Спосіб лікування гострого некротичного панкреатиту

Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використаний при лікуванні гострого некротичного панкреатиту. Відомі способи лікування гострого некротичного панкреатиту, які включають: консервативне лікування, санацію та дренування сальникової сумки і парапанкреатичної клітковини, лапаротомію з панкреатонекрсеквестректомією [1, 2]. Недоліком цих способів є велика кількість ускладнень, і низька ефективність при тільки консервативному лікуванні. Найближчим аналогом є спосіб лікування гострого некротичного панкреатиту, який включає консервативне лікування та оперативні втручання на підшлунковій залозі і парапанкреатичній клітковині [2]. Недоліком аналога також є велика кількість ускладнень пов'язаних з операційною травмою, що призводить до генералізації запального процесу та перитоніту. Задачею винаходу є розробка такого способу лікування гострого некротичного панкреатиту, який за рахунок застосування мініінвазивних втр учань забезпечував би зниження кількості ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування гострого некротичного панкреатиту, який включає консервативне лікування та оперативні втручання на підшлунковій залозі та парапанкреатичній клітковині, згідно винаходу, поряд з консервативним лікуванням виконують мініінвазивні втручання з дренуванням вогнищ запалення і тільки при прогресуванні гнійно-септичних ускладнень виконують лапаротомію з панкреатонекрсеквестректомією і санацією. Виконання мініінвазивного втручання забезпечує зниження кількості ускладнень, так як це попереджує генералізацію запального процесу, виникнення перитоніту, запобігає виникненню поліорганної недостатності, а дренування та санація ліквідує запальний процес. Спосіб виконують наступним чином: Хворому, що поступає в відділення з діагнозом гострого некротичного панкреатиту поряд з обстеженням та маніпуляціями проводять консервативну терапію. В обов'язковому порядку щодня цим пацієнтам виконують ультразвукове обстеження органів черевної порожнини та заочеревинного простору. При цьому виявляють: розміри підшлункової залози, зміну її структури, наявність секвестрів, абсцесу, парапанкреатичних скупчень рідини та псевдокіст, що формуються. Таким хворим поряд з консервативним лікуванням проводять одне з мініінвазивних втручань: пункції під контролем ультрасонографії вогнищ запалення, з наступною їх санацією розчином антисептику, або дренування абсцесу, парапанкреатичних скупчень рідини, псевдокіст двохпросвітними поліхлорвініловими трубками та панкреатонекрсеквестректомію з ”міні” доступів в лівому підребер'ї та транслюмбально. Тільки при прогресуванні гнійно-септичних ускладнень хворому виконують лапаротомію з панкреатонекрсеквестректомією. Приклад 1. Хворий, М., поступив у III відділення Інституту хірургії та трансплантології АНМ України зі скаргами на болі в епігастрії та лівому підребер'ї, нудоту, загальну слабість, підвищення температури тіла до 38,60°С. Хворіє протягом 4-ох днів, коли відзначив інтенсивні болі в верхніх відділах живота оперізуючого характеру, нудоту, блювоту. Знаходився на стаціонарному лікуванні за місцем проживання, де отримував консервативну терапію. Покращення загального стану не відмічалося. Для подальшого лікування госпіталізований в відділ хірургії підшлункової залози та реконструктивної хірургії жовчовивідних проток Інституту хірургії та трансплантології АНМ України. При об’єктивному обстеженні стан хворого важкий. Правильної тілобудови, підвищеного відживлення. Шкіра та видимі слизові бліді. Пульс 102 удари за хвилину. А/Т 140/90мм.рт.ст. Живіт при пальпацї м'який, дещо піддутий, болючий в області епігастрія та лівого підребер'я . Печінка біля краю реберної дуги, селезінка не пальпується. Фізіологічні відправлення без особливостей. Загальний аналіз крові при поступленні - Ер. 3,5-10х12/л; Нв 116г/л; Лейк; 14,2-10х9/л; ШОЕ- 26мм.