Спосіб визначення об’єму крововтрати під час вагінальних пологів

Спосіб визначення об'єму крововтрати під час вагінальних пологів шляхом вимірювання об'єму втраченої крові на просоченому нею матеріалі, який відрізняється тим, що додатково перед початком пологів вимірюють рівень гемоглобіну крові роділлі, після народження немовляти, але перед відходженням плаценти замінюють всі пелюшки та серветки під роділлею на сухі та ставлять чистий лоток із 200 мл води для збору крові, через 2 години перебування породіллі на пологовому столі 3 ченні показників крові: гематокриту, гемоглобіну, відносної щільності та в'язкості крові та потребують деякого часу. Відомі методики не дають об'єктивної інформації про об'єм крововтрати в реальному часі. Крововтрату об'ємом до 500 мл вважають фізіологічною, від 500 мл - патологічною, а від 1000 мл масивною (Наказ МОЗ України № 676 від 31.12.2004 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги. Акушерські кровотечі». – К.: 2005. - С. - 71-95). Відомий спосіб визначення об'єму крововтрати під час вагінальних пологів шляхом постійного спостереження лікарем за станом жінки під час пологів і в ранньому післяпологовому періоді, який включає визначення тонусу матки, висоти стояння дна матки, показників гемодинаміки, облік об'єму крововтрати та його перерахунок на 1 кг маси тіла (Акушерство / За ред. академіка Грищенка В.1. Харків: «Основа», 1996. - С.465). Клінічні ознаки крововтрати за відомим способом є найдоступнішими для оцінки, однак вони не є ранніми та виникають у разі втрати не менше 2030 % об'єму циркулюючої крові, тобто по суті є симптомами геморагічного шоку. Окрім того, недоліком відомого способу є низька точність діагностики через суб'єктивний фактор. Відомий, вибраний за прототип, спосіб визначення об'єму крововтрати під час вагінальних пологів, який є найближчим до способу, що заявляється, по суті та досягнутому технічному результату та включає вимірювання післяпологової крововтрати шляхом визначення різниці у вазі бавовняного матеріалу (пелюшки, серветки, ватяні кульки), просоченого кров"ю роділлі, та сухого цього ж матеріалу (Камінський В.В., Голяновський О.В., Ткаченко P.O., Чернов А.В. Масивні акушерські кровотечі.- К.: «Тріумф», 2010. - С. 48). Недоліком відомого способу-прототипу є низька точність визначення об'єму втраченої крові. Причиною недоліку є неповне врахування згустків крові, що утворюються під час пологів, бо вони мають меншу вагу, ніж рідка кров, за рахунок втрати рідкої частини. В основу корисної моделі поставлено задачу в способі визначення об'єму крововтрати під час вагінальних пологів шляхом розробки оригінальної методика підготовки промивних вод, який дозволяє оцінити рівень вільного гемоглобіну в промивних водах з урахуванням гемоглобіну, зв'язаного у згустках крові, забезпечити підвищення точності визначення об'єму втраченої крові. Це сприяє своєчасному наданню породіллям адекватної медичної допомоги. Порівняно з відомим способомпрототипом за способом, що заявляється, вдається враховувати в середньому 27,44 % втраченої крові додатково. Поставлена задача вирішується тим, що створено спосіб визначення об'єму крововтрати під час вагінальних пологів шляхом вимірювання об'єму втраченої крові на просоченому нею матеріалі. Новим у створеному способі є те, що додатково перед початком пологів вимірюють рівень гемоглобіну крові роділлі, після народження немовляти, але перед відходженням плаценти замінюють всі пелюшки та серветки під роділлею на сухі та 60277 4 ставлять чистий лоток із 200 мл води для збору крові, через 2 години перебування породіллі на пологовому столі виливають з лотка в мірний посуд всю зібрану кров, туди ж складають всі пелюшки, серветки та ватяні кульки, просочені втраченою під час пологів кров'ю, доливають холодну воду до мітки сумарного об'єму в 3-5 літрів так, щоб вода вкривала весь занурений матеріал, промивні води періодично збовтують та за допомогою товкачика виконують руйнування в них згустків крові, через 30 хвилин на апараті «HemoCue Plasms/Low Hb Phoptometer» вимірюють рівень вільного гемоглобіну в промивних водах і розраховують об'єм крововтрати (Кв) в мл за формулою: К в  ВГб  СО / Гб , де ВГб - рівень вільного гемоглобіну в промивних водах, г/л; СО - сумарний об'єм промивних вод і просоченого кров'ю матеріалу, мл; Гб - рівень гемоглобіну крові роділлі перед пологами, г/л. Між сукупністю ознак корисної моделі та технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок. Вимірювання вільного гемоглобіну в промивних водах під час оперативного втручання дозволяє об'єктивно оцінити величину крововтрати під час хірургічних пологів (A.Gupta, IJ.Wrench, M.J.Feast, J.D.Alderson. Use of the HemoCue near patient testing device to measure the concentration of haemoglobin in suction fluid at elective Caesarean section // Anaesthesia-2008.-V.63.