Спосіб ампутації стопи

Реферат: Спосіб ампутації стопи включає викроювання підошовного та дорсального шкірно-фасціальних клаптів, видалення м'язів трьох фасціальних футлярів підошовної поверхні стопи, пересічення або екзартикуляція кісток стопи з подальшим формуванням кукси. Додатково видаляють сухожилки mm. flexor hallucis longus et digitorum longus із внутрішнього подовженого до середньої третини гомілки розтину за внутрішньою кісточкою. UA 78569 U (12) UA 78569 U UA 78569 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до травматології та хірургії, і може використовуватися при лікуванні хворих із гнійно-некротичними ураженнями стопи. Відомі способи ампутації на рівні середнього відділу стопи (операція Гаранжо, операція Шарпа, вичленування стопи за Лісфранком) [1] шляхом викроювання підошовного та дорсального шкірно-фасціальних клаптів, перетинання м'язів та сухожилок дистальніше основи шкірних клаптів у одній площині, перепилювання або вичленування кісток стопи. Після ретельного гемостазу накладання двоповерхових швів: кетгутових на фасцію, шовкових на шкіру. Недоліком цих способів є те, що при гнійно-некротичних процесах на стопі кукси залишених м'язів підошовної поверхні стопи інфіковані або ішемізуються внаслідок післяопераційного набряку, значно підвищуючи ризик прогресування гнійно-некротичного процесу, що призводить до необхідності повторних оперативних втручань чи навіть виконання ампутації на рівні гомілки. Крім цього інфекційний процес розповсюджується по піхвах сухожилок м'язів гомілки, які фіксуються на стопі, насамперед сухожилок м'язів глибокого кістково-м'язового футляра, що при прогресуванні гнійно-некротичного процесу, потребує ампутації на рівні стегна [2]. Відомий спосіб ампутації стопи за Саймом [3], взятий за найближчий аналог, який включає поперечний розтин м'яких тканин по передній поверхні гомілки на рівні гомілковоступневого суглоба з продовженням його спереду та ззаду латеральної та медіальної кісточок з переходом на підошовну поверхню до з'єднання з обох сторін, перепилювання у поперечному напрямку на 0,5 см вище щілини гомілковоступневого суглоба кісток гомілки та їх видалення, відсепарування від м'яких тканин таранної та п'яткової кісток з їх видаленням та формування кукси після ретельного гемостазу шляхом накладання двоповерхових кетгутових на фасцію та шовкових на шкіру швів. Недоліком найближчого аналога є те, що хоча ризик прогресування гнійнонекротичних процесів за рахунок видалення значної частини м'яких тканин і, насамперед, м'язів стопи, значно зменшується, формується довга діафізарна кукса з відповідними для неї недоліками, тоді як "чем длиннее оставлена культя стопы, тем в последующем будет лучше функция конечности и проще протезирование ортопедической обувью"[1]. Крім цього інфекційний процес розповсюджується по піхвах сухожилок м'язів гомілки, які фіксуються на стопі, насамперед, м'язів глибокого кістково-м'язового футляра [2], що при прогресуванні гнійнонекротичного процесу потребує ампутації на рівні стегна. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу ампутації стопи шляхом видалення певної групи сухожилків гомілки, які фіксуються на стопі, що дозволяє попередити розповсюдження гнійно-некротичного процесу на гомілку в післяопераційному періоді. Поставлена задача вирішується тим, що у способі ампутації стопи шляхом викроювання підошовного та дорсального шкірно-фасціальних клаптів, видалення м'язів трьох фасціальних футлярів підошовної поверхні стопи, пересічення або екзартикуляція кісток стопи з подальшим формуванням кукси, згідно з корисною моделлю, додатково видаляють сухожилки mm. flexor hallucis longus et digitorum longus із внутрішнього подовженого до середньої третини гомілки розтину