Спосіб прогнозування легеневої кровотечі у хворих на туберкульоз

Спосіб прогнозування легеневої кровотечі у хворих на туберкульоз за показниками комплексного обстеження, яке включає рентгенологічну топічну діагностику вогнища деструктивного специфічного процесу в легенях, а також постановку і аналіз проби на порушення фізико-хімічної рівноваги в периферійній крові, зокрема, реакції осідання еритроцитів - РОЕ, який відрізняється тим, що Корисна модель стосується медицини, зокрема, пульмонології і фтизіатрії, і може бути використана як лабораторно-діагностична проба для прогнозування ймовірності легеневої кровотечі у хворих на туберкульоз легень. Відомий спосіб прогнозування легеневої кровотечі у хворих на туберкульоз за показниками комплексного обстеження, яке включає рентгенологічну топічну діагностику вогнища деструктивного специфічного процесу в легенях, а також постановку і аналіз проби на порушення фізико-хімічної рівноваги в периферійній крові, зокрема, реакції осідання еритроцитів - РОЕ [1]. За відомим способом, прогнозування ймовірності кровотечі з уражених туберкульозним процесом легень здійснюють за результатами рентгенологічного визначення топографії наявного вогнища деструкції легеневої тканини внаслідок специфічного патологічного процесу, яким є туберкульозне ураження легень, при співставленні з результатами дослідження фізико-хімічних властивостей крові, зокрема, за даними реакції осідання еритроцитів. При цьому дані рентгенологічного обстеження характеризують ймовірність кровотечі як такої, що в принципі може мати місце в результаті ерозивного ураження стінки судини в зоні основного деструк постановку РОЕ в аутологічній плазмі здійснюють одночасно в постійному магнітному полі (ПМП) і поза його впливом (контроль) при співвідношенні взятої з пальця крові з 3,8% розчином натрію цитрату 1:2, реєструють результат РОЕ впродовж 1 год, а висновок про ймовірність кровотечі роблять за показником магнітного зсуву реакції за допомогою формули: ПМЗ р о е = Д-Ю' К 100 (І) де Д - показник РОЕ при постановці реакції в ПМП (дослід), мм; К - показник РОЕ при постановці контрольної реакції - поза впливом ПМП, мм; у ПМЗрОЄ - показник магнітного зсуву РОЕ, %. тивного процесу. Аналіз фізико-хімічних властивостей крові у хворого з деструктивним туберкульозним процесом в легенях спрямований на визначення і оцінку ступеню відхилення динамічної рівноваги в крові, перш за все завдяки певним зсувам її коагулологічної системи, надаючи цінну в клініко-прогностичному відношенні інформацію про порогові процеси в механізмах регуляції системи гемостазу. Недоліком відомого способу є недостатній рівень інформативності, що випливає з властивості організму до мобілізації адаптаційних механізмів у відповідь на порушення гомеостазу, у даному випадку, у вигляді порушень рівноваги фізикохімічних параметрів крові як колоїдно-полімерного розчину, у водній фазі якого розчинені солі і низькомолекулярні органічні сполуки, а колоїдним компонентом плазми є білки і їх компоненти. Внаслідок мобілізації зазначених компенсаторних механізмів нівелюються інформативно значущі зміни в системі гемостазу, а відтак знижується інформативність діагностично-прогностичного дослідження на предмет визначення ймовірності легеневої кровотечі. В основу корисної моделі поставлене завдання вдосконалити відомий спосіб, у якому шляхом со CM 4123 зміни фізико-хімічних умов взаємодії клітин, зокрема, еритроцитів у седиментаційній системі в капілярі, з одного боку, і між клітинами і компонентами цитратної аутологічної плазми - з іншого, спрямованих на посилення взаємного відштовхування клітин або взаємного притягання порівняно з контролем, досягають підвищення інформативності клініко-лабораторного дослідження. При вирішенні технічного завдання було взято до уваги те, що у реакції седиментації еритроцитів у розведеному розчині стабілізованої плазми крові беруть участь фізичні, фізико-хімічні чинники, які в свою чергу визначаються динамічним фізіологічним і біохімічним станом крові та окремих функціональних систем організму як цілого, взаємодію еритроцитів у суспензії, очевидно, можна розглядати з позицій уявлень про слабку взаємодію інгредієнтів седиментаційної системи, гравітаційного та електромагнітного поля. Доцільність діагностичної проби на основі наведеного принципу випливає із характеру складної взаємодії постійного магнітного поля з еритроцитами як клітинами із значним мембранним електричним потенціалом [2]. Індуковані у такий спосіб сили