Спосіб перенесення пупка при абдомінопластиці

Спосіб перенесення пупка при абдомінопластиці, що включає виконання нижнього горизонтального розрізу шкіри і підшкірної клітковини живота, піднімання великого шкірно-жирового клаптя на ділянці між розрізом і епігастральною зоною, від'єднання пупкової лійки від периумбілікальної шкіри піднятого шкірно-жирового клаптя, фіксацію лійки до апоневрозу білої лінії живота двома швами біля верхнього і нижнього полюсів лійки і вшивання її в новий отвір клаптя, який відрізняється тим, що після від'єднання пупкової лійки від периумбілікальної шкіри великого шкірно-жирового клаптя живота, розміри культі лійки зменшують до естетично привабливих пропорцій з урахуванням антропометричних параметрів пацієнта, провізорним швом U 1 3 37904 Найближчим аналогом (прототипом) є спосіб переміщення пупка з виконанням нижнього горизонтального розрізу шкіри і підшкірної клітковини живота, підніманням великого шкірно-жирового клаптя від розрізу до епігастральної зони, від'єднанням пупкової воронки від периумбілікальної шкіри піднятого шкірно-жирового клаптя, клиноподібною резекцією нижнього полюсу воронки і вшиванням в новий отвір низведеного клаптя після фіксації воронки до апоневрозу білої лінії живота двома швами біля верхнього і нижнього полюсів воронки. Після цього дефект воронки заповнюють малим нижнім висхідним клаптем шкіри, який формують у великому клапті, виконуючи розріз в місці вшивання пупка у формі перевернутої латинської літери U або V [6]. Це дозволяє розірвати циркулярний рубець навколо пупкової воронки і запобігти її подальшому стягуванню. В останні роки це найбільш широко вживаний метод. Суттєвим недоліком вказаного способу є досить помітний рубець навколо верхніх 3/4 окружності пупкової воронки. Його наявність відразу видає те, що пацієнт переніс абдомінопластику. Чітко не визначено в якому саме місці потрібно робити отвір в низведеному клапті шкіри. Пупок виходить надто широким. Тому доцільно розробити легкий у виконанні метод переміщення пупка при абдомінопластиці, який дозволить швидко і легко вибрати естетично вигідне місце для його розташування, не призведе до появи помітних рубців і забезпечить натуральну форму пупкової воронки. Задачею корисної моделі є вдосконалення способу переміщення пупка при абдомінопластиці шляхом визначення естетично привабливого місця його розташування, зміщення ліній його фіксації в глибину пупкової воронки, надання останній натуральної форми і запобігання рубцевій деформації у віддаленому післяопераційному періоді. Технічний результат від застосування корисної моделі полягає в полегшенні надання пупковій воронці правильної естетично привабливої форми, а пацієнт отримає нетравматичну операцію і кращий косметичний результат, як в ранньому, так і віддаленому післяопераційному періоді. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі переміщення пупка при абдомінопластиці, який включає виконання нижнього горизонтального розрізу шкіри і підшкірної клітковини живота, піднімання великого шкірно-жирового клаптя на ділянці між розрізом і епігастральною зоною, від'єднання пупкової воронки від периумбілікальної шкіри піднятого шкірно-жирового клаптя, фіксацію воронки до апоневрозу білої лінії живота двома швами біля верхнього і нижнього полюсів воронки і вшивання її в новий отвір клаптя, згідно корисної моделі, після від'єднання пупкової воронки від периумбілікальної шкіри великого шкірножирового клаптя живота, розміри культі воронки зменшують до естетично привабливих пропорцій з урахуванням антропометричних параметрів пацієнта, провізорним швом фіксують великий клапоть до нижнього краю горизонтального розрізу, відмічають центр майбутнього пупка на середній лінії живота на відстані від лонного бугорка, яку розраховують за формулою: 4 0,46 ´ (дистанція від верхівки мечоподібного відростка до лонного бугорка) + 1см, через уявний центр майбутнього пупка проводять дві взаємно перпендикулярні лінії, на середній лінії живота відкладають відрізки по 0,6-1,2см в краніальному та каудальному напрямках, а на перпендикулярній - по 0,4-0,8см, в залежності від антропометричних характеристик пацієнта, дотримуючись співвідношення між вертикальним і горизонтальним відрізками, рівного 1,5, вздовж вказаних відрізків розсікають шкіру великого клаптя, отримуючи чотири трикутні клаптики шкіри, чотирма одиночними швами фіксують пупкову воронку до зовнішніх кутів розрізів, по черзі розправляють отримані клаптики шкіри і обводять їхкраї на стінках пупкової воронки, завертають клаптики