Спосіб визначення ризику рецидиву шлунково-кишкової кровотечі виразкового ґенезу

Номер патенту: 59395

Опубліковано: 10.05.2011

Автори: Кришень Валерій Павлович, Трофімов Микола Володимирович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб визначення ризику рецидиву шлунково-кишкової кровотечі виразкового ґенезу, що включає відбір біоптатів зі слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки шляхом езофагогастродуоденоскопії та здійснення морфологічних досліджень, який відрізняється тим, що додатково відбирають пробу венозної крові, де в її сироватці досліджують рівень стабільних метаболітів NО, на третю добу повторно відбирають пробу венозної крові, де визначають рівень стабільних метаболітів NO в сироватці крові, при цьому встановлюють високий ризик рецидиву кровотечі, якщо рівень стабільних метаболітів NO підвищується на 70 % і більше порівняно з попереднім, або низький ризик рецидиву кровотечі, якщо рівень стабільних метаболітів NO підвищується не більше ніж на 35-70 % порівняно з попереднім, або відсутність рецидиву кровотечі, якщо рівень стабільних метаболітів NО підвищується менше ніж на 35 % порівняно з попереднім.

Текст

Спосіб визначення ризику рецидиву шлунково-кишкової кровотечі виразкового ґенезу, що включає відбір біоптатів зі слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки шляхом езофагогастродуоденоскопії та здійснення морфологічних досліджень, який відрізняється тим, що додатко 3 кровотечі виразкового ґенезу, що визначення ризику рецидиву шлунково-кишкової кровотечі виразкового ґенезу, що включає відбір біоптатів зі слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки шляхом езофагогастродуоденоскопії та здійснення морфологічних досліджень, у відповідністю з корисною моделлю додатково що додатково відбирають пробу венозної крові, де в її сироватці досліджують рівень стабільних метаболітів NO, на третю добу повторно відбирають пробу венозної крові де визначають рівень стабільних метаболітів NO в сироватці крові, при цьому встановлюють високий ризик рецидиву кровотечі якщо рівень стабільних метаболітів N0 підвищується на 70% і більше порівняно з попереднім, або низький ризик рецидиву кровотечі, якщо рівень стабільних метаболітів N0 підвищується не більше ніж на 35-70% порівняно з попереднім, або відсутність рецидиву кровотечі, якщо рівень стабільних метаболітів NO підвищується на менше ніж на 35% порівняно з попереднім. Підвищення рівня стабільних метаболітів NO викликано підвищенням активності індуцибельної NO-синтази в періульцерозній зоні, що можна пояснити вираженою лейкоцитарною інфільтрацією з переважанням лімфоцитарної ланки. Індуцибельна NO-синтаза входить до циклооксигеназного механізму та активується цитокінами лімфоцитів. Решта типів NO-синтаз (нейрональна та ендотеліальна) є стабільними в своїй активності продукування оксиду азоту та значним чином не збільшують її. При збільшенні продукції NO спостерігається виражена вазодилята-ція, блокування вазоконстрікції, пригнічення тромбоутворення. Ці зміни викликають кровонаповнення периульцерозної ділянки, можуть сприяти розвитку кровотечі та створюють умови для виникнення рецидивної шлунково-кишкової кровотечі. Запропонований спосіб здійснюють наступним чином. Хворому з ознаками шлунково-кишкової кровотечі з верхніх відділів травного тракту проводять езофагогастродуоденоскопічні дослідження, встановлюють наявність, локалізацію та характер виразкових дефектів слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки, визначають ступінь ендоскопічного місцевого гемостазу за Forrest. При цьому проводили забір 5 мл. крові з периферійної вени. Кров центрифугували для відібрання сироватки. Надалі до 0,2 мл сироватки додавали 2,0 мл. депротеінізатора (750 мг ZnSO4 + 100 MrNaOH до 100 мл Н2О) та інкубували 15 хв. при температурі 27-300С. Потім проби центрифугували при 1500 об/хв. протягом 20 хв. Надосад кількісно переносили у чисту пробірку й додавали 1 мл реактиву Гриса (10 г у 90 мл 12,5% оцтової кислоти). Проби залишали на 15 хв. при кімнатній температуpi, після цього спектрофотометрували при 540 нм. Контролем служили 2 мл дистильованої води та 1 мл реактиву Гриса [4]. На третю добу перебування хворого в стаціонарі проводять повторне визначення рівня стабільних метаболітів NО сироватки крові за вищенаведеною методикою, при цьому встановлюють високий ризик рецидиву кровотечі якщо рівень стабільних метаболітів NO підвищився на 70% і 59395 4 більше порівняно з попереднім, або низький ризик рецидиву кровотечі, якщо рівень стабільних