Багатофункціональна ємність для напоїв

1 Багатофункціональна ємність для напоїв, що виконана у формі пляшки, яка складається зі щонайменше двох накладених одна на одну незалежних складових частин, по периметру нижньої поверхні кожної складової частини ємності виконане заглиблення, а по периметру верхньої частини поверхні кожної, наступної за попередньою, складової частини, починаючи з другої, виконаний виступ, який заходить в заглиблення з утворенням зчеплення, яка відрізняється тим, що заглиблення кожної складової частини в точках, де закінчується контактування його поверхні з поверхнею виступу, в перерізі має форму вигнутої лінії, замкненої між двома згаданими точками, і з вгнутістю в напрямку внутрішньої порожнини складової частини ємності, причому крайня нижня точка заглиблення знаходиться на однаковій відстані від нижньої опорної поверхні кожної складової частини ємності і становить для верхньої складової частини 1/2 її висоти, а для кожної з розміщених під нею складових частин - 1/3 їх висоти 2 Багатофункціональна ємність за п 1, яка відрізняється тим, що її складові частини виконані у формі пляшок, на горлечках яких загвинчені пробки 3 Багатофункціональна ємність за пп 1, 2, яка відрізняється тим, що її складові частини у зібраному стані закріплені щонайменше однією клейкою стрічкою, розміщеною по висоті ємності Корисна модель відноситься до тари для зберігання і транспортування напоїв, переважно алкогольних Одним із різновидів тари для напоїв є так звані комбіновані ємності, що складаються з окремих частин Особливістю таких ємностей є те, що в кожну з них можна помістити напої різного роду та смаку, що дозволяє поєднувати в одній ємності одразу декілька продуктів Як правило, складові частини об'єднані єдиною стилістикою формоутворення, і у зібраному вигляді стилізуються під пляшку При проектуванні конструкції таких пляшок, окрім вимог чисто дизайнерського характеру, враховуються вимоги щодо забезпечення надійного закріплення окремих частин виробу між собою Так, в патенті Роси №2017665 (МПК7 B65D 1/04, опубл в Бюл №15, 1994р) описана пляшка, яка складається з двох незалежних частин, розміщених вертикальною перегородкою В кожній частині міститься певна рідина (наприклад, в одній - кофейний лікер, в другій - вершки) Обидві частини об'єднані клапанним пристроєм, який має канали для сполучення з частинами пляшки Клапан ний пристрій забезпечує та регулює подачу тієї чи іншої рідини в потрібний момент Недолік цієї пляшки полягає в складності її конструкції, зокрема, клапанного пристрою Крім того, складові частини виробу не можуть бути використаними окремо Відома пляшка, яка відрізняється від описаної вище тим, що складається з декількох секцій, які можуть бути використані як окремі ємності (з-ка WO 9822358, МПК 7 B65D 21/02, опубл в Бюл №10, 1999р) Кожна секція зверху та знизу має різьбу для загвинчування секцій одна на одній Такий вид закріплення надає виробу високої СТІЙКОСТІ, але в той же час є причиною обмеження переліку матеріалів, які можуть бути застосовані для виготовлення пляшки В першу чергу це стосується скла, адже на ньому різьбу виконують вкрай рідко Крім того, наявність різьбових сполучень робить виріб незручним у користуванні Відома пляшка для алкогольних напоїв, яка складається з колби, виготовленої з неорганічного скла, до якої за допомогою нарізного сполучення або посадки з натягом приєднана вставка, матеріалом якої є натуральний дуб (Патент України 00 CM CD 4628 №1103 на корисну модель, МПК7: B65D 1/00, опубл. в Бюл. №10, 2001р.)- Ця пляшка в основному використовується для зберігання коньяку. Недоліком пляшки є те, що її складові частини можуть використовуватись тільки в сукупності, тобто кожна з них не може бути окремою ємністю, що обмежує функціональність виробу. Більш досконалою у порівнянні з вищеописаними є конструкція пляшки, викладена в патенті України №52176 (МПК7: B65D 1/04, опубл. в Бюл. №12, 2002р.). Окремі складові частини пляшки являють собою ємності, котрі можуть використовуватись незалежно одна від одної. Складові частини з'єднані між собою за допомогою суцільного полімерного замка з роз'єднувальними усередині нього елементами, один з яких виконаний з нарізкою. На кожній складовій частині пляшки, яка знаходиться в контакті з нарізним елементом замка, також виконана нарізка. При накладанні складових частин одна на одну першу (верхню) частину жорстко закріплюють у