догори, деепітелізують обведені сектори воронки і фіксують до них вказані чотири клаптики. Відмінними особливостями корисної моделі, що заявляється, є визначення нової естетично привабливої локалізації пупка і його розмірів з урахуванням антропометричних параметрів пацієнта. Переміщення лінії швів в глибину пупка робить її непомітною в післяопераційному періоді. Ламана форма рани не дає можливості рубцевій тканині циркулярно стягнути пупок. Зшивання шкіри в накладку імітує натуральну хвилясту форму пупкового рубця, підвищує стабільність отриманої конструкції, що особливо важливо при тонкому підшкірному шарі, і зменшує вірогідність крайового некрозу шкірних клаптів. За доступними літературними даними такий спосіб перенесення пупка при абдомінопластиці невідомий. Сутність корисної моделі пояснюється схематичними малюнками, на яких представлено: На Фіг.1 - розмітка живота для формування нового пупка. На Фіг.2 - фіксація пупкової воронки до великого клаптя шкіри. На Фіг.3 - деепітелізація секторів пупкової воронки. На Фіг.4 - закінчений вигляд після операції. Спосіб виконують наступним чином. З урахуванням антропометричних показників пацієнта розраховують "ідеальні" розміри його майбутнього пупка. Порівнюють їх з існуючими у даного хворого. Роблять нижній горизонтальний розріз шкіри і підшкірного шару. Від лінії розрізу піднімають великий шкірно-жировий клапоть до епігастральної зони. Відокремлюють від нього пупкову воронку по лінії переходу пупкового рубця в периумбілікальну шкіру і надають пупку форму і розміри, що відповідають розрахованим "ідеальним" параметрам для даної особи, тобто поздовжньо орієнтованого еліпсу з великою віссю 1,2-2,4см, короткою віссю 0,81,6см і співвідношенням між ними 1,5. В разі необхідності зменшення окружності пупка, виконують клиноподібну резекцію його нижнього полюсу з наступним зшиванням країв воронки окремими швами з матеріалу, що тривалий час не розсмоктується. Двома швами (біля верхнього і нижнього полюсів) фіксують воронку до апоневрозу. Після надання клаптю необхідної товщини, його низводять і фіксують провізорними швами до протилеж 5 37904 ного краю горизонтального розрізу. Визначають естетично вигідне місце для пупка. Його уявний центр 1 відмічають на лінії, що з'єднує мечоподібний відросток 2 з лонним бугорком 3 на відстані від останнього, яку розраховують за формулою: 0,46 ´ (дистанція від верхівки мечоподібного відростка 2 до лонного бугорка 3) + 1см. Цю емпіричну формулу було виведено при обрахуванні результатів антропометричного обстеження 100 жінок віком від 16 до 56 років, що мешкають в Україні. Анкетування щодо естетичної привабливості локалізації, форми і розмірів пупка більш ніж 200 респондентів підтвердило прийнятність обраного нами підходу. Через точку 1 проводять дві взаємно перпендикулярні лінії, на середній осі живота відкладають відрізки 4 по 0,6-1,2см в краніальному та каудальному напрямках, а на перпендикулярній до неї лінії 5 - по 0,4-0,8см, співвідношення між відрізками роблять 1,5, вздовж вказаних відрізків розсікають шкіру, чим формують отвір для вшивання пупка. Чотирма одиночними швами фіксують пупкову воронку до зовнішніх кутів розрізів: верхній полюс пупкової воронки 6 зшивають з верхнім кутом поздовжнього розрізу 7, нижній полюс - з нижнім кутом 8 цього ж розрізу, середини бокових сторін - з кінцями поперечного розрізу 9 і 10. По черзі розправляють отримані клаптики шкіри, беручись за кути 11 і обводять їх краї на стінках пупкової воронки, завертають клапті догори, деепітелізують обведені сектори воронки 12, а потім одиночними швами фіксують до них чотири клаптики внакладку. Накладають пов'язку з легкою компресією всередині пупка. Приклад клінічного застосування способу. Хвора К., 56 років, і. х. №4294, госпіталізована в стаціонар 06.05.08р. зі скаргами на наявність значних жирових відкладень на тулубі і кінцівках. Після втрати 30кг маси тіла у пацієнтки з'я вився виражений птоз шкіри, як у верхніх, так і в нижніх відділах живота. Шкіра обвисає у вигляді довгого (до колін) фартуха. Приймаючи до уваги наявність значних жирових відкладень на животі, великих надлишків шкіри з вираженим птозом пупка, вирішено виконати абдомінопластику з перенесенням пупка в естетично вигідніше місце. У положенні стоячи відстань між вершиною мечоподібного відростка і лонним бугорком по прямій становила 32,5см. Зріст пацієнтки - 163см. Згідно з запропонованою формулою, пупок повинен бути розташований на відстані 0,46´32,5см=15см від лонного бугорка. "Ідеальні" розміри пупка для пацієнтки відповідного