електромагнітної індукції відповідним чином змінюють динаміку осідання еритроцитів у капілярі, кінцевий результат якого у вигляді показника швидкості осідання визначаються електричними і магнітними властивостями мембран суспендованих клітин [3]. Виходячи з відомого патогенетичного зв'язку коагулопатій із змінами електричного потенціалу клітинних мембран, підвищену чутливість різних молекул гемоглобіну до впливу магнітного поля взагалі, а реакції осідання еритроцитів - зокрема [4], цілком правомірно розглядати вказаний седиментаційний тест з позицій прогнозу ймовірної кровотечі з уражених патологічним процесом легеневих судин. Оскільки постійне магнітне поле діє на заряди; що рухаються під кутом до магнітних силових ліній, то зсув швидкості осідання еритроцитів у магнітному полі є відображенням рівня поляризації еритроцитарних мембран, у тому числі внаслідок мобілізації ферментних гемокоагуляційних систем. Так, збільшення в цитратному розчині крові вмісту клітин з одноіменними зарядами вплив на седиментаційну систему супроводжуватиметься сповільненою седиментацією клітин, навпаки, збільшення числа еритроцитів з різнойменними зарядами в системі призводитиме до прискорення осідання клітин у капілярі. Проте в обох випадках результати свідчитимуть про значні відхилення в фізичній і фізико-хімічній рівновазі в крові пацієнта, що слід оцінювати як прояв активації ферментних систем гемокоагуляційної системи внаслідок основного патологічного процесу, а отже необхідність здійснення відповідного коригування тактики лікування хворого. Виходячи з наведеного, поставлене завдання вирішують тим, що у відомому способі прогнозування легеневої кровотечі у хворих на туберкульоз за показниками комплексного обстеження, яке включає рентгенологічну топічну діагностику вогнища деструктивного специфічного процесу в легенях, а також постановку і аналіз проби на порушення фізико-хімічної рівноваги в периферійній крові, зокрема, реакції осідання еритроцитів - РОЕ, відповідно до винаходу постановку РОЕ в аутологічній плазмі здійснюють одночасно в постійному магнітному полі (ПМП) і поза його впливом (контроль) при співвідношенні взятої з пальця крові з 3,8 % розчином натрію цитрату 1 : 2 реєструють результат РОЕ впродовж 1 год, а висновок про ймовірність кровотечі роблять за показником магнітного зсуву реакції за допомогою формули: ,д-іо__ і о о (|) де Д - показник РОЕ при постановці реакції в ПМП (дослід), мм; К - показник РОЕ при постановці контрольної реакції - поза впливом ПМП, мм; ПМЗр0Є - показник магнітного зсуву РОЕ, %. Спосіб здійснюють наступним чином. У хворого з ураженням легень, наприклад, туберкульозним процесом, проводять комплексне клінічне обстеження з рентгенологічним визначенням топіки патологічного процесу, після чого з метою визначення ступеню ймовірності легеневої кровотечі проводять тестову реакцію осідання еритроцитів в ПМП, для чого кров із пальця змішують у мікропробірці з 3,8% розчином натрію цитрату у співвідношенні 1:2. Далі за допомогою капіляра від апарату Панченкова у мікропробірку спочатку вносять 3,8% розчин натрію цитрату, набираючи його до мітки К (верхня мітка на скляному капілярі), після чого з місця проколу пальця набирають і вносять у мікропробірку послідовно два повних (набраних до мітки К) капіляри крові і змішують з розчином натрію цитрату. Після цього кров набирають у чисті сполоскані розчином натрію цитрату два капіляри - контрольний і дослідний. Дослідний капіляр вставляють у штатив з індуктором ПМП з напруженістю в верхній частині капіляра з кров'ю Н=9,5кА/м. Контрольний капіляр з кров'ю розміщують у ділянці, де впливом на кров магнітного поля за рівнем його напруженості можна знехтувати. Для проведення діагностичної реакції скляний капіляр 1 з цитратною кров'ю (дослід) вміщують в зоні впливу постійного магнітного поля (фіг.), індукованого феритовим магнітом 2 у формі кільця з вставленим всередину центральним стальним стержневим магнітом 3 на спільному магнітопроводі 4. Результат осідання еритроцитів у контрольному і дослідному капілярах реєструють упродовж 1 год, а висновок про ймовірність кровотечі роблять за показником магнітного зсуву реакції за допомогою формули: = Мо__юо (і) де Д - показник РОЕ при постановці реакції в ПМП (дослід), мм; К - показник РОЕ при постановці контрольної реакції- поза впливом ПМП, мм; ПМЗр0Є - показник магнітного зсуву РОЕ, %. На основі показника ПМЗ р о е і даних комплексного клініко-рентгенологічного обстеження роблять висновок щодо прогнозу легеневої кровотечі у хворого. 