Подрібнювач

Подрібнювач, що включає вібротранспортер, вібропривід, стрижні, помольну камеру з заванта жувальним і розвантажувальним прорізами, який відрізняється тим, що робоча поверхня днища помольної камери обладнана не менш ніж одним уступом, при цьому кожен стрижень, що примикає до торцевої поверхні відповідного уступу, має в зоні контакта паз, який утворює з уступом вікнодозатор, а стрижні, що примикають до завантажувального прорізу, мають у основі скіс, повернений в напрямку цього прорізу. Корисна модель відноситься до дробильноподрібнюючих машин і може бути використана в металургійній, хімічній, будівельній і ряді інших областей промисловості переважно в сфері одержання порошкових матеріалів із сировини пластинчастої форми. Зокрема така задача має місце при переробці відходів несформованої стрічки з порошків нержавіючої сталі. Вихідний матеріал володіє високими пружно-пластичними властивостями і являє собою стрічку, або різноманітної форми пластини, товщиною 3-4мм. Для повернення відходів у виробництво потрібно подрібнювати їх до класу - 0,063мм. Відомий подрібнювач, що містить помольну камеру з тілами, що мелють, і вібропривід [патент Німеччини №650463, 50С17/01, 1940]. Недоліком відомої конструкції подрібнювача є наявність проміжків між тілами, що мелють, а також між останніми і стінками помольної камери. Це знижує ефективність подрібнювання за рахунок попадання пластин у проміжки між тілами, що мелють, а також переміщення пластин без необхідного силового навантаження. Крім того, така конструкція вимагає строго дозованої подачі матеріалу. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним як прототип, є подрібнювач, що містить вібротранспортер, вібропривід, стрижні, прямокутну помольну камеру з завантажувальним і розвантажувальним прорізами [а.с. №1527736, кл. В02С19/16, Подрібнювач, 1987]. Прямокутна помольна камера і тіла, що мелють, у виді пакета взаєморухливих стрижнів, по кладених суцільним моношаром на днище, виключають переміщення оброблюваного матеріалу без взаємодії з тілами, що мелють. Однак наявність плоского днища визначає можливість руйнування пластин (стрічки) під дією стискаючих зусиль, що при високих пружнопластичних властивостях матеріалу пластин недостатнє. Пластини (стрічка) проходять під шаром тіл, що мелють, до розвантажувального прорізу трохи ущільнюючись й одержуючи невеликі ушкодження. Недоліком цієї конструкції також є необхідність дозованої подачі матеріалу. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення відомого подрібнювача в якому запровадженням нових конструктивних елементів досягається подрібнення пластичних матеріалів шляхом попереднього переводу їх у розпушений стан, що сприяє зниженню пружно-пластичних властивостей матеріалу при саморегулюванні подачі матеріалу в зоні подрібнення і, за рахунок цього, покращення експлуатаційних характеристик обладнання. Задача вирішується тим, що в відомому подрібнювачі, що включає вібротранспортер, вібропривід, стрижні, помольна камера з завантажувальним і розвантажувальним прорізами, згідно з корисною моделлю, робоча поверхня днища помольної камери обладнана не менш ніж одним уступом, при цьому кожен стрижень, що примикає до торцевої поверхні відповідного уступу, має в зоні контакту паз, який утворює з уступом вікнодозатор, а стрижні, що примикають до завантажу со C M 7724 вального прорізу, мають у основі скіс, зверненого в напрямку цього прорізу. На Фіг.1 представлена конструктивна схема подрібнювана. На Фіг.2 - етапи взаємодії стрижнів з оброблюваним матеріалом. На Фіг.