Застосування 1-адамантилетилокси-3-морфоліно-2-пропанол гідрохлориду як засобу, що вибірково стимулює функцію пучкової зони кори наднирників

Застосування 1-адамантилетилокси-3 морфоліно-2-пропанол гідрохлориду Корисна модель відноситься до медицини, а саме - до фармакології, і стосується використання засобу із здатністю вибірково стимулювати пучкову зону кори наднирників для лікування захворювань, що потребують терапії глюкокортикостероїдами. Центральним ланцюгом в здійсненні пристосувальних реакцій в організмі при впливі різноманітних чинників оточуючого середовища (стреси, дія різних температур, гіпокінезія тощо) є ендокринна система і наднирники, зокрема. Адже завдяки їх гормонопродукуючій функції здійснюється регуляція обміну речовин та функціонування багатьох органів та систем, які, зрозуміло, при гормональній недостатності кори надниркових залоз грубо порушуються (Измайлова Т.Д., Петричук С.В., Агейкин В.А., Кузнецова Е.Ю. Изменения адаптации и их коррекция у детей грудного возраста с постгипоксическими изменениями центральной нервной системы // Вестник нижегородського государственного университета им. Н.И. Лобачевского. - 2001. - №2. С.127-132; Боднар П.М. Ендокринологія - К.: Здоров'я, 2002. - С.303-317.) При гіпокортицизмі широко використовуються тривалі, часто пожиттєві, курси замісної терапії глюко- та мінералокортикоїдами, які можуть призвести до ряду побічних ефектів (симптомокомплексу Іценко-Кушинга, гіперглікемії, остеопорозу, загострення виразкової хвороби шлунку та 12палої кишки, зниження імунітету тощо) та пригнічення синтезу власних гормонів корою наднирників, що небезпечно виникненням атрофії надниркових залоз (Череватов Б.Г. Применение глюкокортикоидов при системных заболеваниях соединительной ткани // Український ревматологічний журнал. - 2001. - №1 (3). - С.43-45; Яременко О.Б. Глюкокортикоиды в ревматологии: современная номенклатура дозовых режимов и рациональное применение // Український ревматологічний журнал. - 2002. - №3 (9). - С.20-26; Самойлов А. Нерешенные вопросы адекватной терапии недостаточности глюкокортикоидной функции // Новая медицина тысячелетия. - 2007. - №2 -3. - С.17-20). Для профілактики останнього ускладнення та з метою перешкодити розвитку „синдрому відміни" можливе одночасне використання кортикотропіну. Недоліком такої схеми є велика кількість побічних ефектів кортикотропіну: затримка в організмі води, іонів натрію та хлору з розвитком набряків та підвищенням артеріального тиску, тахікардія, надлишкове підсилення білкового обміну з негативним азотистим балансом, збудження, безсоння та інші порушення ЦНС, помірний гірсутизм, порушення менструального циклу, можливі затримка рубцювання ран, виразкування слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, явища цукрового діабету (Машковский М.Д. Лекарственные средства - М., Новая волна, 2006. - 1206с.). Велика частка таких негативних наслідків зумовлена, перш за все, дією кортикотропіну на всі шари кори наднирників, тобто його невибірковістю дії. Тому створення нового лікарського засобу, який би не був аналогом глюкокортикоїдів і мав вибіркову стимулюючу дію на гормонопродукуючу функцію кори наднирників могло б полегшити лікування багатьох вище перерахованих патологій та попередити небажані AdCH2CH2 OCH2CHCH2 N O.HCl (19) UA (11) 43489 (13) U OH , як засобу, що вибірково стимулює функцію пучкової зони кори наднирників. 3 ускладнення терапії. В основу корисної моделі "Застосування 1адамантилетилокси-3-морфоліно-2-пропанол гідрохлориду як засобу, що вибірково стимулює функцію пучкової зони кори наднирників" поставлено завдання пошуку речовини та створення на її основі препарату, який спроможний вибірково стимулювати синтез глюкокортикоїдних гормонів, що продукуються в пучковому шарі кори наднирників. Вказана задача вирішується застосуванням відомої сполуки 1-адамантилетилокси-3морфоліно-2-пропанол гідрохлориду (лабораторний шифр ЮК-1), як засобу, що вибірково стимулює функцію пучкової зони кори наднирників. Дію сполуки ЮК-1 оцінювали за її впливом на морфологічну картину кори наднирників та рівень кортизолу в крові щурів після 15-денної гіпокінезії. Досліди проводили на 21 нелінійному білому щурові масою 160-220г, розподілених на 3 групи: 1 інтактні тварини, 2 - тварини, що знаходились в умовах 15-денної гіпокінезії (контроль), 3 - тварини, які на тлі гіпокінезії отримували сполуку ЮК-1 внутрішньоочеревинно щоденно двічі на добу в дозі 2,8мг/кг, яка становить близько 1% її ЛД50 (Драчук О.П., Опаренюк О.А., Попова Н.А. Оцінка актопротекторної дії деяких похідних адамантану // Мат. наук. конф. студентів та молодих вчених з міжнародною участю, Вінниця 25-26 березня 2004р. - Вінниця, 2004. - С.309). Гіпокінезію (ГК) у щурів відтворювали шляхом їх утримування в індивідуальних дерев'яних пеналах протягом 15 діб (по 16 год/добу), після чого здійснювали забій тварин та взяття наднирників для морфологічного дослідження, а крові - для визначення в ній рівня кортизолу. Масу наднирникових залоз (в мг) визначали на торсійних вагах. Органи фіксували в 10% нейтральному формаліні, промивали в проточній воді, проводили через батарею спиртів зростаючої міцності і заливали в парафін. Зрізи фарбували гематоксиліном і еозином і вивчали в світловому мікроскопі. Кров центрифугували, після чого в отриманій сироватці кортизол визначали кількісно за допомогою тесту Access Cortisol, що базується на методі конкурентного зв'язування імуноферментного аналізу. Цифрові дані обробляли за допомогою методів варіаційної статистики з визначенням tкритерію Ст'юдента. Вірогідними вважали зміни показників при р