Спосіб визначення впливу фармпрепарату на реґіонарну систолічну функцію лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда

Спосіб визначення впливу фармпрепарату на реґіонарну систолічну функцію лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда, який включає визначення показників стану реґіонарної функції лівого шлуночка до прийому фармпрепарату та після введення, порівняння визначених показників, 3 визначення систолічного та діастолічного тиску, частоти серцевих скорочень, з реєстрацією тетраполярної грудної реограми з визначенням ударного індексу та застосування коефіцієнту інотропної функції міокарда по формулі, що пропонується автором. Недоліком способу є те, що він дає лише загальну оцінку гемодинаміки без врахування індивідуальних характеристик гемодинаміки певних зон лівого шлуночка, які є визначальними для оцінки впливу фармпрепарату у хворого при гострому інфаркті міокарда. Найбільш близький до запропонованого способу є спосіб підбору ефективної дози бетаблокаторів у хворих на ішемічну хворобу серця (див. RU 2180796, МПК А61В5/02, дата публікації: 27.03.2002), що полягає в тому, що до прийому лікарського фармпрепарату і на піку його дії визначається частота серцевих скорочень, систолічний тиск і кінцево-систолічний за даними ехокардіографії і розраховується подвійний добуток (ПД). При зіставленні отриманих результатів оцінюють характер їх змін і ефективність одержаної дози. Спосіб може бути застосований і для хворих на гострий інфаркт міокарда. Проте, дозволяючи достатньо надійно оцінювати параметри загальної гемодинаміки, він не забезпечує достатньої точності та достовірності висновку щодо впливу фармпрепарату на реґіонарну гемодинаміку та реґіонарну систолічну функцію лівого шлуночка, що особливо важливо в умовах гострого інфаркту міокарду, коли частина останнього частково або повністю виключена з процесу напруги і скорочення. Завданням розробки є створення способу визначення впливу фармпрепарату на реґіонарну систолічну функцію лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда, в якому за рахунок застосування для здійснення процесу визначення емпіричним шляхом підібраних показників стану реґіонарної функції лівого шлуночка, нового прядку дій по визначенню цих показників та емпіричним шляхом підібраного рівня зміни цих показників після введення фармпрепарату забезпечується підвищення точності та достовірності висновку щодо впливу фармпрепарату на реґіонарну систолічну функцію лівого шлуночка. Для вирішення цього завдання спосіб визначення впливу фармпрепарату на реґіонарну систолічну функцію лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда передбачає визначення показників стану реґіонарної функції лівого шлуночка до прийому фармпрепарату та після введення, порівнянні визначених показників, оцінці по характеру їх змін ефективності впливу фармпрепарату. Новим у способі є те, що визначають у початковому стані реґіонарну фракцію викиду (рФВ) для двох перетинкових, двох верхівкових і двох задньобокових зон і відповідної до них максимальної швидкості вигнання (рШВмак) в цих зонах, визначають уражені зони, а після введення фармпрепарату вимірювання проводять повторно у попередньо визначених уражених зонах і у випадку, якщо показники фракції викиду та максимальної швидкості вигнання в ураженій зоні після введення фа 52133 4 рмпрепарату підвищуються більше ніж на 20 %, роблять висновок про позитивний ефект впливу фармпрепарату на реґіонарну систолічну функцію лівого шлуночка. Досліджені за способом зміни реґіонарної функції міокарду лівого шлуночка в уражених зонах під впливом фармпрепарату дозволяють більш точно оцінити резервні