Спосіб експрес-діагностики позачеревних крововиливів

Спосіб експрес-діагностики позачеревних крововиливів, який включає діагностичний лапароцентез і дослідження перитонеальної рідини, виготовленої на фізіологічному розчині натрію хлориду, на наявність слідових кількостей прихованої крові за допомогою хемілюмінесценції з використанням діагностичного рідинного реактиву, який містить Корисна модель стосується медицини, а саме хірурги ушкоджень і травматології і може бути використана для швидкого і безпечного виявлення прихованого джерела кровотечі при наявності позачеревних гематом і крововиливів, а також для визначення ступеню наростання і розповсюдженості позачеревного крововиливу протягом часу у динаміці спостереження за постраждалим шляхом дослідження перитонеальної рідини на наявність слідових кількостей прихованої крові Відомий спосіб визначення наявності СЛІДІВ крові в перитонеальній рідині, отриманій при лапароцентезі [1, 2], який виконують у такий спосіб роблять прокол передньої черевної стінки, після чого заводять катетер, який залишають у черевній порожнині для динамічного спостереження на 5-6 годин, по якому усередину черевно/ порожнини уводять 500,0-800,0 мл фізіологічного розчину натрію хлориду і при зворотному русі перитонеальної рідини роблять забір її мінімальної КІЛЬКОСТІ у пробірку і відправляють у лабораторію для підрахунку КІЛЬКОСТІ еритроцитів, лейкоцитів, визначення рівня амілази по загальноприйнятих лабораторних методиках Однак, зазначений спосіб непридатний для експрес-діагностики безпосередньо в операційній, лужний розчин люмінолу з пероксидом водню, який відрізняється тим, що досліджуваний розчин перитонеальної рідини поміщають у кварцову кювету хемілюмінометра, що містить діагностичний рідинний реактив, з наступною реєстрацією спочатку вихідної інтенсивності виникаючої хемілюмінесценції, а потім, у динаміці спостереження за постраждалим, через певний проміжок часу, наприклад 3 години, проводять повторні дослідження перитонеальної рідини з вимірюванням величини інтенсивності виникаючої хемілюмінесценції і по значенню різниці отриманих величин інтенсивностей хемілюмінесценції АІхл судять про ступінь наростання позачеревного крововиливу тривалий за часом, оскільки підрахунок числа формених елементів проводиться після узяття проби і подальшого дослідження в лабораторних умовах Відомий спосіб діагностики позачеревних гематом [3] шляхом пункції бокових каналів черевної порожнини і у випадку появи рідини, що не згортається, проведення ідентифікації пунктату на наявність слідових кількостей прихованої крові за допомогою серветкової проби - "хроматографією", необхідною умовою для проведення якої є чотирьохступеневе забарвлення (ксантохромне, рожевувате, рожеве, червоне) отриманої рідини Вадою відомого способу являється - тривалість проведення діагностики, - орієнтировочне визначення розповсюдження позачеревних гематом і обсягу крововтрати, - потенційна небезпека можливості ушкодження внутрішніх органів черевної порожнини безпосередньо при пунктацн Найбільш близьким до корисної моделі, що пропонується, і вибраним у якості прототипу є спосіб діагностики позачеревних гематом [4], у ВІДПОВІДНОСТІ з яким проводять діагностичний лапароцентез При негативному результаті (відсутність явної крові) у черевну порожнину через катетер вводять 800,0 мл фізіологічного розчину натрію CD (0 (О О) 6661 хлориду і при зворотному русі перитонеальної рідини роблять забір її мінімальної кількості (0,30,5 мл) у пробірку, куди додають 1 краплю високочутливого до гемоглобіну діагностичного рідинного реактиву, який містить лужний розчин люмінолу з пероксидом водню, а саме гідрозид 3амінофталевої кислоти у розчині гідроксиду натрію і пероксиду водню з додаванням 0,02-0,1% пірофосфату натрію та/чи 0,005-0,02% комплексону III, та/чи 0,005-0,02% оксиетілендіамінотриуксусної кислоти. При наявності слідових кількостей прихованої крові у перитонеальніи рідині в пробірці виникає ефект хемілюмінесценції - світіння