З представлена конструктивна схема подрібнювана з двома уступами. Подрібнювач (Фіг.1) містить вібротранспортер 1 на якому закріплена прямокутна помольна камера 2 із завантажувальним 3 і розвантажувальним 4 прорізами. Вібротранспортер встановлений на пружних елементах 5 і має віброзбудник 6 направленої дії. Усередині помольної камери на робочій поверхні днища вібротранспортера, яке має один або декілька уступів 7, встановлені стрижні 8. А деякі з них, як стрижні 9, що примикають до торцевої поверхні уступу, мають у основі паз, що утворить з уступом днища вікно-дозатор 10. Стрижні 11, що примикають до завантажувального прорізу, виконані зі скосом в основі. У завантажувального прорізу подрібнювач обладнаний бункером 12 у який розташовується вихідний матеріал 13. Подрібнювач працює таким чином. Призначений для переробки матеріал завантажується в бункер 12 подрібнювача. Під дією інерційних сил, що розвиваються віброзбудником 6, вібротранспортер 1 здійснює на пружних елементах 5 направлені коливання. У результаті вібраційного збудження робочої поверхні пластини 13, що знаходяться в бункері 12, переміщаються до завантажувального прорізу 3 (Фіг.2, а) і проходячи через нього попадають під стрижні 11, що мають у основі скіс. Він призначений для забезпечення можливості входу пластини під шар стрижнів 11. При відсутності скосу транспортування пластини під шар стрижнів не відбувається тому що амплітуда коливань пластини дорівнює (а найчастіше і перевершує) амплітуду коливань стрижнів. У зв'язку з цим, висота скосу основи повинна прийматися більше товщини пластин, що переробляються. При переміщенні пластини під стрижнями 11, амплітуда її різко знижується, пластина знаходиться в орієнтованому положенні і отримуючи стискаючі зусилля, однак, з причини високих пруж11 З 12 Фіг.1 4 но-пластичних властивостей матеріалу, вона не руйнується, а трохи ущільнюється. При переміщенні стрижнів у крайнє верхнє положення (Фіг.2, б) частина пластини 13 попадає у вікно 10, утворене пазом стрижнів 9 і торцевою поверхнею уступу днища вібротранспортера 1. При опусканні стрижнів у нижнє положення (Фіг.2, в) стрижні 11 притискають пластину до робочої поверхні днища вібротранспортера, а стрижні 9 зрізують край пластини, переводячи матеріал у розпушений стан і заповнюючи їм вікно 10. При наступному переміщенні стрижнів нагору (Фіг.2, г) розпушений матеріал транспортується під шар стрижнів 8, де відбувається його подрібнення, а на місце, що звільнилося у вікні, надходить пластина матеріалу, що переробляється. Надалі цикл повторюється. Здрібнений матеріал виводиться з помольної камери через розвантажувальний проріз 4. У відмінності від стрижнів 8, що виконують функції тіл, що мелють, стрижні 11 виконують функцію прийомного і притискного пристрою, а стрижні 9 - розпушувача. Крім того, стрижні 9, що утворять з торцем уступу вікно, здобувають ще одну нову властивість - здатність дозованої подачі матеріалу в зону подрібнення. Вона виражається в тім, що: - ширина паза стрижнів 9 регламентує ширину шару пластин, що зрізується; - обсяг вікна визначає швидкість надходження матеріалу тому що при заповненому обсязі вікна розпушеним матеріалом, пластини в зону вікна не попадають. Для можливості реалізації заданого рівня якості вібропривід може бути обладнаний кількома уступами 7 (Фіг.З), тоді замість стрижня 8 встановлюються стрижень 9, який має паз, що утворює з відповідним йому уступом 7 вікно-дозатор 10. Днище вібротранспортера із уступами, в сполученні зі стрижнями які мають у основі паз, дозволяє здійснювати попереднє розпушування матеріалу і його дозовану подачу в зону подрібнення, що підвищує ефективність подрібнення пластичних матеріалів у десятки разів, а також досягається можливість регулювання заданого рівня якості. 7724 Фіг. З Комп'ютерна верстка М Мацело Підписне Тираж 28 прим Міністерство освгги і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ-42, 01601