можливості міокарда при інфаркті, та можливість відновлення його функції за рахунок частково збереженого життєздатного міокарду в зоні ураження. Запропонований спосіб ілюструється прикладами його застосування. У прикладах застосування способу стан реґіонарної фракції викиду (рФВ) для двох перетинкових, двох верхівкових і двох задньобокових зон і відповідної до неї максимальної швидкості вигнання (рШВмак) визначали за допомогою рівновісної кардіосинхронізованої радіонуклідної вентрикулографії з 99mТс (370-430 МБк), яку здійснювали в початковому стані і на піку дії лікарського фармпрепарату. Метод рівновісної кардіосинхронізованої радіонуклідної вентрикулографії дозволяє в автоматичному режимі проводити ділення області інтересу лівого шлуночка згідно способу на 6 зон (у нашому прикладі на 6 - дві передньо-перетинкові, дві верхівкові і дві задньо-бокові), будувати для кожної зони криву «активність - час» і, диференціюючи її одержувати першу похідну, і визначати реґіонарні фракції викиду і відповідні максимальні швидкості вигнання, які відображають здібність міокарда до скорочення і розвитку напруги. При проведенні рівновісної кардіосинхронізованої радіонуклідної вентрикулографії в початковому стані визначаємо основні показники кардіогемодинаміки (фракцію вигнання (ФВ), функціональні об'єми лівого шлуночка (ЛШ), швидкісні показники вигнання), які відповідали загальноприйнятим уявленням про зміну функції ЛШ у хворих на гострий IM. Аналіз даних про реґіонарні порушення функції, систоли міокарду ЛШ, дозволив об'єктивно кількісно оцінити її порушення і визначити зони ураження. При цьому у хворих з передньо-перетинково-верхівковою локалізацією зменшення рФВ і рШВмак відзначали в зонах 1,2,3,4, при задньо-боковій локалізації IM - в зонах 4,5,6, а також в зоні, зв'язаній анатомічно із зоною 6. Введення лікарського фармпрепарату і повторне визначення реґіонарних показників функції міокарда ЛШ дозволяє оцінити характер і величину реакції ЛШ на застосований фармпрепарат. При цьому збільшення величини реґіонарної фракції викиду (рФВ) і реґіонарної швидкості вигнання максимальної (рШВмак) в зоні ураження оцінюється як частково позитивний результат, що свідчить про ефективність фармпрепарату; відсутність збільшення рФВ і рШВмак в зоні ураження оцінюється як істинно негативний результат і свідчить про неефективність фармпрепарату; відсутність приросту рФВ і рШВмак в зоні ураження, але наявність і збільшення в інтактній зоні - як помилково позитивний результат; наявність же збільшення рФВ і рШВмак в зоні ураження, що не перевищує помилку 5 52133 методу вимірювання (для РНВГ=±10%) оцінюють як псевдонегативний результат. У прикладі у хворих з гострим IM (n=35), проведені проби з ізосорбідом мононітратом (моносаном) (доза 40 міліграм per os). На підставі аналізу змін величини рФВ і рШВмак (проаналізовані зміни в 124 зонах) розраховані показники інформативності запропонованого способу визначення ефективності фармпрепарата на реґіонарну функцію систоли міокарду ЛШ у хворих на IM. За загальноприйнятими формулами: Чутливість =96,2 %, Специфічність=61,1 % Передбачувальна цінність позитивного результату =93,5 % Передбачувальна цінність негативного результату =73,3 %. Середні величини рФВ і рШВмак наведені в Таблиці 1 у хворих з дійсно позитивними результатом фармакологічної проби. Розрахунок середніх величин змін рФВ і рШВмак для всіх зон % ΔΦΒ=(34,8 3,2) % % АШВмак = (32,7 3,5)%. Визначення нижньої дискримінаційної величини (ДВ) рФВ та рШВмак, який характеризується їх позитивною зміною, яка визначається шляхом віднімання із середньої арифметичної потрійної величини середньої