Спосіб профілактики рецидивів сполучених пептичних виразок шлунку та дванадцятипалої кишки

1. Спосіб профілактики рецидивів сполучених пептичних виразок шлунку та дванадцятипалої 3 Відомий також спосіб профілактики рецидивів СПВ шлунку та ДПК шляхом введення хворим з даною хронічною патологією гастродуоденальної зони препаратів, які стимулюють процеси регенерації та покращують показники ПАР, у тому числі активність макрофагальної фагоцитуючої системи, зокрема метилурацилу або нуклеінату натрію, що в клінічному плані сприяє профілактиці подальшого рецидивування ПВ шлунка та ДПК [Фролов В.М., Пересадін М.О., Кузнецова Л.В. Оцінка ефективності нуклеінату натрію та метилурацилу в профілактиці рецидивів сполучених пептичних виразок шлунка та двадцятипалої кишки // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук, праць. – Київ; Луганськ; Харків, 1998. - Вип. 1 (15). – С. 128-136]. Цей спосіб більш ефективний, ніж попередній та не викликає небажаних побічних реакцій. До недоліків цього способу відноситься те, що введення вказаних препаратів здійснюється тривалий час, повторними курсами, що не завжди доцільно, оскільки метилурацил при тривалому введенні може викликати або сприяти виникненню синдрома внутришньопечінкового холестазу. Крім того, в теперішній час нуклеінат натрію практично відсутній в аптечній мережі України, що робить неможливим практичне використання вказаного способу в більшості установ охорони здоров'я. Внаслідок цього існуючий спосіб потребує подальшого удосконалення. Тому було запропоновано для профілактики рецидивів СПВ шлунку та ДПК в періоді диспансерного нагляду вводити хворим ербісол - препарат, який стимулює процеси регенерації та посилює імунітет, по 2 мл внутришньом'язово 1 раз на добу протягом 30-40 діб поспіль повторними курсами 23 рази на рік, в залежності від досягнутого ефекту [Бабак О.Я., Фадеенко Г.Д., Фролов В.М., Кузнецова Л.В. Оценка эффективности нового отечественного препарата эрбисола в профилактике рецидивов сочетаних пептических язв желудка и двенадцатиперстной кишки и его влияние на показатели системного иммунитета больных // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наукових праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2002. - Вип. 5 (44). – С. 116-123.]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний як прототип. До недоліків прототипу відноситься те, що майже у третини хворих зі СПВ шлунка та ДПК при проведенні профілактики рецидивів за допомогою цього способу зберігаються суттєві порушення з боку системного імунітету та ПАР, що в патогенетичному плані може сприяти виникненню рецидивів ПВ. Тому відомий спосіб-прототип потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу (прототипу), підвищення його зручності для практичного використання та зменшення внаслідок цього частоти розвитку рецидивів СПВ шлунку та ДПК. Вказана задача досягається шляхом введення хворим зі СПВ шлунку та ДПК в періоді диспансерного нагляду як засіб, що посилює процеси реге 59659 4 нерації та стимулює ПАР, сучасний імуноактивний препарат циклоферон. Циклоферон (Cycloferonum) - метилглюкаміновая сіль карбоксиметиленакридона є синтетичним аналогом природного алкалоїда. Спектр і механізм дії препарата - антивірусний, імуномодулюючий, протизапальний. Циклоферон ефективний відносно вірусів гепатитів, кліщового енцефаліту, герпесу, цитомегаловірусу. Встановлені радіозахисний і протизапальний ефекти циклоферону, а також його стимулюючий вплив на процеси репаративної регенерації CO. Імуномодуліруюча дія циклоферону виражається в корекції імунного статусу організму при імунодефіцитних станах різного генезу, а також аутоімунних захворюваннях. Циклоферон призначають для профілактики і лікування вірусних та хламідійної інфекцій, у комплексній терапії нейровірусних інфекцій, а також як компонент імунотерапії при вторинних імунодефіцитах різної етіології. Використання циклоферону саме для профілактики рецидивів СПВ шлунку та ДПК базується на вперше встановленій авторами корисної моделі шляхом клінічного обстеження хворих зі сполученими ПВ закономірності, що введення циклоферону хворим на СПВ шлунку і ДПК сприяє прискоренню досягнення ремісії ПВ та запобігає