Спосіб оцінки потреби у лікувально-профілактичній допомозі хворим на генералізований пародонтит

Спосіб оцінки потреби у лікувальнопрофілактичній допомозі хворим на генералізований пародонтит, що включає реєстрацію наявності патологічних змін у тканинах пародонта, який відрізняється тим, що додатково проводять визначення факторів ризику, оцінюють ступінь їх вагомості у балах, розраховують коефіцієнт збережених зубів у кожному квадранті за формулою: 7 - S вз KЗЗ = × 100 , 7 2 (19) 1 3 39012 пародонта: це оцінка ступеню проявів запальних процесів (індекс РМА, пародонтальний індекс Ramfjord), індекс кровоточивості SDI тощо [4]. Найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб оцінки потреби у лікуванні захворювань пародонта SPITN - Community Periodontal Index of Treatment Needs [5]. Недоліком способу-прототипу є відсутність інформації про зміни у тканинах пародонта упродовж проведення лікування, а також нечутливість способу до інтенсивності запалення у тканинах пародонтального комплексу. Оцінку обсягу та ступеню патологічних змін у тканинах пародонта проводять за реєстрацією наявності патологічних змін (кровоточивість ясен, зубні відкладення, пародонтальні кишені) тільки біля одного зубу у кожному виділеному секстанті, тобто всього шести зубів у ротовій порожнині. Цей метод рекомендований ВООЗ для епідеміологічних обстежень населення щодо виявлення захворювань пародонта. Оцінку проводять за найгіршим станом одного зубу в секстанті: 0 балів - лікування не потрібне, 1 бал - гігієна порожнини рота потребує покращення (надаються інструкції щодо нагляду за порожниною рота із подальшим контролем), 2-3 бали - видалення зубних відкладень та професійна гігієна порожнини рота, 4 бали - комплексне лікування захворювань пародонта. Однак, оцінка за індексом SPITN не дає інформації про обсяг неблагополуччя у тканинах пародонта, а точніше, ступеню та інтенсивності запалення ясеневих сосочків, а також стану інтердентальної гігієни, який знаходиться з таким у прямому кореляційному зв'язку. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у використанні комплексної оцінки ступеню ризику ушкодження пародонта за наявності певних факторів (таблиця 1) у кожному квадранті хворого на різних етапах надання стоматологічної допомоги, що дає можливість оцінити обсяг потреби у подальших лікувально-профілактичних заходах як для одного пацієнта, так і певного контингенту диспансерного спостереження. Технічним результатом реалізації корисної моделі є визначення загального рівня ступеню ризику щодо генералізованого пародонтиту шляхом у кожному квадранті порожнини рота (а за потреби - загальної оцінки ризику у хворого) шляхом розрахунку ступеню ризику в кожному обстеженому пародонтальному сегменті, сумарного показника ризику в квадранті, коефіцієнта збережених зубів (КЗЗ) та на підставі оцінки й співвідношення ступеню ризику у квадранті (СРК) за кожним з визначених ступенів проводять планування лікування або визначають потреби у лікувальнопрофілактичних заходах. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає реєстрацію наявності патологічних змін у тканинах пародонта, згідно корисної моделі додатково проводять визначення факторів ризику, оцінюють ступінь їх вагомості у балах, розраховують коефіцієнт збережених зубів у кожному квадранті за формулою: 7 - Sвз KЗЗ = · 100 , 7 де 7 - кількість зубів у квадранті (без ураху 4 вання 18, 28, 38, 48 зубів), S вз - сума відсутніх зубів і таких, що потребують видалення, і при значенні 87-100% оцінюють його як високий, при 71-86% - як середній, при 70% і менше як низький, оцінюють ступінь ризику ураження в квадранті за рівнем коефіцієнту збережених зубів за формулою S СРК = К × 100 , S ЗБК де SК - сума балів сегментів пародонта з низьким (середнім, високим) ступенем ризику в квадранті; S ЗБК - сумарна оцінка ризику генералізованого пародонтиту в квадранті, і за співвідношенням коефіцієнтів визначають потребу у лікувально-профілактичній допомозі. Спосіб здійснюється наступним чином: хворому на генералізований пародонтит з метою оцінки ураження пародонта за способом, що заявляється, проводять обстеження, яке включає виявлення пародонтальних кишень та вимірювання їх глибини за стандартною методикою з використанням градуйованого зонду Вільямса-Фокса або тонкою гладилкою із міліметровою шкалою із наступним уточненням обсягу дестр укції кісткової тканини міжкоміркової перетинки, стану періапікальних тканин, якості ендодонтичного лікування за даними радіовізіографічного дослідження (ортопантомограми, прицільної внутрішньоротової дентальної рентгенограми або 3D-візуалізації), виявлення та підрахунок кількості каріозних та некаріозних ушкоджень апроксимальних та