Спосіб фасонного слюсарного безроликового гнуття труб по радіусу понад 1 м

Спосіб фасонного слюсарного безроликового гнуття труб по радіусу понад 1 м, згідно з яким сталевий лист (2) товщиною щонайменше 10 мм 3 - Фіг.3 - поперечний переріз А-А; - Фіг.4 - вид у плані; - Фіг.5 - поперечний переріз Б-Б; - Фіг.6 - вид у плані кривої гнуття труби; - Фіг.7 - вид у плані кривої гнуття труби; - Фіг.8 - вид у плані кривої гнуття труби; - Фіг.9 - вид у плані кривої гнуття труби; - Фіг.10 - вид у плані кривої гнуття труби; - Фіг.11 - зображення у просторі кривої гнуття труби. Для реалізації запропонованого способу фасонного слюсарного, безроликового гнуття труб по радіусу понад 1м використовують технологічне обладнання, яке містить: бічний упор 1; сталевий лист 2; трубу 3; Г-образні фіксаторі-упори 4. Заявлений спосіб фасонного слюсарного гнуття труб виконують у такій послідовності. Встановлюють горизонтально сталевий лист 2 стандартних розмірів у плані, товщиною 10 або більше міліметрів (Фіг.1). На ньому розмічують потрібну криву L по радіусу 1м < R < ∞ (Фіг.1), за якою буде гнутися труба. По цій кривій L приварюють або встановлюють іншим способом бічні упори 1 з кроком t, який встановлюють дослідно для даної труби певного зовнішнього діаметра і металу (Фіг.2, 3). До першого бічного упора 1 дотично до кривої L радіуса R притуляють трубу 3, попередньо щільно заповнену наповнювачем (наприклад, сухим піском), що повністю лежить на площині поверхні сталевого листа 2. Трубу 3 фіксують на бічному упорі 1 за допомогою Г-образного фіксатора-упора 4 (Фіг.4, 5), який електрозваркою приварюють до сталевого листа 2 та бічного упора 1. 86486 4 Потім частину труби 3 (Фіг.4) від першого бічного упора 1 на довжині у один крок t прогрівають з усіх боків одним або декількома пальниками автогенів. Їх кількість залежить від зовнішнього діаметра та товщини стінки труби 3. Прогрів виконують до температури та кольору труби, які встановлюють дослідно, та при яких стає можливим притягнути (вручну, або за допомогою монтажної «кішки», або лебідки, або тельфера і направляючого блока) трубу 3 до другого бічного упора 1 на сталевому листі 2, і фіксують електрозваркою Г-образні фіксатори-упори 4 (Фіг.4, 5). Далі вище приведений цикл гнуття труби 3 по кроках t повторюють до останнього, кінцевого бічного упора 1 розміченої кривої (Фіг.4, 5). На Фіг.6, 7, 8, 9, 10, 11 приведені деякі приклади можливих кривих L радіусів R, R1 R2 гнуття труби 3 на площині або у просторі. Після закінчення гнуття труби 3 по потрібній кривій L (Фіг.4, 5) їй дають охолонути. Потім зрізають зварні шви на Г-образних фіксаторах-упорах 4, зачищають їх від залишків зварювальних швів, а також зачищають місця зварки на поверхні сталевого листа 2 і бічних упорах 1. Далі за вище приведеною технологією гнуть наступну трубу 3. По закінченні виконання замовлення на гнуття певної кількості труб 3 зі сталевого листа 2 зрізають бічні упори 1 і Г-образні фіксатори-упори 4 (Фіг.4, 5). Ці місця електрозварки на сталевому листі 2 зачищають, і він стає знову готовий до розмітки на ньому інших різноманітних кривих для гнуття труб або для виготовлення з нього деяких деталей. Джерела інформації: Сайт в Інтернеті: http://www.trubogib.ru 5 86486 6 7 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 86486 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601