розвитку в подальшому рецидивів ПВ шлунку та ДПК. Технічно заявлений спосіб здійснюється таким чином. В періоді диспансерного нагляду хворим із СПВ шлунку та ДПК, які підлягають проведенню профілактики рецидивів ПВ, призначають введення циклоферону внутрішньом'язово у вигляді 12,5% розчину по 2 мл 1 раз на добу протягом 5 діб поспіль, в подальшому здійснюють ще 5-7 ін'єкцій циклоферону через день, в залежності від досягнутого ефекту. При необхідності циклоферон можна вводити повторними курсами 2-3 рази на рік під контролем показників імунограм. При розробці заявленого способу було обстежено 2 групи хворих із СПВ шлунку та ДПК - основна група (46 осіб), в якої профілактика рецидивів ПВ виконувалася за допомогою заявленого способу, та група зіставлення (65 осіб), в якої профілактика рецидивів ПВ здійснювалася за допомогою відомого способу-прототипу. Обидві групи обстежених хворих на СПВ шлунку та ДПК були рандомізовані за віком та статтю хворих, загальною тривалістю захворювання, локалізацією та розмірами ПВ. Профілактика рецидивів ПВ шлунку та ДПК у пацієнтів основної групи була проведена згідно до заявленого способу, тобто в цієї групі хворих в періоді диспансерного нагляду циклоферон вводили внутрішньом'язово у вигляді 12,5 % розчину по 2 мл 1 раз на добу протягом 5 діб поспіль, в подальшому здійснювали ще 5-7 ін'єкцій препарату через день, в залежності від досягнутого ефекту. При цьому було встановлено, що після завершення курсу введення циклоферону в основній групі хворих на СПВ шлунка та ДПК нормалізація імунологічних показників та стану ПАР мала місце у 41 випадках (89,1 %), суттєве покращення показників імунітету та ПАР - у 5 хворих (10,9 %). У групі зіставлення, яка отримувала профілактику реци 5 дивів ПВ шлунка та ДПК за допомогою відомого способу-прототипу, після завершення курсу профілактичного введення ербісола, нормалізація імунних показників та ПАР відмічена у 39 (60 %) хворих, суттєве покращення - у 8 (12,31 %), при цьому чітко виражена позитивна динаміка імунологічних показників була відсутня у 18 (27,69 %) пацієнтів. Через 3-4 місяця після завершення профілактичного введення циклоферону при повторному імунологічному обстеженні було встановлено, що в основної групі хворих нормальні або близькі до норми імунологічні показники (рівень CD3+ та СD4+ - лімфоцитів у периферийної крові, імунорегуляторний індекс CD4/CD8, показники фагоцитарної активності моноцитів - ФАМ, а саме фагоцитарний індекс - ФІ та фагоцитарне число - ФЧ) зберігалися у 37 осіб (80,43 %), помірно знижені - у 9 пацієнтів (19,57 %), тому останнім 9 хворим був здійснений повторний курс введення циклоферону, який призначали внутрішньом'язово у вигляді 12,5 % розчину по 2 мл 1 раз на добу протягом 5 діб поспіль, в подальшому здійснили ще 5 ін'єкцій препарату через день. Повторне імунологічне обстеження дозволило встановити, що нормальні або близькі до норми показники імунітету та ПАР після завершення повторного курсу введення циклоферону були у 44 (95,65 %) обстежених пацієнтів основної групи (якої профілактика рецидивів ПВ проводилася за допомогою заявленого способу). Протягом 1 року диспансерного нагляду після проведення профілактики у відповідності до заявленого способу рецидиви ПВ шлунку та ДПК були відмічені лише у 2 хворих з основної групи - (4,35±0,5 %). У групі зіставлення через 3 місяці після завершення курсу профілактичного введення ербісолу нормалізація імунологічних показників відмічена у 36 пацієнтів (55,4 %), їхне помірне зниження зберігалося у 14 осіб (21,5 %), суттєве зменшення - у 15 хворих (23,1 %). Тому 29 особам зі зниженими імунологічними показниками був проведений повторний курс профілактичного введення ербісолу, відповідно до відомого способу-прототипу. Повторне імунологічне обстеження через 6 місяців дозволило встановити, що нормальні або близькі до норми показники імунітету та ПАР були у 40 (61,5 %) пацієнтів групи зіставлення, помірно знижені - у 14 (21,5 %), суттєво знижені - у 11 (17,0 %). Протягом 1 року періоду диспансерного нагляду рецидиви СПВ шлунку та ДПК виникли у 9 пацієнтів з групи зіставлення - 13,8±3,5 %, тобто рецидиви відмічені СПВ в 3,17 рази частіше, ніж серед хворих основної групи (Р