 Ca 18 Сорг. - валовий органічний вуглець, г/л (у мг/л х 1000); М - показник мінералізації, г/л; НСО3, Сl, S04 - аніони, г-екв/л; Na, К, Mg - катіони, г-екв/л; рН показник кислотно-основних властивостей, од.рН. Масовий вміст основного аніону-гідрокарбонатного - 445-470 мг/л, концентрація сірководню 0,36-0,60 мг/л; реакція води - слаболужна. Вміст органічних речовин оцінювався за величиною валового органічного вуглецю, що дорівнював 0,0080-0,0202 г/л, або 8,0-20,0 мг/л. Мікробіологічна характеристика. У флакони, заповнені досліджуваною водою, вносили бактеріальну суспензію Е.соlі, штам 846 у дозі 106 КУО/мл. Інкубацію здійснювали при кімнатній температурі доти, доки цілком не відбувалося відмирання культури, яке щоденно контролювали по наявності або відсутності газоутворення бактерія ми. Для цього 0,5 мл суспензії вносили у живильне середовище, що містило лактозу та індикатор бромтимоловий синій. При внесенні індикатора розчин набував жовтого кольору, що є характерним для наявності Е.соlі. Упродовж 13 діб жовтий колір поступово слабшав. На 14-тудобу синій колір індикатора надав розчину синього забарвлення, тобто не змінив свого кольору, що доводило про цілковите відмирання Е.соlі. Характеристика біологічної активності. Мінеральна вода Збручанська свердловини 1650 випоювалась 7 пацюкам лінії Вістар у добовій дозі 1 % від маси тіла у вечірній час, за 18 - 20 годин до експерименту. Контрольну водопровідну воду приймали 16 тварин. Показники жовче- та сечоутворення, що були отримані в експерименті, обчислювались на комп’ютері за критерієм Махалонобіса ( статистичний пакет SYSTAT) і дорівнювали, відповідно, 2,49 (р>0,1) і 114,26 (р