Головка для зміцнення та вигладжування зовнішніх поверхонь обертання

Реферат: UA 73368 U UA 73368 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до обробки металів тиском і може бути використана для фінішної обробки зовнішніх циліндричних поверхонь переважно ступінчастих валів та інших довгомірних деталей. Відома головка для зміцнення та вигладжування (ГЗВ) зовнішніх циліндричних поверхонь обертання, яка містить корпус і розміщену в ньому вилкоподібну державку (тримач), на променях якої нерегульовано та нерухомо закріплені два деформуючі елементи з різними радіусами кривизни [див., А. с. СССР № 508391, В24В 39/04, 1976]. Недоліком цієї ГЗВ є те, що вона не забезпечує високу продуктивність внаслідок обмеженого числа деформуючих елементів. Відома також ГЗВ, яка містить корпус і вилкоподібну державку з регульованими циліндричними вставками, в яких розміщені деформуючі елементи у вигляді шариків, а також елементи регулювання у вигляді гвинтів [див., А. с. СССР № 1756124, В24В 39/00, 1992]. Ця ГЗВ є найбільш близькою до корисної моделі за технічною суттю та досягуваним результатом і прийнята за найближчий аналог. Основний недолік відомої ГЗВ полягає в тому, що вона не забезпечує самоустановку деформуючих елементів на оброблюваній поверхні, а отже і зрівноваження деформуючих сил, а тому потребує складного ручного регулювання перед використанням та переналаджування при зміні діаметра оброблюваної поверхні, що знижує зручність користування. В основу корисної моделі поставлена задача забезпечення самоустановки деформуючих елементів на оброблюваній поверхні шляхом модифікації вставок та розміщення деформуючих елементів, що усуває необхідність регулювання ГЗВ перед використанням та переналаджування при зміні діаметра оброблюваної поверхні і підвищує зручність користування. Поставлена задача вирішується тим, що в ГЗВ, яка мітить корпус і вилкоподібну державку з вставками, в яких розміщені деформуючі елементи, згідно з корисною моделлю, новим є те, що вставки виконані у вигляді встановлених на осях пластин, а деформуючі елементи розміщені на кожному з кінців пластин. Вказані відмітні ознаки в порівнянні з прототипом забезпечують самоустановку деформуючих елементів на оброблюваній поверхні, а тому необхідність в будь-якому їх регулюванні чи переналаджуванні, яке має місце в найближчому аналозі, усувається, що підвищує зручність користування. На фіг. 1 зображено загальний вигляд ГЗВ, що заявляється; на фіг. 2 - переріз А-А на фіг. 1. ГЗВ містить корпус 1 (фіг. 1) і вилкоподібну державку 2 з вставками 3, на яких розміщені деформуючі елементи 4. Вставки 3 встановлені на осях 5 (фіг. 2) і розташовані в передбачених для цієї мети прорізах 6 державки 2 з зазором «δ» відносно їх торцевих стінок. Наявність зазору «δ» забезпечує вільний проповорот вставок 3 на осях 5 та утримує їх в робочому стані. Державка 2 закріплена в корпусі 1 віссю 7, а деформуючі елементи 4 - розміщені на кожному з кінців пластин 3 і розташовані на однаковій відстані "а" від осей 5. Працює ГЗВ наступним чином. Спочатку оброблювану деталь 8 встановлюють, наприклад, в центрах токарного верстата і приводять її в обертальний рух. Потім встановлений в супорт верстата ГЗВ притискають силою F до оброблюваної деталі 8 і переміщують уздовж її твірної. При дії сили F на корпус 1 на осях 5 державки 2 виникають сили F1, які наслідок можливості повороту вставок 3 в межах зазорів «δ» та однакових відстаней "а" розкладаються на однакові складові F2, а тому деформуючі елементи 4 зрівноважено притискуються до оброблюваної поверхні деталі 8, тобто відбувається самоустановка деформуючих елементів. При відносному переміщенні та навантаженні силами F2 деформуючі елементи 4 деформують оброблювану поверхню, внаслідок чого відбувається її зміцнення та вигладжування. Так як виконання вставок 3 у вигляді встановлених на осях 5 пластин та рівновіддалене розміщення на їх кінцях деформуючих елементів 4 забезпечує самоустановку та зрівноваження діючих на оброблювану поверхню сил, що виключено в найближчому аналогу, то зручність користування суттєво зростає. Крім цього, зменшується номенклатура необхідних для обробки головок та забезпечується можливість обробки конічних поверхонь. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Головка для зміцнення та вигладжування зовнішніх поверхонь обертання, що містить корпус і вилкоподібну державку з вставками, в яких розміщені деформуючі елементи, яка відрізняється 1 UA 73368 U тим, що вставки виконані у вигляді встановлених на осях пластин, а деформуючі елементи розміщені на кожному з кінців пластин. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2