Спосіб профілактики ранніх проявів постоваріектомічного синдрому у хворих на рак шийки матки

Реферат: Спосіб профілактики ранніх проявів постоваріектомічного синдрому у хворих на рак шийки матки включає радикальне видалення матки з придатками. Замісну гормональну терапію естрогенами призначають на 3-тю добу у вигляді трансдермальної форми "Естрамон 50". UA 81961 U (54) СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ РАННІХ ПРОЯВІВ ПОСТОВАРІЕКТОМІЧНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ НА РАК ШИЙКИ МАТКИ UA 81961 U UA 81961 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до онкології, і може використовуватись при лікуванні хворих на рак шийки матки. Останнім часом підвищилась захворюваність на рак шийки матки жінок репродуктивного віку. Хірургічний метод лікування хворих на рак шийки матки є основним і включає радикальну екстирпацію матки з придатками та тазову лімфодисекцію [1]. Великі за обсягом оперативні втручання у хворих на рак шийки матки викликають суттєві ускладнення з боку інших органів і систем, що впливає на якість життя хворих і часто призводить до інвалідизації. Основними ускладненнями при виконанні радикальної екстирпації матки та лімфаденектомії є ушкодження великих тазових судин і стінки сечового міхура, що спричиняють сечову інфекцію (20,8 %), дисфункцію міхура (9,2 %) і сечовідні фістули (2,9 %). У післяопераційному періоді виникають розлади, пов'язані з кастраційним синдромом [2]. Основним проявом хірургічної менопаузи є постоваріектомічний синдром (ПОЕС), що характеризується вегето-судинними, психоемоційними та обмінно-ендокринними порушеннями, які виникають в різний час після проведеного радикального лікування. Єдиним патогенетично обґрунтованим методом лікування ПОЕС є замісна гормональна терапія (ЗГТ)[3]. Найближчий аналог запропонованого способу є методика призначення замісної гормональної терапії у хворих, які перенесли гістеректомію та білатеральну аднексектомію (Хирургическая менопауза: (пособие для врачей) / В.И. Кулаков, В.П. Сметник, С.В. Юренева [и др.]. - М., 2003. - 40 с.), суть якої полягає в можливому використанні трьох режимів ЗГТ: монотерапії естрогенами (у 50-70 %), яку призначають через 2-3 тижні після оперативного втручання; монофазної комбінованої естроген-гестагенної або естроген-андрогенної терапії. Позитивним найближчого аналога є те, що призначення ЗГТ сприяє поступовій адаптації організму жінки до умов дефіциту статевих стероїдів та запобігає розвитку клінічних симптомів ПОЕС. Недоліком найближчого аналога є те, що препарати ЗГТ застосовують лише через 2-3 тижні тільки у пацієнток з хірургічною менопаузою, яких прооперовано з приводу доброякісної патології. В основу корисної моделі поставлено задачу - створити спосіб профілактики ранніх проявів постоваріоектомічного синдрому у хворих на рак шийки матки шляхом призначення ЗГТ на 3-тю добу після хірургічного втручання, що дозволить запобігти розвитку ранніх проявів постоваріектомічного синдрому та поліпшити якість життя хворих. Поставлена задача вирішувалась наступним чином. На третю добу після хірургічного втручання пацієнткам призначали монотерапію естрогенами у вигляді трансдермального пластиря "Естрамон 50" (діюча речовина: естрадіол (17-бета-естрадіол) 50 мкг/24 год.). Один трансдермальний пластир наклеювали на шкіру з інтервалом 3-4 дні, у середньому - 2 пластирі на тиждень. Якщо при застосуванні "Естрамону 50" клімактеричні скарги не зникали, дозу збільшували вдвічі. Препарат призначали протягом 612 міс. До призначення ЗГТ усім хворим проводили стандартне передопераційне обстеження з оглядом мамолога та мамографією. Такий спосіб профілактики дає можливість запобігти розвитку постоваріектомічного синдрому у хворих на рак шийки матки. Клінічні випробування способу були проведені у відділенні онкогінекології Національного інституту раку при лікуванні 35 хворих на рак шийки матки. Критеріями ефективності запропонованого способу були: відсутність ознак прогресування захворювання, відсутність ранніх проявів постоваріектомічного синдрому (нейровегетативних, психоемоційних тощо). У післяопераційному періоді пацієнтки перебували під ретельним спостереженням. Усі дослідження проводились до і після закінчення лікування, через 1, 3 місяці та щоквартально упродовж всього періоду спостереження. Термін спостереження - від 2 до 5 років. Переконливим доказом ефективності застосування запропонованого способу є витяги з історій хвороб двох пацієнток. I. Хвора С., 1973 року народження (історія хвороби № 10908) госпіталізована у відділення онкогінекології 07.10.2011 р. з діагнозом рак шийки матки ст. І (T1bN0M0). 