-P.531-4). Проте застосувати цей метод для вагінальних пологів неможливо через утворення при зовнішній кровотечі великої кількості згустків крові. Досліджень по вивченню можливості застосування даного методу для оцінки післяпологової кровотрати в разі вагінальних пологів (як одного з варіантів зовнішньої крововтрати) не існує. Відомий спосіб-прототип насьогодні вважається «золотим стандартом» вимірювання величини післяпологової крововтрати, що передбачає визначення різниці у вазі бавовняного матеріалу (пелюшки, серветки, ватяні кульки), просоченого кров'ю роділлі, та сухого цього ж матеріалу. Низька точність визначення об’єму втраченої крові за відомим способом-прототипом пояснюється тим, що в разі зовнішньої крововтрати лікар завжди має справу зі згустками крові (що рідко спостерігається в разі внутрішньої крововтрати), маса яких (як і об'єм) завжди менша від маси (як і об'єму) рідкої крові, яка формує ці згустки. Враховуючи особливості крововтрати після пологів (більша частина її представлена згустками крові, що є нормальним та свідчить про нормальне функціонування системи згортання крові), авторами розроблена оригінальна методика підготовки промивних вод, основана на: - збиранні крові під час пологів в лоток із 200 мл (оптимальний об'єм, підібраний дослідним шляхом) води, що дозволяє запобігти згортанню стікаючої в лоток крові; 5 60277 - механічному руйнуванні згустків крові в промивних водах; - урахуванні рівня вільного гемоглобіну в промивних водах та гемоглобіну, зв’язаного в згустках; - застосуванні для визначення рівня вільного гемоглобіну в промивних водах при вагінальних пологах (зовнішня кровотеча зі згустками крові) апарата «HemoCue Plasms/Low Hb Phoptometer», що призначений для такого ж застосування лише при хірургічних втручаннях (внутрішня кровотеча без згустків крові); - застосуванні математичної формули розрахунку об'єму втраченої крові при вагінальних пологах (зовнішня кровотеча), що звичайно застосовується для розрахунку об'єму втраченої крові лише при хірургічних втручаннях (внутрішня кровотеча). Всі ці заходи дозволили точніше визначити об'єм крововтрати під час вагінальних пологів, ніж за відомим способом-прототипом: вдається враховувати в середньому 27,44 % втраченої крові додатково. Для порівняння ефективності способу визначення об'єму крововтрати під час вагінальних пологів, що заявляється, та відомого способупрототипу були проведені клінічні дослідження на 30 роділлях з вагінальними пологами, щодо яких застосовували обидва способи послідовно. За віком, кількістю вагітностей, паритетом, терміном вагітності на момент пологів, видом пологів, масою тіла, зростом, індексом маси тіла жінки суттєво не відрізнялися та могли бути порівняні. Усім 30 жінкам при надходженні до пологового відділення вимірювали рівень гемоглобіну (Гб) відомим способом (аналізатор марки "KoneProgress-Plus", Фінляндія). Після народження дитини та перетинання пуповини виконували заміну лотка для контролю крововтрати, пелюшок, серветок, готували стерильні ватяні кульки для промокання крові. В лоток вливали 200 мл холодної водопровідної води для запобігання згортанню зібраної крові. Впродовж 2-х наступних годин після відходження плаценти лікар-акушер виконував огляд жінки, проводив відновлення цілісності пологових шляхів і будь-які інші маніпуляції з метою профілактики (масаж матки) або зупинки післяпологової кровотечі. Далі проводили визначення об'єму крововтрати під час вагінальних пологів за 6 відомим способом-прототипом і пропонованим способом. 1. Відомий спосіб-прототип: шляхом зважування пелюшок, серветок і кульок, просочених кров'ю, які збирали протягом 2 годин у лоток, з урахуванням ваги сухого матеріалу (пелюшки, серветки та вата у вигляді кульок), визначення різниці між двома вимірюваннями, яка і відповідала вазі втраченої крові мінус 200 г добавленої в лоток води. Враховуючи щільність крові, яка у жі3 нок дорівнює 1,051-1,060 г/см (Рагимов А.А., Щербаков Г.Н. Руководство по инфузионнотрансфузионной терапии.- М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2003. - 184 с), припускали, що 1 г крові дорівнював 1 мл. Тобто, вага крововтрати чисельно дорівнювала її об'єму. 2. Пропонований спосіб: через 2 години перебування породіллі на пологовому столі весь зібраний матеріал (пелюшки, серветки та кульки, просочені кров'ю) та всю зібрану кров з лотка з добавленою водою (200 мл) та згустками крові поміщали у мірний посуд і заливали водою до мітки сумарного об'єму (СО) в 3-5 літрів так, щоб вода вкривала весь занурений матеріал. Промивні води періодично збовтували та за допомогою товкачика (наприклад, із лабораторної ступки), виконували руйнування в них згустків крові. Через 30 хвилин після руйнування всіх згустків крові та перемішування на апараті «HemoCue Plasms/Low Hb Phoptometer» вимірювали рівень вільного гемоглобіну (ВГб) в промивних водах і розраховували об'єм крововтрати (Кв) в мл за формулою: К в  ВГб  СО / Гб . Результати визначення об'єму крововтрати за двома способами занесені до таблиці. При визначенні об'єму кровтрати за обома способами розраховували середні показники (М), стандартне відхилення (СВ). Застосовували параметричні (критерій Т) та непараметричні критерії (Wilcoxon / Kruskal-Walis Test) для оцінки розбіжностей. В разі р