Спосіб одержання засобу з мембраностабілізуючою дією

Спосіб одержання засобу з мембраностабілізуючою дією шляхом екстракції подрібненої сировини з кори берези бородавчастої (Betula pendula) 3 тягом 36-40 годин з подальшим видаленням гексану на роторному випарювачі [8]. Одержують продукт у вигляді порошку білого кольору. До недоліків такого способу можна віднести його довготривалість та використання токсичного реагенту. Найближчим до заявленого є спосіб одержання сухого екстракту кори берези, який полягає у тому, що висушену подрібнену сировину екстрагують переважно 40% етанолом у співвідношенні сировина:екстрагент 1:1 методом реперколяції [9]. Одержані витяги відстоюють при температурі 35°С протягом 3 діб і піддають вакуумному згущенню на роторному випарювачі, а потім сушці у сушильній шафі та вакуум-екскаторі до залишкової вологи не більше 5%. Одержаний екстракт має антистресорну та противиразкову дію. Проте відомий спосіб потребує близько чотирьох діб для його здійснення і не забезпечує одержання готового продукту з мембраностабілізуючою дією. Завдання корисної моделі полягає у розробці технологічного способу одержання густого екстракту з кори берези, який, завдяки заявленій сукупності параметрів способу, забезпечує одержання засобу з ефективною мембраностабілізуючою дією з виходом, доцільним для промислового виробництва зазначеного засобу і його застосування у складі нових лікарських препаратів відповідної дії. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у способі одержання засобу з мембраностабілізуючою дією з кори берези бородавчастої (Betula pendula) шляхом екстракції подрібненої сировини спиртом етиловим з подальшим відстоюванням одержаного екстракту, фільтрацією та згущенням, згідно з корисною моделлю передбачено, що екстракцію здійснюють 41-50% спиртом етиловим, сировину екстрагують при температурі 90°С принаймні тричі по 1 годині при загальному співвідношенні сировини до екстрагенту 1:10-1:15, екстракти об'єднують, а сировину додатково промивають потрійною кількістю екстрагента, одержаний злив додають до об'єднаного екстракту, охолоджують і відстоюють протягом 10-12 годин. В якості сировини для здійснення заявленого способу було обрано кору берези бородавчастої (Betula pendula), яка містить широкий перелік біологічно активних речовин. З усіх видів берези (біла, пухнаста, дніпровська, низька, повисла) береза бородавчаста має найширше розповсюдження в Україні, досягає 10-12м заввишки і є екологічно доцільним джерелом сировини (кори), яка здебільшого є відходом деревообробної промисловості. Авторами виявлено невідому з джерел інформації мембраностабілізуючу дію густого екстракту з кори берези бородавчастої, одержаного за заявленим способом, всі параметри якого визначенні дослідним шляхом. Для вибору оптимального екстрагенту для здійснення заявленого способу були дослідженні розчинники, що найповніше відповідають вимогам до екстрагентів, доступні та широко застосовувані у галузі отримання засобів рослинного походження, а саме вода очищена та спирт етиловий різної концентрації. Критеріями оцінки було обрано вихід 53381 4 екстрактивних речовин. Отримані результати узагальнені у таблиці 1. Таблиця 1 Кінетика виходу екстрактивних речовин зкори берези бородавчастої у залежності від використаного екстрагенту (m=5) № з/п Екстрагент 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. вода очищена 20% спирт етиловий 41% спирт етиловий 50% спирт етиловий 60% спирт етиловий 80% спирт етиловий 96% спирт етиловий Вихід екстрактивних речовин, % у перерахунку на абсолютно суху речовину 16,24±0,174 20,76±0,214 29,92±0,65 29,64±0,52 23,82±0,51 28,636±0,58 20,90±0,48 За даними табл. 1, найвищий вихід екстрактивних речовин спостерігався при використанні в якості екстрагента 41-50% спирту етилового (від 29,92±0,65% до 29,64±0,52%). Інші досліджені варіанти розчинників не забезпечували достатньо високого результату. Трохи менший вихід екстрактивних речовин (28,636±0,58%) одержаний для 80% спирту етилового, проте його використання є економічно недоцільним, бо кращий результат досягнуто при використанні екстрагенту нижчої