10.10.2011 p. хворій виконана операція пангістеректомія III типу за класифікацією Piver. Патоморфологічний висновок № 41929-46 від 14.10.2011: низькодиференційований плоскоклітинний рак шийки матки, з тенденцією до ороговіння, з глибокою інфільтрацією м'язового шару, розповсюдженням на цервікальний канал, проста гіперплазія ендометрію. Фіброзні та лютеїнові тіла яєчників. У досліджуваних лімфатичних вузлах справа і зліва метастази пухлини не виявлено, гіперплазія лімфатичних вузлів. 1 UA 81961 U 5 10 15 20 25 30 35 Перебіг післяопераційного періоду без особливостей. На третю добу після хірургічного втручання хворій призначали монотерапію естрогенами у вигляді трансдермального пластиря "Естрамон 50" (діюча речовина: естрадіол (17-бета-естрадіол) 50 мкг/24 год.). Один трансдермальний пластир наклеювали на шкіру з інтервалом 3-4 дні, у середньому 2 пластирі на тиждень, протягом 6 місяців. Після операції хворій було проведено курс дистанційної променевої терапії 44 Гр на малий таз. На даний час хвора перебуває під спостереженням без проявів рецидиву захворювання (клінічне обстеження, ультразвукове дослідження органів малого таза та черевної порожнини, рентген грудної клітки, мамографія, цитологічне дослідження, пухлинний маркер тощо). II. Хвора М., 1976 року народження (історія хвороби 7179) госпіталізована у відділення онкогінекології 20.07.2009 р. з діагнозом рак шийки матки ст. І (T1bN0M0). 21.07.2009 p. хворій виконана операція пангістеректомя III типу за класифікацією Piver. Патоморфологічний висновок № 22110-24 від 27.02.09: низькодиференційований плоскоклітинний неороговіваючий рак шийки матки з розповсюдженням на цервікальний канал, складна гіперплазія ендометрію. Фіброзні та лютеїнові тіла яєчників. У досліджуваних лімфатичних вузлах справа і зліва метастази пухлини не виявлено, гіперплазія лімфатичних вузлів. Перебіг післяопреційного періоду без особливостей. На третю добу після хірургічного втручання хворій призначали монотерапію естрогенами у вигляді трансдермального пластиря "Естрамон 50" (діюча речовина: естрадіол (17-бета-естрадіол) 50 мкг/24 год.). Один трансдермальний пластир наклеювали на шкіру з інтервалом 3-4 дні, у середньому 2 пластирі на тиждень, протягом 6 місяців. Після операції хворій було проведено курс дистанційної променевої терапії 44 Гр на малий таз. На даний час хвора перебуває під спостереженням без проявів рецидиву захворювання (клінічне обстеження, ультразвукове дослідження органів малого таза та черевної порожнини, рентген грудної клітки, мамографія, цитологічне дослідження, пухлинний маркер тощо). Джерела інформації: 1. Бохман Я.В. Руководство по онкогинекологии / Я.В. Бохман. - СПб.: ООО "Издательство Фолиант", 2002. - 540 с. 2. Корнеева И.Е. Аспекты заместительной гормонотерапии у женщин репродуктивного возраста: (клиническая лекция) / И.Е. Корнеева. - М., 2004. - 27 с. 3. Урманчеева А.Ф. Онкологические аспекты эстрогенной заместительной гормонотерапии: (клиническая лекция) / А.Ф. Урманчеева, Л.М. Берштейн, М.М. Бурнина. - М., 2001. - 20 с. 4. Хирургическая менопауза: (пособие для врачей) / В.И. Кулаков, В.П. Сметник, С.В. Юренева [и др.]. - М., 2003. - 40 с. (прототип) ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб профілактики ранніх проявів постоваріектомічного синдрому у хворих на рак шийки матки, що включає радикальне видалення матки з придатками, який відрізняється тим, що замісну гормональну терапію естрогенами призначають на 3-тю добу у вигляді трансдермальної форми "Естрамон 50". Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2