Аератор-знезаражувач

1. Аератор-знезаражувач, що містить шнековий підйомник, електродвигун, труби, який відрізняється тим, що додається активатор підготовки гною турбулентним змішуванням до гомогенної структури, розсікач з отворами різної форми, по яких гній розподіляється посекторно по зонту, опромінювач бактерицидної дії та інфрачервоного нагрівання, екран для підвищення коефіцієнта U 2 (19) 1 3 праці обслуговуючого персоналу, значні капіталовкладення в порівнянні з відомими пристроями. В основу корисної моделі поставлено завдання покращення конструкції аераторазнезаражувача та створення сприятливих умов для прискореного знезараження та санітарної обробки пастоподібних розчинів, зокрема знезараження гною в очисних спорудах, підвищення коефіцієнта використання енергії джерел опромінення, зниження капітальних затрат за рахунок покращення конструкції. Поставлене завдання вирішується тим, що аератор-знезаражувач, що містить шнековий підйомник, електродвигун, труби, активатор підготовки гною турбулентним змішуванням до гомогенної структури, розсікач з отворами різної форми, по яких гній розподіляється посекторно по зонту, опромінювач бактерицидної дії та інфрачервоного нагрівання, екран для підвищення коефіцієнта використання променевої енергії, вентиляційний пристрій для примусового відсмоктування газів із зони випромінювання. Шнековий підйомник виконаний з діаметром гвинта 620 мм і частотою обертання 520 хв-1 та працює з можливістю переміщення у взаємо перпендикулярних напрямках ємності і з кутом нахилу до горизонталі =1...45°. Обробка гною проходить з продуктивністю 4,25 м3/год., з установленою потужністю 15 кВт з Б 3  ефектом знезараження до , де Б - заБ0 1000 лишкова щільність бактерій після впливу опроміненої бактерицидної Еб протягом часу t; Б0 - початкова щільність бактерій, при цьому зі зміною часу t покращується ефект знезараження, опромінення гною викликає зменшення мікробних тіл за термін обробки в 3,75...4,25 рази та підвищується ефективність санітарної обробки повітря та рідкого гною. Суть корисної моделі пояснюється кресленням: На Фіг.1 - представлений загальний вигляд аератора-знезаражувача. На Фіг.2 - представлений вигляд зверху по стрілці А аератора-знезаражувача. На Фіг.1 та Фіг.2 зазначено: 1 - шнековий підйомник; 2 - активатор; 3 - розсікач з отворами; 4 - зонт із секторами; 5 - опромінювач бактерицидної дії та інфрачервоного нагрівання; 6 - електродвигун; 7 - ємність з гноєм; 8 - вентиляційний пристрій для примусового відсмоктування газів із зони випромінювання; 9 - екран для підвищення коефіцієнта використання променевої енергії. Аератор-знезаражувач містить шнековий підйомник 1, активатор 2 підготовки гною турбулентним змішуванням до гомогенної структури, розсікач з отворами 3 різної форми, по яких гній розподіляється посекторно по зонту 4, опромінювач бактерицидної дії та інфрачервоного нагріван 56904 4 ня 5, електродвигун 6, ємність з гноєм 7, вентиляційний пристрій 8 для примусового відсмоктування газів із зони випромінювання, екран 9 для підвищення коефіцієнта використання променевої енергії. Аератор-знезаражувач з електромеханічним приводом працює таким чином. Шнековий підйомник 1 занурюється у гній і вмикається електродвигун 6. Випадкові предмети (камінці, скло та інші) відкидаються під час роботи активатора 2. Аератор-знезаражувач працює з продуктивністю 4,25 м3/год. з установленою потужністю 15 кВт. В процесі роботи перемішується гній і створюється практично однорідна маса. Шнековий підйомник може відхилятися під кутом =1...45° до горизонталі і під час перемішування гною переміщується вздовж і поперек ємності. Діаметр гвинта 620 мм, частота обертання гвинта 520 хв.