Спосіб диференційної діагностики нозологічних форм при хронічних дерматозах у дітей

Спосіб диференційної діагностики нозологічних форм при хронічних дерматозах у дітей шляхом дослідження змивів поверхні шкіри за допомогою газорідинної хроматографії, який відрізняється тим, що визначають наявність есенційних жирних кислот (ЖК): лінолевої, ліноленової, ейкозотриєнової, арахідонової, знаходять співвідношення їх відносно контролю за формулою: *2 C18:3 + C20:3 + C20:4 C18:2 C20:4 Сума Ненас.ЖК' н ~ K| - коефіцієнт, що характеризує порушення метаболізму есенційних ЖК, С18:2 - попередник утворення ейкозаноїдів (біологічні регулятори), Сума С18 : 3 + С20 : 3 + С20 : 4 - субстрати утворення ейкозаноїдів. К 2 - коефіцієнт, що характеризує ступінь активації процесу ліпідної пероксидації, С 20 :4 - попередник утворення ейкозаноїдів, Сума Ненас.ЖК - сума субстратів процесу пероксидації ліпідів, і при змінах їх показників визначають нозологічну форму хронічного дерматозу. ео Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до терапії (дерматології), точніше до ліпідології і може використовуватися для покращення результатів діагностики та лікування шкіряних хвороб. Збільшення числа хворих на хронічні рецидивуючі захворювання, в тому числі дерматологічні, є характерною ознакою сьогодення. Особливої актуальності ця проблема набуває серед дитячого населення. Спостерігається збільшення розповсюдженості і важкості перебігу алергодерматозів як в популяції загалом, так і в дитячому віці. [1]. Актуальність проблеми атонічного дерматиту, екземи та склеродермії для практичної дерматології обумовлена відсутністю єдиного терапевтичного підходу до лікування і досить широкого розповсюдженістю цих патологій. В сучасній літературі [2-3] є ряд повідомлень, які розглядають атопічний дерматит, екзему та склеродермію як один з проявів порушень обміну ліпідів в організмі, що проявляється не тільки змінами складу ліпідів у сироватці крові, а й змінами з боку поверхневої ліпідної мантії (ПЛМ). Таким чином важливою частиною діагностики і лікування шкіряних хвороб є визначення ліпідних порушень. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб визначення катехоламінів в шкіри [4], який виступає в якості аналога (прототипу). Цим способом визначають катехоламіни у шкіри. Однак, цей спосіб має суттєві недоліки: він вивчає зміни гормонального статусу, а не дає інформацію про порушення ліпідного метаболізму у поверхні шкіри. Корисна модель, що заявляється, вирішує задачу диференціальної діагностики нозологічних форм при хронічних дерматозах у дітей з метою підвищення ефективності діагностики ліпідних порушень у хворих на екзему, атонічний дерматит та склеродермію. Технічний результат, який досягається, полягає в можливості підвищення ефективності діагностики, своєчасній профілактиці, прогнозу та призначення коректної терапії, що дає можливість знизити захворюваність та строки лікування. Поставлена задача досягається тим, що у за о 6907 явленому способі шляхом дослідження змивів поверхні шкіри, за допомогою газорідинної хроматографії визначають наявність ессенціальних жирних кислот: лінолевої, ліноленової, ейкозотрієнової, арахідонової, знаходять співвідношення їх відносно контролю за формулою: „ С18:3 + С20:3 + С20:4 C18:2 C20:4 ,ДЄ СумаНенасЖК К-і - коефіцієнт, характеризуючий порушення метаболізму есенціальніх ЖК, С18:2 - попередник утворення ейкозаноідів (біологічні регулятори), Сума С18 :3 + С20 : 3 + С20 : 4 - субстрати утворення ейкозаноідів. К 2 - коефіцієнт, характеризуючий ступень активації процесу ліпідної пероксидації, С 20: 4 - попередник утворення ейкозаноідів, СумаНенасЖК - сума субстратів процесу пероксидації ліпідів, і при змінах їх показників визначають нозологічну форму хронічного дерматозу. Перевага цього метода: швидкість аналізу, висока інформативність, що дозволяє проводити оцінку ступеню важкості патологічного стану при шкіряних хворобах по змивам поверхні шкіри. До того ж переваги визначення змін вищих жирних кислот по змивам поверхні шкіри це - атравматичність