Спосіб хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка

1. Спосіб хірургічного лікування виразкової хвороби, що включає верхньосерединну лапаротомію, мобілізацію ділянки малої кривизни кардіального відділу шлунка, резекцію виразки з інфільтратом, ушивання тканин, який відрізняється тим, що мобілізацію ділянки малої кривизни кардіального відділу шлунка здійснюють від його кута до необхідного рівня перев'язки лівої шлункової ар 3 дозволило б шляхом напівовальної резекції малої кривизни кардіального відділу шлунка покращити ефективність за рахунок зниження онтогенії подальших ускладнень та оперативні ресурси. Поставлена задача вирішується тим, що при здійсненні у відомому способі хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка, що включає верхньо-серединну лапаротомію, мобілізацію ділянки малої кривизни кардіального відділу шлунка, резекцію виразки з інфільтратом, ушивання тканин, відповідно до корисної моделі, мобілізацію ділянки малої кривизни кардіального відділу шлунка здійснюють від його кута до необхідного рівня перев'язки лівої шлункової артерії, на ділянці великої кривизни виконують тракцію шлунка донизу, відтягуючи ділянку малої кривизни убік печінки, накладають викривлені затиски на ділянку малої кривизни кардіального відділу шлунка, резекцію виразки з інфільтратом здійснюють уздовж траєкторії викривлених затисків, а перед ушиванням тканин, на ділянці малої кривизни кардіального відділу шлунка, навколо затисків, через обидві стінки шлунка, накладають обвивну кетгутову лігатуру, знімають викривлені затиски та затягують кінці кетгутової лігатури; за умов, що викривлені затиски накладають від кута шлунка до лівої шлункової артерії; із захопленням передньої, задньої стінок шлунка разом з виразкою та її інфільтратом. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмінних ознак дійсної корисної моделі з вищезазначеними технічним результатом полягає в наступному. Обсяг вдосконалення за умов запропонованого рішення задачі поширюється на техніку відтворення напівовальної резекції та закриття рани. Мобілізація ділянки малої кривизни кардіального відділу шлунка від кута останнього до передбаченого рівня перев'язки лівої шлункової артерії, що передує резекції, сприяє збереженню переднього та заднього стовбурів нервів Латерже. Межі мобілізації малої кривизни, а саме, від кута шлунка до передбачуваного рівня перев'язки лівої шлункової артерії, допускають перев'язку, пересічення лівої шлункової артерії, роблять шлунок рухливим і податливим, що істотно спрощує подальші маніпуляції та сприяє покращенню оперативних ресурсів. Тракція шлунка донизу, на ділянці великої кривизни, з відтягуванням ділянки малої кривизни убік печінки, прискорює накладання викривлених затисків на виразковий інфільтрат кардіального відділу малої кривизни шлунка. Накладання викривлених затисків на ділянку малої кривизни кардіального відділу шлунка надає можливість захопити передню та задню стінки останнього разом з виразкою та її інфільтратом, зімкнути кінці затисків. Саме техніка проведення тракції та накладання викривлених затисків у сукупності забезпечують формування напівовалу, складеного з малої кривизни кардіального відділу шлунка, виразки та виразкового інфільтрату, а відтак проведення напівовальної резекції малої кривизни кардіального відділу шлунка, з перевершенням ефективності кінцевого результату, тобто зі збереженням стінки 42644 4 шлунка на значній ділянці його малої кривизни. Натомість, наступна резекція виразки разом з її інфільтратом по траєкторії криволінійних затисків досягає збереження малої кривизни, форми шлунка та прискорює відновлення його моторноевакуаторної функції. Накладання обвивної кетгутової лігатури на ділянці малої кривизни кардіального відділу шлунка, навколо затисків, через обидві стінки шлунка, а потім затягування кінців кетгута, після почергового зняття викривлених затисків, допускають накладення вузлових серозно-м'язових швів під час ушивання, а разом із цим - досягнення повного гемостазу, збереження форми шлунка з максимальною можливістю обмеження його деформації у постопераційному періоді. Натомість, завершення напівовальної резекції малої кривизни кардіального