за внутрішньою кісточкою. Видалення сухожилок дозволяє попередити прогресування гнійно-некротичного процесу, оскільки ліквідується шлях його розповсюдження на гомілку. Спосіб ампутації на рівні стопи включає викроювання підошовного та дорсального шкірнофасціальних клаптів, видалення м'язів латерального, медіального та середнього футлярів стопи, видалення після перетинання або екзартикуляції кісток стопи, видалення сухожилок м'язів заднього глибокого кістково-м'язового футляра гомілки, які фіксуються на стопі, та формування її кукси. Реалізацію способу, що заявляється, здійснюють наступним чином: ампутацію виконують шляхом викроювання дорсального шкірно-фасціального клаптя, який відкидають доверху, і підошовного дещо більшого розміру з шкірою та апоневрозом, відсепаровуючи їх від підлеглих тканин. Сухожилки розгиначів пальців витягують у рану і перетинають якомога проксимальніше. Перетинають або екзартикулюють кістки стопи. М'язи медіального футляра (mm. abductor hallucis brevis, flexor hallucis brevis) відтинають, максимально наближаючись до місця їх кріплення до п'яткової кістки. Аналогічним чином видаляють м'язи латерального футляра (mm. abductor digiti minimi et flexor digiti minimi brevis) та м'язи середнього фасціального футляра (mm. flexor digitorum brevis, flexor digitorum longus, quadratus plantae, adductor hallucis). На рівні основи підошовного клаптя перетинають латеральний та медіальний підошовні нерви, а відповідні судини перетинають та перев'язують. Медіальну частину розтину продовжують за внутрішньою кісточкою до середньої третини гомілки, перетинаючи retinaculum mm. flexorum. Мобілізують сухожилки mm. flexor hallucis longus et digitorum longus та перетинають якомога проксимальніше, 1 UA 78569 U 5 10 15 витягують в рану на стопі та видаляють. Після ретельного гемостазу формують куксу стопи шляхом зшивання дорсального та підошовного, з невідсепарованим апоневрозом, клаптів, зашивають рану на гомілці. Рани ретельно дренують, накладають асептичну пов'язку та задню гіпсову шину. Оперативне лікування 8 хворих з гнійно-некротичним ураженням переднього відділу стопи (4 хворих з синдром діабетичної стопи, нейропатична форма з трофічною виразкою у ділянці першого плеснофалангового суглоба та гнійним остеоартритом останнього; ще 4 хворих з трофічною виразкою підошовної поверхні стопи на рівні 2-го та 3-го плесно-фалангових суглобів з гнійним остеоартритом останніх) дозволило виконати ампутацію на рівні середньої третини стопи, тобто зберегти опороздатність кінцівки. Середні терміни загоювання рани кукси становили 18 діб первинним натягом, без ускладнень. Віддалені результати простежені протягом 7 місяців. В усіх випадках кукси сформовані правильно. Всі хворі через 2 місяці змогли користуватися ортопедичним взуттям. Джерела інформації: 1. Годунов С.Ф. Способы и техника ампутаций / С.Ф. Годунов - Л.: Медицина, 1967 - 202 с. 2. Войно-Ясенецкий В.Ф. Очерки гнойной хирургии / В.Ф. Войно-Ясенецкий. - М.: Бином, Невский диалект, 2000. - С. 568-595. 3. Rufus Н. Alldredge. The Technique of the Syme amputation / Rufus H. Alldredge, T. Campbell Thompson // J Bone Joint Surg Am. - 1946. - Vol. 28, № 3. - P. 415-426. 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Спосіб ампутації стопи шляхом викроювання підошовного та дорсального шкірно-фасціальних клаптів, видалення м'язів трьох фасціальних футлярів підошовної поверхні стопи, пересічення або екзартикуляція кісток стопи з подальшим формуванням кукси, який відрізняється тим, що додатково видаляють сухожилки mm. flexor hallucis longus et digitorum longus із внутрішнього подовженого до середньої третини гомілки розтину за внутрішньою кісточкою. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2