квадратичної похибки величини: ДВ рФВ=34,8 % - 9,6 %=25,2 % ДВ рШВмак=32,7 % - 10,5 % = 22,2 %. Порівняння отриманих дискримінаційних величин з індивідуальними даними про коливання вивчаємих параметрів в групі хворих на IM дозволяє вибрати 20 % як міру визначення реакції на фармпрепарат, отже при повторному дослідженні реґіонарної функції ЛШ на піку діастоли фармпрепарат у випадку якщо рФВ і рШВмак підвищується більше, ніж на 20 % можна зробити висновок про позитивний ефект фармпрепарату на реґіонарну систолічну функцію ЛШ. 6 Хворий К., 56 років, знаходився у відділенні інфаркту міокарда і відновлювального лікування ННЦ «Інститут кардіології ім.акад. М.Д.Стражеска» АМН України з діагнозом :ІХС: гострий IM з зубцем Q передньо-перетинково-верхівкової ділянки лівого шлуночка. Атеросклероз вінцевих судин. СН І стадії. Хворому проведено РНВГ з 99mТс (Індикаторна доза 380 МБк). Аналіз результатів РНВГ в висхідному стані дозволив встановити зниження загальної ФВ і порушення реґіонарної систолічної функції ЛШ в зоні ураження : зменшення величини рФВ в ділянках передньо-перетинкової (1,2 ділянки), та верхівкової (3, 4 ділянка). Хворий прийняв моносан (ізосорбід мононітрат) в дозі 40 мг. Повторна реєстрація РНВГ дозволила встановити помірне збільшення загальної ФВ з 35 % до 42 % і значну зміну показників реґіонарної систолічної функції міокарда ЛШ в зоні ураження (Таблиця 2). Середній приріст рФВ в ділянці ураження становив 48,3 % в порівнянні з величинами показника в висхідному стані (ділянки 1-4), середній приріст рШВмак в зоні ураження (зони 1-4) становив 29,9 %. Отже, отримані у хворого К. з Q-IM передньої локалізації дані про збільшення величин рФВ та рШВмак в зоні ураження, які перевищують 20 %, дозволяють зробити висновок про позитивний ефект впливу фармпрепарату на реґіонарну систолічну функцію ЛШ. Таким чином запропонований «Спосіб визначення впливу фармпрепарату на реґіонарну систолічну функцію лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда» є безпечним (не потребує проведення фізичних навантажень та спеціальної підготовки хворого) і може бути проведений у хворих на гострий інфаркт міокарда, дозволяє оцінити реґіонарну систолічну функцію лівого шлуночка і її зміни під впливом фармпрепаратів, є високоінформативним у виявленні позитивного фармакологічного тесту. Таблиця 1 Зміни реґіонарної систолічної функції ЛШ при проведенні фармакологічної проби з ізосорбідом мононітратом (моносан) в дозі 40 мг у хворих з гострим інфарктом міокарда Величина показника (М±m) за реґіонарними зонами ЛШ 2 3 4 5 6 Зони ураження при ППВ ІМ ΔФВ, % = = 10,7±3,9 10,9±2,7 10,3±3,7 10,6±3,6 Хворі з ППВ локалі% ΔФВ, % 26,7±2,7 39,1±2,9 49,7±3,3 83,6±3,4 = = зацією ІМ ΔШВмак, с-1 1,05±0,14 0,74±0,09 0,83±0,08 0,84±0,08 = = % ΔШВмак, % 47,7±7,3 33,7±4,5 50,6±6,1 33,5±4,7 = = Зона ураження при ЗБ ІМ ΔФВ, % 8,0±1,01 = = 8,1±0,7 10,6±3,8 11,2±1,4 Хворі з ЗБ Локаліза% ΔФВ, % 20,9±1,99 = 21,7±4,3 37,7±2,2 35,2±2,53 цією ІМ ΔШВмак, с-1 0,79±0,04 = = 0,99±0,16 0,89±0,03 0,59±0,01 % ΔШВмак, % 22,9±2,1 = = 39,5±3,6 39,9±5,07 49,3±3,9 Група Показники 1 7 52133 8 Таблиця 2 Зміна реґіонарної систолічної функції ЛШ у хворого К. з гострим ІМ передньо-перетинково-верхівкової локалізації при проведенні фармакологічної проби з ізосорбідом мононітратом (моносан) в дозі 40 мг Величина показника Сегменти 1 2 3 4 5 6 рШВмак рФВ, % Висх. 21 18 21 35 45 50 Моносан Δ Δ% Висх. Моносан Δ Δ% 30 40 35 41 46 50 9 12 14 6 42,8 66,6 66,7 17,1 2,01 1,98 2,02 2,65 2,65 3,11 2,64 2,72 2,76 3,0 2,87 3,23 0,66 0,74 0,74 0,35 0,22 0,12 32,8 37,3 36,6 13,2 8,3 3,8 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601