фіолетовоблакитного кольору, по якому діагностують наявність позачеревних гематом. При цьому про обсяг прихованої крові у перитонеальніи рідині судять по інтенсивності світіння, що виникає, спостерігаючи його візуально, тобто суб'єктивно. Відомий спосіб дає можливість безпосередньо у операційній швидко і достовірно діагностувати наявність позачеревних гематом навіть при малій кількості прихованої крові в перитонеальніи рідині (5 еритроцитів у 1 мкл досліджуваного біологічного матеріалу). Вадою прототипу являється те, що з його допомогою можна встановити лише наявність слідових кількостей прихованої крові в перитонеальніи рідині та візуально якісно фіксувати виникнення світіння фіолетово-блакитного кольору і неможливо проводити об'єктивні дослідження перитонеальної рідини на предмет обсягу прихованої крові протягом часу в динаміці спостереження за постраждалим, тобто спостерігати за станом позачеревної гематоми або крововиливу, своєчасно визначати їх наростання і приймати рішення на користь проведення екстреної лапаротомії. В основу корисної моделі покладена задача створення доступного високочутливого способу експрес-діагностики, який дозволяє безпосередньо в операційній швидко і точно визначити не тільки наявність позачеревного крововиливу, слідкувати за його наростанням та розповсюдженістю, але і давати його кількісну оцінку, скорочуючи таким чином кількість необгрунтованих лапаротомій. Поставлена задача вирішується тим, що у способі експрес-діагностики позачеревних крововиливів, який включає діагностичний лапароцентез і дослідження перитонеальної рідини, виготовленої на фізіологічному розчині хлориду натрію, на наявність слідових кількостей прихованої крові за допомогою хемілюмінесценції, з використанням діагностичного рідинного реактиву, який містить лужний розчин люмінолу з пероксидом водню, згідно запропонованої корисної моделі, розчин перитонеальної рідини, поміщають у кварцову кювету хемілюмінометра, що містить діагностичний рідинний реактив, з наступною реєстрацією спочатку вихідної інтенсивності виникаючої хемілюмінесценції, а потім, у динаміці спостереження за постраждалим, через певний проміжок часу, наприклад 3 години, проводять повторні дослідження перитонеальної рідини з вимірюванням величини виникаючої хемілюмінесценції і по значенню різниці отриманих величин інтенсивностей світіння судять про ступінь наростання позачеревного крововиливу. Сукупність суттєвих ознак корисної моделі, що заявляється, дозволяє: з високою точністю, швидкістю і об'єктивністю проводити експрес-діагностику позачеревних крововиливів безпосередньо в операційній шляхом визначення мінімальної кількості прихованої крові в перитонеальніи рідині; стежити за станом позачеревного крововиливу протягом часу шляхом кількісного вимірювання величин інтенсивностей світіння, що виникає, в досліджуваній перитонеальніи рідині зі слідовими кількостями прихованої крові. Це дозволяє стежити за станом позачеревного крововиливу у будьякий момент часу, порівнювати величини отриманих інтенсивностей світіння і по їх різниці судити про ступінь наростання позачеревного крововиливу, що дає можливість приймати рішення про проведення екстрених лапаротомій; знизити кількість необгрунтованих діагностичних лапаротомій; робити об'єктивну оцінку з констатацією результатів дослідження. На фігурі зображено блок-схему портативного пристрою для вимірювання інтенсивності хемілюмінесценції. Спосіб виконують наступним чином: роблять діагностичний лапароцентез за допомогою катетеру, "що шарить", за загальноприйнятою методикою і при відсутності крові в черевній порожнині через катетер уводять 800,0 мл фізіологічного розчину натрію хлориду, а при зворотному русі перитонеальної рідини здійснюється забір її мінімальної кількості (0,5 мл) у пробірку. Тут же, в операційній у кварцову кювету хемілюмінометра з робочим розчином (готується завчасно і може використовуватися протягом 7 діб), що складається з 4,5 мл 0,1 М розчину натрію гідроксиду, 1,0 мл 10"3 М розчину