концентрації. Експериментальним шляхом було визначено інші ознаки заявленого способу: співвідношення сировини до екстрагенту, час, кратність та температура екстракції. Оптимальні умови здійснення заявленого способу були визначенні за збалансованою сукупністю суттєвих ознак, яка забезпечує достатній вихід кінцевого продукту з вираженою мембраностабілізуючою дією і є економічно доцільною. Заявлене співвідношення сировина:екстрагент (1:10-1:15) та час проведення екстракції (1 год.) при принаймні трикратному екстрагуванні однієї порції сировини та додатково передбачене промивання відпрацьованої сировини трикратною кількістю екстрагенту з метою змивання залишків екстракту, забезпечують вичерпне вилучення з сировини комплексу біологічно активних речовин (БАР) з мембраностабілізуючою дією. Здійснення процесу при температурі 90°С також сприяє вичерпній екстракції БАР і дозволяє скоротити тривалість кожного етапу екстракції до 1 години. Дослідним шляхом було визначено, що для заявленого способу необхідним і достатнім є час відстоювання сумарного екстракту протягом 10-12 годин на відміну від прототипу, згідно з яким цей час дорівнює трьом добам. Сукупність ознак заявленого способу є новою, невідомою з джерел інформації. Заявлений спосіб здійснюється наступним чином. Суху, подрібнену до розміру часток 1-2мм кору берези бородавчастої екстрагують 41-50% 5 53381 спиртом етиловим принаймні тричі по 1 годині при сумарному співвідношенні сировини до екстрагенту як 1:10-1:15 при температурі 90°С. Одержані екстракти об'єднують. Сировину додатково промивають трикратною кількістю екстрагента, злив додають до об'єднаного екстракту, відстоюють протягом 10-12 годин, фільтрують, концентрують переважно у вакуум-випарному апараті та упарюють до стану густого екстракту з залишковою вологістю 20-25%. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. 1,00кг кори берези бородавчастої, подрібненої до розміру часток 1-2мм, завантажували у екстрактор. Заливали 4,5л 41% спирту етилового (з урахуванням коефіцієнту поглинання екстрагенту) та екстрагували протягом 1 години при температурі 90°С. Зливали екстракт в об'ємі 2,905л у прийомник. Сировину екстрагували ще двічі за тих же умов новими порціями екстрагенту 3,6л та 3,5л при загальному співвідношенні сировина:екстрагент 1:10. Отриманні екстракти об'єднували. Сировину в екстракторі промивали 3,0л екстрагенту для змиву екстракту, віджимали, отримані промивні витяги додавали у прийомний до об'єднаного екстракту. Сумарний екстракт в обсязі 15,495л охолоджували та відстоювали протягом 10 годин для видалення дрібних часток сировини та високомолекулярних сполук. Потім екстракт відфільтровували крізь бельтинг від осаду та концентрували за допомогою ротаційного вакуумно-випарного апарату до видалення спирту етилового. Кубовий залишок упарювали у вакуумносушильній шафі до вологовмісту 20%. Вихід кінцевого продукту склав 15,1% від маси повітряно сухої сировини. Приклад 2. 1,00кг кори берези бородавчастої, подрібненої до розміру часток 1-2мм, завантажували у екстрактор. Заливали 4,5 л 50% спирту етилового (з урахуванням коефіцієнту поглинання екстрагенту) та екстрагували протягом 1 години при температурі 90°С. Одержаний екстракт зливали у прийомник. 6 Сировину екстрагували ще двічі за тих же умов новими порціями екстрагенту (загальне співвідношення сировина:екстрагент 1:15). Отримані екстракти об'єднували. Сировину в екстракторі промивали 3,0л екстрагенту для змиву екстракту, віджимали. Отримані промивні витяги додавали у прийомник до об'єднаного екстракту. Сумарний екстракт охолоджували та відстоювали протягом 12 годин для видалення дрібних часток сировини та високомолекулярних сполук. Потім екстракт відфільтровували крізь бельтинг від осаду та концентрували за допомогою ротаційного вакуумновипарного апарату до видалення спирту етилового. Кубовий залишок упарювали у вакуумносушильній шафі до вологовмісту 25%. Вихід кінцевого продукту склав 18,4% від маси повітряно сухої сировини. Приклад 3. Визначення мембраностабілізуючої дії засобу, одержаного за заявленим способом, проводили на моделі спонтанного гемолізу у щурів за методом