Випалений вогнетривкий формований виріб

1. Випалений вогнетривкий формований виріб, який відрізняється тим, що його структура принаймні на 75мас. % складається з попередньо випаленого вогнетривкого вторинного матеріалу з розміром зерен до 3мм і характеризується об'ємом пор від 10 до 30%, які після випалення формованого виробу принаймні частково заповнені вуглецевмісним матеріалом, і вміст вуглецю в якому перевищує 3мас. % у перерахунку на масу цього формованого виробу. 2. Формований виріб за п. 1, який відрізняється тим, що вторинний матеріал має фракцію зерен з розміром d50 менше 1мм. 3. Формований виріб за п. 1, який відрізняється тим, що об'єм відкритих пор перед їх заповненням вуглецевмісним матеріалом становить від 20 до 30%. 4. Формований виріб за п. 1, який відрізняється тим, що вміст вуглецю становить більше 5мас. %. C2 2 UA 1 3 85869 Необхідність у застосуванні високоякісних вогнетривких виробів існує, наприклад, у системах із шиберними затворами, які використовуються для регулювання витрати рідкої сталі, яку зливають. Для застосування в таких системах вогнетривкі вироби повинні крім іншого мати наступні властивості: - стійкість до впливу агресивних компонентів рідкої сталі, відповідно компонентів шлаку, які утворюються при її плавці, - високою термостійкістю (термоциклічною стійкістю) щоб уникнути їх розтріскування, наприклад, при першому контакті з ними гарячої сталі, - високими антифрикційними властивостями у випадку плит, оскільки вони переміщуються одна відносно одної, при цьому одночасно повинна забезпечуватися стовідсоткова герметичність вздовж площини плит (за винятком випускної зони). Аналогічні вимоги щодо принаймні термостійкості (термоударної стійкості) і гарячої міцності висуваються й до склянок для розливання вільним струменем або іншої функціональної вогнетривкої продукції. Для дотримання зазначених вимог відповідно до рівня техніки використовують матеріали на основі діоксиду цирконію, тобто на основі ZrO2. Для надання вогнетривким виробам, наприклад, високої густини їх виготовляють методами, прийнятими у виробництві тонкої кераміки. При цьому вихідні матеріали, наприклад, баделеїт, використовують у вигляді фракції зерен з розміром менше 0,5мм, які піддають розмелу до фракції зерен з розміром d50 близько 5мкм і менше. Після цього такий матеріал гранулюють, до грануляту додають сполучне та одержану суміш формують шляхом пресування при тиску, наприклад, 120-160МПа. Наступне випалення формованого виробу, наприклад, в окисній атмосфері при температурі від 1600 до 1700°С, дозволяє досягти уявної густини близько 4,7г/см 3 та об'єму відкритих пор близько 15%. Усадка при випаленні становить при цьому близько 10%. Після цього вогнетривкий виріб для поліпшення його властивостей піддають одно- або багаторазовому просоченню смолою, зменшуючи таким чином відкриту пористість виробу до порядку 45об.%. Далі вогнетривкий виріб витримують при температурі близько 500°С для видалення з нього летких компонентів смоли. В одержаному таким чином готовому формованому виробі залишковий вміст вуглецю становить близько 1-2мас.% у перерахунку на всю масу виробу. Вогнетривкі вироби подібного типу в основному добре зарекомендували себе на практиці. Однак їх недолік полягає у високій усадці при випаленні. Висока ж густина таких вогнетривів і той факт, що переважну частину їх відкритої пористості становлять мікропори (d50