Спосіб пролонгованої санації порожнини ехінококових кіст печінки після транскутанної пункції

Спосіб пролонгованої санації порожнини ехінококових кіст печінки після транскутанної пункції, що включає транскутанне проведення дренажної трубки в просвіт кісти, аспірацію паразитарної рі 3 накопичується в порожнині кісти в післяопераційному періоді. Залишений в просвіті пунктованої кісти дренаж, направлений лише для спонтанного (пасивного) витікання залишків ексудату, не гарантує достатньої санації цієї порожнини, тому, що не передбачено місцевого впливу сколецидних препаратів на можливі залишки недостатньо знезаражених елементів паразитарної кісти в післяопераційному періоді. Стінки фіброзної капсули не є настільки еластичними, навіть при підвищенні внутрішньочеревного тиску, що перешкоджає швидкому щільному стулянню їх, і через те в порожнині кісти може накопичуватися надлишкова кількість ексудату, що сповільнює процес зрощення між стінками кісти. Крім того, при пасивному дренуванні може відбутися обтурація просвіту дренажної трубки детритом або залишками хітинової оболонки кісти, що заважає евакуації вмісту порожнини ЕКП. Все це може слугувати причиною рецидиву захворювання, появи залишкової порожнини кісти та можливості виникнення нагноєння в цьому місці. Також відомий спосіб пролонгованої санації порожнини ехінококових кіст печінки після транскутанної пункції [4], при якому після транскутанного проведення дренажної трубки в просвіт кісти, аспірації паразитарної рідини, знезараження порожнини кісти сколецидними препаратами, відсмоктування їх, в просвіті пунктованої порожнини кісти залишають дренажну трубку, через яку в післяопераційному періоді промивають фізіологічним розчином натрію хлориду. Даний спосіб також передбачає пасивне дренування порожнини кісти, що не гарантує достатньої санації її. Промивання фізіологічним розчином натрію хлориду дренажної трубки при пасивному дренуванні запобігає обтурації просвіту цієї трубки детритом або залишками хітинової оболонки кісти, що покращує евакуацію вмісту порожнини ехінококових кіст печінки, але такий підхід не гарантує профілактику висхідного інфікування порожнини кісти, і даний препарат не має сколецидних властивостей. Все це також може слугувати причиною рецидиву захворювання, появи залишкової порожнини кісти та можливості виникнення нагноєння в цьому місці. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб пролонгованої санації порожнини ехінококових кіст печінки після транскутанної пункції [4], при якому після транскутанного проведення дренажної трубки в просвіт кісти, аспірації паразитарної рідини, знезараження порожнини кісти сколецидними препаратами, відсмоктування їх, в просвіті пунктованої порожнини кісти залишають дренажну трубку, через яку в післяопераційному періоді промивають розчином антибіотика. Промивання розчином антибіотика дренажної трубки при пасивному дренуванні запобігає обтурації просвіту цієї трубки детритом або залишками хітинової оболонки кісти, покращує евакуацію вмісту порожнини ЕКП, а деякі антибіотики певною мірою мають сколецидні властивості. Крім того, такий підхід певною мірою запобігає висхідному 65812 4 інфікуванню порожнини кісти. Проте, даний спосіб також передбачає пасивне дренування порожнини кісти, що не гарантує достатньої санації її. Промивання зашитої порожнини кісти тільки розчином антибіотика не сприяє надійному зрощенню між стінками кісти. Все це може стати причиною рецидиву захворювання, появи залишкової порожнини кісти та можливості виникнення нагноєння в цьому місці. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у підвищенні ефективності хірургічного лікування ехінококових кіст печінки за рахунок забезпечення умов, які запобігають післяопераційним ускладненням та появі рецидиву захворювання, шляхом підвищення надійності протипаразитарної обробки порожнини кісти після транскутанної пункції. Отриманий технічний результат зводиться до зниження кількості післяопераційних ускладнень і рецидиву захворювання при хірургічному лікуванні ехінококових кіст печінки. