Валок м’яльної машини

Реферат: UA 85880 U UA 85880 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі первинної переробки луб'яних культур, зокрема м'яльно-тіпального агрегату для промину стебел луб'яних культур, а саме технології механічної обробки стебел луб'яних культур, може бути використана для промину стебел луб'яних культур з метою підготовки для тіпання. Валок м'яльної машини є складовою частиною м'яльно-тіпального агрегату, що містить 13 пар рифлених м'яльних валків гладких, планчастих, гострограних, круторифлених прямолінійного та гвинтового профілів, одні з яких мають малий радіус контуру профілю і відносно малу висоту рифлів порівняно з їх шагом, а інші - мають малий радіус закруглення кромки рифлів і відносно велику висоту рифлів порівняно з їх шагом, знаходяться попарно в зачепленні і виконують функцію плющення і руйнування деревини стебел льону. Відомі литі чавунні м'яльні валки, які встановлені в м'яльній машині для промину стебел луб'яних культур, являють собою пустотілі циліндри, по твірних яких виступають рифлі крутого та пологого профілю з полірованою поверхнею, що призначені для м'яття і транспортування сировини до тіпальної машини для технологічної операції з остаточного очищення від деревних залишків (костри) [Первичная обработка лубяных волокон/ В.В. Марков, Н.Н. Суслов, В.Г. Трифонов, A.M. Ипатов. - М.: Легкая индустрия, 1974. - С. 183-190, 240-262 – найближчий аналог]. Однак, недоліками таких валків є їх конструктивне виконання, яке не надає достатнього ефекту умов втягування стебел для промину парою валків, не забезпечує достатнього ефекту очищення сировини з причини низької відокремлюваності костри від волокна у парі валків та необхідність збільшення коефіцієнта зчеплення поверхні валків зі стеблами луб'яних культур. В основу корисної моделі поставлена задача створення валка м'яльної машини, в якому за рахунок конструктивних особливостей можливо було б підвищити умови втягування стебел парою валків, підвищити ефективність їх промину, забезпечити ефективність очищення сировини та збільшити коефіцієнта зчеплення поверхні валків зі стеблами луб'яних культур. Поставлена задача вирішується тим, що на валку м'яльної машини, що являє собою пустотілий циліндр, по твірних якого виступають рифлі крутого та пологого профілю, згідно з корисною моделлю, вздовж всієї довжини на вершинах рифлів валка розміщені мікрорифлі крутого рифлення, причому над та під парою валків розташовані тугі щітки. Суттєвою відмінністю від найближчого аналога є те, що конструктивне виконання валка м'яльної машини здійснено так, що до складу валка введено мікрорифлі, що розміщуються на вершинах рифлів валка вздовж всієї його довжини замість полірованої поверхні вершин. Використання мікрорифлів на вершинах рифлів валків дозволяє забезпечити підвищення ефективності втягування стебел луб'яних культур, збільшити коефіцієнт зчеплення поверхні валка зі стеблами луб'яних культур, підвищити ефективність їх промину та відокремлення волокна від деревини за рахунок одночасного проходження процесів поперечного здавлювання, згинання-зламування деревини стебел, ковзного згину та зсуву костри відносно волокна, що підвищує ефективність очищення. Використання тугих щіток, що розташовані над і під парою валків, дозволяє забезпечити очищення мікрорифлів від можливого забивання деревними частками та брудом. На фіг. 1 схематично представлена взаємодія зв'язаної пари валків м'яльної машини для промину стебел луб'яних культур. Валок 1 м'яльної машини складається з пустотілого циліндра 2, по твірних якого виступають рифлі 3 крутого та пологого профілю. Вздовж всієї довжини на вершинах рифлів 3 валка 1 розміщені мікрорифлі 4 крутого рифлення, що схематично представлено на фіг. 2 в збільшеній проекції конструктивного виконання вершин рифлів 3 валка 1 м'яльної машини. При цьому над та під парою валків 1 розташовані тугі щітки 5. Валок 1 працює наступним чином. Для промину стебел луб'яних культур з валка 1 запропонованої конструкції збирається пара валків 1, що зв'язана між собою кінематично та здійснює обертання від привода. При цьому рифлі 3 одного з валків 1 пари знаходяться між рифлями 3 іншого із заходженням, тобто між центрами валів відстань менша, ніж діаметр D v валка 1. Стебла луб'яних культур, наприклад лляної трести, формуються в шар при його товщині 2-4 стебла. При цьому стебла в шарі розташовуються під кутом 45 градусів до них. Після підведення стебел до валків 1, що обертаються, стебла захоплюються рифлями 3 валків 1 і втягуються в зону 6 взаємодії зв'язаної пари валків 1 для промину стебел луб'яних культур. При цьому забезпечується втягування стебел, оскільки виконуються умови фрикційної взаємодії, а саме tgβ