Застосування лейкосапфіру для виготовлення леза для гільйотини, що призначена для обрізання сигар

Реферат: UA 72997 U UA 72997 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Гільйотина із лейкосапфірним лезом належить до галузі застосування широкого вжитку, в більшості випадків побутового використання, а саме для обрізання сигар для куріння. Гільйотини для обрізання сигар зустрічаються в різному виконанні і бувають самої різної якості. Аналогами та найближчими аналогами гільйотини для обрізання сигар із лейкосапфірним лезом являються гільйотини із звичайним металічним лезом. Для виготовлення останніх використовуються такі матеріали, як сталь, срібло, золото або платина. Проте до усіх пред'являється загальна вимога - гостре лезо, яке повинне залишатися таким як можна довше. Яким би дорогим не був прилад, яким би складним не був його технічний пристрій, при тупому лезі він стає абсолютно даремним. Найпоширенішою є гільйотина для обрізання сигар із звичайним металічним лезом. Металеві леза, які використовуються у гільйотинах для обрізання сигар, не завжди виконують правильний та чіткий (тобто акуратний) зріз. Зазвичай, металеві леза не чітко та нерівно відрізують кінчик сигари, відриваючи його, що, відповідно, призводить до вм'ятини покривного листа сигари, а також до так званих тютюнових "задирок", на яких скупчуються смоли, олії та нікотин. Крім того, це створює дуже неприємне відчуття. У роті та на губах при палінні залишаються шматочки тютюну. Це відбувається тому, що на завершальному етапі зрізу покривний лист сигари, як правило, неминуче зжовується, металічне лезо вдавлює покрив в стінку гільйотини, і, у більшості випадків, рве листки сигари. Сигара, що піддалася подібній екзекуції, і виглядає не естетично та й палиться досить погано. Для вирішення поставленої задачі пропонується гільйотина із лейкосапфірним лезом. Лейкосапфірне лезо, на відміну від металічного леза, у таких гільйотинах робить зріз кінчика сигари рівним, чітким та акуратним. Така гільйотина, леза якої виготовлено з лейкосапфіру, взагалі не мне сигару і не зжовує покрив сигар, що суттєво впливає не тільки на її зовнішній вигляд, але і на смакові та курильні властивості сигар. Це відбувається тому, що лейкосапфір, який являється неметалічним матеріалом, за своєю суттю схожий на алмаз. Відповідно і механічні властивості є також подібними алмазу. Щільність лейкосапфіру, виміряна по методу гідростатичного зважування з точністю 0,05 %, 3 становить 3,97-3,99 г/см . Твердість лейкосапфіру виміряна за шкалою Мооса дорівнює 9, а за шкалою Кнупа коливається в інтервалі 1525-2000, та, відповідно, за шкалою Ріджвея 12. Коефіцієнт тертя досліджувався під навантаженням, напрямленим перпендикулярно торцевим полірованим поверхням. У парі, що треться, нижній зразок обертався, а верхній залишався нерухомим. Межі міцності встановлені при різних видах випробувань лейкосапфіру при кімнатній температурі. Так міцність на розтяг: 275-400 МПа (4-6×104 фунтів на квадратний дюйм). Міцність при згині: 450-895 МПа (7-13×104 фунтів на квадратний дюйм). Міцність на стиск: 2 ГПа (3×105 фунтів на квадратний дюйм). Тому всі вищенаведені його властивості дають змогу зробити висновок, що за рахунок своїх природних властивостей та правильного оброблення даного матеріалу гострота ріжучої кромки дуже висока. За рахунок зменшення товщини матеріалу відбувається пластична деформація кромки навіть при створенні малих навантажень, а твердість самого металу невелика. Переваги ріжучої кромки з лейкосапфіру над аналогічними, виготовленими з металу, полягають у тому, що традиційні металеві леза для гільйотини принципово не можуть бути заточені до гостроти менше 1 мкм завдяки зернистості їх мікроструктури, на відміну від леза, виготовленого із лейкосапфіру. Крім того, металеві леза для гільйотини досить швидко зношуються в ході експлуатації, що призводить до відсутності стабільності ріжучих властивостей інструменту і необхідності його зміни. Гільйотина із лейкосапфірним лезом призначена для вдосконалення обрізання сигар за допомогою таких властивостей як надзвичайна гострота, чіткість, рівність, та акуратність, що дозволяє обрізати сигари без роздавлювання, з мінімальним розривом поверхневого шару. Крім того, термін використання таких гільйотин довготривалий, оскільки його ріжуча здатність абсолютно не змінюється. Існуючий на сьогодні неметалічний матеріал, з якого можна виготовити лезо для гільйотини для обрізання сигари - лейкосапфір, дозволяє отримати велику гостроту ріжучої кромки, а завдяки високій твердості вона зберігає ріжучі властивості протягом довгого часу. 1 UA 72997 U 5 10 Такі гільйотини мають хімічну і біологічну інертність, зносостійкість та мають низькі коефіцієнти тертя. Тобто, використовуючи гільйотину з лейкосапфірним лезом можна зробити максимально точний зріз, що призводить до відсутності вм'ятин покривного листа сигари, деформації сигари в місці її обрізки, та так званих тютюнових "задирок", що суттєво впливає не тільки на її зовнішній вид, але і на смакові та курильні властивості сигар. Застосування гільйотини для обрізання сигар з металічним лезом призводить до не чіткого та не рівного обрізування сигари, що призводить до вм'ятини покривного листа сигари та, як наслідок, впливу на зовнішній вид, смакові та курильні їх властивості сигар. На відміну від металічного леза, яке застосовують наразі, лезо з лейкосапфіру завдяки своїй твердості має велику гостроту ріжучої кромки, що не призводить до пошкодження сигари при її обрізуванні. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Застосування лейкосапфіру для виготовлення леза для гільйотини, що призначена для обрізання сигар. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2