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі пролонгованої санації порожнини ехінококових кіст печінки після транскутанної пункції, що включає транскутанне проведення дренажної трубки в просвіт кісти, аспірацію паразитарної рідини, знезараження порожнини кісти сколецидними препаратами, відсмоктування їх, фіксацію в просвіті порожнини кісти дренажної трубки та промивання її розчином антибіотику, згідно корисної моделі, на другу добу післяопераційного періоду з'єднують дренажну трубку із сильфоном, щоденно інтенсивно промивають порожнину кісти розчином антибіотика з обов'язковим відсмоктуванням його, проводять ультрасонографічний моніторинг стану дренованої порожнини кісти, на 5,7 і 9 день в порожнину кісти вводять 1-3 мл (в залежності від об'єму залишкової порожнини) 96 % етилового спирту і при відсутності виділень по дренажній трубці - останню видаляють. Відмінними ознаками корисної моделі, що заявляється, є те, що пролонговану санацію порожнини ехінококових кіст печінки після транскутанної пункції проводять не за рахунок спонтанного (пасивного) дренування, а використовуючи при цьому всі інші необхідні компоненти. Ми промивали не лише просвіт дренажної трубки розчином антибіотика, але і всю залишкову порожнину пунктованої кісти з обов'язковим відсмоктуванням його. Промивання виконували не одномоментно, а інтенсивно, вимиваючи залишки детриту чи оболонок хітинової капсули. На другу добу післяопераційного періоду до дренажної трубки під'єднували сильфон, чим забезпечували постійну активну аспірацію вмісту, що в свою чергу сприяло швидшому та кращому стулянню оболонок кісти. На 5,7 і 9 день з метою склерозування в порожнину кісти вводили 1-3 мл (в залежності від об'єму залишкової порожнини) 96 % етилового спирту, бо саме герміцидна дія етилового спирту сприяє подальшому сколецидному впливу на хітинову оболонку ЕКП і можливі залишки інших елементів паразитарної кісти, а подразнювальна та дубильна дії сприяють кращому склерозуванню пунктованої та дренованої кісти. Такий об'єм спирту достатній 5 для проведення герміцидного та склерозуючого ефекту в порожнині кісти. При відсутності виділень по дренажній трубці та при мінімізації об'єму залишкової порожнини дренажну трубку видаляли і пацієнта виписували додому. Стан пунктованої та дренованої порожнини кісти контролювали ультрасонографічно, що дозволяло об'єктивно судити про ефективність проведеного лікування. Саме ці технічні особливості запобігають появі можливих післяопераційних ускладнень і рецидиву захворювання після транскутанної пункції ЕКП. Новизна полягає в оптимізації хірургічного втручання шляхом врахування фармакологічних властивостей герміцидних препаратів і анатомофізіологічних особливостей печінки та організму в цілому при даній патології. За доступними літературними даними такий спосіб пролонгованої санації порожнини ехінококових кіст печінки після транскутанної пункції невідомий. Спосіб здійснюється наступним чином: Пункційно-дренажне втручання проводять в операційній під загальним інкубаційним наркозом. Під контролем ультрасонографії уточнюють локалізацію кісти печінки і відмічають найбільш безпечний напрямок для її пунктування. Наявність кількаміліметрового шару паренхіми печінки над фіброзною капсулою ехінококової кісти забезпечує герметичність пункції, що певною мірою гарантує профілактику зараження сколексами черевної порожнини. Далі під контролем УЗД пунктують кісту. Для пункції і дренування використовують набір для трансдермального дренування одноступінчастим методом катетером типу "Pigtail" 9F. Вилучивши мандрен із голки з дренажною трубкою, за допомогою шприца відсмоктали 2-3 мл вмісту кісти, зменшивши таким чином тиск всередині кісти. Зафіксувавши голку, в просвіт кісти проводили дренажний катетер до упору. Після чого вилучали голку. Відсмоктавши вміст кісти, через дренажний катетер вводять 30 % водорозчинний йодовмісний контраст (верографін, тріомбраст, урографін), візуалізуючи при цьому просвіт кісти за допомогою пересувної рентгенологічної установки з електронно-оптичним перетворювачем (ЕОП), переконуючись при цьому про відсутність попадання контрасту в жовчні шляхи, в судинне русло або за межі печінки. Видаливши контраст, проводять знезараження порожнини кісти почерговим введенням 10 % спиртового розчину йоду, 96 % етилового спирту та 0,02 % розчину хлоргексидину біглюконату із семихвилинною експозицією. Дренаж фіксують до шкіри. Завершують санацію ЕКП введенням в її просвіт розчину метрогілу. На другу добу після операції до дренажної трубки під'єднують сильфон, який забезпечує від'ємний тиск в просвіті кісти, що