Пристрій для стиснення уламків шийки стегнової кістки

Пристрій для стиснення уламків шийки стегнової кістки, що містить гвинтовий стержень та основу, виконану у вигляді півкільця, між кінцями якого натягнуто шпиці, призначені для утримування центрального уламка, який відрізняється тим, що гвинтовий стержень встановлено рухомо між ввігнутою частиною півкільця основи і шпицями та скеровано на них внутрішнім кінцем з можливістю дозованого впирання його у периферичний уламок. (19) (21) u201008803 (22) 15.07.2010 (24) 10.01.2011 (46) 10.01.2011, Бюл.№ 1, 2011 р. (72) БЕРЕЗОВСЬКИЙ ОРЕСТ ІВАНОВИЧ, КОТОВСЬКА НАТАЛІЯ ОРЕСТІВНА, ПАТОЛА ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ (73) ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО 3 На Фіг.7 зображено завершальний етап операції, коли фіксатори у стиснутих пристроєм уламках встановлені. Пристрій складається з основи 1, виготовленої у вигляді жорсткого півкільця та Гвинтового стержня 2, оснащеного вимірювальним засобом 3 для визначення сили стиснення. Між кінцями півкільця 1 на затискачах 4 натягнута упорна шпиця 5, або й більше таких шпиць, призначених утримувати центральний уламок і бути протиопорою для стержня 2 під час доцентрового тиснення ним на периферичний уламок. Пристрій застосовують наступним чином. У репоновані уламки шийки стегна за однією із відомих методик [2,3,4] вводять скеровуючу шпицю 6 і з її допомогою рентгенологічно визначають проекцію центрального уламка на передню поверхню кульшового суглобу. В сагітальній площині та ззовні від пульсації стегнової артерії черезшкірно вколюють шпицю 5 та проводять її через центральний уламок і далі через м'які тканини з виходом назовні позаду кульшового суглобу. Орієнтуючись на скеровуючу шпицю 6, у периферичний уламок вводять фіксатори 7 з таким розрахунком, щоб їхні внутрішні кінці не пересікали лінію перелому. Потім передній та задній зовнішньотілесні відрізки шпиці 5 приєднують до затискачів 4 на відповідних кінцях півкільця основи 1 і між ними шпицю 5 натягують. Гвинтовий стержень 2 внутрішнім кінцем скеровують на шпицю 5, впирають у кортикаліс підвертлюгового майданчика, і вгвинчують до відчуття жорсткого опору. Як показує вимірювальний засіб 3, сила стиснення при цьому наближається до 450-500 Н, що достатньо для покращання адаптації кісткових зламів шляхом зчеплення їх між собою на зразок ввігнання один в одного. Після цього введення фіксаторів 7 (на Фіг.4 їх зображено у кількості двох) продовжують, максимально захоплюючи ними центральний уламок. Для демонтажу пристрою достатньо лише від'єднати його від шпиці 5, а саму шпицю 5 видалити. Приклад 1. Хворий П. 69 років. Діагноз: Закритий черезшийковий перелом лівої стегнової кістки (Pauwels 1). 15.09. 2007 року на операційному столі після репонування уламків у них введено скеровуючу шпицю. Орієнтуючись на неї, в сагітальній площині через м'які тканини та центральний уламок проведено упорну шпицю до виходу її на задній поверхні кульшового суглобу та з боку підвертлюгового майданчика у периферичний уламок введено два гвинтових фіксатори. Передній та задній зовнішньотілесні відрізки упорної шпиці приєднані до відповідних кінців півкільця пристрою. Між ними упорна шпиця натягнута, а далі гвинтовий стержень пристрою внутрішнім кінцем скеровано у напрямі упорної шпиці та шляхом вґвинчення жорстко вперто у кортикаліс підвертлюгового 56410 4 майданчика. Сила тиснення при цьому становила 480Н. Після цього продовжено та завершено введення фіксаторів в уламки. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Через 4,5 місяці з появою рентгенологічних ознак консолідації уламків пристрій знято. Ще через 7 місяців видалено фіксатори. Приклад 2. Спеціальні медико-технічні випробування виявили ряд позитивних властивостей заявленого пристрою і, зокрема, наступне. 1. Встановлення та закріплення пристрою на тілі пацієнта можна виконувати в процесі типових операцій остеосинтезу шийки стегна. 2. Пристрій може розвинути практично необмежене компресійне зусилля. 3. Пристрій не заважає виконанню типових операційних доступів до підвертлюгового майданчика стегна, оскільки півкільце 1 розташовується поза межами операційного поля. 4. Впирання внутрішнього кінця різьбового стержня 2 в кортикаліс периферичного уламка можна здійснити і через транскутанний прокол м'яких тканин, тобто повністю закрито. 5. Завдяки застосуванню пристрою компресія уламків, як і залежні від неї покращання адаптації зламів та стабілізація їх у репонованому стані, відбуваються ще до введення у них фіксаторів, що полегшує наступне функціональне навантаження останніх, зокрема, значною мірою підсилює їхні фіксаційні та компресійні можливості. 6. При потребі рестабілізації уламків та відновлення адаптації зламів пристрій можна застосовувати й у післяопераційному періоді. 7. Для виготовлення пристрою не потрібні особливі матеріали та складне устаткування - він може бути зроблений у будь-якій слюсарній майстерні. До того ж, півкільце пристрою можна виготовляти із полімерних матеріалів. Таким чином заявлений пристрій для стиснення уламків шийки стегнової кістки є простішим за конструкцією і способом застосування та менш травматичним технічним засобом, який дозволяє забезпечити остеосинтез з регульованим стисненням уламків шийки стегнової кістки. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Мурашка В.И., Каушлы К.М., Кислов А.И., Раскачкин В.А. Аппарат для лечения повреждений шейки бедренной кости / Опис винаходу до авт. св. SU №1424820 А61В17/58, 1988. 2. Каплан А.В. Повреждения костей и суставов. - М.: Медицина, 1979. -568с. 3. Chapman M.W., Madison M. Operative Orthopaedics. - Vol. I. -Philadelphia: J. B. Lippincott Company, 1993. - 463 p. 4. Андрейчин В.А., Шібель І.В., Забава Б.М. Метод визначення розташування шийки стегнової кістки при операції остеосинтезу // Шпитальна хірургія. - 2001. - №1. – С.119-120. 5 56410 6 7 Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 56410 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601