люмінолу, 1,0 мл 0,5% розчину гідроген пероксиду, 3,0 мл бідистиляту, за допомогою піпеточного дозувача об'ємом 0,5 мл вливають досліджуваний розчин перитонеальної рідини. При наявності мінімальних слідових кількостей прихованої крові в перитонеальніи рідині внаслідок здатності гемоглобіну каталізувати окислення люмінолу пероксидом водню виникає реакція хемілюмінесценції, що супроводжується світінням фіолетово-блакитного кольору, інтенсивність Іхлі якого вимірюють за допомогою хемілюмінометру і судять про наявність позачеревного крововиливу. З метою уникнення необгрунтованої лапаротомії доцільно проводити динамічне спостереження за характером і ступенем наростання позачеревного крововиливу і станом постраждалого. Для цього через певний проміжок часу, наприклад 3 години, в динаміці спостереження за постраждалим здійснюють повторний забір перитонеальної рідини і аналогічно проводять її дослідження на наявність слідових кількостей прихованої крові з вимірюванням величини інтенсивності виникаючої хемілюмінесценції Іхлг. Порівнюють величини отриманих інтенсивностей хемілюменесценції Іхлі та Іхлг і обчислюють їх РІЗНИЦЮ: АІхл = ІХЛ2 - ІХЛ1 6661 Згідно з даними нижчеприведеної таблиці по значенню різниці отриманих величин інтенсивностей ЛІхл судять про характер поза черевного крововиливу, його наростання протягом часу і приймають рішення про необхідність проведення лапаротомії. Результати досліджень документують. Підбір кількісних параметрів Іхл і відповідних до них ступенів наявності прихованої крові здійснювався шляхом забору перитонеальної рідини після лапароцентезу у постраждалих з імовірністю наявності позачеревного крововиливу, у результаті чого були встановлені кількісні параметри інтенсивностей світіння Іхлі і Іхлг, що відображають ступінь наявності прихованої крові. Дані наведені в таблиці. Таблиця Залежність кількісних параметрів різниці інтенсивностей світіння і ступенів наявності прихованої крові в постраждалих з позачеревним крововиливом № п/п 1. 2. 3. Кількісні параметри ЛІхл (У-О.) 0,5-1,5 1,6-2,0 Більше 2,0 Рівень показників Нормальні показники Показники верхньої границі норми Показники, що перевищують верхню границю норми Дані, наведені в таблиці, свідчать, що при кількісних параметрах Аіхл, які відповідають І або II ступеню наявності прихованої крові, можливе продовження динамічного спостереження за постраждалим з проведенням консервативної терапії, а параметри Аіхл більш 2,0 у.о., що відповідає III ступеню, являються показанням до екстреної лапаротомії. Інтенсивність виникаючої хемілюмінесценції Іхл може вимірюватися за допомогою хемілюмінометрів, що випускаються промисловістю. Для реалізації даного способу експрес-діагностики позачеревних крововиливів, який проводиться безпосередньо в операційній, авторами було розроблено зручний в експлуатації портативний пристрій для вимірювання інтенсивностей хемілюмінесценції Іхл, блок-схема якого наведена на фігурі. Пристрій для вимірювання інтенсивностей хемілюмінесценції містить послідовно з'єднані фотоприймач 1, на який надходить світловий потік 2 від досліджуваного розчину перитонеальної рідини, яка знаходиться у кварцовій кюветі хемілюмінометру, вимірювальний підсилювач постійного струму З з резистором 4 в контурі негативного зворотнього зв'язку і блок реєстрації з вимірювальним приладом 5, показники якого пропорційні інтенсивності виникаючої хемілюмінесценції, які надаються в умовних одиницях. Вимірювальний підсилювач постійного струму 3 живиться від джерела ±18В. У якості фотоприймача 1 використовується кремнієвий фотодіод, а вимірювальний підсилювач постійного струму 3 зібрано на операційному підсилювачі. Ефективність способу ілюструє наступний приклад. Постраждалий Б., іст. хв-би №17760, поступив у відділення політравми через 1 годину після дорожньо-транспортного випадку. Обстежений у терміновому порядку. Клінічно встановлений діагноз: закрита травма грудей і живота, внутрішньочеревна кровотеча? Закритий перелом кісток тазу, позачеревний