-1 у шнекового підйомника. З нижніх шарів в ємності 7 гній підіймається шнековим підйомником 1 і через отвори розсікача 3 рівномірно тонким шаром розділяється по поверхні секторів зонта 4. Маса піддається атмосферному впливу та бактерицидному опроміненню та інфрачервоному нагріву опромінювачем 5. З поверхні зонта 4 гній стікає в ємність 7 до верхніх шарів і поступово осідає внизу, а потім шнековим підйомником піднімається знову і процес повторюється, тобто проходить багаторазова аерація (опромінення та озонування). Завдяки цьому, збільшується контактуюча поверхня гною з озоном, який виникає в результаті роботи бактерицидних ламп. Встановлений екран 9 підвищує коефіцієнт використання променевої енергії. Накопичені гази вентиляційним пристроєм примусово видаляються із зони опромінення. Аератор-знезаражувач дозволяє отримувати якісні показники оброблюваного гною з ефектом Б 3  знезараження до , де Б - залишкова Б0 1000 щільність бактерій після впливу опроміненої бактерицидної Еб протягом часу t; Б0 - початкова щільність бактерій, при цьому зі зміною часу t покращується ефект знезараження, опромінення гною викликає зменшення мікробних тіл за термін обробки в 3,75...4,25 рази та підвищується ефективність санітарної обробки повітря та рідкого гною. Гній до однорідної структури змішується турбулентним рухом з швидкістю 3,4..2,3 м/с. При розвантаженні гноєсховищ гомогенізацію рідкого гною починають за 2 години до початку і до повного його звільнення. З метою попередження розповсюдження інфекції рідкий гній піддають «проміжковому зберіганню» в сховищах на протязі 6...8 діб, що відповідає інкубаційному періоду інфекційних хвороб. В цей час гній додавати в сховище або вивантажувати його забороняється. Якщо за цей час не виник на тваринницькому комплексі спалах інфекційних хвороб, то вміст ємності можна перевантажувати в постійне сховище або транспортувати для використання на полях як органічне добриво. Опромінення рідкого гною виконувалось ультрафіолетовими або інфрачервоними джерелами в різних областях. 5 Випромінювання в області А (380...315 нм) використовуються для люмінесцентного аналізу різних продуктів з метою використання їх якості (1 нм - нанометр дорівнює 10-9 м). Біологічна активність цих випромінювань відповідно невелика. Випромінювання в області В (315...280 нм) володіють найбільшим біологічним ефектом. Ці промені в межах допустимих доз сприятливо діють на живі організми, сприяють перетворенню в організмі провітаміну D в активно діючий вітамін D. Випромінювання в області С (280... 0 нм) володіють сильною бактерицидною дією, викликають біохімічні зміни всередині живих клітин і діють на них згубно. Їх використовують для стерилізації повітря в приміщеннях, води, посуду, харчів. Джерелом ультрафіолетових променів є ртутнокварцеві, еритемні, люмінесцентні бактерицидні лампи. Обробка середовища ультрафіолетовими променями передбачає точне дозування інтенсивності опромінення і відповідні режими: середовище, інфіковане кишковою паличкою та іншими мікроорганізмами, знезаражується при такій кількості бактерицидної енергії - 1000±50 мкВтс/см2; сере 56904 6 довище інфіковане вірусом псевдочуми - при бактерицидній енергії 1800±50 мкВтс/см2; середовище інфіковане золотистим стафілококом і іншими мікроорганізмами - 2500±20 мкВтс/см2. При енергетичному розрахунку враховується, що кількість знезаражуючого повітря лампою ДБ30, дорівнює для кишкової палички - 0,353 м3/с; золотистого стафілокока - 0,155 м3/с; для антракоїда - 0,039 м3/с. В такому випадку інтенсивність опромінення 60...80 мкВтс/см2, термін експлуатації бактерицидних ламп - 3000...3500 год., а їх інтенсивність перевіряють через кожні 500...1000 год. роботи за допомогою УФ-метра. Заявлене технічне рішення може бути використане у сільському господарстві, зокрема для знезаражування пастоподібних сумішей в очисних спорудах. Воно описане в матеріалах заявки повністю, що дає можливість широко використовувати в технологічних процесах. Таким чином, запропоноване рішення задовольняє критерію - «промислова придатність». 7 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 56904 8 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601