способу, безпечність, неінвазивність матеріалу, зручність у використанні, можливість перевірки змін у динаміці, прогнозування подальшого перебігу захворювань. Спосіб здійснювався таким чином: у хворих беруть змиви поверхні шкіри так: фільтри паперові (площею 5см. х 5см. ), змочені 10-15% розчином етилового спирту, накладають на шкіру з вогнищем ураження (верхні кінцівки, живіт, голова), витримують ЗО хв., обережно зволожують при висиханні. Фільтрувальний папір, просочений секретом шкіри, вміщують у пробірку із притертим корком об'ємом 15 мл. Загальні ліпіди секрету шкіри екстрагують 10 мл. хлороформ-метанольної суміші (у співвідношенні 2:1) на протязі ЗО хвилин у холодильнику. Потім видаляють фільтрувальний папір, і для кращого розділення фаз додають 1мл. дистильованої води. Для аналізу відбирають хлороформну нижню фазу, яка містить ліпіди. Хлороформні екстракти із змивів шкіри випарюють до суху в потоці азоту при температурі 45 °С на водяній бані. Сухий осад ліпідів з'єднують з 5 мл розчину 1% сірчаної кислоти (H2SO4) у метанолі і вміщують в ампули, які запаюють. Потім прово дять гідроліз і метилірування в термостаті при температурі 85 °С на протязі 20 хвилин. Екстракцію метиліруванних ЖК проводять двічі гексанефірною сумішшю (співвідношення 1:1) в кількості 5 мл. Об'єднані екстракти випарюють в потоці азоту при 45°С на водяній бані і сухий осад розчиняють в 40,0-50,0 мкл чистого гексану і вводять у випарювач хроматографа в кількості 5 мкл. Потім проводять газорідинний аналіз жирнокислотного складу ліпідів на газовому хроматографі "Цвет-500" в ізотермічному режимі з полум'яіонізаційним детектором при наступних умовах: для визначення спектру жирних кислот ліпідів використовують скляну колонку (розміром 2м х 0,3см), яка заповнена фазою 5% ПЕГС на хроматоні N-AW-HMDS (зерніння 0,125-0,160 мм.), температура колонки 185°С, температура випаровувача 240°С, розходження азоту і водню 35 мл/хв, повітря-200мл/хв., швидкість діаграмної стрічки 200 мм/год, чутливість шкали 10'8 А, об'єм проби, що вводиться, 3-5 мкл, тривалість аналізу-20 хвилин. Кількісну оцінку спектра жирних кислот ліпідів проводять за методом нормування площин і визначають долі кислот в процентах (%). Результати запрпропонованого способу представлені у таблиці № 1. На базі лабораторії газової хроматографії НДЛЦ НМУ запропонованим способом було обстежено III групи хворих: (І гр.- 15дітей з діагнозом атопічний дерматит, !! гр..- 12 дітей з діагнозом екзема, III гр.. - 11 дітей з діагнозом склеродермія.) У всіх хворих було виявлено порушення ліпідного метаболізму. Таким чином, даний метод досить точний для диференціалої діагностики нозологічних форм при хронічних дерматозах і може бути рекомендованим для впровадження в клінічну медицину. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Мурзіна Е.О. Обґрунтування шляхів корекції аутофлори шкіри дітей хворих на атопічний дерматит. Автореф. на здоб. наук. ступ. канд. мед. наук. Київ, 2002. - 20 с 2. Прохоренков В.И. Липидный обмен при псориазе и методы его коррекции // Весник дерматологии и венерологии: Науч.-практ. рецензируемый журнал /МЗ Рос. Федерации.-М, 2002.-№3.-С. 1724. 3. Рябова О.А. Нарушения липидного обмена у больных экземой // Дерматологія та венерологія. -Харків, 2002.-№4.-С.38-40. 4. Биляков А.Н. Метод определения катехоламинов в коже // Лабораторна діагностика: Наук.практ. журн./ Укр. товариство клінічної лабораторної діагностики. -Київ,2002.-№1 .-С.51-52. 6907 Таблиця 1 Спосіб диференціальної діагностики нозологічних форм при хронічних дерматозах у дітей Назва ЖК Сума ненас. ЖК С 18:2 лінолева С 18:3 ліноленова С 20:3 ейкозотрієнова С20:4 арахідонова „ К і к " _ Контроль. 45,2 ±2,0 6,2 ± 0,6 5,2 ±0,5 0,8 ±0,01 24,8 ±1,8 ЗМИВИ ПОВЕРХНІ ШКІРИ (%) Ігр. Игр. 38,7 ±1,6 45,3 ±1,8 4,1 ±0,5 3,4 ± 0,4 2,2 ± 0,3 1,6 ±0,3 2,1 ±0,3 0.8 ±0,01 22,9 ±1,6 5,8 ±0,6 III гр. 23,8 ±1,8 4,4 ±0,5 1,4 ±0,4 1,8 ±0,4 7,9 ±0,7 С18:3 + С20:3 + С20:4 С18:2 5,0 6,6 2,4 2,5 С20.4 СумаНенасЖК 0,5 0,6 0,1 0,3 Комп'ютерна верстка М. Клюкін Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601