метаболітів NО підвищився не більше ніж на 35-70% порівняно з попереднім, або відсутність рецидиву кровотечі, якщо рівень стабільних метаболітів NО підвищився на менше ніж на 35% порівняно з попереднім. Виконання задачі покращення експлуатаційних зручностей досягається шляхом зменшення витрат для проведення дослідження це відсутність коштовної та складної апаратури, здійснення досліджень в умовах практично кожної медичної установи, відсутність необхідності спеціальної підготовки медичного персоналу. Використання даного способу діагностики, порівняно з прототипом, дозволяє підвищити точність діагностики рецидивної кровотечі на 46%. Приклад 1. Хворий О. 33 роки потрапив у хірургічне відділення з діагнозом шлунково-кишкова кровотеча IV ступеню за Брюсовим (об'єм крововтрати складає 54% ОЦК). При проведенні езофагогастродуоденоскопії виявлено в ділянці задньої стінки дванадцятипалої кишки виразковий дефект слизової оболонки до 0,8 см в діаметрі, в дні дефекту виявлена тромбована судина. Встановлено діагноз - виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, виразка дванадцятипалої кишки, кровотеча IV ст. Forrest Па. При надходженні хворого до стаціонару визначили рівень стабільних метаболітів NO сироватки крові. Він склав 3,2184 ммоль/мл. На третю добу рівень цього показника склав 5,7471 ммоль/мл. Спостерігається зростання стабільних метаболітів NО на 78,6%, що свідчить про виражену активність NO-синтази в периульцерозній ділянці. Наприкінці третьої доби після початку лікування у хворого відкрилась блювота "кавовою гущиною" об'ємом 800 мл, артеріальний тиск знизився з 160/100 мм. рт. ст. до 110/60 мм. рт. ст., кількість еритроцитів у периферійній крові знизи12 12 лася з 3,2 10 /л до 1,7 10 /л, гемоглобін відповідно з 60 г/л до 40 г/л. Проведена екстрена езофагогастродуоде-носкопія - в ділянці задньої стінки дванадцятипалої кишки виявлений виразковий дефект слизової оболонки розміром 0,8 см з пульсуючим струменем алої крові. Слизова оболонка дванадцятипалої кишки різко бліда. Рецидивна кровотеча зупинена шляхом інє'кції в періульцерозну ділянку 120 мл. ізотонічного розчину NaCl з додаванням 4 мл. норадреналіну. Проведена масивна консервативна, гемостатична та замісна терапія. Через 2 тижні при контрольній езофагогастродуоденоскопії виявлено лінійний рубець в ділянці нижньої стінки дванадцятипалої кишки, помірна рубцева деформація цибулини дванадцятипалої кишки. Приклад 2. Хворий М. 60 років потрапив у хірургічне відділення з діагнозом шлунково-кишкова кровотеча III ступеню за Брюсовим (об'єм крововтрати складає 37% ОЦК). При проведенні езофагогастродуоденоскопії виявлено в ділянці задньої стінки дванадцятипалої кишки виразковий дефект слизової оболонки до 1,0 см в діаметрі, прикритий свіжим згустком крові. Встановлено діагноз - виразка дванадцятипалої кишки, кровотеча III ст. Forrest ІІв. При надходженні хворого до стаціонару 5 визначили рівень стабільних метаболітів NO сироватки крові. Він склав 1,7241 ммоль/мл. На третю добу рівень цього показника склав 2,2311 ммоль/мл. Спостерігається зростання стабільних метаболітів NO на 48,6%, що свідчить про високу активність NO-синтази в периульцерозній ділянці. На 5 добу після початку лікування у хворого відкрилась блювота "кавовою гущиною" об'ємом 1000 мл, артеріальний тиск знизився з 160/110 мм. рт. ст. до 90/50 мм. рт. ст., кількість еритроцитів у 12 периферійній крові знизилася з 3,8 10 /л до до 1,5 12 10 /л, гемоглобін відповідно з 80 г/л до 42 г/л. При екстреній езофагогастродуоденоскопії - ділянці задньої стінки дванадцятипалої кишки виразковий дефект слизової оболонки до 1,0 см в діаметрі, прикритий свіжим згустком з активним підтіканням алої крові з-під згустку. Слизова оболонка дванадцятипалої кишки різко бліда. Зупинити кровотечу консервативними та методами місцевого ендоскопічного гемостазу (ін'єкційним та біполярною електрокоагуляцією) не вдалося. Хворому проведене оперативне втручання, яке складалося з лапаротомії, гастротомії, дуоденотомії прошивання кровоточивої судини, пілоропластики за Фіннеєм та дренування черевної порожнини. Проведена масивна консервативна, гемостатична та замісна терапія. Через 2 тижні на контрольній езофагогастродуоденоскопії виявлений рубець в ділянці тіла задньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки. Приклад 3. Хворий М 28 років потрапив у хірургічне відділення з диагнозом шлунково-кишкова кровотеча III ступеню за Брюсовим (об'єм крововтрати складає 35% ОЦК). При проведенні езофагогастродуоденоскопії виявлено в ділянці кута шлунку дефекту