крововилив, Травматичний шок ІІ-ІІІ ст. В операційній для виключення наявності внутрішньочеревної кровотечі здійснено діагностичний лапароцентез - крові не одержано. По катетеру в Ступінь наявності прихованої крові І II III черевну порожнину уведено 800,0 мл фізіологічного розчину хлорида натрію - при зворотному русі перитонеальна рідина залишається прозорою, з ледве рожевим забарвленням. У зв'язку з пошкодженням тазу вельми ймовірна наявність позачеревного крововиливу. Тут же, в операційній, у кварцову кювету хемілюмінометра з лужним розчином, що складається з 4,5 мл 0,1 М розчину натрію гідроксиду, 1,0 мл 10"3 М розчину люмінолу, 1,0 мл 0,5% розчину гідроген пероксиду, 3,0 мл бідистиляту, за допомогою піпеточного дозувача об'ємом 0,5 мл вливали відібраний досліджуваний розчин перитонеальної рідини, після чого реєстрували інтенсивність світіння Іхлі, яка становила 1,7±0,2 у.о. В ході динамічного клінічного спостереження за станом постраждалого у комплексі з контролем основних лабораторних показників через 3 та 6 годин після вихідного діагностичного лапароцентезу з дослідженням рівня хемілюмінесценції Іхлі знову аналогічно, як уперше, здійснювали відбір повторної проби розчину перитонеальної рідини, після чого знову вимірювали інтенсивність хемілюмінесценції ІХЛ2, яка дорівнювала 3,6±0,3 у.о. Розраховували різниці інтенсивностей: ДІхл=Іхл2-Іхлі=3,6-1,7=1,9 у.о., в результаті чого підтверджена наявність позачеревного крововиливу, що відповідає II стадії наявності прихованої крові. Встановлені зазначені кількісні параметри не потребують екстреної лапаротомії і дозволяють проводити подальші консервативні заходи на фоні динамічного спостереження за станом постраждалого. Діагноз веріфіковано за допомогою ядерної магнітно-резонансної компьютерно!" томографії. Одержані результати дозволили підтвердити правильність діагнозу, уникнути необгрунтованої діагностичної лапаротомії, цілеспрямовано проводити протишокову консервативну терапію. В результаті лікування настала швидка стабілізація гемодинамічних показників та покращання загального стану постраждалого. Виписаний додому у задовільному стані. Отже, результати досліджень, проведених у 8 6661 КЛІНІЦІ, дозволяють зробити висновок про те, що запропонований спосіб дає можливість здійснювати експрес-діагностику у стислий проміжок часу безпосередньо в умовах операційної, швидко і точно визначити наявність позачеревного крововиливу, виявляючи мінімальну КІЛЬКІСТЬ присутності прихованої крові, навіть при пропот/ванн/ // р»д" кої частини і формених елементів у черевну порожнину з позачеревного простору, а також протягом певного часу стежити за ступенем наростання позачеревного крововиливу для прийняття рішення про необхідність екстреної операції. Використання способу не вимагає особливих витрат, не має побічних негативних ефектів і вікових обмежень, що дозволяє значно знизити число необгрунтованих діагностичних лапаротомій (приблизно в 4-5 разів), а при динамічному спостереженні стежити за наростанням позачеревного крововиливу для своєчасної негайної лапаротомії з метою профілактики погрожуючих ускладнень. Спосіб експрес-діагностики позачеревного крововиливу може застосовуватися в будь-якій медичній установі хірургічного профілю, зокрема, у постраждалих з політравмою, у тому числі при ушкодженнях тазу. Джерела інформації: 1. G/ll G.A., Chapman H.R., Long W.B et a). Abdominal lavage in blunt trauma // Brit J. Surg., 1975. - vol 62. - №2. - P. 121-124. 2. Habbard S.G., Bivins B.A., Sachatello C.R. et al. Diagnostic errors with peritoneal lavage in patients with pelvic fractures // Arch. Surg. - 1979. - vol. 114.№7. - P. 844-846. 3. Авт. св. СРСР №1521462, МПК4 А61В 17/00, 10/00, 1987 4. Позитивне рішення 21.08.2004 p. на з. №20031213418 від 31.12.2003 МПК 7 А61В17/00, G01 N33/00. Спосіб діагностики заочеревинних гематом. Замятін П.М., Блажеєвський М.Є., Гасанов Н.Г. (73) ХДМУ,. прототип. ФІГ Комп'ютерна верстка А Крулевський Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601