год. Біохімічний аналіз крові: Заг. білок 67г/л; Заг. білірубін 18,3мкмоль/л, прямий білірубін 6,3мкмоль/л; К - 3,6ммоль/л; Na - 132ммоль/л. Цукор крові 6,8ммоль/л. УЗД - печінка не збільшена. Жовчний міхур звичайних розмірів, містить ”замазку”, конкрементів немає, холедох 0,7см в діаметрі. Підшлункова залоза збільшена в розмірах на всьому протязі, структура її неоднорідна, визначаються секвестри, в ділянці хвоста рідинний утвір 6,2х9,1см Вірсунгова протока 3мм в діаметрі, кишківник роздутий, селезінка та нирки без особливостей. Встановлено діагноз: Гострий некротичний панкреатит, псевдокиста хвоста підшлункової залози. Проведено консервативне лікування, що включало: знеболення, корекцію порушень центральної гемодинаміки та периферичного кровообігу, пригнічення секреторної активності підшлункової залози, блокатори шлункової секреції, гепатопротектори, дезінтоксикаційну терапію. Під контролем УЗД здійснено пункцію та дренування псевдокисти двохпросвітною поліхлорвініловою трубкою. Щодня проводилось промивання порожнини кисти розчином антисептика та контроль УЗД. Поступово виділення по дренажу зменшувались, а на 9ту добу припинились. На УЗД: підшлункова залоза - нормальних розмірів, структура її неоднорідна, киста відсутня. Вірсунгова протока 3мм в діаметрі. На 10-у добу видалено дренаж. На 12-ту добу хворий в задовільному стані виписаний із стаціонару. Через 6, 12 міс. оглянутий - скарг немає. Повернувся до попередньої роботи. Приклад 2. Хворий, Т., поступив у III відділення Інституту хірургії та трансплантології АМН України зі скаргами на болі в верхніх відділах живота, нудоту, підвищення температури тіла до 38,20°С, нездужання. Вважає себе хворим на протязі 2-ох діб, коли після погрішностей в дієті виникли різкі болі в ділянці лівого підребер'я, нудота, кількаразова блювота, що не приносила полегшення. Об'єктивно - загальний стан хворого важкий. Нормостенічної тілобудови. Шкіра та видимі слизові блідуватого кольору. Пульс 90уд. в хвилину. AT125/70мм.рт.ст. Пальпаторно - живіт м'який, піддутий, болючий в епігастрії та лівому підребер'ї, симптоми подразнення очеревини відсутні. Печінка та селезінка не збільшені. Загальний аналіз крові при поступленні - Ер. 3,8-10х12/л, Гем. - 121г/л, Лейк. - 13,8-10х12/л, ШОЕ - 13,5мм/год. Біохімія крові: Заг. білок - 67,4г/л; білірубін заг. 19,2мкмоль/л, білірубін прям. 8,0мкмоль/л., К - 3,6мкмоль/л , Na - 138мкмолоь/л. Цукор крові 6,6ммоль/л. УЗД Печінка не збільшена, жовчний міхур з перетяжкою в ділянці тіла, конкрементів не виявлено, холедох 0,8см в діаметрі. Підшлункова залоза збільшена в розмірах на всьому протязі, в ділянці тіла розмита, визначаються секвестри. В проекції тіла та частково хвоста - рідинний утвір 7,7х13,7см., вірсунгова протока 3мм. Селезінка, нирки без особливостей. Встановлено діагноз: Гострий некротичний панкреатит, киста тіла підшлункової залози. Проведено консервативне лікування, що включало: інфузійну та дезінтоксикаційну терапію, сандостатин, знеболюючі середники, спазмолітики, Н-2 блокатори, антибіотики, гепатопротектори. Під контролем УЗД здійснено пункцію кисти підшлункової залози, щодня під час пункцій проводилось промивання порожнини кисти розчином антисептика. Однак на 6-ту добу після госпіталізації у хворого піднялась температура тіла до 38,90°С, виник озноб, почали наростати явища інтоксикації. На УЗД: порожнина кисти спадається, в ділянці тіла секвестри, що не розсмоктуються. В цей же день хворий прооперований. Через “міні” доступ в лівому підребер'ї виконано панкреатонекрсеквестректомію з санацією та дренуванням вогнища запалення. Післяопераційний період без особливостей. Виділення по дренажу поступово зменшувались, та на 7-му добу після операції припинились, дренаж видалено. Хворий в задовільному стані виписаний з стаціонару. Оглянутий через рік після оперативного лікування, скарг немає. За запропонованим способом проліковано 2-є хворих. У цих хворих не було необхідності у відкритому оперативному втр учанні, не спостерігалось ускладнень у вигляді перитоніту, поліорганної недостатності, тоді як у 2-ох хвори х, оперованих за найближчим аналогом розвинувся перитоніт, для усунення якого цим хворим додатково були проведені релапаротомії, а у 1-му випадку виникла поліорганна недостатність. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє зменшити число післяопераційних ускладнень. Джерела інформації: 1. Beger H., Uhl W. Surgical therapy of acute pancreatitis // J. Helv. Chir. Acta. - 1992. - Vol. 59. - P.47-60. 2. Шалимов А.А., Шалимов С.А., Ничитайло М.Е., Радзиховский А.П. Хир ургия поджелудочной железы. Симферополь. Таврида, 1997. - 560 с. (156-159) - найближчий аналог.