слизової оболонки до 2,0 см в діаметрі, в дні дефекту спостерігається тромбована судина. Встановлено діагноз - виразка шлунку, кровотеча III ст. Forrest На. При надходженнні хворого до стаціонару визничили рівень стабільних метаболітів NO сироватки крові. Він склав 0,9196ммоль/мл. На третю добу рівень цього показника склав 1,1494 ммоль/мл. Спотсерігається зростання стабільних метаболітів N0 на 24,8%, що свідчить про помірну активність NO-синтази в периульцерозній ділянці. Хворому проводилася консервативна гемостатична, противиразкова, інфузійна терапія. Явищ рецидивної шлунково-кишкової кровотечі не спостерігалось. Через 2 тижні на контрольній езофагогастродуоденоскопії в ділянці кута шлунку спостерігається дефект слизової оболонки до 0,80 см. в діаметрі, прикритий ніжним фібрином. Отже, наведені приклади інформують про можливість відтворення корисної моделі в клінічних умовах з покращенням якісних, утилітарних і технічних параметрів вихідних даних для їх використання у лікуванні вищезазначеної категорії хворих. Запропонований спосіб визначення ризику рецидиву шлунково-кишкової кровотечі виразкового ґенезу при використанні в хірургії та ендоскопії 59395 6 пов'язується з покращенням клінічних результатів завдяки прогнозуванню можливих ускладнень і запобіганню їх виникнення на ранніх стадіях захворювання. Його використання у вищезазначених галузях клінічної медицини сприятиме своєчасному застосуванню адекватних інтенсивних заходів лікування та зменшенню кількості хворих з негативними результатом лікування. Джерела інформації: 1. Ганжий В.В., Гавриленко Т.С. Алгоритм хирургической тактики при желудочно-кишечных кровотечениях язвенной этиологии. // Клінічна хірургія. -2007. -№5-6. С.8-10. 2. Панцырев Ю.М., Шаповальянц С.Г., Орлов С.Ю., Фѐдоров Е.Д., Михалѐв А.И. Способ контроля эффективности эндоскопического гемостаза и прогнозирования риска рецидива желудочнокишечного кровотечения. / Патент России МІЖ А61В8/06 № 2001100677/14 опубл. 27.03.2003. 3. Мішалов В.Г., Лещишин І.М., Гойда СМ., Тесюк І.І., Маркулан Л.Ю. Спосіб діагностики рецидиву шлунково-кишкової кровотечі. / Патент України МПК А61В 10/00 №u200510977 опубл. 15.06.2006. 4. Горбунов, Н.В. Активация образования окиси азота, опосредованная метаботропными глутаматными рецепторами в первичных культурах клеток - зерен мозжечка / Н.В. Горбунов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины 1995. -№ 7. - С. 40-48.. 5. Тактика и результаты хирургического лечения гастродуоденальных язв, осложнѐнных острым кровотечением, в специализированном центре желудочно-кишечных кровотечений. // Шепетько Е.Н., Фомин П.Д., Заплавский А.В.. Сидоренко В.Е., и др. // Клінічна хірургія. - 2007. - №5-6. - С.88. 6. Грубник Ю.В., Московченко И.В., Фоменко В.А., Карлюга В.А. Профилактика тромбоэмболических осложнений у больных пожилого и старческого возраста при язвенном желудочно-кишечном кровотечении. // Клінічна хірургія. - 2007. - №11-12. - С.17-18. 7. Яворский МЛ. особливості хірургічної тактики у хворих з кровоточивою виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки і прогнозування рецидиву кровотечі. Автореф. дис... канд. мед. наук. Тернопіль 2002. 8. Тактика лечения больных с язвенными гастродуоденальными кровотечениями. // Лебедев Н.В., Кумов А.Е., Бархударова Т.В., Малкаров М.А. // Вестник хирургии им. Грекова. - 2007.- №4. С.76-79. 9. Применение протоколов организации лечебно-диагностической помощи при язвенных гастродуоденальных кровотечениях в клинической практике.// Багненко С.Ф., Синченко Г.И., Вербицкий В.Г., Курыгин А.А. и др. // Вестник хирургии им. Грекова. - 2007. - №4. - С.71-75. 7 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 59395 8 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for assessing risk of recurrent gastrointestinal bleeding of ulcerated genesis

Автори англійською

Trofimov Mykola Volodymyrovych, Kryshen Valerii Pavlovych

Назва патенту російською

Способ определения риска рецидива желудочно-кишечного кровотечения язвенного генеза

Автори російською

Трофимов Николай Владимирович, Крышень Валерий Павлович

МПК / Мітки

МПК: A61B 5/145, A61B 5/00, A61B 1/273

Мітки: кровотечі, рецидиву, визначення, ґенезу, спосіб, ризику, виразкового, шлунково-кишкової

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-59395-sposib-viznachennya-riziku-recidivu-shlunkovo-kishkovo-krovotechi-virazkovogo-enezu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб визначення ризику рецидиву шлунково-кишкової кровотечі виразкового ґенезу</a>

Подібні патенти