Спосіб профілактики виникнення інсультів на тлі герпетичної інфекції

1. Спосіб профілактики виникнення інсультів на тлі герпетичної інфекції, що включає призначення протихолестеринових препаратів, який відрізняється тим, що у пацієнтів з частими рецидивами герпесу виявляють 9 наявних ознак можливого інсульту на тлі частої герпетичної інфекції: суха шкіра, почервоніння, наявність папульозної висипки, температура тіла не менше 36,9 °С, обтяжена спадковість по вірусу простого герпесу та судинній патології, низький артеріальний тиск, підвищений артеріальний тиск, наявні транзиторні 3 Відомий спосіб вторинної профілактики інсульту із застосуванням статинів - антихолестеринових препаратів, який обраний нами за прототип [5]. Вакцинації від грипу в осіб з високим ризиком виникнення інсульту розглядається як вторинна профілактика не тільки інфекцій, але й розвитку судинної патології [6]. Лікування в основному зведено до місцевої терапії, яка призводить до зникнення осередків ураження на шкірі, однак, не впливає на можливість виникнення нових рецидивів захворювання. Задача, яка вирішується корисною моделлю проведення цілеспрямованої судинної та противірусної терапії і профілактики можливого виникнення інсульту. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі - підвищення ефективності профілактики виникнення інсультів на тлі герпетичної інфекції. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, що включає призначення протихолестеринових препаратів, згідно корисної моделі у пацієнтів з частими рецидивами герпесу виявляють 9 наявних ознак можливого інсульту на тлі частої герпетичної інфекції: суха шкіра, почервоніння, наявність папульозної висипки, температура тіла не менше 36,9°С, обтяжена спадковість по ВПГ та судинній патології, низький артеріальний тиск, підвищений артеріальний тиск, наявні транзиторні ішемічні атаки до інсульту в анамнезі та присутній неврологічний дефіцит, і при наявності 5 і більше з цих ознак на тлі наступної судинної терапії: цераксон 500мкг в/в 1 раз на добу 10 днів; актовегін 5мл в/в 1 раз на добу 10 днів, таблетовані форми: 10-20мкг - аторвастатину 1 раз на добу ввечері, 75мкг або 150мкг кардіомагніла, а в разі виникнення транзиторної ішемічної атаки призначають лікування за наступною схемою: протягом 2 днів по 1 таблетці (325мг) аспірину 2 рази на день, а потім 1/2 таблетки (150мкг) кожен день ввечері протягом 1 місяця, додатково призначають противірусний препарат гевіран у дозі 800мг 5 разів на добу протягом 7-14 діб в залежності від площі та кількості висипань 1 раз на рік, а у випадку перенесеної транзиторної атаки 2 рази на рік в залежності від ступеню вираженості неврологічного дефіциту ЧРГ розглядається як провокуючий фактор. В результаті може виникнути питання про більш детальне обстеження пацієнта та призначення - вальтрекса та інших препаратів ацикловірового ряду для знищення інфекції, як провокуючого фактору виникнення інсульту. Спосіб має новизну та суттєво відрізняється в призначенні не тільки судинних та нейропротекторних препаратів для профілактики виникнення інсульту на тлі ЧРГ у пацієнтів, що мають 5 та більше з перерахованих вище ознак, а також антиагрегантів, препаратів статинового та ацикловірового ряду в різних комбінаціях. В результаті доведеного зв'язку між ЧРГ та судинною патологією може проводитися цілеспрямована терапія і профілактика шляхом лікування інфекції та можливого виникнення інсульту. Спосіб здійснюють наступним чином. У пацієнтів з частою герпетичною інфекцією збирають анамнез на предмет наявних ознак виникнення повторного інсульту: 1) суха шкіра (СШ), 50617 4 2) почервоніння, 3) наявність папульозної висипки, 4) температура тіла не менше 36,9°С, 5) обтяжена