внутрішньому елементі замка, що не має нарізки, шляхом впресовування або приклеювання. Після чого різьбову зону другої (нижньої) складової частини угвинчують в різьбовий елемент замка до упору. Для вживання продуктів, котрі містяться в кожній із частин, ємність розбирають у зворотному напрямку. Ця конструкція незручна у користуванні, тому що для вивільнення кожної з частин користувачу потрібно її вигвинчувати. А верхня частина, яка, будучи жорстко зафіксованою у внутрішньому елементі замка, по суті стає невід'ємною від нього, через що у вивільненому стані вона недостатньо стійка, бо опирається вже не на своє дно, а на корпус замка. За прототип корисної моделі прийнята багатофункціональна ємність для напоїв, виконана у формі пляшки, що складається зі, щонайменше, двох накладених одна на одну незалежних складових частин, по периметру нижньої поверхні кожної складової частини ємності виконане заглиблення, а по периметру верхньої частини поверхні кожної, наступної за попередньою, складової частини, починаючи з другої, виконаний виступ, який заходить в заглиблення з утворенням зчеплення (Патент України №50363, МПК7: B65D 1/04, опубл. в Бюл. №10, 2002р.). При накладанні приєднувальних частин пляшки одна на одну заглиблення взаємодіють з виступами, утворюючи своєрідний замок-зчеплення, який сам по собі не в змозі забезпечити стійкого положення складеного виробу. Для підсилення стійкості застосовуються спеціальні затискні механізми, що складаються з обтискного кільця і встановлених на ньому пружинних засувок, які рівномірно розташовують навколо приєднувальних частин. Для вивільнення останніх пружинні засувки потрібно віджати. Кожне приєднувальне місце потребує окремого затискного механізму. Звичайно, затискні механізми забезпечують високу стійкість складеної конструкції, але в той же час через них знижується зручність користування ємністю та підвищується складність її конструктивного виконання. Незручність у користуванні, по-перше, полягає в тому, що як складання, так і роз'єднання частин виробу потребує значних зусиль. По-друге, у випадку, коли хоча б одна з деталей затискного механізму для будь-яких з двох приєднувальних частин загубиться, здійснити закріплення стане просто неможливим. Підвищення складності конструктивного виконання виробу через присутність в ньому затискних механізмів пояснюється особливістю форми останніх. Затискний механізм по формі нагадує скобу і має спеціальні відігнуті лапки, призначені для утримування його на вертикальній поверхні. Для надання цим лапкам опорних місць по периметру бокових поверхонь кожної приєднувальної частини потрібно виконувати відповідні канавки (або ввігнутості), що, безумовно, ускладнює як процес виготовлення, так і конструкцію виробу. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення зручності користування та спрощення виготовлення багатофункціональної ємності для напоїв шляхом оптимізації форми заглиблень, розміщених по периметру нижньої поверхні кожної складової частини ємності, в результаті чого заглиблення в зоні закінчення контактування його поверхні з поверхнею виступу набуває форми кругового усіченого конусу, спрямованого у напрямку внутрішньої порожнини складової частини, і утворює простір для заходження в нього горлечка розміщеної знизу складової частини ємності, і тим самим мінімізує вірогідність відносного зміщення приєднувальних частин, забезпечуючи стійке положення виробу. Поставлена задача досягається завдяки тому, що в багатофункціональній ємності для напоїв, виконаній у формі пляшки, що складається зі, щонайменше, двох накладених одна на одну незалежних складових частин, по периметру нижньої поверхні кожної складової частини ємності виконане заглиблення, а по периметру верхньої частини поверхні кожної, наступної за попередньою, складової частини, починаючи з другої, виконаний виступ, який заходить в заглиблення з утворенням зчеплення, згідно до корисної моделі, заглиблення кожної складової частини в точках, де закінчується контактування його поверхні з поверхнею виступу, в перерізі має форму вигнутої лінії, замкненої між двома згаданими точками, з вгнутістю в напрямку внутрішньої порожнини складової частини ємності, причому крайня нижня точка заглиблення знаходиться на однаковій відстані від нижньої опорної поверхні кожної складової частини ємності, і становить для верхньої складової частини - 1/2 її висоти, а для кожної з розміщених