Спосіб діагностики подагричної нефропатії

Спосіб діагностики подагричної нефропатії, що полягає у використанні променевої діагностичної апаратури, який відрізняється тим, що проводять оцінку сонографічного відображення структури нирок, при якому визначають уражені ділянки паренхіми за допомогою сірої шкали, соноеластографії з виявленням підвищення ехогенності паренхіми, зниження її диференціювання на шари, стоншення (менше 13 мм), виявляють фіброзні зміни 3 патологій, проводити диференційне діагностування між гострою та хронічною нирковою недостатністю, відстеження динаміки захворювання, візуального контролю проведення біопсії нирки тощо. Так, є повідомлення про сонографічну діагностику ішемічної нефропатії [3], можливості ультразвукової діагностики медикаментозної нефропатії [4]. Існують також публікації з критичною оцінкою ролі УЗД в діагностиці нефропатії, наприклад, за даними яких, самостійно допплерівське дослідження не може вважатися ефективним методом діагностики дифузних захворювань нирок у дітей [5]. Проте, досі, за даними більшості джерел, можливості ультрасонографії у діагностиці дифузних захворювань нирок вважаються обмеженими. Відомий спосіб моделювання подагричної нефропатії [6], який може бути використаний для вивчення патогенезу і розробки нових методів лікування уражень нирок при подагрі. За прототип взято спосіб комплексної діагностики ураження нирок при подагрі, описаний у дисертації «Рання діагностика, патогенез і оптимізація лікування уражень нирок у хворих на подагру» [7], який включає використання лабораторних показників порушення пуринового обміну та видільної функції нирок, а також інструментальних методів, як екскреторної урографії (у 26 % пацієнтів), реносонографії (у 44 %) і радіоренографії (у 43 %), які відображають виникнення вторинного пієлонефриту. Проте, у способі діагностика подагричного ураження нирок проводиться в основному з використанням лабораторних методів та інструментальних з променевим навантаженням, які при цьому не надають специфічної для діагностики подагричної нефропатії інформації. Роль високоінформативного неінвазивного методу ультрасонографії визначається, як додаткова, для визначення неспецифічних пізніх уражень, як наприклад, вторинного пієлонефриту. При цьому не вказується на специфічні сонографічні зміни при подагричному ураженні в нирках та можливості оцінки функціонального стану нирки при даному захворюванні, які є високо інформативними, особливо на ранніх етапах діагностики та у визначенні прогнозу. Досі у прототипі та у спеціальній літературі сонографічні симптоми подагричної нефропатії, особливо, для ранньої діагностики, чітко не детерміновані. В основу корисної моделі поставлена задача покращення якості діагностики подагричного ураження нирок за допомогою ультрасонографії як первинної ланки діагностики, розробки специфічних діагностичних маркерів даного патологічного стану. Поставлена задача досягається тим, що в способі, що полягає у використанні променевої діагностичної апаратури, який відрізняється тим, що проводять оцінку сонографічного відображення структури нирок, при якому визначають уражені ділянки паренхіми за допомогою сірої шкали, соноеластографії з виявленням підвищення ехогенності паренхіми, зниження її диференціювання на шари, стоншення (менше 13 мм), виявляють фіброзні зміни паренхіми нирки, дрібні гіперехогенні 66903 4 включення в паренхімі (тофуси), а також ділянки ущільнення тканини при проведенні соноеластографії, виявляють нерівність контуру нирки, наявність анехогенних смуг під капсулою, а також порушення ниркового кровоплину (раннє підвищення індексу резистивності в сегментарних судинах понад 0,7), проводять допплерографію ниркових артерій, вен, оцінюють перерозподіл кровоплину в паренхімі при кольоровому та енергетичному допплерівському картуванні, додатковими ознаками вважають поєднання вказаних змін з непомірно вираженими дифузним ураженням паренхіми печінки та супутнім ураженням суглобів, а також при потребі проводять біопсію нирки під контролем УЗД. Дане рішення стало можливим завдяки дослідженню сонографічних феноменів при дослідженні відображення структури нирок та емпірично встановленних та підтверджених при порівняльному дослідженні ультразвукових симптомів нефропатії при подагрі. Обстежено 42 пацієнти (35 чоловіків, 7 жінок), середній вік 58±4,5 року хворих на подагру, за даними анамнезу, або підвищенням рівня сечової кислоти у крові. Середній рівень сечової кислоти у пацієнтів, включених у групу складав 465 мкмоль/л. В контрольну групу включили 34 пацієнти (16 чоловіків 18 жінок), середній вік 54±6 років без наявності клінічних, лабораторних ознак нефропатії, захворювань, що призводять до нефропатії (наприклад, цукровий діабет), за даними анамнезу. Проводили ультразвукове дослідження з використанням конвексного (частотним діапазоном 3-5 МГц) та лінійного датчика (робоча поверхня 9,2 см, з частотним діапазоном 5-10 МГц) з функцією соноеластографії ультразвукового сканера Hitachi HV 900. Досліджувались симптоми зміни типового сонографічного відображення типової структури нирок. Використовували кутовий коефіцієнт Фішера φ для проведення статистичного аналізу. Результати дослідження наведені у табл. У 38 пацієнтів першої групи (90 %) були виявлені УЗ симптоми порушення нормального сонографічного відображення типової структури нирок. Достовірно частіше (Р