пришійкових поверхонь зубів та розраховують сумарний показник факторів ризику на один обстежений пародонтальний сегмент, визначають сумарний показник ризику в квадранті і при його значенні від 8 до 16 балів ступінь ризику розвитку генералізованого пародонтиту у сегменті оцінюють як низький (н), при значенні від 17 до 24 балів - як середній (с), при значенні від 25 до 48 - як високий (в), розраховують КЗЗ та СРК (по кожному ступеню ризику в квадранті) та за співвідношенням СРКн,с,в визначають потребу у планування лікування або визначають потреби у лікувально-профілактичних заходах. Застосування запропонованого індексу ілюструємо на прикладі: Хвора М., 42 р. (таблиця 2): Оцінка ступеню ризику по квадрантах: 1 кв.: КЗЗ1=0,86; СРКН=50,0%; СРКС=21,4%; СРКВ=28,6%; 2 кв.: К332=1,0; СРКН=25,0%; СРКС=21,4%; СРКВ=60,7%; 3 кв.: КЗЗ3=0,86; СРКН=10,5%; СРКС=5,3%; СРКВ=73,7%; 4 кв.: К334=0,86; СРКН=16,0%; СРКС=8,0%; СРКВ=32,0%; Загальна оцінка стану ротової порожнини: åЗБ =95%; СРКН=36,8%; СРКС=13,7%; СРКВ=58,9%. Отже, за наявності високого КЗЗ (95%) у пацієнтки визначено високий ступінь ризику прогресу 5 39012 вання генералізованого пародонтиту у II та III квадрантах, що потребує планування лікування дефектів твердих тканин зубів та раціонального протезування. При цьому зберігається високий ризик розвитку генералізованого ураження пародонта 59,9%, що необхідно враховувати у регламенті диспансерного спостереження. Використання такого способу моніторингу стану порожнини рота дозволяє провести планування функціонального навантаження лікарів-стоматологів та розрахунки необхідного матеріально-технічного забезпечення лікувально-профілактичного процесу диспансеризації досліджуваного контингенту хворих на генералізований пародонтит відповідно до чинних в Україні протоколів надання лікувальнопрофілактичної стоматологічної допомоги. Спосіб було апробовано на кафедрі терапевтичної стоматології та пародонтологічному відділенні стоматологічної поліклініки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця і може бути рекомендовано для широкого викорис 6 тання у діяльності лікувально-профілактичних стоматологічних закладів. Джерела інформації: 1. Косенко К.Н. Эпидемилогия основных стоматологических заболеваний у населения Украины и пути их профилактики: Автореф. дис.... д-ра мед. наук: 14.01.21. - Одеса, 1993. - 317 с. 2. Хоменко Л.О., Остапко О.І., Віденко Н.В., Тимофеева О.О. Навколишнє середовище і стоматологічне здоров'я дітей України // Ар хів клінічної медицини, 2004. - №1. - С.82-85. 3. Стан здоров'я населення України та результати діяльності галузі охорони здоров'я. 2002 р. К., 2003. - 489с. 4. Політун A.M. Епідеміологія, особливості розвитку хвороб пародонту та їх профілактика в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду. // Автореф. дис.... д-ра мед. наук: 14.01.22. - К.: Націон. мед. ун-т імені О.О. Богомольця. - 1996. - 50с. 5. Данилевський Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. - Киев: Здоров'я, 2000. - 464 с. Таблиця 1 Фактори ризику щодо розвитку генералізованого пародонтиту, які впливають на перебіг патологічного процесу в пародонті Розділ Код І 11 12 13 ІІ ІІІ IV 21 22 23 24 31 32 33 41 42 43 44 45 V 51 52 53 54 55 56 Оцінка одного зубу або 1-ї поверхні в балах Фактори ризику (ФР), пов'язані з коронковою частиною зубу (від 0 до 4 балів)* Фактори ризику відсутні (інтактний зуб) 0 Пломби, реставрації, коронки, шини з композитних матеріалів на апрок1 симальній поверхні або пришійковій зоні якісні Каріозні ураження, пломби, реставрації, коронки, шини з композитних 2 матеріалів на апроксимальній поверхні або пришійковій зоні, що потребують лікування або заміни на одній поверхні Фактори ризику ендодонтичні (від 0 до 5 балів) Не потребують первинного ендодонтичного лікування 0 Раніше проведене ендодонтичне лікування якісне 1 Потребує первинного ендодонтичного лікування 3 Раніше проведене ендодонтичне лікування не якісне, потребує повторно4 го лікування Фактори ризику периапікальні (від 0 до 5 балів) Периапікальна область без патології 0 Деструктивні зміни в периапікальній області до 5мм 2 Деструктивні зміни в периапікальній області більше 5мм 5 Рецесія ясен (оцінка от 0 до 5 балів) Рецесія відсутня 0 Рецесія не доходить до слизово-ясеневої межу (І клас) 2 Рецесія переходить слизово-ясеневу межу (ІІ клас) 3 Рецесія. Втрата прикріплення також апроксимальна (втрата ясеневих 4 сосочків (ІІІ клас) Апроксимальна втрата прикріплення, поєднана з порушенням положення 5 зубу Ураження кісткової тканини (альвеолярної кістки) (оцінка від 0 до 6 балів) Відсутність патологічних змін 0 Деструкція кортикальної пластинки 1 Рівень резорбції (РР) £ 1/4 довжини кореня (ДК) 2 1/4 ДК