під нею складових частин -1/3 їх висоти. При цьому складові частини виконані у формі пляшок, на горлечках яких загвинчені пробки, а у зібраному стані вони можуть бути закріплені, щонайменше, однією клейкою стрічкою, розміщеною по висоті ємності. Для запропонованого і відомого технічного рішення загальною ознакою, яка характеризує конструктивні елементи, що утворюють зчеплення приєднувальних частин, є наявність у останніх заглиблень та відповідних їм виступів, які по формі нагадують сходинки східців. Відмінністю запропонованого рішення є особливість форми заглиблень, які, минаючи зону контактування їх поверхні 4628 з поверхнею виступів, набувають форми тіла обертання - кругового усіченого конусу, в порожнині якого при накладанні частин виробу розміщується горлечко нижньої приєднувальної частини. При цьому круговий конус охвачує розміщене в ньому горлечко, не торкаючись його. Таким чином, горлечко легко розміщується в конусі (заглибленні) і при цьому надійно фіксується стінками конусу від зміщення в поперечному і поздовжньому напрямку. Слід відзначити, що така форма заглиблення, забезпечуючи виробу стійкість, водночас сприймається як його оригінальний декоративний елемент, який просвічується крізь скло пляшки. Запропонована форма заглиблень дозволяє використовувати складену ємність без необхідності застосування різного виду додаткових з'єднувальних механізмів, скоб тощо. А разом з цим відпадає необхідність виконання на стінках виробу різноманітних канавок під з'єднувальні елементи. Запропоноване технічне рішення пояснюють креслення, на яких схематично зображено: - на фіг. 1 - загальний вигляд складеної ємності; - на фіг. 2 - вид А по фіг. 1 у розрізі. Багатофункціональна ємність для напоїв містить накладені одна на одну складові частини 1, 2, 3 (кількість складових частин може бути якою завгодно). У складеному вигляді ємність стилізована під пляшку, а кожна зі складових частин виконана у вигляді невеликих пляшечок з горлечками 4. По периметру нижньої поверхні кожної пляшечки виконане заглиблення 5, а по периметру верхньої поверхні кожної пляшечки, яка знаходиться знизу - впадина 6. Поверхня заглиблення 5 перебуває в контакті з поверхнею 6, утворюючи зчеплення, і в точках В, де закінчується контактування цих поверхонь, вона різко заглиблюється у напрямі внутрішньої порожнини пляшечки, утворюючи вгнутість складної геометричної форми, близької до форми кругового усіченого конусу, менша основа якого теж має незначну вгнутість. Для більш чіткого уявлення конфігурації заглиблення після точки В його переріз можна представити у вигляді вигнутої лінії, замкненої між точками в, крайня нижня точка С якої знаходиться на однаковій відстані від нижньої опорної поверхні кожної складової частини ємності, і становить для верхньої складової частини -1/2 її висоти, а для кожної з розміщених під нею складових частин - 1/3 їх висоти. Таким чином, кожна складова частина ємності має конусоподібні зони заглиблень, абсолютно однакові за формою і розмірами. Різним є тільки співвідношення висоти цих частин і глибини їх заглиблень, тому що форма верхньої пляшечки відрізняється від форми нижніх. Глибина конусоподібної зони заглиблення (або ж відстань від нижньої опорної поверхні до точки С) встановлена, виходячи із можливості забезпечення умов вільного розміщення в "конусі" приєднувальної складової частини і виключення її зміщення. Експериментальне було встановлено, що ці умови задовольняються при розташуванні точки С на відстані, яка згадана вище. Додатковим заходом для підвищення стійкості положення виробу у зібраному стані може бути застосування, принаймні, однієї клейкої стрічки 7 (на фіг. 1 показана пунктиром), яку наклеюють по висоті пляшки. Виріб використовують наступним чином: Складові частини (пляшечки) наповнюють певними напоями - алкогольними чи безалкогольними або ж поєднанням тих і інших. Пляшечки загвинчують пробками, після чого здійснюють накладання їх одна на одну, центруючи приєднувальні частини по виступам та заглибленням. Заглиблення (сходинка) кожної верхньої пляшечки заходить у відповідний йому виступ (сходинку) нижньої, а горлечка пляшечок заходять в конусоподібну зону заглиблень. Сходинки, які взаємодіють між собою з утворенням зчеплення, та вставлене в "конус" горлечко надають складеному виробу стійкості. 4628 Фіг. 2 Комп'ютерна верстка М Клюкін Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ-42 01601