4123 Приклад 1 Хворий Б., 1964р.н., поступив до обласного протитуберкульозного диспансеру в зв'язку з кровохарканням. Рік тому вперше захворів на туберкульоз легень. Тоді ж лікувався з приводу інфільтративного туберкульозу лівої легені у фазі розпаду і обсіювання з виділенням мікобактерій туберкульозу (МБТ (+)). При поступленні в легеневе відділення протитуберкульозного диспансеру хворий скаржився на частий кашель з виділенням слизисто-гнійного харкотиння з прожилками крові, задишку при ходьбі, загальну слабкість, похудіння. Для встановлення клінічного діагнозу провели комплексне обстеження з аналізом клініко-лабораторних даних і результатів рентгенологічного дослідження. На основі отриманих даних був встановлений клінічний діагноз: Інфільтративний туберкульоз верхньої частки лівої легені у фазі розпаду і обсіювання, МБТ (-). Рецидивуючі легеневі кровотечі. З метою превентивного попередження легеневої кровотечі на всіх етапах лікування проводили клініко-лабораторне обстеження, у тому числі шляхом постановки РОЕ в магнітному полі з метою прогностичного визначення ступеню ймовірності кровотечі з ураженої деструктивним процесом лівої легені. Кров з пальця хворого змішали в мікропробірці з 3,8 % розчином натрію цитрату в співвідношенні 1:2. Далі за допомогою капіляра від апарату Панченкова у мікропробірку внесли повний капіляр 3,8 % розчин натрію, а з місця проколу пальця набрали і внесли в мікропробірку послідовно два повних капіляри крові і змішали її з розчином натрію цитрату. Після цього цитратну кров набрали у чисті, сполоскані розчином натрію цитрату два капіляри контрольний і дослідний. Дослідний капіляр з кров'ю встановили у штативі з індуктором постійного магнітного поля напруженістю 9,5 кА/м, а контрольний капіляр помістили за межами впливу магнітного поля. Результат РОЕ в контрольному і дослідному капілярах реєстрували через 1 год. і занесли їх у робочу таблицю. За допомогою формули (І) вирахували ПМЗ р о е - показник магнітного зсуву РОЕ. При врахуванні даних комплексного обстеження, у тому числі уточнену рентгенологічну топічну діагностику вогнища деструктивного специфічного процесу в легенях, а також за величиною ПМЗ р о е зробили висновок про рівень ймовірності легеневої кровотечі. Враховуючи позитивний ефект від проведеного впродовж двох місяців лікування в стаціонарі антибактеріальними середниками у комплексі з симптоматичними, загальнозміцнюючими і гіпосенсибілізуючими засобами, хворий був виписаний додому. Проте через 3 місяці внаслідок різкого переохолодження організму туберкульозний процес в легенях знову загострився, і хворий повторно поступив на лікування в стаціонар із скаргами на кашель з кровохарканням. При комплексному обстеженні, включаючи рентгенологічне і лабораторне, при постановці РОЕ в ПМП виявлено значний зсув реакції: ПМЗ р о е при цьому становив -36,2% як відображення індукованого загостренням патологічного процесу порушення фізико-хімічної рівноваги в системі клітинасередовище. Таблиця 1 Динаміка діагностичної реакції осідання еритроцитів у хворого Б. Показники тестової реакції Періоди клініко-лабораторного дослідження хворого Дослідна Контрольна РОЕ (в РОЕ, мм ПМП), мм На початку стаціонарного лікування 48 35 Через 2 місяця лікування 42 34 При виписці із стаціонару 35 31 При повторному поступленні в стаціонар з приводу легеневої кровотечі 72 46 Через три тижні після зупинки легеневої кровотечі 62 60 З наведених в табл.1 результатів видно, що при сприятливому перебігові захворювання мало місце зменшення ПМЗ р о е , а при загостренні процесу із розвитком загрози легеневої кровотечі, навпаки, спостерігали посилення прояву магнітного впливу на седиментацію еритроцитів, зокрема, у вигляді збільшення абсолютного значення ПМЗр0Є • На 4 е вказує також зменшення ПМЗ р о е П Р И сприятливій ситуації щодо легеневої кровотечі. ПМЗрОе , % -27,1 -19,0 -11,4 -36,2 -3,2 Приклад 2 Запропонованим способом проведене обстеження 51 хворого з деструктивними формами туберкульозу легень на предмет встановлення ймовірності легеневої кровотечі. За результатами попередніх досліджень, значення ПМЗрОЄ в межах ±(24±5)% характерними були для середнього рівня ймовірності легеневої кровотечі, а значення ±(35±5)% і вище - для високого рівня ризику легеневої кровотечі. 4123 Таблиця 2 Кількісний розподіл хворих з деструктивними формами туберкульозу легень з легеневою кровотечею і без неї у співставленні з показником ПМЗрОе Критеріальні межі ПМЗ р о е , % Група спостереження п