сприяло швидшому стулянню її стінок. Щоденно інтенсивно промивають порожнину кісти розчином антибіотика (метрогіл) з обов'язковим відсмоктуванням його. Починаючи з 5 дня після операції, проводять ультрасонографічний моні 65812 6 торинг стану пунктованої та дренованої порожнини кісти. На 5,7 і 9 день з метою склерозування в порожнину кісти вводять 1-3 мл (в залежності від об'єму залишкової порожнини) 96 % етилового спирту. При відсутності виділень по дренажній трубці (на 10-24 день) - останню видаляють і пацієнта виписують до дому. Приклад конкретного втілення. Дівчина Ш., 13 років, (історія хв. № 813), була прийнята 23.04.2009 року в клініку дитячої хірургії НМУ зі скаргами на періодичні болі в правій підреберній ділянці, нудоту, свербіння шкіри. Після обстеження на ультрасонографії встановлено, що в VI сегменті печінки наявне утворення круглої форми діаметром 53 мм з ознаками паразитарної кісти. Кісту виявлено в 3-річному віці, коли діаметр її був 21 мм. Знаходилася під спостереженням в поліклініці за місцем проживання. В зв'язку зі збільшенням кісти в діаметрі дитину направлено в НДСЛ "Охматдит" для хірургічного лікування. Клінічний діагноз: ЕКП, VI сегмент. 20.05.2009 року у плановому порядку виконана операція - транскутанна пункція ЕКП під контролем УЗД і ЕОП із санацією і дренуванням порожнини кісти. Під час операції проводили санацію ЕКП почерговим введенням 10 % спиртового розчину йоду, 96 % етилового спирту та 0,02 % розчину хлоргексидину біглюконату із семихвилинною експозицією. Дренаж фіксували до шкіри. Завершували санацію ЕКП введенням в її просвіт розчину метрогілу. Післяопераційний період протікав без ускладнень. На другу добу після операції до дренажної трубки під'єднували сильфон. Щоденно інтенсивно промивали порожнину кісти розчином антибіотика (метрогіл) з обов'язковим відсмоктуванням його. На 5,7 і 9 день з метою склерозування в порожнину кісти вводили по 2 мл 96 % етилового спирту. При контрольному ультрасонографічному обстеженні на 5 і 11 добу в проекції пунктованої кісти залишкової порожнини не видно. На 12-ту забрано дренажну трубку. На 15 добу в задовільному стані дитина виписана додому. Оглянута повторно через 1,1,5 і 2 роки після операції. Росте і розвивається добре. На ультрасонографії вогнищевих змін в печінці не виявлено. У клініці дитячої хірургії НМУ з 2003 до 2011 року нами проведено 25 транскутанних пункцій при ЕКП з використанням способу пролонгованої санації порожнини кіст після таких операцій, що заявляється. Дана методика дозволила гарантовано санувати порожнини ЕКП, запобігти появі рецидиву захворювання, запобігти виникненню алергічно-токсичної реакції та нагноєнню порожнини кісти. Ми не проводили пролонгованої санації порожнини кіст після транскутанної пункції іншими методами, крім того способу, який заявлений. Таким чином, завдяки створенню оптимальних умов для підвищення надійності протипаразитарної обробки ехінококових кіст печінки при транскутанній пункції шляхом врахування фармакологічних властивостей герміцидних препаратів і анатомо-фізіологічних особливостей печінки та організму в цілому при даній патології, вдалося максимально запобігти післяопераційним усклад 7 ненням та появі рецидиву захворювання, чим забезпечується успішне лікування. Джерела інформації: 1. Ахмедов P.M. Лечение эхинококкоза печени / Р. М. Ахмедов, У. Б. Очилов, И. А. Мирходжаев, В. Ю. Маклиев // Анналы хир. гепатол.-2002. - Т. 7, № 2. - С. 35-38. 2.Goksoy Е. Operative Therapie des Echinokokkus granulosuus (cysticus) / E.Goksoy, M. Duren // Chirurg.-2000. - Vol.71. - P.21-29. 3. Бирюков Ю. В. Обработка полости кист при гидатидозном эхинококкозе (экспериментальноклиническое исследование) / Ю. В. Бирюков, А. В. Комп’ютерна верстка І. Скворцова 65812 8 Стреляева, В. М. Садыков, Б. С. Турсунов, С. М. Расулов, Ф. П. Коваленко // Хирургия.-2000. - № 5. - С. 27-29. 4. Krige J.E. Fatal hypenatraemia after hypertonic saline irrigation of hepatic hydatid cysts/J.E. Krige, A. J.Millar, H. Rode, D. Knobel // Pediatr.Surg.Int.-2002. - Vol.18,Nol. - P.64-65. 5. Kabaalioglu A.Ultrasound guided percutaneous sclerotherapy of hydatid liver cysts in children/A.Kabaalioglu, K. Karaali, A. Apayadin, M. Melicoglu, T. Sindel, E. Lulecl // Pediatr.Surg.Int.2000. Vol.16. P.346-350. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601