відділу шлунка запропонованим шляхом виключає необхідність використання пілоропластики, що покращує не лише оперативні ресурси способу, але й знижує ймовірність онтогенії подальших ускладнень. Для забезпечення максимального технічного результату відтворення вищезазначених приймань уточнюється необхідністюнакладання викривлених затисків від кута шлунка до лівої шлункової артерії, із захопленням передньої і задньої стінок шлунка, разом із виразкою та її інфільтратом. У порівнянні з прототипом, ефективність напівовальної резекції шлунка за виявленими фактами онтогенії різномантіних ускладнень, вище на 15-20%, а покращення оперативності характеризується скороченням часу хірургічного втручання на 20-25хв., що має значення при лікуванні хворих з високим ступенем оперативного ризику, а також спрощенням регламенту за протоколом. За цих умов застосування способу забезпечує збереження конфігурації малої кривизни шлунка, цілісність переднього та заднього нервів Латерже, що сприяє швидкому, надійному відновленню його моторно-евакуаторної функції. Напівовальна резекція шлунка досягається мінімальним об'ємом оперативних приймань. Його межі вдосконалення надають можливість застосовувати сучасні противовиразкові терапевтичні комплекси. Таким чином, обсяг маніпуляцій, щодо техніки відтворення напівовальної резекції та закриття рани є суттєвим, адже за сукупністю ознак є необхідним і достатнім для вирішення поставленої задачі й досягнення заявленого технічного результату. Сукупність відмітних суттєвих ознак, що характеризує дійсний спосіб, невідома з рівня техніки, а від того є новою, поширюється на усі випадки його багаторазової реалізації та розповсюджується на затребуваний обсяг його правового захисту. На Фіг.1 показаний зовнішній вигляд викривлених затисків і напівовал, що утворюється після накладання затисків, на Фіг.2 - етап операції після резекції виразки з інфільтратом по траєкторії викривлених затисків та накладання обвивного кетгутового шву, на Фіг.3 - кінцевий етап напівовальної резекції після накладання серозно-м'язових швів. 5 Відомості, які підтверджують можливість відтворення способу хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка, з реалізацією вищезазначеного технічного результату, полягають в наступному. Сутність. Проводять розтин черевної порожнини лінійним розрізом від мечоподібного відростка до пупка. При огляді і пальпації передньої стінки шлунка верифікують наявність виразки, що локалізується в кардіальному відділі малої кривизни та її відношення до прилеглих органів. Обстежують задні стінки шлунка через сальникову сумку шляхом розтину шлунково-ободочної зв'язки. Пальпаторно визначають стан задньої стінки шлунка та її співвідношення до підшлункової залози, яка залучається у злуковий процес виразкової хвороби. Здійснюють мобілізацію малої кривизни шлунка шляхом розтину печінково-шлункової зв'язки (малого сальнику) зі збереженням переднього та заднього стовбурів нервів Латерже. Мобілізацію малої кривизни шлунка забезпечують від його кута до передбачуваного рівня перев'язки лівої шлункової артерії, адже перев'язка та пересічення лівої шлункової артерії зумовлюють рухливість та податливість шлунка, що спрощує відтворення запропонованих маніпуляцій. Для зручнішого накладання затисків на виразковий інфільтрат кардіального відділу малої кривизни шлунка виконують тракцію шлунка донизу, переважно, на ділянці великої кривизна, а малу кривизну відтягують убік печінки. На ділянці малої кривизни, від кута шлунка до лівої шлункової артерії, накладають викривлені затиски протилежно один до одного, таким чином, щоб зійшлися їхні кінці, з можливістю формування напівовалу (захоплення передньої та задньої стінок шлунка, разом з виразкою й виразковим інфільтратом, Фіг.1). На ділянці напівовалу, складеного з малої кривизни кардіального відділу шлунка, виразки та її інфільтрату, по траєкторії викривлених затисків, здійснюють резекцію виразки з її інфільтратом. Навколо викривлених затисків, через передню та задню стінки шлунка, по черзі накладають обвивну кетгутову лігатуру. Після почергового зняття цих затисків затягують кінці кетгуту, досягаючи повного гемостазу. Кінцевими лігатурами додатково прошивають обидві стінки шлунка та зв'язують їх по черзі (Фіг.2). На завершення лінію кетгутового шва ушивають серозно-м'язовими швами (Фіг.3), зберігаючи конфігурацію малої кривизни шлунка, а також можливість на швидке відновлення його моторно-евакуаторної функції. Приклад. Хворий М., 47 років, перебував у відділенні хірургічної гастроентерології та ендоскопічної хірургії ОКЛ sм. І.