спадковість по ВПГ 6) низький AT (HAT), 7) підвищений AT (ПАТ), 8) наявні транзиторні ішемічні атаки (ТІА) до або після інсульту в анамнезі, 9) наявний неврологічний дефіцит. Якщо виявлено 5 або більше перерахованих ознак діагностують можливий повторний інсульт, а ЧРГ розглядають, як провокуючий фактор. Далі призначають терапію наступними судинними препаратами: цераксон 500мкг в/в 1 раз на добу 10 днів; актовегін 5мл в/в 1 раз на добу 10 днів, таблетовані форми: 10-20мкг - аторвастатину 1 раз на добу ввечері, 75мкг або 150мкг кардіомагніла, а в разі виникнення транзиторної ішемічної атаки призначають лікування за наступною схемою: протягом 2 днів по 1 таблетці (325мг) аспірину 2 рази на день, а потім 1/2 таблетки (150мкг) кожен день ввечері протягом 1 місяця, додатково призначають противірусний препарат гевіран у дозі 800мг 5 разів на добу протягом 7-14 діб в залежності від площі та кількості висипань 1 раз на рік, а у випадку перенесеної транзиторної ішемічної атаки, 2 рази на рік в залежності від ступеню вираженості неврологічного дефіциту. Протягом 1-4 років обстежено 260 пацієнтів з перенесеним ішемічним інсультом/ТІА або без нього, з них 143 жінки та 117 чоловіків. Середній вік складає 69,6±1,87 років. Ці пацієнти отримували лікування в Олександрівській клінічній лікарні міста Києва. Основну групу склали пацієнти з ЧРГ, які мали 3 або більше рецидивів за рік (n=95) та ознаки інсульту, що виник на тлі ВПГ. У всіх пацієнтів проводилося опитування на предмет захворювання Г, вражаючим шкіру носогубного трикутника, слизової губ, носа, кінцівок, тулуба. Для цього визначали у хворих наявність в анамнезі висипок вказаної локалізації, уточняли частоту (скільки за рік) та ритм їх виникнення, характерні розміри ураження (в мм2), з'ясовували неврологічний дефіцит отриманий під час інсульту. Осіб з ЧРГ поділили на 3 групи, в залежності від площі ураження папульозною висипкою: 1) малої (до 0,5см2), 2) середньої (до 1см2), 3) великої (більше 1см2). З 78 хворих - 60 мали малу площу висипки до 0,5см2, 14 - середню - до 1см2, 4 - велику, більше 1см2. В осіб основної групи з ЧРГ (3-5 разів на рік) більшою площею ураження Г (більше 1см2) з виявленими хоча б 5 ознаками з 9-ти можливих доведений достовірно тяжкий перебіг Г. Окремо проаналізовані взаємозв'язок частоти виникнення Г, площі ураження, наявності ознак у кількісному та відсотковому відношенні в основній та контрольній групах. До контрольної групи (n=165) віднесли осіб, в яких ніколи не виникав Г або, які мали одну висипку за все життя, а також тих, хто хворів 1 раз на десять років. Віково-статевий склад основної та контрольної груп порівняний за показниками. При необхідності методом вільного підбору контрольної та основної груп врівноважували пацієнтів за віково-статевим складом, основним діагнозом, ознаками ВПГ та ЧРГ. У пацієнтів з ВПГ та ЧРГ обстежених в інфекціоніста амбулаторно та стаціонарно, а також всім 5 включеним в дослідження, визначали вміст антитіл до вірусів простого герпесу І, II, VI, VIII типів, цитомегаловірусу та вірусу Епштейна-Барр у крові з діагностичною метою. При такому аналізі виявлена достовірна різниця вмісту антитіл до вірусів герпесу І, II, VI, VIII типів, цитомегаловірусу та вірусу Епштейна-Барр у крові пацієнтів основної порівняно з контрольною групою. Для уточнення наявного зв'язку між ЧРГ та інсультом проведений спеціальний аналіз. Критеріями для включення в основну групу були 5 та більше ознак з 9-ти, наведених вище. Причому наявність 9 клінічних ознак, що лежать в основі критеріїв діагностики ВПГ була достатньо тісно пов'язана з підвищеною частотою виникнення Г. Перераховані ознаки ВПГ в осіб з ЧРГ зустрічались достовірно частіше, ніж в пацієнтів без ЧРГ (Р