зросту: вертикальний - 1,8см, горизонтальний - 1,2см, глибина - 1см. Після виконання ліпосакції у верхній половині живота і на боках, виконано нижній горизонтальний розріз шкіри і підшкірної клітковини, у краніальному напрямку піднято шкірно-жировий клапоть до епігастральної зони. Воронка пупка по перехідній лінії відокремлена від периумбілікальної шкіри. Оскільки пупок виявився значно глибшим, ніж "ідеальний", видалений надлишок пупкового рубця. Після цього окружність пупка стала відповідати бажаним розмірам. За допомогою двох швів біля верхнього та 6 нижнього полюсів пупкову воронку було фіксовано до апоневрозу (ви хідна довжина серединної зв'язки пупка 7см). Виконана пластика м'язовоапоневротичного шару з контролем тиску в черевній порожнині. Верхній клапоть шкіри фіксовано до нижнього провізорними швами. Проведено контрольне вимірювання дистанції між мечоподібним відростком і лонним бугорком - 32,5см. На лінії, що з'єднує вказані кісткові орієнтири, відмічена точка на відстані 15+1см від лонного бугорка. Поправка в 1см використана з урахуванням зміщення тканин донизу при переході хворої у вертикальне положення. Від вказаної точки вздовж середньої лінії відкладені в каудальному та краніальному напрямках відрізки довжиною по 0,9см (в сумі 1,8см), а на перпендикулярі до неї - відрізки по 0,6см (в сумі 1,2см). Через утворений отвір виведена пупкова воронка. Її верхній полюс було фіксовано до верхнього кута вертикального розрізу, нижній - до нижнього, а середини бокових сторін - до кутів поперечного розрізу. Після цього обведені краї чотирьох клаптиків шкіри, що утворилися. Останні були вивернуті назовні і виконана деепітелізація чотирьох відмічених секторів пупкової воронки. Клаптики повернуті всередину воронки і фіксовані одиночними швами. Накладена пов'язка з невеликою компресією всередині пупка. Отриманий результат повністю задовольнив як пацієнтку, так і хірургів. Пупок тепер був розташований в естетично вигідному положенні і мав розміри, що відповідають антропометричним параметрам хворої. Шви в глибині пупкової воронки практично не були помітні в віддаленому післяопераційному періоді. Спосіб, що заявляється, був апробований у 2007-2008pp. в клініці кафедри хірургії №2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на базі МКЛ №4 м.Києва. Оперативні втручання проведені у 5 пацієнтів. У всіх випадках було досить швидко і легко визначено, якого розміру і локалізації пупок буде найбільш привабливим. Використання запропонованого методу розрахунку пришвидшило і спростило процес інтраопераційного прийняття рішення стосовно локалізації пупка. Запропонований спосіб дозволив отримати пупки у формі поздовжньо орієнтованих еліпсів, що вважається найбільш естетичним у жінок. Шви всередині пупка практично непомітні з самого моменту операції, а через 2-3 місяці зовсім не візуалізуються. Розміри пупка з часом практично не змінювалися, тобто був відсутнім ефект стягування. Отже, застосування даного способу дозволяє легко і швидко визначити найбільш естетично привабливе місце розташування пупка при його переміщенні під час абдомінопластики, а також його бажані форму і розміри. Зміщення ліній фіксації в глибину пупка дозволяє усунути одну з найочевидніших ознак абдомінопластики - периумбілікальний рубець. Зшивання шкіри в накладку підвищує стабільність конструкції, і пацієнти отримують саме ту форму пупка, яка запланована. В віддаленому періоді після операції відсутнє р убцеве звуження входу до п упка. 7 37904 Література: 1. Niranjan N.S., Staiano J.J. An anatomical method for re-siting the umbilicus // Plast Reconstr Surg. 2004. - Vol. 113, №7. - P.2194-2198. 2. Craig S.B., Falter M.S., Puckett C.L. In search of the ideal female umbilicus // Plast. Reconstr. Surg. - 2000 . - Vol. 105, №1. - P.389-392; 3. Abh yankar S.V., Raiguru A.G., Patil P.A. Anatomical localization of the umbilicus: an Indian study // Plast. Reconstr. Surg. 2006. - Vol. 117, №4. P. 1153-1157; Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 8 4. Akbaş H., Güneren Е., Eroğlu L., Uysal O.A. Natural-looking umbilicus as an important part of abdominoplasty // Aesthetic Plast. Surg. - 2003. - Vol. 27, №2. - Р. 139-142. 5. Lee M.J., Mustoe T.A. Simplified technique for creating a youthful umbilicus in abdominoplasty // Plast. Reconstr. Surg. - 2002. - Vol. 109, №6. - P. 2136-2140. 6. Shiftman M.A. Umbilical reconstruction in abdominoplasty // Aesthetic surgery of the abdominal wall. - Springer. - 2005. - P. 146-149. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601