Спосіб кількісного визначення мерказолілу в трансдермальній терапевтичній системі

Реферат: Спосіб кількісного визначення мерказолілу у трансдермальній терапевтичній системі включає потенціометричне титрування. Проводять абсорбційну спектрофотометрію в ультрафіолетовій і видимій областях світла при використанні як приймаючого середовища буферного розчину. UA 74520 U (54) СПОСІБ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ МЕРКАЗОЛІЛУ В ТРАНСДЕРМАЛЬНІЙ ТЕРАПЕВТИЧНІЙ СИСТЕМІ UA 74520 U UA 74520 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до медицини, зокрема до фармацевтичної технології та може бути використана при біофармацевтичному дослідженні лікарського препарату у вигляді трансдермальної терапевтичної системи (ТТС) з діючою речовиною мерказолілом. Мерказоліл (thiamazole; 1-метил-2-меркапто-імідазол) - антитиреоїдний засіб, що гальмує утворення гормонів щитовидної залози - тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3), нормалізує метаболічні процеси в щитовидній залозі, знижує основний обмін (підвищений при гіперфункції щитовидної залози), прискорює виведення із щитовидної залози йодидів, підвищує реципрокну активацію синтезу і виділення гіпофізом тиреотропного гормону [3, 4]. Проведення біофармацевтичного дослідження ТТС з мерказолілом передбачає використання найбільш чутливого методу кількісного аналізу, що пов'язано з достатньо малою концентрацією мерказолілу, яка поступово вивільняється з ТТС. Як найближчий аналог використана методика Європейської Фармакопеї 7-го видання (Є.Ф. 7,0), яка регламентує для кількісного визначення мерказолілу спосіб потенціометричного титрування [2]. Даний спосіб не є оптимальним при біофармацевтичному дослідженні лікарського препарату саме у вигляді ТТС, оскільки допоміжні речовини, що входять до складу ТТС, унеможливлюють визначення даним способом найменшої кількості мерказолілу, що вивільняється на протязі перших хвилин від початку експерименту. Усунення цього недоліку і є основною задачею запропонованого способу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі кількісного визначення мерказолілу у трансдермальній терапевтичній системі застосовують абсорбційну спектрофотометрію в ультрафіолетовій і видимій областях світла при використанні як приймаючого середовища буферного розчину, з діапазоном рН 4,5-6,0. Спосіб абсорбційної спектрофотометрії в ультрафіолетовій і видимій областях світла Е.Ф. 7,0. регламентує для ідентифікації мерказолілу. Згідно з цим способом [2], стандартний розчин мерказолілу в кислому середовищі має 2 максимуми поглинання при 211 та 251±2 нм. Використання максимуму поглинання при довжині хвилі 211 нм як індикатора кількісного вмісту мерказолілу неможливе в зв'язку з тим, що допоміжні речовини, які входять до складу основи ТТС, поглинають при цій довжині хвилі, перекриваючи максимум поглинання мерказолілу. Однак, при використанні буферного розчину, рН якого знаходиться у діапазоні 4,5-6,0, що відповідає рН шкірного покриву людини, мерказоліл має виражений максимум поглинання при 252 нм, що дає змогу застосувати даний спосіб для його кількісного визначення в ТТС. Спосіб здійснюють наступним чином: Для вивільнення мерказолілу із системи, ТТС з мерказолілом поміщають в мірну колбу місткістю 100 мл, додають близько 80 мл фосфатного буферного розчину рН 5,5, який приготований згідно з методикою ДФУ [1] та оброблюють ультразвуком до повного розчинення основи. Підкладку вилучають та доводять розчин до об'єму за допомогою фосфатного буферного розчину. Записують спектр отриманого розчину з використанням спектрофотометра. Як розчин порівняння використовують стандартний розчин мерказолілу у фосфатному буферному розчині рН 5,5 з концентрацією 5 мкг/мл. Концентрацію діючої речовини в аналізованому зразку в міліграмах знаходять за інтенсивністю поглинання розчину при 252 нм у порівнянні із стандартним розчином мерказолілу за формулою:  mg  45 50 55 D1  C0  100 D0  m1 де D1 - оптична густина досліджуваного розчину ТТС; D0 - оптична густина стандартного розчину тімазолу; C0 - концентрація тіамазолу в стандартному розчині, мг/мл; m1 - вага системи без підкладки, мг. Спосіб апробовано і впроваджено кафедрою промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології НМАПО імені П.Л. Шупика. Позитивними особливостями запропонованого способу є: - можливість селективного визначення мерказолілу в ТТС без його попереднього виділення в присутності допоміжних речовин основи; - можливість визначення мерказолілу, починаючи з перших хвилин вивільнення з ТТС; - використання буферних розчинів з рН, який відповідає рН шкірного покриву людини. Технічним результатом є більш селективне та точне визначення мерказолілу при проведенні біофармацевтичного дослідження. Джерела інформації: 1. Державна Фармакопея України / Державне підприємство "Науково-експертний фармакопейний центр". - 1-е вид. - Харків: РІРЕГ, 2001. - С. 285-286. 1 UA 74520 U 2. European Pharmacopoeia 7.0, 2011. 3. http://www.xumuk.ru/farmacevt/890.html. 4. http://www.wikipharm.com.ua/instruction/4720/. 5 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб кількісного визначення мерказолілу у трансдермальній терапевтичній системі, що включає потенціометричне титрування, який відрізняється тим, що застосовують абсорбційну спектрофотометрію в ультрафіолетовій і видимій областях світла при використанні як приймаючого середовища буферного розчину, з діапазоном рН 4,5-6,0. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2