F.C.Jager [10]. Метод базується на визначенні протягом години екстинції позаеритроцитарного гемоглобіну, який надходить до міжклітинного середовища внаслідок спонтанного лізису мембран еритроцитів та активації перекисного окиснення ліпідів. Екстинція визначається при 540нм. Дослідження проводили на 20 безпородніх щурах масою 170-190г. Дослідних тварин було поділено на 4 групи: інтактний контроль, контрольна патологія та тварини, які одержували у профілактичному режимі досліджуваний засіб у дозах 75 мг/кг та 25 мг/кг відповідно. Мембраностабілізуючу активність (А) визначали за наступною формулою: Ck Cd 100% Ck де Ck - ступінь гемолізу у контрольній групі; Cd - ступінь гемолізу у дослідній групі. Результати досліду наведені у таблиці 2. Таблиця 2 Визначення мембрано стабілізуючої активності засобу, одержаного за заявленим способом № з/п 1. 2. 3. 4. Група тварин Інтактний контроль Контрольна патологія Досліджуваний засіб Досліджуваний засіб Доза, мг/кг 75 25 Ступінь гемолізу, % 93,3±1,1 25,4±1,7* 19,1±1,3* 17,8±0,9* Активність, % 24,8 29,9 * - відхилення достовірно відносно контрольної патології Дані табл. 2 свідчать про наявність достовірної вираженої мембраностабілізуючої дії засобу, одержаного за заявленим способом. Таким чином, заявлено новий спосіб одержання засобу з кори берези бородавчастої у вигляді густого екстракту з вираженою мембраностабілі зуючою дією. Заявлений спосіб забезпечує промислово доцільний вихід кінцевого продукту. Спосіб простий у виконанні, не потребує дефіцитних або шкідливих реактивів і може бути здійснений на стандартному обладнанні фармацевтичного підприємства. 7 53381 Засіб, одержаний за заявленим способом, має широкий спектр фармакологічних властивостей, обумовлений вмістом БАР у вихідній сировині, та проявляє ефективну мембраностабілізуючу дію. Такий засіб є нетоксичним, придатним до тривалого застосування і може бути використаний як діюча речовина лікарських засобів у різних лікарських формах. Джерела інформації: 1. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник. За ред. A.M.Гродзінського, Київ, Головна редакція Української радянської енциклопедії ім. М.П. Бажанова, 1991, с 56-58 2. О.А.Рапп, В.Г.Пашинський, Т.Н.Фомина. Противоязвенная активность экстракта из коры BETULA PENDULA ROTH // Растительные ресурсы. -1995.-Вып.2.-с.50-56. 3. Е.Б.Шенцова, М.М.Анисимов, Н.Ф.Самошина и др. Биологическая активность ресурсных видов. Структурно-функциональные свойства тритерпеноидов ряда лупана. Цитотоксическая активность бетулина, дигидробе-тулина и их производных на карциноме Эрлиха в условиях культуры in vitro.//Растительные ресурсы. - 2005 - вып.2. - том 41.-с.116-121. 4. О.Б.Флехтер, Л.Р.Нигматуллина, Л.А.Балтика и др. Получение бетулиновой кислоты из экстракта бетулина. Противовирусная и противоязвенная активность некоторых родственных Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 8 терпеноидов // Химико-фармацевтический журнал. - 2002 - №9. - том 36. - С.26-28 5. А.В.Погребняк, Ю.К.Василенко, Э.Т.Оганесян и др. Компьютерный прогноз и направленный синтез нового производного бетулина, обладающего противотуберкулезным действием. // Химико-фармацевтический журнал. - 2002. №10. - том 36. - С.18-20 6. Ю.К.Василенко, В.Ф.Семенченко, Л.М.Фролова и др. Фармакологические свойства тритерпеноидов коры березы. // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 1993. - Том 56. - №4. - С.53-55 7. Патент 2270202, RU. МПК C07J53/00 (2006.01), C07J53/00 (2006.01), заявл. 19.07.2004г., опубл. 20.02.2006г. 8. С.А. Кузнецова, Б.Н. Кузнецов, О.Ф. Веселова и др. Изучение состава гексанового экстракта бересты и его токсико-фармакологических свойств. // Химия растительного сырья. - 2008. №1. - С.45-49 9. О.А.Рапп, В.Г.Пашинский, B.C.Чучалин. Сравнительная оценка фармакологической активности экстрактов коры березы, приготовленных на этаноле различной концентрации. // Химикофармацевтический журнал. -1991.-№1.-С.З-5 10. Доклінічні дослідження лікарських засобів: Методичні рекомендації / За ред. чл.-кор. АМН України О.В.Стефанова. - К.: Авіценна, 2001. 528с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601