І. Мечнікова м. Дніпропетровська з приводу виразкової хвороби шлунка (і/х №1249). Виразковою хворобою шлунка хворіє упродовж 10 років. Неодноразово лікувався у гастроентерологічних та терапевтичних відділеннях. Проте виразка не піддавалась повному рубцюванню, був епізод кровотечі з виразки, котру зупиняли консервативними та ендоскопічними засобами. Враховуючи неефективність противиразкової терапії, хворому було показане хірургічне лікування. 42644 6 Фіброгастродуоденоскопія: у субкардіальному відділі шлунка ближче до малої кривизни виявлений виразковий дефект 2×3см з глибоким кратером - непрямі ознаки пенетрації шлунковопечінкового зв'язку. В обсязі запропонованого способу виконане хірургічне лікування. Проводили верхньосерединну лапаротомію. Пальпаторно при ревізії, у субкардіальному відділі, по малій кривизні шлунка спостерігали наявність виразкового інфільтрату 3×4см. Здійснювали мобілізацію ділянки малої кривизни кардіального відділу шлунка, від його кута до передбачуваного рівня перев'язки лівої шлункової артерії. Виконували тракцію шлунка донизу на ділянці великої кривизни, відтягуючи ділянку малої кривизни убік печінки. Надалі на ділянці малої кривизни шлунка, від його кута до лівої шлункової артерії накладали викривлені затиски, захоплюючи передню й задню стінки разом із виразкою та її інфільтратом. Резекцію виразки з інфільтратом здійснювали по траєкторії викривлених затисків. На ділянці малої кривизни кардіального відділу шлунка, навколо затисків, через обидві стінки шлунка, накладають обвивну кетгутову лігатуру. Знімали викривлені затиски у почерговому порядку та затягували кінці кетгутової лігатури, досягаючи повного гемостазу. Кетгутову лігатуру ушивали серозно-м'язовими швами, зберігаючи конфігурацію його малої кривизни. Тривалість операції становила 80хв., що на 20-25хв. менше, ніж за прототипом. Були виключені пілоропластика, пересічення нервів Латерже, висічення тканин на ділянці всієї малої кривизни шлунка, як чинники травматизації, порушення цілісності, функціонування, а також онтогенії побічних ускладнень шлунка. Перебіг післяопераційного періоду у хворого М. відбувався без видимих ускладнень. Його виписали зі стаціонару у задовільному стані на 10 добу після хірургічного лікування. При огляді через 6 місяців відмічали повне збереження моторноевакуаційної функції шлунка. Форма шлунка не змінена, що підтверджувалось рентгенологічним та ендоскопічним засобами контролю. Наданий приклад клінічного використання запропонованого способу повністю підтверджує, що напівовальна резекція малої кривизни кардіального відділу шлунка дозволяє реалізувати його нові властивості, тобто покращення ефективності за рахунок зниження онтогенії подальших ускладнень та оперативні ресурси. Виходячи з наданих тверджень, заявник вважає, що вдосконалення відомого способу хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка відповідає умові «промислова придатність», оскільки межі перевершення вищезазначеного технічного результату за подією пріоритету були реалізовані за допомогою продуктів, відомих з рівня техніки, а характеристика об'єкта, що зазначена у н.п. формули, визначає відмінність його від об'єктів аналогічного призначення і дозволяє кваліфікувати запропоноване рішення задачі корисною моделлю процесу. 7 42644 Аналоги: 1. Ганичкин A.M., Резник С.Д. Методы восстановления желудочно-кишечной непрерывности при резекции желудка. Л.: «Медицина». -1973. 280с. (С.24). Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 8 2. Матяшин И.М., Глузман A.M. Справочник хирургических операций. Киев: «Здоров'я». - 1979. - 312с. (С.104). 3. Колосович И.В. Выбор метода лечения пациентов с язвенной болезнью желудка //Український медичний часопис. - 1999. - №6 (14). - С.39-44. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601