Спосіб одержання засобу з гемостатичною та жарознижуючою дією

1. Спосіб одержання засобу з гемостатичною та жарознижуючою дією, що включає водну екст 3 звичайної Rubus idaeus L. при співвідношенні сировини до екстрагенту 1:8-1:9 при температурі 90100°С протягом 3-4 годин, причому одну порцію сировини екстрагують тричі, після чого екстракти об’єднують, одержаний фільтрат упарюють до 1/15-1/16 від попереднього об’єму з наступною сушкою до повітряно сухого стану. Згідно з корисною моделлю при здійсненні заявленого способу може бути використане листя малини звичайної, зібране як до, так і після періоду плодоношення, проте останній варіант є більш доцільним з економічної точки зору. Авторами досліджено і доведено, що листя малини звичайної, зібране після періоду плодоношення, містить комплекс біологічно активних речовин, що забезпечує гемостатичну та жарознижуючу активність засобу, одержаного за заявленим способом. До списку офіціальних рослинних лікарських засобів входять лише плоди малини звичайної. Її листя використовують лише у народній медицині у вигляді настоїв для лікування застудних захворювань, ентероколітів, при шлункових кровотечах і геморої, проти атеросклерозу та ревматизму [3]. Всі параметри заявленого способу визначені експериментальним шляхом і відповідають оптимальним умовам здійснення способу. Згідно з корисною моделлю співвідношення сировини до екстрагенту є оптимальним у межах 1:8-1:9. При цьому, якщо співвідношення менше 1:8, то не забезпечується достатня екстракція біологічно активних речовин (БАР), що призводить до зниження фармакологічної активності та виходу цільового продукту. Співвідношення більше за 1:9 веде до подовження технологічного процесу, час упарювання та пов'язані з цим енерговитрати значно зростають. Співвідношення 1:8-1:9 забезпечує достатню екстракцію БАР при мінімальному часі фільтрації та упарювання. Згідно з заявленим способом екстракцію проводять при температурі 90-100°С протягом 3-4 годин; одну порцію сировини екстрагують 3 рази. Температура 90-100°С є оптимальною, тому що забезпечує максимальну екстракцію водорозчинних сполук. Трикратна екстракція однієї порції сировини дозволяє отримати максимальне вилучення діючих речовин; подальша екстракція не призводить до збільшення виходу готового продукту. Упарювання проводять до 1/15-1/16 від попереднього об’єму екстракту. При подальшому упарюванні залишок має більшу в'язкість, зменшується його плинність, що ускладнює роботу з екстрактом та збільшує його втрати у процесі виробництва. При менш тривалому упарюванні значно подовжується процес сушіння та збільшуються енерговитрати. Заявлений спосіб забезпечує отримання засобу у формі сухого екстракту листя малини у вигляді дрібного порошку, зручного у подальшому використанні у виробництві та зберіганні. Заявлений спосіб здійснюють шляхом трикратної екстракції однієї порції подрібненого листя малини звичайної гарячою водою при співвідношенні сировини до екстрагента як 1:8-1:9, при температурі 90-100°С протягом 3-4 годин, після чого 51241 4 отримані екстракти об’єднують і фільтрують. Одержаний на цій стадії фільтрат являє собою прозору рідину темно-коричневого кольору з приємним запахом. Далі зазначену рідину упарюють до 1/151/16 від попереднього об'єму з наступною сушкою бажано під вакуумом до повітряно сухого стану. В результаті здійснення заявленого способу отримують засіб з гемостатичною та жарознижуючою активністю у формі сухого екстракту зі специфічним солодкуватим запахом з наступними параметрами: вологість - 4,67%, сухий залишок 18,06%, кількісний вміст діючих речовин: не менше ніж 10% полісахаридів, 5% поліфенольних сполук у перерахунку на галову кислоту, 2,5% флавоноїдів у перерахунку на рутин, 5% гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту. Готовий продукт легко розчинний у воді, етанолі, практично не розчинний у діетиловому ефірі, хлороформі. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1 1000г подрібненого до 1-3мм листя малини звичайної (Rubus idaeus L.), заливали 9 літрами гарячої води (90°С) у співвідношенні сировина:екстрагент 1:9, екстрагували протягом 4 годин при температурі 90°С при перемішуванні. При проведенні першої екстракції вміст екстрагенту було збільшено з урахуванням коефіцієнту поглинання на 4л, тобто на таку кількість, яка поглинається повітряно-сухою сировиною при намочуванні. Процес було повторено 3 рази. Отримані витяжки об’єднали та настоювали протягом 0,5 години без нагрівання, сировину відфільтровували. Рідкий витяг упарювали під вакуумом при розрядженні 10-2мм рт. ст. до 1/15 від попереднього об’єму, після чого сушили у вакуум-сушильній шафі при 102мм рт. ст. Отримали 180,6г порошку. Вихід готового продукту складає 18,06% по відношенню до вихідної сировини. Отриманий за заявленим способом засіб являє собою аморфний сипкий порошок світлокоричневого кольору зі специфічним солодкуватим запахом. Екстракт містить 12,47% полісахаридів, 7,26% поліфенольних сполук у перерахунку на галову кислоту, 4,086% флавоноїдів у перерахунку на рутин, 6,24% гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту. Приклад 2 Гемостатичну активність засобу з листя малини звичайної, одержаного за заявленим способом, вивчали in vitro. Висновок про наявність гемостатичного ефекту робили за часом зсідання крові у порівнянні з контролем - фізіологічним розчином та препаратом порівняння - амінокапроновою кислотою. Досліди проводились за методом Альтгаузена, який базується на визначенні часу появи перших ниток фібрину. Для цього на підігріте до температури 37°С предметне скло наносили каплю крові, яку брали з хвоста щура, та краплю дослідного розчину. Через кожні 30 сек. скарифікатором проводили по краплі крові, фіксуючи появу першої нитки фібрину [4]. Дію засобу, одержаного за заявленим спосо 5 51241 бом, вивчали у дозах 25 та 50мг/кг у порівнянні з дією препарату порівняння - 5% розчином кислоти амінокапронової. 6 Результати експерименту, оброблені методом варіаційної статистики, представлені в таблиці 1. Таблиця 1 Вивчення гемостатичної активності засобу, одержаного за заявленим способом Досліджені засоби Контроль (фізіологічний розчин) Засіб, одержаний за заявленим способом Амінокапронова кислота Доза, мг/кг 25 50 50 Час зсідання крові, сек. 193,2±3,41 106±1,65* 76,3±1,99* 83,7±2,44* Примітка: * - розбіжність статистично достовірна відносно контролю (р